У Львові відкриють пам’ятник науковцям, знищеним нацистами 1941 року на Вулецьких пагорбах

Наступної неділі, третього липня, у Парку студентів НУ “Львівська політехніка” (у районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця) відкриють пам’ятник відомим львівським ученим, розстріляним німецькими нацистами 1941 року. Відкриття приурочене до 70-х роковин від часу тих трагічних подій.

Наразі у парку тривають роботи – робітники завершують спорудження самого монумента. Недооблаштованими залишаються територія довкола монумента та пішохідні доріжки, що ведуть до пам’ятника. Однак у Національному університеті “Львівська політехніка”, який є замовником робіт, запевняють: до наступної неділі завершать усі необхідні для відкриття роботи.

– Усі основні роботи будуть виконані до дня відкриття, – розповів у коментарі “Пошті” Володимир Крайовський, проректор з навчально-виробничої роботи НУ “Львівська політехніка”. – Можливо, до цього часу не встигнемо зробити освітлення парку та встановити лавки, адже це робиться за кошти університету і міста, а бюджети в нас обмежені. Але це ніяк не вплине на саме відкриття. Пізніше ми все доробимо. Сам монумент вже цілком готовий. На відкриття очікуємо багато поважних гостей – голів міст Львова та Вроцлава із заступниками, голову Львівської ОДА, керівників польських та львівських ВНЗ, духовенство. Окрім цього, бажання взяти участь у відкритті монумента виявили близько тисячі мешканців Вроцлава.

Над спорудженням пам’ятника працюють українські та польські фахівці. Нагадаємо, 2009 року провели міжнародний конкурс на найкращу концепцію пам’ятника польським професорам, яких 1941 року німці розстріляли на Вулецьких пагорбах. До участі в конкурсі подали 28 проектів, з них вісім українських. Переможцем конкурсу стала скульптурна концепція Олександра Сліви i Барбари Замбжикей-Сліви з Кракова.

За словами Юрія Криворучка, головного архітектора Львова, символіка пам’ятника така, що на арці розміщено 10 каменів, які символізують Божі заповіді. “П’ята заповідь – “Не убий!” – буде порушена, нібито вона загрожує конструкції арки. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність конструкції світу”, – прокоментував Юрій Криворучко. 

Водночас просторове вирішення та благоустрій території найкраще запроектували львівські архітектори Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич. Автори обох проектів напрацювали спільне бачення майбутнього монумента.

До слова, як уже писала “Пошта”, історія зі спорудженням монумента на місці трагічних подій тягнеться не одне десятиліття. Вперше ця ідея прозвучала ще в 70-х роках ХХ сторіччя. Тоді за її втілення взялися архітектор В. Каменщик та скульптор Е. Мисько. Скульптори підготували не лише проект, але й фундамент майбутнього пам’ятника, однак так і не втілили свій задум.
На початку 2000-х років на місці гітлерівського злочину встановили пам’ятний знак – хрест та таблицю з іменами жертв. До 70-ї річниці в парку нарешті спорудять і монумент. Загальний бюджет проекту становить близько чотирьох мільйонів гривень. Більшу частину коштів на спорудження пам’ятника виділила мерія польського міста Вроцлава – 900 тис. злотих. Львівська міська рада виділила на ці цілі майже 900 тис. гривень. Будівельне забезпечення і благоустрій території проводила Львівська політехніка.

До теми:

За даними істориків, через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. Уже 1 – 2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, визнаних ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39-ти професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема викладачі Львівської політехніки  К.Бартель, К.Вайгель, А.Ломницький, Броніслав і Зигмунд  Лоншан де Бер’є, С.Пілят, В.Круковський, В.Стозек та інші.

Аналіз архівних документів, здійснений істориками України та Польщі, дозволяє докладно відтворити обставини знищення цих людей. Як відомо, встановлення “нового порядку” на окупованих землях Гітлер поклав на зловісний репресивний апарат спецслужб рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. Напередодні нападу на СРСР шеф головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г.Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана айнзацгрупа “Ц” та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання “очистити місто від особливо небезпечних елементів”. Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення польської професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.

Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня, о 22.00, приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших був заарештований найвідоміший на той час польський учений і політик професор Львівської політехніки Казимир Бартель, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. В гестапо потрапили і відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, і  професор Роман Ренцький з Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – професор кримінальної медицини…

Арештованих науковців привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т.Бой-Желенського). Між іншим, неподалік, на вул. Гербуртів (тепер М.Глінки), у віллі заарештованого Бартеля розмістився сам Шонґарт. Уже на світанку 4 липня, о 4.00, на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та членів їхніх родин.