Після того, як Південна Осетія та Абхазія самопроголосила свою незалежність, світ умовно розділився на три табори: прогрузинський (чи проамериканський, як багато хто вважає), проросійський і табір невизначених.

Прихильників другого офіційно найменше, однак їх щоразу більшає. У середу, 3 вересня, думку російського уряду розділила ще одна країна - Нікарагуа. Президент Даніель Ортега Сааведра мотивував свою позицію тим, що тільки через діалог можна завершити збройне протистояння в цій частині світу. Ортега також піддав критиці країни "глобального капіталізму" (проамериканського табору) за те, що вони не тільки "витрачають колосальні суми грошей" на війни в Іраку та Афганістані, але і вкладають кошти через НАТО для того, щоб створити навколо Росії "військове оточення".

До речі,  це вже друга латиноамериканська країна, яка демонструє таку позицію щодо кавказьких конфліктів. Вкінці серпня свою підтримку Росії висловив президент Венесуели Уго Чавес. Він назвав дії Росії правильними, а грузинську владу розкритикував, назвавши Михайла Саакашвілі "маріонеткою Вашингтона".

Нагадаємо, одразу ж після Росії рішення визнати незалежність республік підтримав радикальний ісламський рух ХАМАС. Згодом - Казахстан та Придністровська республіка. Також нові регіони визнали незалежність один одного.

Наразі Рада Безпеки (РБ) ООН, попри довгі дискусії, таки дійшла згоди і дозволила представникам Абхазії і Пів­денної Осетії брати участь у своїх засіданнях, присвячених  ситуації в Грузії. Голова ради, представник Буркіна-Фасо Мішель Кафандо повідомив, що на прохання Росії РБ погодилась вислухати представників Абхазії і Південної Осе­тії, але зараз ще невідомо, в якому форматі й коли відбуватиметься така зустріч. Нагадаємо, що основними опонентами у розв'язанні цього питання були США та Росія. Штати виступали проти, мовляв, не знають міністрів закордонних справ цих республік і не мають наміру слухати невідомих світовому політикуму осіб. Росія ж, нав­паки, - запевняла, що засідання було б неповноцінним без головних винуватців конфлік­тів.

Що ж до позиції України у цій ситуації, то вона радше належить до третього табору: і через незгоди в українському політикумі, і через небажання псувати відносини з котроюсь зі сторін. Заступник Міністра закордонних справ України Костянтин Єлісеєв днями на брифінгу сказав, що Україна цілком підтримує заяву лі­дерів Євросоюзу щодо дій Ро­сії в Грузії (визнання дій Росії неправомірними та підтримка територіальної цілісності Грузії). Одночасно він запевнив, що наша країна є категоричним противником застосування будь-яких санкцій проти Росії.

Тим часом, як повідомляє агентство "Новини-Грузія", ситуація у Грузії поволі стабілізується: відмінено воєнний стан та загальну мобілізацію (воєнний стан введено на 15 днів, а потім продовжено до 8 вересня).

Міжнародний валютний фонд (МВФ) виділив Грузії на відродження економіки кредит на суму 750 мільйонів доларів. Продовжують надавати допомогу й США. Буш виділив Грузії допомогу в розмірі 1 мі­ль­ярда доларів. За даними держдепартаменту США, 570 мі­льйонів доларів Грузія отримає вже до кінця 2008 року.

Саакашвілі у інтерв'ю газеті Financial Times заявив, що осетинська війна завдала Грузії збитків на 2 мільярди доларів (віце-спікер парламенту Пів­денної Осетії оцінив збитки своєї республіки у 4 мільярди доларів), а також висунув вимогу негайно прийняти Грузію до НАТО. Росія незадоволена тим, що її оточуватимуть країни НАТО. Днями Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією та відмовилась виконувати попередні домовленості.