За даними соціологів, найчастіше потерпають від корупції студенти-юристи. Найменш корумповані спеціальності суспільно-гуманітарного профілю

Кожен третій студент стикався у своєму виші з корупцією, але  протидіяти цьому особисто готові лише 5%. Такими є дані соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” та фірма “Ukrainian Sociology Service”.

Результати дослідження сьогодні показові як мінімум із двох причин. По-перше, боротьба із корупцією є лейтмотивом обіцянок влади будь-якого рівня. Окрім того, саме про цю проблему найчастіше згадують і міжнародні аналітики, й вітчизняні експерти. А ще нещодавно прийняли антикорупційний пакет, який, упевнені у владі, суттєво вплине на розв’язання цієї проблеми. Інша ж причина – це дискусії навколо реформування вищої школи, які тривають останні півроку. Картина, яку відображають соціологи, дає змогу більш предметно дискутувати і щодо боротьби з корупцією, і щодо реформування університетів.

Думки про майбутнє та нинішні проблеми

Не так багато студентів (за результатами опитування) покладають надії на сприяння освітньої кваліфікації під час пошуку місця праці: 43% опитаних впевнені, що для того, аби знайти після закінчення вишу хорошу роботу, необхідно мати знайомства, зв’язки. Впевнених, що вирішальну роль усе-таки відіграє освіта, менше – 38%. Переконані в тому, що в майбутньому працюватимуть за фахом, лише 41% респондентів.

Інший важливий момент – нагальні потреби студентів. Соціологи з’ясували, що більшість спудеїв турбує нестача грошей на прожиття (32%) та можливість працевлаштування у вільний час (30%). Поширеність корупції в університетах хвилює лише 22% опитаних, а неякісне викладання – 18%. Джерела такого стану речей можемо знайти у ставленні до хабарництва.
Понад третина опитаних (35%) вважає, що корупція – це “один із можливих способів розв’язання наявних проблем”. Трішки менше тих, хто вважає, що це злочин (31%). І ці цифри відрізняються, залежно від того, чи студент “втягнений” у проблему: серед тих, хто не має досвіду участі у корупційних практиках, вважають корупцію злочином 42% опитаних, а нормою сучасного суспільного життя –13%. Серед тих же, хто такий досвід має, вважають корупцію нормою 28%, а злочином – лише 21%. До речі, тих, хто каже, що зовсім не стикався з корупцією у своєму виші, – 38%.

Протидія хабарництву і його джерела

Соціологи також прослідковують залежність поширення корупції від успішності навчання. Що краще навчається студент, то більш далеким він є від корупційних практик. Серед студентів, які під час останньої сесії в середньому отримали “задовільно”, частки тих, хто не стикався і стикався з корупцією, однакові – по 34%. Із тих, хто отримав середній бал “добре”, 39% не стикалися із корупцією, 34% стикалися. Серед відмінників розрив значно більший: 43% проти 28%.

Цікавими є також думки студентів про чинники, які спричиняють поширеність корупції. Понад 45% вважають, що джерелом є лінощі самих спудеїв та їх небажання вчитися; 37% вказують на визначальність знецінення самої вищої освіти, навчання лише заради диплома; 24% вважають, що студенти, які працюють, не мають достатньо часу на навчання.

На думку майже половини опитаних (49,7%), усвідомлення потрібності знань найбільше сприятиме тому, аби студенти виконували самостійно контрольні, реферати, курсові… Інші варіанти – підвищення якості викладання (40%); ліпша матеріальна забезпеченість студента, яка допомогла б сконцентруватись на навчанні, а не на зароблянні грошей (29%); боротьба викладачів із корупцією (21%).

За даними соціологів, найчастіше стикаються із корупцією студенти-юристи: не мають досвіду хабарництва серед них лише 29% опитаних супроти 39%, які мають. Найменш корумпованими виявились спеціальності суспільно-гуманітарного профілю: 46% та 25% відповідно. В опитуванні, яке  тривало із 23 березня по 3 квітня, взяли участь 1008 студентів за вибіркою, репрезентативною для студентського загалу за розташуванням вишів, формою власності та курсом навчання. Похибка не перевищує 3,2%.

Богдан Поліщук,
голова Колегії та профкому студентів  аспірантів НУ “Львівська політехніка”:

– Це складна проблема, і не думаю, що вона стосується лише вишів – це вада цілої держави і суспільства, адже ми звикли вирішувати питання саме таким чином. Щодо методів вирішення, зокрема думки, що нова редакція Закону “Про вищу освіту” зможе суттєво поліпшити стан справ, то я можу сказати, що це хіба “рожеві ілюзії”. Адже необхідно говорити ще й про рівень освіти у школах – за низької загальноосвітньої підготовки студентам важче навчатися і в університетах. Інший бік проблеми полягає ще в тому, що в нас після школи учень має три варіанти подальших дій: армія (якщо говоримо про хлопців), вулиця і вища школа. Чи навчатиметься студент добре лише тому, що він не мав куди податися і пішов здобувати вищу освіту? Думаю, найбільш поширеною корупція є саме в тих випадках, коли студент навчається погано. А сьогодні більшу увагу слід приділяти саме підвищенню якості освіти, поліпшенню матеріально-технічної бази, тоді згодом проблему корупції вдасться розв’язати. Лише силовими методами її не подолати.