Як залишатися стильною і оригінальною навіть у суворих межах дрес-коду?

“Будь-яка робота складна. Шукайте таку роботу, складність якої приноситиме Вам задоволення”. А яка ж робота без дрес-коду? Однак діловий одяг, як і  професія, не повинен обтяжувати чи завдавати дискомфорту. Тож  – можна ходити на роботу, як на свято. До того ж, сучасний асортимент крамниць одягу дозволяє створити неперевершений образ ділової жінки, дотримуючись усіх вимог дрес-коду.

Дрес-код дрес-коду – не рівня. Залежно від того, в якій компанії ви працюєте, суворість вимог до робочого одягу різниться. Однак, якщо бажаєте, щоб вас поважали і сприймали як професіонала, дрес-код повинен бути. Навіть, якщо ви – вчитель чи журналіст. Погодьтеся, складно повірити репортеру, який у футболці з написом “I am crazy” розповідає про державні реформи. І чи сприйматимуть школярі математику, якщо її викладатиме вчителька в міні-спідниці і прозорій блузі?

Із класикою не сперечаються

Проте розглянемо правила класичного корпоративного стилю. Отож, діловий одяг – це насамперед класика. До прикладу, костюм зі спідниці і блузи або сукня класичного крою з жакетом. Довжина рукавів – до зап’ястя, – можна дозволити собі лише влітку. Спідниця – до коліна плюс-мінус 5 см, класичного крою без жодних розрізів. Відмовтесь від драпових, ворсистих чи прозорих тканин. Також зважайте, що на офіційних зустрічах знімати піджак – поганий тон. Тож варто вибирати костюм із натуральних тканин.

Лідером серед “ділових” кольорів є темно-синій. Він заспокоює, концентрує увагу, викликає довіру, допомагає зосередитись. Оскільки колір впливає на функції організму, синій сповільнює дихання, позбавляє болю і знижує тиск. Доречними є й костюми сірого, чорного, білого кольорів. Білий колір заспокоює, чорний – допомагає зосередитись, але пригнічує, блакитні відтінки сірого налаштовують на взаєморозуміння. Вдалі для роботи мало насичені, пастельні кольори, та все ж таки жінка-керівник повин­на мати червоний костюм – аби іноді підкреслити свій авторитет.

Діловий стиль вимагає, аби жінка була в колготах чи панчохах зазвичай тілесного чи димчатого кольору, незалежно від пори року і погоди. Туфлі – теж класичного стилю: з матової шкіри, однотонні, без бантів, блискіток, гострих носів тощо. Каблук – обов’язковий, щоправда, його висота – 4-6 см. Заборонені також чоботи й босоніжки.

Сумки тепер можна сміливо комбінувати за кольором із одягом, але фактура все ж має залишатись такою, як взуття. Розміри торбинки теж можуть різнитись, хоча крихітний клатч для помади чи величезний саквояж зі шкіри пітона або крокодила залиште для іншого приводу. 

Менше тіла – більше стратегій

У діловому стилі уникайте шпильок, синтетики, довжини міні, декольте, блискучого чи прозорого одягу. Що більше буде видно ваших частин тіла, то менше бізнес-партнери чоловічої статі думатимуть про розробки стратегій. А це не сприятиме вашій кар’єрі. Вечірнє вбрання чи екстравагантні аксесуари також краще залишити на світський прийом.

Суворість і вимоги дрес-коду залежать від вашої діяльності. Якщо працюєте в банку чи страховій компанії, стиль одягу повинен відповідати іміджу організації. Тому на масивні яскраві аксесуари – табу.

Якщо ж ви представник творчої професії (художник, журналіст, маркетолог, дизайнер, рекламіст тощо) – чому б і ні? Масивні прикраси зараз у моді, а увага до тенденцій лише зміцнить ваш позитивний імідж. Однак завжди необхідно пам’ятати, що аксесуари – найяскравіший показник смаку (чи його відсутності). Недарма ж французи з цього приводу кажуть: “Що більше на жінці прикрас, то більше вона комплексує”. А втім, аксесуари все ж можна одягати, якщо вони не зосереджені в одному місці: намисто і брошки чи декілька перснів – поганий тон. Прикраси мають бути з одного металу, якщо з каменями – то лише з трьома невеликими. Прийнятний варіант – перли. Натомість діаманти в усьому світі вважають вечірніми каменями.

Охайність  та природність насамперед

Побутує стереотип, начебто ділова жінка повинна забути про макіяж, зачіску чи манікюр. Навпаки, дрес-код обов’язково передбачає мейк-ап. Щоправда, найкращим макіяжем є той, якого не помітно. Тобто, максимально близький до натурального. Ділові жінки рум’яна наносять дуже легкими рухами і ретельно розтушовують, щоб досягти ефекту легкого рум’янцю, але не більше. Тіні слід використовувати пастельних, пом’якшених тонів. Підводку краще залишити на вечір, а вдень користуватися олівцем коричневого, сірого або бордово-фіолетового відтінків (але не чорного!). Помада теж повинна бути м’якого тону, наближеного до природного кольору губ. Можна використовувати не дуже яскраві блиски для губ. 

Зачіска теж є важливим елементом образу бізнес-леді. Згідно з дослідженнями психологів, шатенок вважають найбільш професійними, на другому місці – брюнетки, далі – блондинки. Останні у списку – руді. Звісно, сивина аж ніяк не личить успішній діловій жінці, тому посивілі корені краще зафарбувати. Залишилась у бурхливих 90-х і мода на мелірування. Найкраща довжина волосся – до плечей. Якщо можете похизуватись довгою косою, волосся необхідно вкладати у зачіску. Водночас і надто коротке волосся – не для бізнес-леді. 

Що ж стосується манікюру – і в Європі, і в Україні все більше цінують здорові, доглянуті, природні нігті. Натомість барвисті акрилові “шедеври” і накладні пластини часто сприймають як кітч. Зробіть хороший манікюр, покрийте нігті лаком натуральних відтінків: бежевим, рожевуватим. Можна зробити і французький манікюр. Ідеальна довжина – та, яку в манікюрних салонах називають “одиничка” (2-4 мм): і приємно виглядає, і в роботі не заважає. Однак найбільше милують око чисті, акуратні нігті без залишків учорашнього манікюру. Охайність завжди модна! Отож, перед роботою слід покрутитися перед дзеркалом півгодини, аби виглядати цілком природно.

Дрес-код як шлях до успіху

Якщо прислухатись до голосу здорового глузду і поєднати його з фантазією, щодня можна виглядати елегантно. Якщо Ваші роботодавці не визначили чітких правил дрес-коду, можна одягати на роботу і жилетки, і сарафани, використовувати чоловічі елементи гардеробу: до прикладу, підтяжки, краватки. Фантазуйте, але у межах дрес-коду.  

Важливо пам’ятати, що одяг ділової жінки – це перш за все інструмент, аби досягти успіху в професії. Тож, якщо не хочете, щоб вас завжди сприймали як підлітка-стажера, спробуйте одягнути костюм.

І хоч це видається дивним, та дрес-коду варто дотримуватись навіть, якщо ви – не держслужбовець чи працівник банку. Просто тому, що діловий стиль завжди асоціюють із професіоналізмом і надійністю.

Наталя Міхнова,
радник міського голови Львова:

– Наразі мерія не має прописаних правил щодо того, як повинен одягатися посадовець, але ми вже рухаємося у цьому напрямі. На початку березня міський голова Андрій Садовий підписав рішення виконавчого комітету про стандарти внутрішньої роботи у ратуші. У цих правилах йдеться про те, як мають поводитися чиновники: мова йде про відповіді телефоном, спілкування з відвідувачами, коментарі для ЗМІ. Загалом посадовець має  дотримуватися ділового стилю та етикету. Ми не говоримо про це під час прийому на роботу, адже людина дізнається про такі речі значно швидше – ще під час стажування. Коли стажується у ратуші, вона одразу бачить, як одягаються її колеги, і намагається виглядати приблизно так само.

У нас є два типи посадовців – ті, хто одягається дуже офіційно, тобто щодня приходить у костюмі й краватці, і ті, хто обирає стиль “casual”, тобто одягається менш формально. І такий, і такий вигляд є прийнятним. Зауваження тут ніхто не робить, але, якщо хтось із жінок-посадовців одягнеться занадто екстравагантно, то одразу помітить на собі неприязні погляди відвідувачів. Тут і зауважень уже не потрібно.

Особисто я одягаюсь напівофіційно. І цьому є виправдання. У ратуші є багато молодих людей, для яких офіційні костюми і краватки обтяжливі. Я належу до них. Для мене дуже важливо, аби одяг був зручний, бо доводиться багато бігати – семінари, круглі столи, наради, виїзди... 

А щодо крамниць, то раніше купувала одяг у польських магазинах, особливо, коли там були святкові знижки і розпродажі. А тепер, коли у Львові з’явився великий торговий центр із якісними магазинами європейських марок, можу купувати одяг там.