Уряд Сильвіо Берлусконі вдається до екстраординарних заходів, намагаючись припинити навалу чужинців

...У Римі, в маленькому парку навпроти станції метро Піраміди, завжди велелюдно. Це - справжній український острівець, обмежений перехрестям доріг Вічного міста. Тут щодень збираються безробітні українці, приходять ті, кому просто нема куди подітися довгого вихідного дня. Захищені деревами від щедрого італійського сонця, чоловіки п'ють пиво, куплене в одній з українських крамниць, розташованих неподалік. Жінки, здебільшого зрілого віку, ді­ляться роздумами про життя або розповідають новини з України, ілюструючи свої історії усмішками на фотографіях дітей-онуків, яких, можливо, не бачили вже кілька років.

...Після приходу до влади уряду Берлусконі українським іммігрантам в Італії доводиться адаптуватися до нових умов проживання у цій країні. Досі стосунки влади та іноземців були індеферентними. Та коли кількість нелегальних імміг­рантів перевалила за кілька мільйонів, а третина усіх злочинів - принаймні так твердить преса - справа рук іноземців, громадська думка переклала на них відповідальність за негаразди в країні.

Інформаційна ізоляція

- Ми обмінюємося новинами в неділю у міських парках. Мої подруги -  такі ж домашні працівниці, як і я, так само мало знають про те, що коїться в уряді. Однозначно помітно, що контроль документів на вулицях Рима почастішав. Цей факт дуже непокоїть тих, хто не має дозволу на проживання, розповіла Марія, у минулому - працівниця колгоспу на Хмельниччині.

Незважаючи на багатолітнє проживання в Італії, переважна більшість українців не володіє мовою на рівні, достатньому для читання місцевих газет чи перегляду телевізійних новин. Ситуація ускладнюється ще й специфікою роботи:
70 % наших жінок працюють в італійських сім'ях, виходячи на вулицю лише у четвер по обіді та неділю. Така замкненість спричиняє дезорієнтацію та породжує непорозуміння, як за принципом зіпсованого телефону.

Мрія нелегала -
дозвіл на проживання

Дозвіл на проживання залишається найпершою проблемою для наших краян. Адже основні заходи уряду Берлусконі спрямовані саме на боротьбу з нелегалами та запобігання мікрокримінальних злочинів.

 Поза тим, що українці не часто фігурують на перших шпальтах кримінальної хроніки і назагал є на доброму рахунку в роботодавців, надмірна увага до регулювання міграційних потоків неминуче торкнулася і їх. Українська громада є третьою за чисельністю "нацменшиною" Італії, попереду румуни та албанці. Під час останньої легалізації заяви подали 105,643 тисячі українців, за офіційними даними, це становило 52 % від усіх, хто працював в Італії.

Відтоді більшість українців намагається отримати дозвіл на проживання у країні, скориставшись квотами так званого декрету Флуссі, згідно з яким уряд Італії щорічно дозволяє приїзд на роботу іноземних працівників. Де-юре роботодавці запрошують іноземців, які проживають на батьківщині, та де-факто ним користуються ті, хто приїхав до Італії багато років тому.

Олександра нелегально працює в Ліворно вже чотири роки. Нарешті дочекалася бажаного запрошення на приїзд в Італію за декретом Флуссі. Та жінка має багато сумнівів:

- Чула про жорсткіший контроль в аеропортах, тому вагаюся, чи варто повертатися в Україну для відкриття робочої візи. Адже якщо мене  депортують при виїзді з країни, то я більше не зможу повернутися сюди. Не уявляю, як зможу жити в Україні на базову пенсію вчителя.

Єдиний порятунок - добровільне ув'язнення

- Коли бачу військові авто, припарковані поблизу станції метро, почуваю себе злочинцем тільки тому, що є іноземцем у цій країні. У такій ситуації жінки, які працюють у домах італійців, перебувають у вигіднішому становищі. Їм не потрібно ходити вулицями або щодень їхати на роботу. А от ми, чоловіки, ризикуємо набагато більше. Ще й тому, що переважно працюємо на будівництві, де також щохвилини можливий контроль поліції, - роздумує Дмитро зі Стрия, що на Львівщині.

Для охорони правопорядку та контролю за "больовими точками" великих міст Італії віднедавна залучено військові підрозділи. Озброєний патруль контролює периферійні станції метро, парки, вокзали - зони підвищеного ризику.

Від можливих депортацій багато українців, особливо у великих містах на півночі країни, де історично закони шанують ретельніше, а значить небезпека є вищою, рятуються... шляхом добровільного ув'язнення за місцем роботи. Та ця ситуація є неоднозначною. Доглядальниці, які працюють із неповносправними людьми чи прибирають будинки багатіїв, не виходячи з помешкань, відчувають постійний психологічний тиск, і він часто закін­чується психічними розладами. Самообмеження вільного часу поза домашніми мурами загострить цю ситуацію.

Знайти дах над головою - нелегка справа

Одним із перших заходів уряду у боротьбі з нелегальною імміграцією є урядовий декрет, який карає тих, хто здає квартиру в оренду для нелегальних іммігрантів. На них чекає позбавлення волі до п'яти років та конфіскація нерухомості. Преса зарясніла повідомленнями про поліцейські рейди, під час яких знайдено такі помешкання та депортовано їхніх жиль­ців.

Люди з "українського острова" на Пірамідах про це не чу­ли.

- Не може бути, щоб іта­лійська влада так кривдила своїх громадян. Думаю, це лише тимчасове залякування. Якщо ж до справи візьмуться серйозно - знайти квартиру буде справді не легко, а ціни можуть злетіти до зірок...

Зазвичай в Італії найретельніше букви закону дотримуються стражі правопорядку Півночі. Щоб дізнатися, як ведеться там нашому братові, телефоную до Мілана. Микола приїхав із Чернівців, де працював учителем фізкультури, вісім років тому. Зараз винаймає квартиру, а окремі її кімнати здає в оренду іншим українцям.

- Мені довелося виселити усіх своїх винаймачів, які не мали дозволу на проживання. Тут, у Мілані, ризик контролю - високий. Зокрема, рейд може спричинити заява мешканців багатоповерхівки. Втім, італій­ці неприязно ставляться до квартир, де живе багато іно­зем­ців. Звичайно, де багато людей, там гамірно. Тому сусіди можуть не полінуватися і подати заяву в поліцію про можливе місце проживання нелегалів. Для мене це зависокий ризик.

Найгірше - попереду

На останньому етапі розгляду перебуває так званий "Пакет безпеки". Його ухвалення очікують у вересні. Це - низка нормативів, спрямованих на жорсткіший контроль за імміграцією. Після його прийняття нелегальний в'їзд на територію країни передбачатиме кримінальну відповідальність та покарання ув'язненням від шести місяців до чотирьох років. Здійснюватиметься також контроль за грошовими переказами. Термін подачі запиту для отримання італійського громадянства продовжать, аби створити перешкоди частим випадкам фіктивних шлюбів. Однак українці не квапляться покинути Апенніни.

- Я не бачу перспектив у моїй країні. Зараз мені 30 років, маю вищу освіту, і, здавалося б, нічого не перешкоджає мені повернутися і влаштовувати там своє життя. Проте роки, проведені в іншому середовищі, зробили мене чужою на Батьківщині. Якщо повернуся, то мушу будувати життя спочатку: шукати роботу, друзів, знову налагоджувати стосунки з родичами... Усе це не так просто, як може здатися на перший погляд... - роздумує лівів'янка Світлана, яка віддала Італії п'ять років.

Рим