Згідно з ідеєю уряду, через 11 років центром Олімпійських ігор має стати Львів

П’ять великих льодових арен, траса для слалому та бобслею, фристайл-центр, а також олімпійське селище – всі ці об’єкти планують побудувати у Львові до 2022 року, аби провести тут зимову Олімпіаду. Половину з них львів’яни можуть побачити вже до 2015 року, коли офіційно розглядатимуть заявку України в Міжнародному олімпійському комітеті.

Нагадаємо, уперше ідею проведення Олімпіади в Україні озвучив Президент Віктор Янукович під час Ради регіонів, яка відбулася наприкінці травня у Львові. Щоправда, тоді гарант говорив про курорт “Буковель”, який спершу переплутав із Буковиною. Добре подумавши і дещо покоригувавши ідею очільника країни, київські високопосадовці вирішили, що проведення Олімпіади таки ідея не погана, однак краще це зробити не на Франківщині, а у Львівській області.

Про головні об’єкти

Захопившись ідеєю, чиновники доволі швидко перейшли до планування майбутніх Олімпійських ігор. Минулого тижня керівники різних відомств презентували президенту Міжнародного олімпійського комітету Жаку Роґґе національний проект “Олімпійська надія-2022”. І керівник МОК, отримавши нагороду з рук Президента України орден “За заслуги” І ступеня, згодом заявив, що Львів цілком може претендувати на проведення Олімпіади. “Це місто має великий потенціал”, – відзначив тоді Жак Роґґе.

Згідно з ідеєю уряду, через 12 років центром Олімпійських ігор має стати Львів. Окрім цього, деякі з видів програми зимових ігор мають відбутися у Славському, Тисовці та Воловці (Закарпаття). За словами Бориса Колеснікова, віце-прем’єр-міністра України – міністра інфраструктури України,  розпочати будівництво олімпійських об’єктів планують уже навесні 2012 р.

Українські урядовці навіть озвучили конкретні терміни будівництва певних об’єктів, які мають постати у Львові. Зокрема, до 2016 р. здадуть льодову арену для змагань із фігурного катання та хокею, розраховану на 14 500 глядачів, на якій планують зіграти фінальний матч із хокею, а також провести основні змагання та показові виступи з фігурного катання. Ще одну льодову арену планують підготувати до 2019 р. для керлінгу

Крім того, за словами віце-прем’єр-міністра, до 2013 р. планують здати в експлуатацію санно-бобслейну трасу, а у 2015 р. – фристайл-центр.

2013 рік, за словами посадовців, має стати переломним і в розвитку українських Карпат – через три роки там планують підготувати трамплінний комплекс і об’єкти гірськолижної інфраструктури. Відкриття та закриття Олімпіади, за словами Бориса Колеснікова, має відбутися на новому львівському стадіоні, що на Стрийській, який до того часу переобладнають в олімпійський стадіон. А от поселять закордонних гостей у двох олімпійських селищах: перше планують розмістити у Славському чи Тисовці, а друге у Львові. При цьому побудувати перше планують вже до 2015 року, а от львів’янам доведеться зачекати на своє селище до 2021 року (у випадку, якщо ігри таки віддадуть Україні).

Олімпійський бюджет

Скільки саме грошей потрібно буде витратити, наразі не порахували, але приблизні суми вже озвучують. На сайті Державного агентства України з управління національними проектами вказано, що загальний обсяг фінансування проекту становить 80 млрд грн. Приблизно таку ж суму – 11 млрд доларів –  озвучив і Борис Колесніков, згадавши, що саме стільки на Ігри-2010 потратили у Ванкувері. Чи входить у цю суму вартість будівництва, наприклад доріг та готелів, не уточнюють.

Загалом ідея проведення Олімпіади в Україні, з одного боку, можна назвати божевільною, оскільки у нас немає жодного зимового спортивного об’єкта, який би відповідав міжнародним стандартам, але, з іншого, це дасть стимул, аби ці споруди нарешті з’явилися. Як свідчить досвід виборів головних спортивних змагань, нині модно віддавати їх у руки тих країн, які власне ще не мають жодних умов для їх проведення. Це стосувалося, зокрема, футбольного чемпіонату Європи 2012 року, зимової Олімпіади 2014 року яка, нагадаємо, відбудеться у субтропічному Сочі, футбольних світових форумів 2018-го та 2022 років, що будуть у Росії і Катарі.

До слова: якщо говорити про гроші, які вкладають або вкладатимуть у реалізацію цих проектів, то цим сумам можуть позаздрити бюджети багатьох країн. Знову ж таки не можна забувати і про вже традиційну ротацію континентів, яка супроводжує вибір країн-господарів того чи іншого спортивного змагання.

Тож, після Олімпіади в Сочі 2014 року наступні зимові Ігри, найімовірніше, пройдуть у південнокорейському Пхенчхані, адже його головні конкуренти – французький Ансі та німецький Мюнхен – знаходяться в Європі. Можна припустити, що на проведення Олімпіади-2022 знову претендуватимуть саме міста зі Старого світу, що додає додаткових балів українській заявці.

Тому, на перший погляд, надто смілива ідея проведення Олімпіади в Україні, що озвучив Президент Віктор Янукович, насправді цілком може стати реальністю. Найголовніше, щоб вона не залишилася лише на папері і в нашому місті нарешті почали будувати споруди спортивного призначення. І тоді цілком можливо, Україна перестане повертатися із зимових Олімпіад із пустими руками.

Андрій Левківський, Мирослава Іваник

Борис Колесніков,
віце-прем’єр-міністр – міністр інфраструктури України:

– У 2011 році ми хочемо завершити будівництво всіх об’єктів, пов’язаних з Євро-2012, крім автомобільних робіт. Відповідно, у нас з’являться нові бюджетні можливості, і з весни 2012 року ми почнемо будівництво об’єктів для подачі заявки на Олімпіаду 2022 року у Львові. Але хочу наголосити, що держава фінансуватиме лише нетуристичні види спорту. Тобто держава побудує бобслейні та біатлонні траси, трамплінний комплекс, арени для ковзанярських видів спорту. Олімпійські селища ми побудуємо разом з бізнесом, провівши відповідні конкурси. Якщо нашу заявку підтвердять, у нас буде шість років на закінчення робіт. Отож, ми зможемо не надто поспішно проводити роботи. Ми матимемо час на проведення конкурсів і зможемо провести Олімпіаду на високому організаційному й технічному рівні.

Олімпіада у Ванкувері обійшлася в 11 млрд доларів. Якщо вкладати по мільярду в рік у підготовку, то ці гроші повернуться через туризм, спортивні змагання тощо.