Чи збудують у Яворові канал для веслування?

Наприкінці минулого року управління з питань фізичної культури і спорту Львівської обласної державної адміністрації відправило листа міністрові України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрію Павленку з проханням розглянути можливість залучення коштів державного бюджету для співфінансування робіт із будівництва об’єктів спортивної інфраструктури у Львові та Львівській області. Зокрема, йшлося про будівництво центру олімпійської підготовки з ігрових видів спорту на території багатофункціональної арени громадського центру “Сихів”, а також про будівництво центру олімпійської підготовки з веслувальних та вітрильних видів спорту в Яворівському районі. Хоч відповіді так і не надійшло, близька перспектива будівництва цих об’єктів не пропала. Наш кореспондент спробував з’ясувати, що б дало Львівщині будівництво веслувального каналу поблизу Яворова…
Європейський канал – престиж Яворова
“Минулого року на Яворівське озеро приїжджав міністр спорту Юрій Павленко, – каже президент Федерації веслування на байдарках і каное Львівщини Володимир Милян. – Проект каналу, який тоді був представлений, залишив в усіх хороші враження. Утім, у зв’язку з фінансовою кризою та зміною влади його будівництво так і не почалося. Ідея збудувати канал походила від Яворівської держадміністрації. Цей канал дав би потужний розвиток Яворівському району. Наскільки мені відомо, поблизу озера були сірчані кар’єри.  Добувати сірку там уже невигідно, і щоб не завдавати шкоди навколишньому середовищу, вирішили затопити кар’єр. Відтак, з’явилася можливість збудувати в майбутньому один із найкращих в Європі веслувальних каналів. Окрім веслування, там можна було б проводити змагання для вітрильних видів спорту, а на каналі можна організувати веслування на байдарках і каное, академічне веслування та водномоторні види спорту”.
У перспективі – найкращий у Європі!

“В Україні є подібний канал у Дніпропетровську, однак він нікуди не годиться, – продовжує Володимир Милян. – Раніше з Матвіївської затоки планували зробити гребний канал, однак з того нічого не вийшло. Зараз йдуть розмови про те, аби  відновити такий канал в Одесі, а ми вже третій рік поспіль змагаємося тільки у Дніпропетровську. Провести там міжнародні змагання неможливо. Відтак, Україна, не маючи хороших каналів, не претендує на проведення міжнародних змагань. Якщо відверто, то й у Європі всі канали уже “проїлися”. Наприклад, чемпіонат світу проводиться лише у Дуйcбургу, Шегеті, Познані та Рачице. Цього року чемпіонат світу відбувся у Познані: це й серед дорослих, й серед молоді  до 23-х років, там же відбувалася всесвітня універсіада – одному місті за три тижні пройшли три величезні змагання сезону”.  

Перші підрахунки – 50 млн гривень

За словами Володимира Миляна, загальна вартість проекту досить висока. “За нашими підрахунками, за 50 млн гривень у 2008 році можна було б побудувати канал. Сьогодні це вже нереальні цифри, ціни зросли. Проект ніхто не зробить, крім держави, адже ніхто не знає, яким чином це все має виглядати. Тішить також те, що біля каналу є незадіяної 300 га землі, яка непридатна для сільського господарства. Ці землі пошкоджені гірничими роботами, й на них можна збудувати фантастичне містечко. Місце і клімат є дуже привабливими. Потрібно збудувати канал і дати можливість інвесторам теж щось зробити: це може бути будівництво готелю, спорткомплексу і все, що  завгодно. Головне, аби цим хтось зацікавився. Можливо, крок  у цьому  зробить нова влада, в якої є ресурси і фахівці, які знають, як працювати з такими об’єктами”.

На думку президента Федерації веслування на байдарках і каное Львівщини, знайти інвестора для олімпійського центру підготовки для всіх видів спорту можна, і можна побудувати щось таке, що буде привабливе для інвесторів, держави та спорту. Якщо правильно організувати роботу, всі будуть у виграші. Головне – вкласти гроші і правильно представити проект.  

До Європи –  рукою подати

Розташування майбутнього каналу просто фантастичне. До кордону з Польщею –  рукою подати, всього  25 кілометрів. Якщо привести його до належного рівня, там можна проводити різноманітні міжнародні змагання, в тому числі й Олімпійські ігри. На жаль, поки що зрушень вперед немає. Це – лише перспектива. Утім, хочеться вірити, що рано чи пізно цей канал таки збудують, тоді результати наших спортсменів суттєво покращились би. У цьому я переконаний. Такої бази, яка може бути в Яворові, немає ніде. Сюди б з радістю  приїжджали європейці”.

“В Україні немає каналу, який би відповідав усім міжнародним вимогам. У нас є можливість такий канал побудувати на Львівщині, – каже начальник управління з питань фізичної культури і спорту Львівської ОДА Юрій Майборода. – На це потрібні кошти. За попередніми підрахунками, потрібно було 50 мільйонів гривень. Як на мене, ідея з будівництвом каналу хороша. Для нашого регіону і для України вона виглядає дуже корисною. Цей процес наразі пригальмований, однак тішить те, що він має свою перспективу”, – підсумував Юрій Анатолійович.   

Веслування прославляє Україну

Щодо розвитку веслування в Україні та на Львівщині зокрема, варто сказати, що  академічного веслування на Львівщині немає. В Україні цей вид спорту розвинений лише у Києві та Дніпропетровську. Попри це, наші спортсмени були призерами Олімпійських ігор. Із веслування на байдарках і каное Львівщина – одна із лідерів в Україні. Юнаки та юніори виграють командні чемпіонати України. Дорослі спортсмени виступають уже не так успішно. Зазвичай опиняються за бортом п’єдесталу, але загалом львівське веслування в Україні на провідних ролях. Зокрема, Віталій Вергелес став чемпіоном Європи. Є також багато титулованих та перспективних спортсменів. І в Україні веслування, попри брак каналів, розвивається на хорошому рівні. Наша країна у цьому виді спорту не є серед лідерів у світі, але інколи ми гучно заявляємо про себе. Ми маємо олімпійську чемпіонку та чемпіонку світу Інну Осипенко-Радомську, Юрій Чебан – бронзовий призер Олімпіади. Цього року він став бронзовим призером чемпіонату світу. Такі результати нас не можуть не тішити. А з будівництвом нового каналу вони можуть стати набагато кращими.

Богдан Пастернак