У рамках 11-го туру української Прем’єр-ліги львівські “Карпати” не зуміли втримати статус фаворита і перервали свою виграшну серію з чотирьох матчів, поступившись у Сімферополі місцевій “Таврії” з рахунком 1:3.

Хоча ця поразка львів’ян була прогнозована з багатьох причин. “Карпати” традиційно погано грають у Сімферополі. До вильоту в першу лігу 2004 року львів’яни лише двічі зіграли в Криму внічию. Дещо покращилася статистика після повернення в еліту, коли “зелено-білі” зуміли двічі здолати суперника. Але цього року “Таврія” була дуже вмотивована і хто знає, чи змогли б у цей день виграти у сімферопольців навіть київське “Динамо” чи “Шахтар”. Адже зміна на тренерській лаві у стані кримчан додала їм енергії.

У світовому футболі це вже звична практика: коли на тренерському містку відбувають певні ротації, команда свій перший поєдинок грає на максимумі. Далеко ходити не треба, достатньо згадати ПФК “Севастополь” чи “Дніпро”. Перші після звільнення Шевченка здолали саме “дніпрян”, другі, після того як команду покинув Безсонов, розгромили ту ж “Таврію”. Тому варто сказати, що львів’янам просто не пощастило, адже якби вони зіграли з кримчанами на тур раніше або пізніше, цілком міг бути протилежний результат. Був ще один не менш важливий фактор у грі – на ім’я Віталій Годулян. Усі чудово пам’ятають цього рефері хоча б за матчем “Зоря” – “Карпати”, тому варто було очікувати певного “шоу” від цього арбітра. Він ці сподівання повністю виправдав.

Початок матчу видався досить цікавим для сімферопольців, але певним чином сумним для “карпатівців”. Уже до шостої хвилини господарі завдали три удари у площину воріт “Карпат”, і всі в одній атаці. Спершу Любеновіч пробив із тридцяти метрів, а Тлумак кулаком перевів м’яч на кутовий. Потім Желько навісив на ближню штангу, куди спокійно набіг Джурічіч і з двох метрів головою пробив точно в голкіпера. М’яч знову відскочив до Любеновіча, але із семи метрів серб відправив м’яч у руки Тлумаку.

Однак через п’ять хвилин охоронець воріт “Карпат” уже нічим не зміг допомогти своїй команді. Любеновіч із кутового навісив у штрафний, після чого м’яч відскочив до Андрія Корнєва, який ударом зльоту відправив його точно в кут воріт, але... Але самого кутового власне не повинно було бути, бо перед цим Любеновіч перебував у офсайді, який арбітри не помітили. Це був перший “вихід” бригади Годуляна на сцену. Через три хвилини  “Таврія” забила й другий м’яч, однак суддівська бригада взяття воріт скасувала, зафіксувавши в Любеновіча офсайд. При всій любові до “Карпат”, слід зазначити, що положення поза грою не було. В момент удару-передачі гравця сімферопольців на серба перед ним були два гравці “Карпат” плюс голкіпер. Але можна вважати, що таким своєрідним чином Годулян віддав “борг” львів’янам.

Самі “зелено-білі” відразу  провели блискавичну атаку, результатом якої став гол Сергія Зеньова, який із семи метрів у падінні переправив м’яч у ліву “дев’ятку”. А через десять хвилин  Віталій Годулян скасував уже гол у ворота “Таврії”, який забив Сергій Кузнєцов, замкнувши навіс із правого флангу, за мить до цього зафіксувавши офсайд у Кожанова. І тут є певні питання до бригади арбітрів. Звичайно, якщо зробити комп’ютерну графіку, аби роздивитися з різних боків цю ситуацію, можливо, десь і можна було помітити положення поза грою, але навряд чи в голові арбітрів є такий комп’ютер, тому варто висловити певні сумніви.

На жаль, після цього повторилася ситуація з голом Зеньова, проте вже у ворота Тлумака. Ігор Худоб’як на своїй половині поля віддавав пас Самсону Годвіну. Нігерієць “замріявся”, і його обіграв Любеновіч. Далі пішла миттєва передача на Лакі Ідахора, який спокійно реалізував вихід віч-на-віч з голкіпером львів’ян – 2:1. 

Цей гол настільки вивів із рівноваги Худоб’яка, що Ігор наприкінці тайму повівся не зовсім спортивно. Вже в компенсований час Андрій Корнєв в центрі поля грубо атакував Ігоря, львів’янин спересердя відмахнувся ногою, і Годулян відразу показав червону картку. Таким чином гості змушені були весь другий тайм грати у меншості.

На початку другої половини львів’яни ледь не відігралися. Сандро Гурулі (він вийшов на поле замість Григорія Баранця) навісив з лівого флангу в штрафний, а Кузнєцов з лінії воріт головою пробив точно в руки голкіперу. “Таврія” моментально відповіла: Любеновіч вивів Ідахора один на один з голкіпером, однак Тубич у підкаті вибив м’яч за межі поля, а й лайнсмен перед цим зафіксував у форварда офсайд. Кузнєцов на 56-й хвилині змарнував ще один чудовий шанс забити. Черговий навіс із лівого флангу завершився ударом Сергія метрів з п’яти, але форвард примудрився закинути м’яч вище воріт. А на 70-й хвилині питання про переможця в двобої було вирішено. Лакі Ідахор одержав м’яч від Шиндера й приблизно з тієї ж позиції, що й Зеньов у першому таймі, вколотив м’яч  в “дев’ятку” воріт Тлумака.  До кінця матчу “Таврія” ще кілька разів загрожувала воротам гостей, але рахунок у двобої так і не змінився.

Олег Кононов, головний тренер “Карпат”: “Вітаю “Таврію” з перемогою. Вона заслужена, як і заслуженою є наша поразка. Низка помилок, починаючи з моїх як головного тренера і закінчуючи нашими гравцями, призвела до поразки. “Таврія” ж використала всі наші помилки і довела гру до перемоги. Коментувати тут нічого. Це хороший урок  на майбутнє. Головне, щоб ми ним скористалися і зробили правильні висновки”.

Валерій Петров, виконувач обов’язків головного тренера “Таврії”: “Гадаю, сьогодні “Таврія” не грала у свій звичний футбол. Це не докір попередньому керівництву команди. Спадок залишився дуже хороший, тому я вдячний хлопцям за старання. Жодних завдань ми ще не вирішили, оскільки все ще перебуваємо у другій половині турнірної таблиці. У нас ще багато роботи. Хлопці з розумінням поставилися до цієї гри. “Карпати” дуже симпатична команда. Успіхів їм на європейській арені”.