Збірна України продовжила свою безпрограшну серію у товариських матчах в рамках підготовки до Євро-2012. У вівторок підопічні Юрія Калитвинцева вдома здолали збірну Чилі з рахунком 2:1.

Перший в історії матч проти південноамериканської збірної (і мова не лише про Чилі, а й в загалі про представників Південної Америки), як завжди, залишив більше питань, аніж дав відповідей. Звичайно, знайти спаринг-партнера у щільному графіку кваліфікації до континентального форуму досить важко. Тим паче, що спершу домовленість була зі збірною Аргентини, проте “зірковий” суперник від матчу відмовився, ось і доводилося грати з менш іменитими південноамериканцями (до речі, у вівторок збірна Аргентини розгромила чинних чемпіонів світу іспанців з рахунком 4:1). Але цікаво, що саме можуть побачити тренери у спарингу з командою, яка своїм стилем гри мало нагадує європейські команди? А надто, якщо чилійці привезли далеко не оптимальний склад. Цей матч більше був потрібний для статистики, а не для оцінки рівня підготовки того чи іншого гравця.

Напередодні матчу Юрій Калитвинцев зазначив, що цього року буде максимально використовувати кандидатів у збірну: “Вважаю, що 2010 рік треба максимально використовувати щодо перегляду кандидатів у збірну. А вже наступного року визначатися з вужчим колом виконавців. Збірна збирається не так вже часто, тому ми не можемо на кожному занятті пояснювати щось нове тому або іншому гравцеві. Щоразу треба робити крок уперед. Тому поки зміни в складі будуть. А далі – подивимося”.

І питання тепер, навіщо було викликати Диканя, якому 33 роки і який має мінімальні шанси зіграти на Євро-2012? Чому не випробувати молодших голкіперів, аби ті відчули смак гри за збірну? Якщо тренери збірної намагаються переглядати кандидатів, то чому випускають з перших хвилин Андрія Шевченка? Ветеран збірної цілком міг вийти у другому таймі за 20 хвилин до фінального свистка, адже в його здібностях вже давно ніхто не сумнівається.

Проте були позитивні моменти. Вкотре ми пересвідчилися в тому, що в центральній осі лінії захисту слід використовувати гравців з різних клубів. Ані суто “шахтарська” ланка Чигринський – Ракицький, ані суто динамівська Михалик – Хачеріді не грають краще за різноманітні поєднання донеччан та киян. І порівняно з двобоєм зі збірною Польщі, до центру захисту особливих претензій немає. Моменти, які виникали у чилійців, стали радше наслідком помилок опорних півзахисників.

Але повернемося безпосередньо до матчу. Стартовий склад нашої збірної, порівняно з попереднім матчем, дещо змінився. Не було П’ятова, Хачеріді, Краснопьорова, Федецького й Алієва. Відсутність Федецького зумовлена травмами, інших – через різні обставини і тактичні задуми тренерів збірної. Замість них на поле вийшли Дикань, Ракицький, Мандзюк, Коноплянка й Худоб’як. Заміни точно не послабили команду, а навіть у деяких моментах і підсилили. Старався Худоб’як, який усе більше завойовує довіру тренерів збірної. Окремо варто відзначити Ракицького, який і в захисті виглядав набагато надійніше за Хачеріді, ну й в атаці теж попрацював добряче.

З перших хвилин найактивнішим на полі був Марко Девіч. Двічі форвард “Металіста” виводив на ударну позицію Андрія Шевченка, але капітанові збірної відверто не щастило. Проте на перерву збірна України пішла, перемагаючи суперника. Ракицький після розіграшу штрафного пробив у нижній кут чилійських воріт і відкрив рахунок.

Якщо в першій половині гри чилійці не досягли особливого успіху в атаці, то в другому таймі гостям вдалося додати й заграти значно цікавіше на нашій половині поля. Після перерви Диканю довелося попрацювати. Спочатку воротар відбив м’яч після небезпечного удару Моралеса. Згодом Мансілья пробив головою над поперечиною. Близько 20 хвилин другого тайму наша команда перебувала у тіні чилійців, а потім Олександр Алієв, який вийшов замість Худоб’яка, забив другий гол. Чилійці, певно, не знали, що Алієву головне не дати пробити. Олександр зіграв на фланзі у стінку, побачив перед собою простір для удару й відправив круглого у правий верхній кут – від поперечини м’яч потрапив уже у ворота. П’ятий  гол Алієва у п’яти цьогорічних матчах збірної.

Другий гол заспокоїв обидві команди, й далі якийсь час гра тривала з перевагою збірної України, яка кілька разів могла зробити рахунок великим. Воротар відбив удар Ракицького з гострого кута. Шевченко повинен був забивати після гарного прориву Коноплянки на лівому фланзі.

А на 87 хвилині Ісла одержав м’яч, перебуваючи в офсайді (рефері кілька разів помилково фіксував положення “поза грою” у чилійців, а цього разу вирішив віддати борг), і пробив у нижній кут. Ісла міг і зрівняти рахунок на останніх хвилинах, але Дикань парирував його удар.

Марсело Альберто Бєлса, головний тренер збірної Чилі: “Ми вважаємо, що результат справедливий. Гра скоріше вказала нам на наші помилки, а не на сильні сторони суперника. Поразки – це частина будь-якої підготовки. Це привід шукати нові альтернативи. У нас були гарні епізоди, не вистачало глибини гри й згуртованості, що зіграло на руку українській команді. Ми програли через погані останні паси й передачі із флангів. Крім того, лайнсмен занадто часто фіксував офсайд. Вважаю, що команда України тільки на початку свого формування, і час покаже, наскільки вона сильна”.

Юрій Калитвинцев, в. о. головного тренера збірної України: “Можу сказати те саме, що я говорив після поєдинку з Польщею. Епізодами ми показували непогану гру, але трохи не вистачало цілісності в грі. Хоча позитивних моментів було набагато більше. Хлопці намагалися зробити все те, що ми просили. В захисті, вважаю, зіграли краще, аніж з поляками.

 збірної Чилі завдяки головному тренерові є напрямок у грі, вони серйозно поставилися до двобою з нами, провели десятиденний збір. У цілому гра вийшла непоганою, я подякував хлопцям за віддачу на полі й на тренуваннях”.