Минулого сезону Дідьє Дрогба в чемпіонаті Англії забив 29 голів, Кріштіану Роналдо в першості Іспанії – 26 голів. В матчі Кот-д’Івуару і Португалії це не відчулося 

Першість світу з футболу, яка триває на полях ПАР, поступово набирає обертів. Учора завершився перший тур групового турніру, а вже пізно ввечері стартував і другий тур змагань. І хоча зіграно чверть матчів, нічого особливого наразі так і не відбулося. Далі грубі помилки припускають голкіпери, а за одну гру у ворота залітає не більше двох голів. Як і раніше,  гудуть вувузели, які, на превеликий жаль, так ніхто і не заборонив. Принаймні представник оргкомітету Річ Міхондо чітко про це дав зрозуміти:  “Вувузели залишаться і ніколи їх не заборонять. Вони історично міцно увійшли в традиції південноафриканської культури. Тому прошу наших гостей прийняти нашу культуру і наші традиції святкування”. А в українських головах тепер зріє ідея, що до початку Євро-2012 треба терміново організувати серійне виробництво трембіт і дати нашу, українську, відповідь африканським вувузелам.

Але повернімося безпосередньо до подій у ПАР. Великим розчаруванням четвертого дня стало протистояння між Японією та Камеруном. Щоправда, цього слід було очікувати, враховуючи загальну тенденцію цьогорічної першості. Нудьга, вона і в Африці нудьга. Гра, яку продемонстрували африканці, зовсім не відповідала рівню змагання, здавалося, що вони не можуть згадати, для чого вони приїхали в ПАР. Та й японці нічого особливого не створили, єдиний цікавий момент виник на 39-й хвилині і вилився у гол. Відзначився головний японський “армієць” Куйсеке Хонду з російського ЦСКА. Цим усе й закінчилося. Після перерви Камерун намагався створити бодай щось схоже на атаку. Дуже старався лідер команди Ето’о. Та його зусиль було замало для перемоги. В підсумку –  1:0, розчарування усього світу і свято в Японії..

Матчі групи F розпочалися з поєдинку між чемпіоном світу-2006 – збірною Італії, у стартовому складі якої вийшло шестеро гравців, які захищали честь країни на попередньому мундіалі, та володарем Кубка Америки 1979 року – збірною Парагваю. Здавалось, що спільного між титулами чемпіона світу минулої першості і найкращої команди Південної Америки далекого 79-го року. В історичному плані нічого, у футбольному – лише те, що після матчу ці титули зрівнялися, адже після фінального свистка перемогою похвалитися не могла жодна з команд. Можливо, на подібну рівність вплинула погода: перед самим поєдинком у Кейптауні, де відбувався цей матч, пройшов дощ, тому поле було слизьким. З перших хвилин парагвайці дали зрозуміти італійцям, що їм буде нелегко, проте “біло-блакитні” швидко перехопили ініціативу. Через 10 хвилин від початку зустрічі дощ перетворився у зливу. Через це гравці обох команд припускались багатьох помилок. Латиноамериканці діяли обережно, а італійці, своєю чергою, володіли ініціативою. Хоч цей матч і був цікавіший, ніж попередні, але для футбольних гурманів він вставав в один ряд з усіма іншими двобоями мундіалю. Збірна Парагваю грала щільно в захисті, покладаючи великі надії на контратаки, а італійці натомість намагалися не дозволяти супернику переходити центральну лінію поля. У такій грі більше пощастило латиноамериканцям. На 39-й хвилині вони вийшли вперед завдяки голу Алькараса після подачі штрафного, який заробив Нельсон Вальдес. Для Алькараса гол став подвійним святом, оскільки до цього він ще жодного разу не відзначався, граючи за національну збірну.

На початку другого тайму сталася подія, яка змусила ще більше занервувати італійців. На поле не вийшов воротар італійців Буффон, який був травмований. Врешті припинився дощ, і чемпіони світу почали шукати шляхи, аби відігратися. Шпаринку в захисних редутах суперника вони знайшли на 63-й хвилині. Де Россі замкнув навіс Пепе з кутового. Відзначимо, що воротар помилився на виході. Й усі шанувальники статистики поставили галочку в списку помилок стражів воріт на цьому мундіалі. На щастя південноамериканців, це була єдина помилка кіпера в цій зустрічі, і матч так і завершився нічиєю – 1:1.

В іншому матчі групи F зустрілися справжні “титани” світового футболу –  збірні Нової Зеландії та Словаччини. Для Нової Зеландії це другий мундіаль (про перший острів’яни  бажали б швидше забути: три поразки із загальним рахунком 2:12), а для Словаччини це дебют на світовому форумі. Матч нічим особливим не вразив, щоправда, два голи суперники таки організували. Гол словаків виглядав цілком логічно, зважаючи на беззаперечну перевагу європейців. На 55-й хвилині Віттек  таки зумів вразити ворота Марка Пастона (до речі, рівень голкіпера збірної Нової Зеландії навряд чи вразив би будь-якого тренера, проте для цієї країни кращого знайти важко). Після цього здавалося, що словаки здобудуть дебютну звитягу, але за 30 секунд до закінчення доданого арбітром часу представники Океанії зусиллями Ріда зуміли зрівняти рахунок.

Ігри групи G розпочали збірні Кот-д’Івуару і Португалії. Ну здавалось би, вже тут мала б бути феєрія футболу... Ага, розмріялися. 0:0 – ні голів, ні гольових моментів, ні футболу.

Завершував п’ятий ігровий день поєдинок між Бразилією та КНДР, головною родзинкою якого були, звичайно ж, корейці. Ну кому потрібні ті бразильці, якщо їх і так можна побачити чи не в кожному європейському клубі. А ось корейці, тим більше північні, яких і розрізнити важко, не те що вимовити їхні прізвища, – це справді цікаво. І в підсумку азіати не розчарували. Сказати, що вони дали справжній бій бразильцям, звісно не можна, проте понервували ще як. Адже 55 хвилин корейці тримали свої ворота на замку, поки Майкон фантастичним ударом з гострого кута таки зумів вивести свою команду вперед. А через 17 хвилин екс-“гірник” Елано подвоїв перевагу Бразилії. Здавалось, що справа йде до розгрому, але натомість горді корейці спромоглися провести гол престижу на 89-й хвилині – Чжи Юн Нам, продемонстрував усій Бразилії, що в комуністичній Кореї є футболісти з хорошою технікою. Тепер уболівальників цікавить, чи наважиться керівництво КНДР показати цей матч для своїх громадян, адже, як відомо, корейські функціонери заздалегідь заявили, що поразки своєї команди країна бачити не буде. Але така поразка варта того, аби її показали.

Учора в боротьбу вступили команди квартету H. Збірна Чилі, завдяки голу Босежура, здолала Гондурас (1:0). Цікаво, що чилійці востаннє перемагали на мундіалі в 1962-му, хоча для них нинішній ЧС вже восьмий. Втім, збірна Чилі одного разу після 62-го року зуміла вийти із групи – 1998 року, тричі на груповому етапі зігравши внічию, але в першій стадії плей-оф Бразилія не залишила чилійцям жодного шансу.

Галина Пашко