Збірна України не гратиме на першості світу 2010 року. В Донецьку наша команда не зуміла зробити останній крок до поставленої мети.

Про те, хто більш серйозно готувався до матчу, красномовно свідчать факти. Греція прилетіла в Донецьк, ще в понеділок. Підопічні Отто Рехагеля встигли провести два тренування й гарненько адаптуватися до української погоди. Вони не ховалися від аматорів автографів і всім охочим роздавали свої підписи. Що стосується нашої збірної, то вона прилетіла в Донецьк у вівторок увечері й до гри перебувала в готелі. Тут навіть важко зрозуміти цю логіку. Під час матчу створювалося враження, що кожний гравець тягне ковдру на себе. Ніхто не підтримував Шевченка, Тимощука, рейди яких реально загрожували суперникові. Мілевський був у цьому матчі своєю блідою тінню. Випали з гри Ярмоленко, Кобін, Михалик, Ракицький, Алієв. А Михайличенко, незважаючи на провальну гру підопічних, все одно вірив у них, і першу заміну провів тільки на 56й хвилині. Селезньов, який замінив Алієва, так і не зміг вписатися у гру. Останніми джокерами Михайличенка були Гусєв і Гай, але й вони не змогли проявити себе. У підсумку - поразка, ціна якого - путівка в ПАР.

У поразці команди є провина кожного: і тренерського штабу, і гравців, і керівництва федерації. Неправильно вважати, що Україна провалила нинішній відбір до чемпіонату світу, але й лестощами будуть звучати слова про те, що збірна Греції на голову сильніша за нашу команду. При всій повазі до команди Отто Рехагеля, Греція - це далеко не Франція, не Росія й навіть не Португалія.

Те, що вся метушня, яка коїлася навколо матчу в Донецьку, залишила певний негатив у серцях самих футболістів, які ну ніяк не заслуговували на таку підтримку. На стадіоні у цей вечір було майже 32 тисячі вболівальників, замість запланованих 50 тисяч Усьому вина - цінова політика на квитки, про яку вже кілька тижнів активно сперечалися високі футбольні чини.

Цілком логічно, що після прикрої поразки від греків головна команда країни може розпрощатися з головним тренером Олексієм Михайличенком. Про це вже говорять у спортивних колах і всерйоз обговорюють, хто ж замінить Олексія Михайловича. Щоправда, сам керманич національної команди залишати збірну не планує.

"Я повністю віддавав себе. І сьогодні також частинку свого серця залишив. У мене закінчується контракт цього місяця. Якщо мені запропонують його продовжити, буду працювати. Не має наміру здаватися. Якщо подивитися на весь відбірний цикл, то це була перша команда, якій ми поступилися за результатом двох двобоїв. Ні Англії, ні Хорватії, ні тим більше Білорусі й Казахстану ми не програли," - заявив Михайличенко після матчу з Грецією.

Проте думки вболівальників, букмекерів і футбольних експертів сьогодні зводяться до того, що Олексію Михайличенкові на найближчому виконкомі ФФУ таки не запропонують новий контракт.

Звісно, згадуючи обидві зустрічі з абсолютно прогнозованою збірною Греції, можна скільки завгодно жалітися на невдачу. Можна нарікати на слабкість і погану форму майже усіх гравців "Динамо", на чолі з Артемом Мілевським, який вже третій матч поспіль (з врахуванням лігочемпіонівського двобою проти "Інтера") зовсім не проявив себе. Чи згадувати відсутність Андрія Вороніна, або присутність на полі Олександра Алієва.

Звичайно, зараз, за результатами судити легко, однак не всі погоджувалися з рішеннями Михайличенка про виклики гравців у збірну протягом усього відбірного циклу. І у двоматчевому протистоянні з греками багатьом було важко зрозуміти логіку Михайличенка в наданні другого шансу гравцям, які відверто провалили першу гру. Очевидно, що збірній потрібна нова генерація гравців, новий лідер. Адже зважаючи на те що ми нині маємо, саме з лідерами в нас виникають чималі проблеми. Так, є Андрій Шевченко, проте матч проти греків став для нього останнім офіційним матчем за національну команду. На найближчі два з половиною роки українська команда випадає із світових змагань, оскільки попереду лише товариські зустрічі у підготовці до Євро­2012.

Цікаво, як у цій ситуації вчинить ФФУ. Чи дасть ще один шанс нинішньому наставникові, чи все­таки запросить нового фахівця. Зараз складно сказати, хто зможе замінити Олексія Михайличенка, проте претендентів чимало.

Серед українців це насамперед головний тренер "молодіжки" Павло Яковенко. Ця команда зараз лідирує у своїй групі. Саме з неї багато хлопців може влитися у національну збірну. Юрій Калитвинцев, який, нагадаємо, став першим тренером, що завоював для України європейський трофей зі збірною. Зараз тренує дублерів "Динамо".

Якщо говорити про більш досвідчених тренерів, то знову згадується Олег Блохін, який вже працював зі збірною, має свою програму, добре знає можливості гравців. У нього буде час, щоб знову влитися в команду й налаштувати їй гру.

Нинішній головний тренер ФК "Металіст" Мирон Маркевич. Цей наставник зумів згуртувати харківську команду, прищепити їм дух переможця. Саме завдяки Маркевичу вже три роки поспіль "Металіст", який раніше ніколи що не відзначався стабільністю, утримується на третьому місці в чемпіонаті України. З тим, що саме цей тренер здатний змусити команду заграти на повну силу, погоджуються й українські вболівальники.

Є ще керманич грозненського "Терека" В'ячеслав Грозний. Наставник, який має власну думку і свого часу вважався непоганим антикризовим тренером.

Звісно, обговорюють і кандидатури іноземних тренерів, таких, як Свен Горан Еріксон, Роберто Манчіні, Юрген Клінсманн або навіть Гуус Хіддінг. Але ці фахівці обійдуться федерації шалені гроші, а ще не варто забувати, що офіційних матчів в нас довгий час не буде, а ставлення нашої команди до товариських матчів вже давно відоме.

Можна звісно взагалі зробити цікавий хід, запросити на посаду когось з клубних тренерів, наприклад, Валєрія Газзаєва або Мірча Луческу, і дозволити їм працювати за сумісництвом. Але попередній досвід Валерія Лобановського свідчить, що не завжди це приносить бажаний результат.

ДО ТЕМИ

Плей-оф і політика

Окрім зустрічі збірних України і Греції, в середу відбулося ще кілька матчів плейоф, і половина з них призвела до чималих політичних скандалів.

Міністр жадає, президент вибачається

Найбільш скандальним вийшов двобій між збірними Ірландії та Франції. Перший стиковий матч між цими командами в Дубліні завершився перемогою французів (1:0). Основний час відповідної зустрічі закінчився з рахунком 1:0 на користь ірландців, після чого був призначений додатковий час.

На 13й хвилині овертайму капітан збірної Франції Тьєррі Анрі прийняв м'яч у штрафному майданчику суперників, підігравши двічі собі рукою, а згодом зробив передачу на свого партнера Вільяма Галласа, який зрівняв рахунок, що дозволило французам отримати путівку на першість світу. Після матчу Анрі визнав, що зіграв рукою, але додав, що всі питання треба ставити головному арбітру зустрічі, шведу Мартіну Ханссону.

Після матчу міністр юстиції Ірландії Дермот Ахерн вимагав переграти цей двобій. Ахерн попросив керівництво Асоціації футболу Ірландії (FAІ) подати офіційний протест у ФІФА, оскільки, на його думку, якщо результат матчу Франція - Ірландія залишать таким, як є, це буде означати, що у футболі можна домагатися перемоги за допомогою обману.

Федерація послухала міністра і подала протест з проханням про перегравання. Тим більше, що подібний прецедент був у 2005 році. Тоді відбірний матч ЧС2006 між збірними Узбекистану й Бахрейну перегравали через "технічну помилку арбітра".

Однак ФІФА виключила можливість перегравання. Представник організації наголосив, що, за футбольними правилами, рішення судді за ігровими епізодами є остаточним.

Епізод у матчі знайшов своє продовження на саміті ЄС, який саме відбувається у Брюсселі. Французький президент Ніколя Саркозі вибачився перед ірландським прем'єром Браяном Ковеном. Разом з тим Саркозі не погодився з пропозицією переграти матч: "Я сказав Браяну Ковену, що шкодую проте, що трапилося. Однак не треба мені пропонувати встати на місце арбітра або керівників Французької федерації футболу. Дозвольте мені залишитися собою".

Футбол як причина розриву стосунків

Більш вагомі наслідки може мати результат зустрічі між збірними Єгипту та Алжиру, в якому єгиптяни зазнали поразки.

Сотні єгипетських футбольних уболівальників провели демонстрацію біля посольства Алжиру й резиденції посла в Каїрі, викрикуючи антиалжирські гасла й вимагаючи вислати з країни алжирських дипломатів. Сили безпеки, які завчасно розмістили підкріплення в посольствах іноземних держав, перекрили всі підходи до алжирських представництв.

Крім того, місцеві ЗМІ затверджують, що єгипетські вболівальники одержали різні травми в результаті зіткнень із алжирцями після вирішального матчу, що відбувся у суданському місті Омдурмане.

Зокрема, як повідомила газета "АльАхрам", після закінчення матчу алжирські вболівальники закидали каменями автобуси з єгиптянами, що їхали в аеропорт. Крім того, не вдалося уникнути й вуличних зіткнень алжирських уболівальників з єгиптянами, у результаті яких також є потерпілі.

Очевидці стверджують, що єгиптянам доводилося ховатися від алжирських уболівальників у будинках суданців, ресторанах, а також у єгипетських дипломатів, що працюють у Судані. Алжирські й суданські офіційні особи й ЗМІ категорично спростували інформацію про переслідування єгипетських уболівальників з боку алжирців.

Тим не менше, Єгипет у четвер відкликав свого посла в Алжирі.

Депутати не вірять

Тим часом депутати Держдуми зацікавилися обставинами програшу збірної Росії команді Словенії й зажадали провести більш серйозний аналіз причин поразки. Деякі говорять, що серйозні доходи одержали ті, хто на тоталізаторі поставив на Словенію, а комуністи дорікають футболістам у непатріотизмі.

Депутат фракції "Справедлива Росія" Антон Бєляков на засіданні у п'ятницю заявив, що дії деяких гравців російської збірної у відповідальному матчі викликають серйозні питання в уболівальників і фахівців. Як передає "Інтерфакс", це стосується і гола словенців, що, за словами Бєлякова, був пропущений у результаті явної й безглуздої помилки захисників, і в цілому поведінки команди на полі. Депутат сказав, що під час гри в Москві росіяни діяли активно й винахідливо, у відповідній же грі все це зникло.

Бєляков нагадав, що перед початком протистояння зі словенцями збірна Росії сприймалася як безумовний фаворит: "За рейтингом ФІФА, наша збірна перебувала на шостому місці, у той час, як футболісти Словенії на 49му. Перед грою, зважаючи на такий рейтинг, ставилися великі гроші на тоталізаторі, і причиною програшу наших могла бути зацікавленість у виграшах".

На думку більшості світових букмекерських контор, двобій зі Словенією повинен був закінчитися на користь Росії. Бєляков заявив, що гравці на тоталізаторі, що поставили на Словенію, одержали дуже серйозний виграш. "Мова може йти про десятки й навіть сотні мільйонів доларів прибутку", - заявив депутат. З огляду на подібну зацікавленість, він не виключив, що "непрощенні помилки й невиразна гра деяких наших футболістів у відповідному матчі могли бути невипадкові".

Бєляков вважає, що компетентним органам варто дуже уважно з'ясувати ситуацію. Він ініціював протокольне доручення комітету Держдуми з фізкультури й спорту звернутися в Генпрокуратуру й у Міністерство спорту, туризму й молодіжної політики із пропозицією перевірити обставини поразки збірної Росії у матчі зі словенцями 18 листопада.

Подібної точки зору дотримується й депутат­комуніст Ніколай Разворотнєв, за словами якого, "матч у Словенії був найбільш слабкою грою за весь відбірний цикл".

Разворотнєв заявив, що російським гравцям не вистачило патріотизму, стійкості, налаштування на перемогу, "навіть під час виконання державного гімну Росії багато футболістів не вимовляють слова гімну".