Можливо, це випадковість, яких так багато в нашому житті, але ті, хто уважно спостерігає не тільки за вітчизняним чемпіонатом, але й за тим, що діється у світовому футболі, могли помітити, як раптом стало багато автоголів. Справжня епідемія!

То відомий українським уболівальникам грузинський захисник "Мілана", капітан збірної Грузії Каха Каладзе упродовж десяти хвилин забиває у власні ворота два м'ячі, і Грузія поступається на своєму полі команді Італії - 0:2, то московський "Спартак" вже до 14ї хвилини програє "Крильям Совєтов" 0:2 завдяки своїм гравцям - захисникові Мартіну Штранцлю та воротареві Сослану Джанаєву (щоправда в офіційну статистику цей гол записали на гравця самарців) і фактично втрачає шанси на титул чемпіона Росії 2009 року, то лондонський "Арсенал" перемагає у черговому турі Прем'єр­ліги "Вулвергемптон" з великим рахунком - 4:1 завдяки тому, що перші два голи собі забивають захисники "Вулвер".

Показовим у цьому плані можна назвати третій тур цьогорічного розіграшу Ліги чемпіонів. Відразу сім гравців відзначилися у власних воротах. А в матчі між шотландським "Рейнджерсом" та румунською "Уніреєю", який завершився з рахунком 4:1 на користь румунів, з п'яти м'ячів три були автоголами (хоча фактично таких голів було чотири, але шотландцю Маккаллоху не зарахували своєрідний "дубль").

Якби можна було заспокоїти Каладзе, то тільки фактом, що не він перший забивав у свої ворота два голи в одному матчі. На чемпіонаті світу 1998 року у грі проти майбутніх чемпіонів­французів двічі у свої ворота поцілив захисник збірної Південної Африки П'єр Ісса, а на клубному рівні 2003 року подвійно відзначився захисник "Реал Сосьєдада" Ігор Хаурегі, а два роки тому список "дуплетистів" поповнив захисник німецького клубу "Майнц" македонець Нікольче Новескі. Він зробив свою справу надзвичайно швидко - за 132 секунди (3тя і 6та хвилини). Його випадок мав цікаве завершення: "Майнц" зумів цю гру врятувати, звівши поєдинок до нічиєї, а вирішальний гол у ворота суперника забив той же Новескі. Ще швидше - за дві хвилини зробив автодубль захисник "Сандерленду" Майкл Проктор, тож його команда поступилася "Чарльтону" - 1:3. В англійському чемпіонаті траплялися ще не такі випадки: у зустрічі 1976 року "Астон Вілла" - "Лестер" увесь матч шаленів на полі тільки капітан господарів Кріс Ніколл - він не робив різниці між своїми та чужими воротами, забиваючи у кожному таймі воротарям по голу, щоб зафіксувати підсумковий рахунок - 2:2.

Подібно відзначився недавно (25 жовтня цього року) гравець бельгійського клубу українських легіонерів Олега Ящука та Сергія Серебреникова "Серкль" захисник Портьє - спочатку на 53й хвилині він забив у ворота "Кортрейка", а через десять хвилин зрівняв рахунок, уже обманувши свого голкіпера.

Рекорд чемпіонатів СРСР за кількістю забитих за зустріч автоголів належав футболістам ташкентського "Пахтакора" - 1960 року вони "допомогли" ленінградському "Зєніту" здобути гостьову перемогу з великим рахунком - 5:0, забивши у власні ворота три голи. А особистий рекорд за сезон тримає захисник талліннського "Калева" Хельдур Каллис - того ж таки 1960 року він спромігся забити своєму воротареві чотири голи. Усі п'ять голів в одному матчі чемпіонату Бельгії 1995 - 1996 років "Андерлехт" - "Жерміналь" забили гравці гостей, причому захисник Стен ван ден Буйс забив... три голи у власні ворота. "Андерлехт" здобув нелегку перемогу - 3:2, не забивши жодного гола.

Та повернімось на українські стадіони. Суперникам київського "Динамо" "допомагали" підвищувати результативність центральний захисник післявоєнного періоду Абрам Лерман - три голи, стільки ж вдалося забити непосиді Йожефу Сабо. Є автоголи й на совісті капітана команди Василя Турянчика, атакувальних півзахисників Юрія Войнова та Володимира Веремєєва і навіть нападника Михайла Комана, який забив гол не в ті ворота.

Одним із найкращих в історії львівських "Карпат" є перший поєдинок зі столичним "Динамо" у сезоні 1971 року. На трибунах стадіону "Дружба" (так тоді називалася "Україна") майже 50 тисяч глядачів мали того дня справжнє свято: футболісти "Карпат" перемогли титулованого суперника - 3:1, забивши усі чотири м'ячі в цій зустрічі: Янош Габовда і двічі захисник Анатолій Рибак, а киянам допоміг рикошет від ноги захисника львів'ян Бориса Сороки. "Карпати" й надалі ще не раз сприяли чужим командам, забиваючи у свої ворота - чомусь переважно відзначалися футболісти, чиє прізвище розпочиналося на літеру "С". Після Сороки у список невдах потрапили Валерій Сиров, Михайло Сарабін, Юрій Суслопаров. Історію автоголів сьогоднішніх "Карпат" розпочав 1 листопада 1999 року Сергій Танасюк на 77й хвилині у матчі проти "Прикарпаття". Нині у "почесному" списку фігурують Павлюх, Грановський, Беньо (двічі), Шмаков, Пшеничних, Лащенков, Кобін.

Звичайно, що подібні випадки є футбольними трагедіями для гравців і команди, особливо, коли такий автогол є вирішальним. Але трапляються й випадки, коли по своїх воротах стріляють зумисне. В одному з матчів німецької оберліги у містечку Буксгайм арбітр призначив пенальті, але футболісти, що провинилися, ніяк не хотіли змиритися з таким рішенням. Після довгих умовлянь арбітра, коли зрозуміли, що вирок не скасують, захисник на знак протесту копнув м'яч, який і залетів у ворота. Суддя зарахував гол. Автогол з пенальті - це винятковий екземпляр гола.

1998 року у розіграші популярного Кубка Тигра, за який змагаються збірні азійських країн, зустрічалися Індонезія - Таїланд. Команди вже забезпечили собі вихід до півфіналу, але там переможця зустрічі сильний суперник, тому команди не поспішали перемагати. Нічия дозволяла посісти перше місце Індонезії, але за кілька хвилин до завершення поєдинку за рахунку - 2:3, щоб "закріпити" поразку захисник індонезійців скерував м'яч у сітку своїх воріт - за хвилину до кінця матчу стало - 2:4, що не дозволяло таїландцям вдатися до подібного маневру. Тож захисника­"самогубцю" дискваліфікували пожиттєво. Антологія автоголів налічує сотні смішних, трагічних, випадкових, зумисних голів і далі поповнюється. Футбол у багатьох випадках - гра незбагненна, за що її й полюбляють мільйони.

Історичні автоголи