У восьмому турі першості української Прем'єр­ліги львівські "Карпати" проводили черговий гостьовий двобій (взагалі "зеленобілі" вже третій матч поспіль, якщо враховувати і кубкову баталію проти донецького "Металурга", грають поза рідними стінами). Цього разу підопічні Кононова завітали в Одесу до одного з аутсайдерів турніру - місцевого "Чорноморця". "Карпати", як і "Чорноморець", у попередньому турі зазнали поразки, тому обидві команди жадали перемоги й шукали щастя в атаці. Особливо це стосувалося господарів, яких місце на дні турнірної таблиці аж ніяк не влаштовувало.

Загалом матч видався дуже видовищним і цікавим. З перших хвилин "Чорноморець" пішов великими силами вперед, а "Карпати" провели відразу ж дві гострі контратаки. Кузнєцов і Худоб'як завдали двох непоганих ударів з далекої відстані, проте кіпер господарів Руденко легко з ними впорався.

У той же час господарі намагалися грати у власну гру, використовуючи фланги і боротьбу на другому поверсі. Тим паче, що захист "Карпат" виявився зовсім не підготовлений до такої гри, і в першому таймі дуже багато верхових сутичок оборонці "зеленобілих" програли. До катастрофічних наслідків це не призвело, проте чимало неприємних хвилин довелося пережити вболівальникам львівського клубу, оскільки часом гостям вдавалося відбиватися винятково за рахунок великої кількості гравців у своєму штрафному майданчику.

У "моряків" активно діяв молодий Якименко, хлопець відіграв з величезним бажанням, експресивно реагував на свої невдалі дії і, на щастя для "карпатівців", просто перегорів. Якби на його місці був досвідченіший виконавець, голів у ворота Тлумака ще в першому таймі було б чимало.

Але якщо в захисті проблеми у львів'ян були очевидні, то в атаці було трохи краще. Атакувальна ланка "карпатівців" вдало використовувала той факт, що сонце світило прямо в очі голкіперові "моряків", і раз за разом бомбардувала ворота Руденка ударами з далекої відстані. Але цього вечора кіпер "Чорноморця" піймав кураж, відводячи одну за іншою загрози від власних воріт. Найбільш небезпечний момент у першому таймі мав Кузнєцов. На 14й хвилині після передачі Федецького бомбардир львів'ян вискочив віч­навіч з воротарем, однак переграти Руденка не зумів.

Після перерви малюнок гри дещо змінився. Олег Кононов знайшов потрібні слова для захисників, і флангові навіси одеситів вже не становили катастрофічної загрози воротам Тлумака. А півзахисники львів'ян узяли контроль над м'ячем, постійно перегравали суперника в центрі поля. У другій половині свій черговий шанс втратив Худоб'як, який із чудової позиції запустив м'яча вище воріт. Надалі гості чинили тиск на ворота Руденка, щоразу не використовуючи можливостей для взяття воріт. Апогей нереалізованих моментів настав на 76й хвилині, коли Кузнєцову вже вдалося переграти Руденка, однак м'яч влучив у штангу.

Втім уже через дві хвилини гості цілком логічно таки відкрили рахунок у матчі. Кожанов подав кутовий, і м'яч від Федецького відскочив у ворота - 0:1. Цікаво, що це був перший м'яч "Карпат" в Одесі за останні сім років. Але радість львів'ян протривала хвилину. Відповідь одеситів була миттєвою. Після подачі Балашова також з кутового той самий Федецький невдало переправив м'яч на далеку штангу, де Шандрук відправив його у ворота.

Забивши, господарі побігли виривати перемогу. Вони небезпечно атакували, одержали право на кілька гарних штрафних і кутових ударів, з якими гідно впорався захист "Карпат".

Під завісу матчу нагадав про себе і Руденко. Якби не Віталій, який, перериваючи контратаку гостей, кинувся в ноги гравцеві "Карпат", то Худоб'як стовідсотково зумів би таки вразити ціль.