Ціле спортивне покоління жіноцтва не пам'ятає вже про так звану перевірку на жіночість, яку змушені були проходити їхні попередниці з кінця 60х до початку 90х років. Та спортивна громадськість знову загомоніла у дні чемпіонату світу з легкої атлетики, який щойно завершився у Берліні. Фінальний біг серед жінок на 800 метрів з найкращим результатом сезону виграла представниця Південної Африки 18річна Кастер Семенья, про яку ще два місяці тому ніхто у великому спорті й не чув. Цей факт та й досить хлопчача зовнішність чемпіонки викликали підозри членів Міжнародної федерації легкої атлетики, які, очевидно не без впливу конкурентів бігунки, зажадали провести забуту перевірку на жіночість, що тепер зветься гендерним тестом. Тестування у ПАР підтвердило, що рівень гормону тестостерону в її крові втричі перевищує звичайний рівень, але не виходить за межі припустимого для жіночих змагань. Таким чином, Кастер Семенью таки визнали жінкою. Але варто згадати інші відомі випадки, коли стать жінок була під сумнівом.

...Усе почалося якось тихо, непомітно й загадково, як і належить у детективі. Наприкінці 1967 року, напередодні Олімпійських ігор у Мехіко, ціла низка відомих спортсменок досить несподівано, без урочистих проводів, пішла з великого спорту.

У кожного спортсмена справді настає момент, коли треба ставити крапку у спортивній кар'єрі. Але зазвичай прощаються з великим спортом після Олімпійських ігор, а не напередодні...

Тоді ж, за рішенням Міжнародної федерації легкої атлетики, з таблиці світових та європейських рекордів викреслили ім'я відомої польської спринтерки Єви Клобуковскої. Газети вперто замовчували цю подію, а сама Єва відмовилася коментувати рішення федерації про позбавлення її рекордів. У чутках, що народжувалися в Польщі та за кордоном, щораз частіше почало лунати нове поняття "секстест". Єва - висока, елегантна білявка, жіночість якої ніколи у нікого не викликала сумнівів ані серед чоловіків, ані серед жінок, з якими вона постійно ділила кімнату, роздягальню, душову. Але результати її секстесту виявилися несподіваними : аналіз виявив великий рівень чоловічого гормону - тестостерону. Під час подальшого обстеження вдалося знайти ще й внутрішні статеві залози, що функціонували за чоловічим типом. От і знайшлося формальне право дискваліфікувати спортсменку, а її рекорди анулювати.

Єва Клобуковска почувалася ображеною і несправедливо приниженою, але ніхто її апеляції й слухати не хотів. Дівчина лягла на операцію, видалила внутрішні чоловічі статеві залози, пройшла курс гормонального лікування естрогенами, але до спорту в будьякому образі - спортсменки, тренера чи діяча - не повернулася. Вона здобула вищу освіту в Комерційній академії, багато років працювала у фірмі, пов'язаній з обчислювальною технікою. Мешкає у центрі Варшави, тихо й скромно, далеко від інтриг великого спорту.

Тоді ж, 1967 року, побачивши, чим "пахне" проходження секстесту, потихеньку попрощалися з олімпійськими надіями відомі радянські легкоатлетки - чемпіонки Марія Іткіна (спринт), Тетяна Щелканова (стрибки у довжину), сестри Тамара та Ірина Пресс (метання та семиборство). Мабуть, ці жінки з "вусами" і басовитим голосом здогадувалися, що їхні організми можуть не пройти тестування. З наступного року Міжнародний олімпійський комітет увів у практику обов'язкове тестування всіх учасників жіночих змагань на предмет їх належності до жіноцтва. Новинка досить інтимного змісту одразу стала предметом маніпулювання дотепників. Карикатуристи малювали, як лікарська комісія, потираючи руки від передбачуваної насолоди, звертається до повногрудої красуні в обтислому спортивному костюмі: "У нас виникли сумніви щодо вашої жіночості. Запрошуємо на секстест". Насправді ж методика проведення секстесту, який нині називають більш цивілізовано гендерним тестом, є такою, що еротомани не отримали б жодного задоволення від спостерігання за ним. Спочатку аналіз робили на мазку клітин зі слизової оболонки рота. Пізніше, у 70х роках, для аналізу брали клітини кореня волосся. Однієї клітини достатньо, щоб визначити хромосомний набір людини, а тим самим - і її біологічну стать. Вона ж, як відомо, визначається однією парою хромосом, і для жінок - це пара ХХ, для чоловіків - ХY. Свої назви ці хромосоми отримали тому, що справді нагадують латинські букви Х та Y. Секс­тест виконувався один раз: спортсменок, які його пройшли, у подальшому від цієї процедури звільняли. Тож, отримавши сертифікат жіночості, спортсменка користала з нього вже до кінця своєї спортивної кар'єри.

Чи можливі помилки під час проведення тесту? Трапляються. У 1985 році студентську чемпіонку США з легкої атлетики Кірстен Венглера "забракували" після проходження тесту. Засмученій дівчині оголосили, що дітей вона мати не буде і серед жінок їй виступати заборонено, бо має Yхромосому. Та американки вміють захищати свої права, і більш докладний аналіз показав, що за чоловічу хромосому прийняли один з протеїнів схожого хімічного складу. На початку 90х років генні дослідження дійшли такого рівня, що прийнятий колись стовідсотковий критерій розрізнення чоловіка і жінки за складом хромосомної пари насправді не відповідає дійсності. Чоловіча конфігурація трапляється у справжнісіньких сексбомб, а жіночу мають стовідсоткові чоловіки. Про це колись спортивним медикам говорили справжні фахівцігенетики. Та треба було чверть століття, щоб переконатися у кривді, якої колись завдали Єві Клобуковскій: коли б мудрість експериментаторів проявилася ще тоді, то ніхто не перервав би спортивну кар'єру спортсменки, яка б могла стати першою жінкою, що подолала 100 метрів швидше, ніж за 11 секунд.

У моїй колекції дружніх шаржів є малюнок на Єву, який вона власноруч підписала понад сорок років тому: влітку 1966 року у Будапешті на "Непштадіоні" після переможного фіналу на сто метрів. Ніхто тоді й не міг передбачити, як скоро закінчиться спортивна кар'єра двадцятирічної дівчини, олімпійської чемпіонки 1964 року, рекордсменки світу. Вона сміливо піддалася секстесту, не сумніваючись у своїй жіночості, але мала нещастя володіти нетиповою для жінки хромосомною парою...