Два українські флагмани вдало розпочали свій груповий єврокубковий похід. І київське "Динамо", і донецький "Шахтар" здобули впевнені стартові перемоги. Проте ці звитяги були цілковито різними. Якщо кияни проявили характер і таки зуміли продовжити приємну для себе статистику домашніх матчів проти російських клубів, то "гірники" святкували успіх на голому класі. На тлі загальних невдач українських команд в цьогорічному європоході, ці звитяги стали світлом в кінці неприємного тунелю.

Підтримуючи традицію

У середу відбулося лігочемпіонівське протистояння чемпіонів України та Росії - київське "Динамо" приймало казанський "Рубін".

Протягом першої половини матчу команди грали дуже обережно на підступах до штрафного майданчика суперника. Гості виглядали напрочуд сильно, як для новачка Ліги чемпіонів, і не дозволяли грати динамівцям на повну потужність. Тому атаки киян були безрезультатними. Проте перший же удар "Рубіна" в площину воріт Шовковського виявився гольовим. На 25-й хвилині форвард казанців Домінгес зі стандарту поклав м'яча у дев'ятку - 0:1. Зі сторони господарів запам'ятався лише прорив Нінковича і його ж удар повз ворота.

Однак після перерви грати проти "Рубіна" вийшло зовсім інше "Динамо". Кияни помітно додали у швидкості, почали діяти агресивніше та гостріше, і гості почали здавати у захисті. Все частіше виникали гострі моменти у штрафному майданчику казанців, але ні Шевченко, ні Мілевський пробити голкіпера не змогли. А останній примудрився отримати "гірчичника" за "пірнання".

А от на 71-й хвилині розпочалася феєрія. Після подачі з кутового всіх випереджає Юсуф і точно пробиває головою - 1:1. "Динамо" - на хвилі, і поблизу воріт Рижикова майже кожну хвилину виникають небезпечні моменти. І гол не забарився: Гіоане віддає на Шевченка, Андрій скидає п'ятою на Маграо, і бразилець філігранним ударом розстрілює ворота "Рубіна". Жирну крапку у матчі поставив Гусєв - 3:1.

В іншому матчі цієї групи "Інтер" та "Барселона" так і не виявили переможця (0:0).

Цікаво буде проаналізувати статистику стартових матчів столичного клубу в Лізі чемпіонів. Динамівці у першому турі групового етапу вже грали з російськими клубами. Мабуть, багато вболівальників "Динамо" пам'ятають знаменитий матч проти "Спартака" у сезоні 1994/95 років. Тоді кияни пропустили у першому таймі два м'ячі та не реалізували пенальті, проте після перерви зусиллями Леоненка та Реброва таки вирвали перемогу - 3:2. Тоді, як і у грі проти "Рубіна", на воротах стояв Шовковський.

Через дев'ять років жереб знову зводить "Динамо" з чемпіоном Росії, цього разу - з московським "Локомотивом". Нагадаємо, що в кінцівці гри дубль оформив Діого Рінкон - 2:0. Проти "Локомотива" у 2003-му та проти "Рубіна" у середу грали Шовковський, Гіоане та Гусєв.

"Динамо" підтримало традицію - перемагати російські клуби в дебютному матчі групового етапу. Однак існує інша традиція - у матчах-відповідях з цими командами у групі... програвати. Так було зі "Спартаком" (0:1), потім з "Локомотивом" (2:3), але сподіваємося, що ця традиція у гостьовій грі з "Рубіном" нарешті буде перервана.

Загалом у перших матчах у групі статистика у киян доволі рівна - 5 перемог, 2 нічиї, 5 поразок. Двічі "Динамо" грало з ПСВ (Ейндховен) на виїзді. У 1997-му перемогли голландців 3:1. А через три роки ПСВ взяло реванш - 2:1, причому програючи за ходом поєдинку.

Також двічі доводилося грати з "Ромою" на "Стадіо Олімпіко". У поєдинку 2004-го "Динамо" перемагало 1:0 (гол на рахунку Гавранчича), і римські вболівальники травмували рефері. Гру перервали, і "Ромі" було зараховано технічну поразку. Через три роки римський клуб перемагає 2:0 і відновляє статус-кво.

Траплялося, що динамівці провалювали дебют у групі. Не хочеться згадувати гру зі словенським "Марібором" у Києві і несподівану поразку 0:1. Та ще більш неприємно згадувати інший домашній поєдинок трирічної давності - "Динамо" - "Стяуа"(1:4).

Траплялися і нічиї, як-от з "Боруссією" у 2001-му (2:2) та минулого року з "Арсеналом" (1:1). І в обох матчах кияни не зуміли втримати переможний для себе рахунок.

На чистому класі

Услід за київським "Динамо" впевнену перемогу, але в Лізі Європі, здобув і донецький "Шахтар", який в гостях розгромив бельгійський "Брюґґе". Жереб уже вчетверте зводить "гірників" з бельгійцями. До вчорашнього вечора статистика в матчах була рівною: команди здобули по одній перемозі при чотирьох нічийних результатах. Щоправда, двічі з трьох разів далі проходили бельгійці, які в 2002 році перемогли в серії післяматчевих пенальті. Але якщо у 90-х і на початку 2000-х років фаворитом вважався "Брюґґе", то нині клуби помінялися ролями. І в Бельгію "Шахтар" приїхав за перемогою, а будь-який інший результат сприймався б як невеличка сенсація.

Матч почався без розвідки й досить жваво. З перших хвилин гості продемонстрували, що рівень майстерності у них набагато вищий, ніж у суперника. Канадсько-парагвайська пара центральних захисників не могла нічого зробити з бразильською ударною силою "Шахтаря", якій плодотворно допомагав слов'янський інтернаціонал. Уже на другій хвилині "гірники" заробили право на штрафний. До воріт було метрів 28, але це не зупинило молодого захисника донецького клубу Ракицького - щоправда, кіпер господарів спокійно впорався з цим ударом. Надалі гості повністю заволоділи центром поля, і не дивно, що вже на 12-й хвилині рахунок був відкритий. Адріано зачепився за м'яч у штрафному, віддав передачу на Жадсона. Алькарас плеймейкера начебто нейтралізував, проте м'яч рикошетом від Оджиджа-Офое відскочив на вільного Гая, який спокійно "розстріляв" ворота Де Влігера. Майже відразу ж "Брюґґе" "огризнувся". А Сонк націлено навісив у штрафний, де потужний Акпала (Кучер програв єдиноборство) зрізав м'яч у далекий кут - П'ятов зробив перший, але не останній сейв у матчі.

Перша вдала атака надихнула бельгійців на нові звершення, але Вілліан опустив господарів на землю. Гол вийшов просто класичний, як у підручниках. Передача, яка радше була елементарним виносом захисників, "гірників" знайшла у центрі поля Вілліана. Бразилець домчався майже до воротарського майданчика, спокійнісінько розібрався з Сімаейсом й Вермуленом й акуратно поклав м'яч у кут воріт - 0:2.

"Шахтар" відверто розслабився, і в господарів були моменти, щоб не лише скоротити різницю в рахунку, а навіть відновити паритет на табло. Так, свій вихід до воріт після далекого викиду, на відміну від Вілліана, не зумів реалізувати Іван Перішич - м'яч просвистів поряд зі штангою. Не вистачило переконливості удару головою Акпала. А от "Шахтар" свої моменти використовував сповна. На 35-й хвилині рахунок виріс після удару зі штрафного у виконанні Даріо Срни - 0:3. У той же час бельгійці не реалізували ще як мінімум три небезпечні моменти. Вчергове безрезультатно головою по воротах пробив Акпала, не вистачило точності удару Перішичу, а потужний постріл Набіля Дірара в ефектному стрибку парирував П'ятов.

Результат першого тайму майже не залишав питань про переможця матчу. Хоча бельгійська команда ще не втрачала надію врятувати становище. На 54-й хвилині за фол Кучера (відверто кажучи, саме Олександр був найслабшою ланкою донецької команди) на Діраре у ворота "гірників" був призначений пенальті. До м'яча підійшов Вадіс Оджиджа-Офое, але не зумів переграти П'ятова. Проте свій м'яч у цей вечір "Брюґґе" таки забив. Після навісу із флангу лідер бельгійців Сонк спритно скинув м'яч грудьми під удар Карела Герертса, і той без шансів для голкіпера увігнав снаряд під поперечину - 1:3. Однак до порятунку залишалося ще занадто багато, а "гірники", аби не нервувати, в останні хвилини "вбили ще один цвях". Костянтин Кравченко ефектним ударом зі штрафного довів рахунок у матчі до великого - 1:4. А якби забив ще й Фернандіньо після передачі все того ж Кравченка за п'ять хвилин до фінального свистка, репутація бельгійців була б остаточно знищена. Обійшлося. Як і біля воріт П' ятова у вже доданий час, коли перспективні моменти не реалізували Джордж Куемаа й Іван Перішич.

Підсумовуючи, можна сказати, що "гірники" зіграли не на повну силу, але впевнено контролювали хід гри. Ще кілька років тому про таке й мріяти не доводилося. Безумовно, варто відзначити П'ятова, що працював не покладаючи рук, поки його партнери "відпочивали". Щоправда, у цілому гра в захисті в української команди була далека від ідеалу. Варто звернути увагу на деяку розхитаність у діях Жадсона й Вілліана.