Молодіжна збірна України (U21) зуміла вирвати нічию на виїзді у матчі зі збірною Франції. Підопічні Павла Яковенка програвали у ході матчу два м'ячі, але зусиллями захисника "Ворскли" Володимира Чеснакова, який двічі опинявся у потрібний час у потрібному місці, вдалося досягти прийнятного результату.

Ще до початку матчу чимало гравців команди говорили про те, що їдуть у Францію насамперед за перемогою. Але всі чудово розуміли, що найголовніше у гостьовому матчі з командою, яка вважається не лише фаворитом нашої групи, а й усього турніру, - не програти. І з огляду на підсумковий рахунок, можна зробити висновок - це зробити вдалося. Однак перший тайм відверто не сприяв появі думок про подібний результат...

Керманич "молодіжки" Павло Яковенко виставив на гру досить цікавий склад. На поле стадіону в Генгамі вийшли номінально відразу... семеро захисників. Щоправда, це не означало, що українці грали за "андоррською схемою". Просто в заявці ці гравці були захисниками, а насправді трьох із них було відряджено у півзахист. І недаремно, що саме захисник став у підсумку чи не найголовнішим героєм матчу, оскільки при такій кількості оборонців шансів у інших майже не було. Але це було потім, а на початку гра для України розпочалася просто жахливо. Спершу під час виконання передачі і рикошету від Селіна Модест утік від Матвєєва й точно пробив у кут воріт. А згодом Мамаду скористався мистецькою подачею й жахливою помилкою нашого голкіпера і відправив м'яч у сітку.

23та хвилина, 2:0, відсутність чогось суттєвого попереду - відверто кажучи, ситуація просто жалюгідна. До того ж на 30й хвилині словацький рефері Павло Ольшак цілком міг призначити і пенальті у ворота Каниболоцького за гру рукою у виконанні Фартушняка (м'яч, якщо відверто, таки влучив у руку захисника). Але цього вечора словак увесь матч вдавав, що взагалі не хоче бачити, що відбувається на полі. Дуже багато, навіть не принципово важливих спірних моментів він просто ігнорував.

Проте до кінця першого тайму українці таки оговталися і в деяких епізодах "сліпота" Ольшака вже грала на користь господарів поля. Так, в одному з епізодів Бесс відверто "скосив" у власному штрафному майданчику Зозулю, однак принциповий словак залишив епізод без уваги. Але, на щастя, на 44й хвилині зустрічі рефері таки згадав, де у нього свисток, і зафіксував фол Поля за 30 метрів від воріт. Потужний удар Ракицького, м'яч сковзнув по газону, голкіпер французів Пласід зафіксувати круглого не зміг, а на добиванні першим був Чеснаков - 2:1.

У дебюті другого тайму команди відразу ж обмінялися небезпечними подачами з кутових: під удар головою Зозулі підставився молодий, але вже досвідчений парижанин Сахо, а Бесс, відірвавшись від Матвєєва, головою пробив поряд із далекою штангою. Потім українцям удалися дві відмінні контратаки, однак у першому випадку Сахо вчасно зреагував на передачу Коноплянки на Чеснакова, а в другому - потужний удар Коноплянки відбив кулаками Пласід.

Але незабаром українці зрівняли рахунок. Причому повністю за сценарієм першого забитого м'яча. Ракицький б'є, Пласід відбиває прямо перед собою, а Чеснаков добиває - 2:2.

Після цього команди деякий час діяли на зустрічних курсах. І за серце, певно, хапався як французький, так і український наставники. Проте кінцівка матчу залишилася за французами. У певний час вони зрозуміли, що загальний рахунок не зовсім той, на який очікували, і затисли гостей біля власних воріт. Але наші хлопці встояли і привезли з Франції цілком пристойну нічию, здобуту з основним конкурентом за путівку на молодіжне Євро­2011.

Після матчу Павло Яковенко відзначив неабиякий характер своїх підопічних, які спромоглися відіграти два пропущені м'ячі та досягти прийнятного результату. "В цілому я задоволений підсумком гри, хоча ми все ж таки їхали за перемогою. На жаль, не все задумане вдалось, тож надалі будемо працювати ще наполегливіше. Ми протидіяли дуже сильній команді - мобільній, технічній, добре підготовленій функціонально. Щоправда, мені здалося, що на початку хлопці аж занадто поважали суперників. До того ж наші футболісти досить довго входили в гру. Як наслідок - два зовсім не обов'язкові голи впродовж першої третини матчу. Та тішить, що їм вдалося вирівняти гру, забити двічі в дуже непростій - насамперед психологічно - ситуації. Це свідчить про неабиякий характер. У нас були нагоди, аби навіть вирвати перемогу. Трішечки не вистачило..." - зауважив Яковенко.

Наступний матч українці проведуть удома, 9 жовтня, проти збірної Бельгії, а через п'ять днів - виїзд у Словенію.