9 та 12 вересня збірна України проведе два чергові матчі відбіркового турніру Євро-2024. Поєдинки проти двох фаворитів групи – Англії та Італії – стануть відповідно номінально домашнім та гостьовим для синьо-жовтих. А також 17-м та 18-м матчами збірної поспіль, які вона проводить поза Україною. 12 вересня у день матчу Італія – Україна пройде 670 днів з моменту останнього домашнього поєдинку головної команди країни. 

11 листопада 2021 року в Південній Пальмірі збірна України, тоді ще під керівництвом Олександра Петракова, причому у статусі «в.о.», зустрічалася зі збірною Болгарії. Матч розглядався як контрольний поєдинок перед вирішальним для синьо-жовтих матчем відбору до ЧС-2022 проти Боснії та Герцеговини (16 листопада Україна в гостях перемогла 2:0, посівши друге місце у групі). Гра на «Чорноморці» завершилася внічию – 1:1: на гол болгарина Кирилова на 35-й хвилині українці відповіли влучним ударом Степаненка на 79-й.

З того часу збірна України провела 16 матчів, включаючи благодійні поєдинки, поза рідною країною. За майже два роки наша національна команда погостювала у Боснії та Герцеговині, Німеччині та Італії, Хорватії та Шотландії, Уельсі та Ірландії, Польщі та Вірменії, Македонії та Англії, а також Словаччині. У деяких із цих країн – наприклад, Німеччині, Шотландії та Польщі кілька разів.

«Синьо-жовті» за майже 19 місяців побували у Зеніці, Менхенгладбасі, Емполі, Рієці, Глазго, Кардіффі, Дубліні, Лодзі, Єревані, Кракові, Лондоні, Берліні, Скоп’є, Трнава. 9 вересня до списку цих міст додасться Вроцлав, 12-го – Мілан.

За 670 днів поза домом суперниками національної команди України були дев’ять збірних та чотири клуби. Чотири офіційні матчі на цьому відрізку були «домашніми»: проти Вірменії, Ірландії та Шотландії – у Польщі в рамках Ліги націй, проти Мальти – у Трнаві, в рамках відбору до Євро-2024.

Продовжуючи тему сумних цифр, глянемо на статистику протистоянь української збіроної проти майбутніх суперників. 17 матчів збірна України провела проти Англії (9 матчів) та Італії (8 матчів) і здобула лише одну перемогу. Саме про ці протистояння і піде подальша мова.   

Не дивлячись на те, що збірна Англії домінує в історії протистоянь над збірною України, майже усі поєдинки між цими командами проходили у бойовій атмосфері, де переможця не можна було вгадати до фінального свистка. Та от не зважаючи на таку непоступливість зі сторони українців, "синьо-жовті" за весь час забили тільки три голи у ворота англійців. Натомість команда з "Туманного Альбіону" наколотила українцям 15 м'ячів.

Перші дві зустрічі між збірними Англії та України пройшли не в офіційному ключі. Дебютну зустріч команди провели у 2000-му році у Лондоні. Тоді "синьо-жовті" хоч і змогли нав'язати боротьбу англійцям, проте у своїй першій, хоч і товариській зустрічі, поступилися з рахунком 2:0. Вже у 2004-му році українці знову завітали до "Туманного Альбіону", та цього разу в Ньюкасл. Перемога "трьом левам" далася легше, аніж минулого разу, тому англійці знову в "суху" та з більшим рахунком здолали Україну – 3:0.

Через декілька років вага поєдинків між збірними України та Англії суттєва виросла, оскільки цього разу команди змагалися в офіційних матчах (у відбірковій групі) за право зіграти на чемпіонату світу-2010 у ПАР. Перший з двобоїв пройшов у Лондоні у 2009-му, де англійцям буквально вдалось вирвати перемогу на останніх хвилинах зустрічі – 2:1. Дебютний гол України у матчах з Англією забив Андрій Шевченко.

Другий поєдинок команди провели у Дніпрі, тоді "синьо-жовті" і здобули свій допоки єдиний тріумф над "трьома левами". Нелегку перемогу для українців приніс Сергій Назаренко – 1:0. Тоді Україні вдалось пройти у плей-оф раунд відбору до ЧС, проте наша збірна тоді поступилася збірній Греції.

Чергову зустріч команди провели вже на великому турнірі, а саме на Євро-2012, яке проходило в Україні та Польщі. Англійці тоді здобули мінімальну скандальну перемогу з рахунком 1:0, проте українці заслуговували на нічию. Оскільки Марко Девіч забив гол у ворота суперника, та от арбітр матчу не побачив взяття воріт, бо ж думав, що "круглий" не перетнув лінію воріт. Поєдинок став революційним для футболу, оскільки повпливав на те, аби в гру ввели систему фіксації голів.

Згодом збірні зустрічалися в рамках відбору до чемпіонату світу-2014, який пройшов у Бразилії. Тоді Англія та Україна провела дві максимально компромісні зустрічі, оскільки на Уемблі команди зіграли внічию 1:1 (саме у тому матчі Євген Коноплянка забив один з найяскравіших голів у історії збірної України), а от у Києві колективи провели свій єдиний безгольовий поєдинок – 0:0. Тоді українці знову потрапили у плей-оф раунд відбору до ЧС, проте прикро поступилися французам.

Передостанній свій матч збірні України та Англії провели в рамках Євро-2020, яке через пандемію коронавірусу проходило у 2021-му році. "Синьо-жовті" та команда "трьох левів" зустрілася у чвертьфіналі турніру на "Стадіо Олімпіко" у Римі. Тоді українці зазнали справжнього побиття від англійців та провели найменш опозиційний матч. Англія на великому турнірі здолала українців з рахунком 4:0.

Ну і нарешті, наприкінці березня цього року, українці у першому матчі цього відбіркового циклу, безвольно програли англіцям з рахунком 0:2. Доля матчу була вирішена за три хвилини, коли на 37-й хвилині Кейн, а згодом Сака забили два голи у ворота які захищав Трубін. У цьому матчі нашій команді дуже пощастило, що рахунок так і не став розгромним, натомість шансів забити бодай гол у відповідь, практично не було. 

Та, якщо Англію українці бодай рах перемагали, то з Італією все значно гірше. Мало того, що у восьми матчах було зафіксовано лише два нічийних результати, так ще й ці нічиї припали на товариські зустрічі. В офіційних двобоях, яких було п’ять, наша збірна зазнала п’ять поразок.

А починалося все далекого 1995-го року, в першому для України відбірному циклі,. Тоді жереб відвів нашим хлопцям словенців, хорватів, італійців та братів-прибалтів – естонців та литовців. Щоправда, до домашнього матчу з фіналістами чеміонату світу в США підопічні Анатолія Конькова (починали відбірковий турнір Олег Базелевич та Йожеф Сабо) вже втратили шанси на вихід із групи

Діючі віце-чемпіони світу особливого ажіотажу у Києві не викликали, хоча ФФУ намагалася всіляко підняти інтерес до поєдинку. Підключили і мотиваційний фактор для футболістів, а один із спонсорів збірної навіть пообіцяв автору переможного гола у ворота італійців 5 тисяч доларів – суттєву на той час суму. На жаль, не допомогло. Гості повелися неввічливо з приймаючою стороною і відвантажили Тяпушкіну два м'ячі, а могли й більше. 

Матч-відповідь між цими суперниками, який припав на останній тур групового турніру, мав значення лише для італійців, які вели заочну боротьбу з хорватами за перше місце в секстеті. А ось наші хлопці проводили матч на тлі скандальної осені 95-го, коли київське «Динамо», яке було бюазовим клубом збірної, стало відоме Європі спробою підкупити арбітра. Щоправда національна команда від клубних проблем зреклася і в першому таймі змусила глядачів, які зібралися на стадіоні в Барі, серйозно понервувати.

Вже в дебюті зустрічі мало не відзначився Нагорняк, а коли секундомір відраховував шістнадцятий оборот, зухвалі гості відкрили рахунок. Це Полунін за допомогою невеликого рикошету замкнув флангову передачу Орбу. Втім, уже через п'ять хвилин італійці відновили паритет, а на початку  другого тайму спокійно довели матч до перемоги 3:1.

Третього побачення двох збірних довелося чекати трохи більше десяти років, і це був товариський матч перед німецьким мундіалем. Україна та Італія зіграли у спарингу, в швейцарській Лозанні, аж ніяк не очікуючи що через кілька тижнів їм доведеться зіграти в 1/4 фіналу чемпіонату світу. Щодо матчу, то він цілком відповідав підсумковому рахунку (0:0). Обережна гра від оборони та мінімум гольових моментів. 

А ось найнеприємніша сторінка протистоянь із італійською збірною припала саме на чемпіонат світу. Мало хто сподівався, що наша команда боротиметься за півфінал і будь які мрії про медалі вбила команда Марчелло Ліппі, яка перемогла з рахунком 3:0. 

Можна погодитися, що чвертьфінал був стелею для тієї збірної Блохіна, можна скільки завгодно кивати на клас суперника і досвід турнірів такого високого рівня, але ніхто навіть не уявляє, як би склався поєдинок, не пропусти Шовковський той безглуздий гол від Дзамбротти, або забий хто-небудь. то з трійці Гусін – Гусєв – Калініченко на початку другого тайму. 

Далі мав відбірковий цикл чемпіонату Європи 2008 року, і нова зустріч з італійцями, які до речі грали в статусі чемпіонів світу. У Римі, наша команда зіграли ще гірше аніж кількома місяцями раніше на полях Німеччини. Інфарктна гра в обороні, відсутність грамотного переходу від оборони в атаку та беззубість у атаціУсе це призвело до закономірної поразки (0:2). 

Згодом  восени 2007 року суперники зустрілися у Києві. Підопічні Олега Блохіна, після поразки в Парижі та нічиї у Тбілісі, все ще зберігали шанси на одне з перших двох місць, а для того, щоб реально претендувати, потрібно було обігравати команду Роберто Донадоні. І з цим завданням не впоралися, хоча моментів було придостатньо. У підсумку на гол Шевченко італійці відповіли дублем Ді Натале. 

"Чим відрізняється збірна України від таких команд, як Франція, Італія, Бразилія? А тим, що ми можемо створити 10 моментів і жодного не реалізувати, а вони заб'ють усе, що створять. Тому і перемагають", – говорив Блохін після матчу.

Далі були два товариських матчі. У 2011 році, українська команда, яка не грала відбіркові матчі, як господарь Євро-2012 зіграли в Києві двобій проти Італії. Вкотре продемострувавши беззубість в атаці і жахливу реалізацію, українці програли з рахунком 0:2. Останній матч проти італійців відбувся у 2018 році у. Цей матч найбільше був потрібен Андрію Шевченко, який очолював українську збірну. В Італії завжди любили легенду українського футболу і були не проти побачити його в якості тренера. У підсумку українці змогли втримати тиск італійської збірної, яка в той момент переживала не найкращі часи перемігши у дев'яти останніх матчів лише Саудівську Аравію, на гол Бернардеські українці відповіли голом Малиновського. Цікаво, що після цього двобою, італійці нарешті прийшли до тями і видали суперсерію, у підсумку вигравши чемпіонат Європи 2021 року.