Вчора матчем «Дніпро-1» – «Панатінаїкос», у другому кваліфкаційному раунді Ліги чемпіонів, для України розпочався новий єврокубковий сезон. Так само цього тижня, а саме у четвер, буде зіграний двобій у другому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій, між полтавською «Ворсклою» та грузинською «Ділою». Тим часом на початку тижня УЄФА провела жеребкування вже третіх раундів кваліфікації єврокубків – ЛЧ, ЛЄ та ЛК. Зробила це ще до того, як власне відіграли матчі другого раунду – відповідно, чітко відповісти, з ким зіграють українські клуби там, поки важко. Зрештою, «Дніпру-1» та «Ворсклі» його ще пройти треба. Утім, поверхнево представити потенційних суперників вже можна.

У команди Олександра Кучера суперник (відповідно, і турнір, де зіграють) залежить від них самих – якщо точніше, результату матчу з «Панатінаїкосом».

«Марсель», який чекає на переможця пари у 3-му кваліфікаційному раунді ЛЧ, особливого представлення українському вболівальнику нині не потребує. Команда Руслана Маліновського змінила тренера – замість Ігоря Тудора її очолив іспанець Марселіно. Найгучніші надбання трансферного літа – Пʼєр-Емерік Обамеянг та Джофрі Кондогбія, а от Алексіса Санчеса та Дімітрі Паєта в клубі вже нема. Новий тренер Маліновського в «Марселі»: звинувачувався у зливі матчу, фанат 4-4-2 та схиблений на фізичній формі

У разі ж, якщо «Дніпро-1» не пройде греків і вилетить в ЛЄ, то зіграє з празькою «Славією». Цей клуб теж відносно нещодавно наводив галас у Європі – вибивав «Лестер» та «Рейнджерс» у плей-оф ЛЄ у 2021-му та доходив до чвертьфіналу ЛК у 2022-му. Минулого сезону, щоправда, не змогли вийти навіть з групи ЛК.

Хоч клуб вже два сезони поспіль не може виграти чемпіонство удома, його все ще очолює Їндржих Трпишовський. А ще там є два українці – Тарас Качараба та Максим Таловєров. Хоча чи залишиться останній у клубі до потенційних матчів з «Дніпром-1» – питання.

Київське «Динамо» стартує у третьому раунді – тож команда Мірчі Луческу стежитиме більш спокійно за протистоянням між Єреваном та Салоніками.

«Арарат-Вірменія» минулого сезону нездужала у 2-му кваліфікаційному раунді «Пайде» з Естонії, цього ж вже пройшла у першому албанську «Егнатію».

Загалом клуб геть новий – був заснований лише у 2017-му, а за рік потому контроль над ним перебрав вірменсько-російський бізнесмен Самвел Карапетян. Головне управління розвідки Міноборони України у листопаді 2022-го називало його одним зі спонсорів російської агресії проти України, зокрема, спонсором створення однієї з ПВК, набраних з російських увʼязнених.

У складі команди грає воротар-росіянин Всеволод Єрмаков, а також четверо вірмен, у яких, за даними Transfermarkt, є й російське громадянство – Арсен Бегларян, Карен Мурадян, Армен Амбарцумян та Артем Аванесян.

«Аріс» – навпаки, клуб з історією. Лише три чемпіонства в Греції (останнє з яких у 1946-му) не заважають цьому – зрештою, це четвертий показник в історії тамтешнього футболу. З українським клубом у єврокубках вже теж грали – у 2020-му вилетіли у 2-му раунді кваліфікації ЛЄ від «Колоса».

У складі команди є й відоме імʼя – нещодавній чемпіон УПЛ з «Шахтарем», Невен Джурасек. При підписанні він поставив ціль вийти у групу ЛК – «Динамо» точно цьому заважатиме. А фанати Бундесліги можуть помітити ще й Володимира Даріду, який провів свої пікові роки у «Герті».

Команді Віктора Скрипника, звісно, цей розділ буде актуальний лише у разі, якщо вона пройде «Ділу» з Грузії. Але коротенько все ж про потенційних суперників розкажемо.

АПОЕЛ – гранд кіпрського футболу і рекордсмен за титулами, однак минулого сезону програв чемпіонство «Арісу» з Лімассола (не плутати з «Арісом» вище). Якщо цікаво, то абревіатура розшифровується буквально як «Спортивний футбольний клуб греків Нікосії».

З українськими клубами АПОЕЛ перетинався лише раз – і точно хоче це згадувати. Адже це було у сезоні 2011/12, коли кіпріоти грали у групі ЛЧ з «Шахтарем» (0:2, 1:1), «Зенітом» та «Порту» і виграли її, діставшись зрештою аж чвертьфіналу! Що цікаво, для АПОЕЛ це була єдина поразка у тій групі, а для «Шахтаря» – єдина перемога.

Що ж до «Войводіни», то її дуже грубо можна назвати «сербським «Минаєм», адже походить клуб з регіону країни з доволі помітним впливом Угорщини. Що різнить – що Нові Сад, де розташовується клуб, усе-таки друге найбільше місто країни, а не село на околицях облцентру.

«Войводіна» – третій найуспішніший клуб Сербії, після «Партизана» та «Црвени Звезди», звісно ж. Попри це, в епоху групових етапів ніколи до них не доходив – найкращий успіх досі вихід в 1/4 КЄЧ 1966/67.