Минулого тижня чемпіон Італії «Наполі» зробив пропозицію «Вулвергемптону» щодо покупки 26-річного центрального захисника Макса Кілмана. За англійця неаполітанці були готові заплатити 35 мільйонів євро, проте ця сума не влаштувала «вовків». «Вулверхемптон» готовий продати Кілмана не дешевше ніж за 40 мільйонів євро.

Сам Кілман не чинить тиску на свій клуб, і готовий продовжити кар'єру у стані «вовків», якщо трансфер в «Наполі» остаточно зірветься.

Здавалось би, ця новина є звичною для трансферного вікна, але відразу після неї, раптом активізувалася Українська футбольна асоціація.  Видання ТаТоТаке повідомило, що УАФ повернулася до розгляду варіанту з можливою натуралізацією Кілмана. Ребров ж, у коментарі порталу FanDay, не виключив такої можливості, однак готовий про неї говорити предметно лише коли футболіст отримає право виступати за збірну України.

"Так, Кілман – це кандидат [у збірну України]. Але у нас у збірній багато гідних кандидатів на позицію центрального захисника. Я не юрист, і не можу оцінити, коли у нього буде можливість грати за команду".

"У нас багато сильних кандидатів, деякі з них добре грають у Європі. Ніхто з тренерів не відмовиться від хорошого гравця. Про Кілмана давайте поговоримо пізніше після того, як він отримає громадянство. Він виступав за англійську збірну з міні-футболу. Кілмана я почну розглядати не раніше, ніж він отримає українське футбольне громадянство. Можливо, в УАФ знають, на якому етапі вирішення цього питання", – сказав Сергій Ребров.

У збірній України на позиції лівого центрального захисника основним гравцем є Микола Матвієнко із "Шахтаря". При Реброві він відіграв в усіх трьох червневих матчах.

Про те, що Макс Кілман може зіграти за збірну України, почали говорити ще з листопада 2020 року. Саме тоді головний тренер збірної України Андрій Шевченко підтвердив інтерес до захисника «Вулвергемптона».

«Кілман? Так, ми спостерігаємо за ним, але для того, щоб грати за національну команду, йому потрібно отримати український паспорт», – зауважив Шевченко.

Тоді це здавалося звичайною фразою, оскільки в світі є чимало етнічних українців, які, з одного боку, можуть підсилити збірну України, але з другого боку, саме українське громадянство цілком стає на заваді, тож справа далі розмов не йде. Але, схоже, цього разу все досить серйозно. Схоже, в українській федерації зробили певну роботу над помилками, і нас не очікує історія, яка була з ще одним етнічним українцем – Романом Нойштедтером. Нагадаємо, що Нойштедтер свого часу висловлював чимале бажання грати за збірну України і неодноразово про це говорив. Але чомусь так не сталось. Головний тренер збірної Олег Блохін у своєму інтерв'ю в березні 2012 року зазначив, що Нойштедтер ніколи не мав на меті захищати кольори української збірної, натомість можливість такого розвитку подій використовувалася його представниками лише для створення додаткової уваги до гравця у ЗМІ. Щоправда, напевно, вся справа була в наполегливості української федерації, оскільки сам гравець у грудні 2015 став гравцем... збірної росії.

Щось схоже відбувалося і навколо Кілмена, у 2021 році федерація усіма силами намагалася натуралізувати гравця. Кілман був в Україні зустрічався з Шевченком і президентом УАФ Андрієм Павелком, згодом навіть отримав українське громадянство.

Але головною завадою на шляху до української збірної став футзал. Свого часу Кілман зіграв 25 матчів за збірну Англії... з футзалу, з яких вісім – офіційні. І через це УЄФА не дозволило Максу стати гравцем української збірної. Що змінилося з того часу? А те, що  вже пройшли необхідні за критеріями УЄФА для зміни футбольного громадянства п’ять років. І тепер Кілман цілком може і одягнути «синьо-жовту» футболку. А поки варто нагадати історію цього гравця.

Макс Кілман народився 23 травня 1997 року в лондонському Челсі – в історичному районі столиці Англії. Незважаючи на нетипове для слов'ян прізвище, у Кілмана є східноєвропейське коріння. «Коли я був молодший, іноді бував у Москві та багато часу провів у Києві, звідки родом моя мама і де досі живуть мої родичі. А ось з боку тата мої родичі – у Нью-Йорку», – розповідав Кілман в одному з інтерв'ю. Його батьки – російсько-українського походження, і сам Макс володіє російською мовою («Хоч не так добре, як міг би, але можу порозумітися», – говорив він). Також Кілман знає й українську мову, яку встиг освоїти в дитинстві, перебуваючи на канікулах у Києві.

Грати в футбол Кілман почав в академії «Фулгема». У підлітковому віці спробував себе на різних позиціях – звідси хороше бачення поля та висока культура пасу (як для гравця захисту, звичайно). Однак пробитися до складу команди юний гравець не зумів. Довелося продовжити заняття в клубній академії скромного «Джиллінгема» (графство Кент).

Однак, бувши ще тинейджером, Кілман почав поєднувати класичний футбол з футзалом – виступав за футбольний клуб «Дженезис», а згодом доріс до збірної Англії в цьому виді спорту. У 2015 – 2018 роках Кілман провів 25 матчів за «Трьох левів» у футзальних міжнародних турнірах. Незважаючи на досить високий зріст і показну повільність, на малому майданчику Макс працював досить технічно, витримував швидкий темп і специфічний хід м’яча в залі. Можливо, в футзалі Кілман й досяг би висот, проте в Великобританії цей вид не настільки популярний, як, наприклад, у Бразилії, Іспанії або Україні. Англійська збірна ніколи нічого не досягала в цьому виді спорту, іноді її навіть розпускали через невеликий інтерес і перспективи. Цікаво, що у 2015 році Кілман грав проти футзальної збірної України. Тоді під час кваліфікації до чемпіонату світу Англія перетнулася з Україною і програла з рахунком 0:7.

Але сам Кілман хотів грати у великий футбол. Спочатку він довго шукав себе в грі мільйонів, поки не підписав контракт з «Мейденгед Юнайтед». Скаути клубу помітили Макса в грі за «Веллінг Юнайтед» у Кубку Лондона з футболу серед дорослих восени 2014 року. Не без пригод, але змогли знайти маловідомого хлопчиська. А підписавши, незабаром віддали в оренду команді «Мерлоу», яка в сезоні 2016/2017 виступала в Південній футбольній лізі (це напівпрофесійний дивізіон – сьомий за рівнем в англійському футболі).

Вважається, що деякий час футбольній кар’єрі Кілмана навіть заважав футзал – адже в той час, коли треба було доводити свій рівень за «Мейденгед Юнайтед», хлопець паралельно грав за «Елвесію». Це найуспішніший футзальний клуб Англії, з яким Макс зібрав чимало нагород на місцевому рівні та звідки викликався у футзальну збірну Англії. Втім, поступовий прогрес у складі «Мейденгед Юнайтед» визначив напрямок діяльності Кілмана. А далі була унікальна, навіть для футбольної Англії, історія «футзальної Попелюшки».

У 2016 році на матч збірної Англії з футзалу проти Вельсу прийшов подивитися головний скаут академії «Вулвергемптона» Метт Гоббс. Там він звернув увагу на габаритного гравця (зріст – 1,92 м). Згодом Гоббс дізнався, що Макс також грає у великий футбол, і власне так Кілман потрапив у список футболістів для перегляду. Скаут відвідав один із товариських матчів «Мейденгеда». Потім переглядав Кілмана у компанії зі спортивним директором «Вулвз» Кевіном Телвеллом.

Клуб Макса навіть дозволив йому провести тиждень з молодіжною командою «Вулвергемптона», яка відправилась у турне Нідерландами. Пізніше тренер Роб Едвардс звітував, що хлопець чудово зіграв на позиціях лівого центрального захисника і в центрі захисту (коли грали у три центральні захисники). У нього були свої недоліки, але у пригоді став характер. Кілман скромний, розумний, мотивований працювати, дослухався до порад, а також був вдячний за надану йому можливість зачепитися в команді АПЛ.

Зрештою, через два роки Макс приєднався до «Вулвз». І повторив шлях Кріса Смоллінга, який у 2008 році перейшов з команди п’ятої ліги Англії «Мейдстоун Юнайтед» відразу у «Фулгем» без жодних оренд.

«Я думаю, що футзал допоміг мені відчувати себе комфортніше з м’ячем під тиском. Він розвиває швидкість ухвалення рішень, оскільки всі перебувають поруч з вами – і свої, і чужі, а простору набагато менше, ніж у великому футболі. Вам потрібно точно знати, що ви будете робити з м’ячем далі. Будь-яка помилка може призвести до пропущеного голу», – пояснював Кілман про корисний досвід з футзалу.

За перші два роки у «Вулвз» Кілман зіграв лише 4 матчі. У сезоні 2020/21, коли на нього впало око Шевченко, Макс вже відіграв 18 матчів в АПЛ. А після того в наступні два роки він став основним захисником команди 67 матчі в АПЛ і ще вісім в кубкових баталіях. Не дивно що цей час він суттєво зріс у ціні. Якщо у квітні 2020 року портал Transfermarkt, оцінював його у 800 тисяч євро, то червні 2023 року його цінник вже становить 30 млн євро.  Дя порівняння в збірній Україні дорожчий за Кілмена (за данними того ж Transfermarkt) лише Мудрик (50 млн євро). Тож Кілман точно не буде зайвий в команді Реброва.