Жіноча збірна України з хокею вперше за три роки зіграє на чемпіонаті світу. У понеділок українки, які нині посідають 38-ме місце у світовому рейтингу, у румунському Брашові матчем проти господарів відкрили турнір у дивізіоні IIIA, який триватиме до 9 квітня.
Україна лише двічі брала участь у світових першостях: у 2019 і 2020 роках, наступні ж два чемпіонати була вимушена пропустити. У 2021-му турнір у їхньому дивізіоні скасували через пандемію COVID-19, а у 2022 році збірна була вимушена відмовитися від участі через повномасштабну війну. Тож чемпіонат світу-2023 стане першим офіційним стартом для України за понад три роки, повідомляє «Суспільне спорт».
Цього разу українки боротимуться за повернення до дивізіону IIB, куди, на думку старшого тренера збірної Євгена Аліпова, "мали всі шанси" потрапити ще минулого року, якби не російське вторгнення. Для підвищення в класі необхідно посісти перше місце серед шести команд. У суперницях – Гонконг, Болгарія, Литва, Румунія та Естонія. Країна, що посяде останнє місце, опуститься до дивізіону IIIB.
"Хотіли б і будемо боротися за перше місце, але то не буде дуже легко, – окреслив ключову ціль на чемпіонат Євген Аліпов у коментарі Суспільне Спорт. – Тут є досвідчені команди, які багато часу грають і в яких не було таких пауз, як у нас".
"Це довгоочікуваний чемпіонат: після всіх подій, після того, як ми давно не грали, та після нашого не дуже хорошого виступу на останньому чемпіонаті, – ділиться воротарка збірної Вікторія Ткаченко. – Хочеться всім довести, що, попри всі обставини в країні, ми можемо показувати результати".
Як Україна готувалася до повернення на ЧС
Через вторгнення росії більшість хокеїсток у 2022 році роз'їхалися по різних країнах і підготуватися до квітневого мундіалю вже не встигали.
"У кожної був більш налагоджений тренувальний процес і більш стабільний психічний стан [перед повномасштабним вторгненням], ніж зараз, – згадуєВікторія Ткаченко, яка в 2019-му була визнана найкращою воротаркою ЧС у своєму дивізіоні. – Я була в Україні. 23 лютого купила квитки в Дніпро: я тоді грала в чемпіонаті України за харківських "Пантер", і ми всі ще сподівалися, що поїдемо туди на тур".
Натомість після вторгнення Ткаченко виїхала у Чехію, а згодом – у Словаччину, де приєдналася до місцевого клубу "Мартін", утім, ігрову практику там мала незначну. "Я не їхала туди за контрактом, – пояснює голкіперка. – Мене просто туди запросили та сказали, що зможуть допомогти з житлом і тренуваннями. Там уже були свої воротарки. Але кілька матчів я зіграла, і був гарно побудований тренувальний процес. Тому я не "випадала" на пів року з хокею. На ігри не завжди виходило з дівчатами ходити, бо в мене була робота". Як і багато інших українських хокеїсток, Вікторія вимушена поєднувати спорт із іншою діяльністю задля заробітку: в її випадку – з хокейною аналітикою.
Із тим, щоб зібрати українських гравчинь, які розпорошилися по світу, виникли труднощі. Кілька разів заплановані збори зривалися, і лише у вересні 2022-го підопічні Євгена Аліпова змогли вперше за майже дев'ять місяців провести серію спільних тренувань у Словаччині.
"Ми зібралися, щоб знову навчитися кататись, – сміється Вікторія. – Багато дівчат поїхали без форми, то вона їхала до них поштою по Україні, а потім – автобусом федерації. Мені в Чехії дали ковзани 43-го розміру: в мене 39-ий. Деякі дівчата зустрілися зі своєю формою тільки за пів року. До того дехто навіть не катався. [Хокеїстки] виїхали в лютому-березні, а сезон починається тільки у вересні. Хтось не мав ігрової практики, хтось був у клубі, але їм не давали шансу грати. З вересня тренер скидував багато варіантів, куди можна поїхати грати, але... жіночий хокей – це не про гроші. Це про те, що ти любиш хокей і віддаєш на нього вільний час. У кого були амбіції – ті поїхали грати".
Наступним етапом підготовки став збір в Естонії в лютому 2023-го. Тоді ж команда зіграла в товариському турнірі Baltic Cup зі своїми майбутніми суперницями: українки здолали господарок-естонок у серії булітів (3:2), але поступилися Литві (4:7).
"Ці матчі нам дуже допомогли. Дуже гарні ігри. Дівчата старалися, – аналізує виступ в Естонії Аліпов. – Хотілося б, щоб у нас було більше турнірів, тому що тільки в таких іграх ми бачимо, над чим повинні працювати".
"Була воротарська проблема. У них чомусь не йшла гра. Зараз із нами приїхав тренер воротарів [Олександр Федоров], і він із ними працює. Також є проблема, що ми багато часу граємо в нападі, але забиваємо дуже мало голів. У нас ще молода команда, і потрібен досвід. Тому чим більше ігор ми гратимемо, тим більше наші молоді гравчині нападу вчитимуться забивати голи".
За тиждень до чемпіонату світу Україна влаштувала ще один тренувальний збір: уже в Румунії, де й відбудеться турнір. Наставник відзначає, що "прогрес є", зокрема й через те, що в деяких хокеїсток з'явилася ігрова практика за кордоном.
Як війна вплинула на чемпіонат України
Жіночий чемпіонат України з хокею – один із небагатьох серед ігрових видів спорту, який досі не відновився після повномасштабного вторгнення. Попередній сезон розпочався напередодні великого наступу Росії: в січні 2022 року. Участь у ньому брали всього чотири команди: харківські "Пантери", "Королеви Дніпра", київська "Україночка" та "Дніпровські Білки". Клуби встигли зіграти два тури, після яких лідирували чинні чемпіонки "Пантери", проте третій (26-27 лютого) довелося скасувати.
Попри непевну ситуацію з чемпіонатом України торік в Одесі було створено нову жіночу команду – "Шторм". Її капітанка Аліна Солдатова потрапила до розширеної заявки збірної на чемпіонат світу-2023 та стала єдиною представницею українських клубів на зборах у Румунії. До остаточного складу форвардка не потрапила.
"Багато дівчат кажуть, що хочуть повернутися в Україну, є молоді дівчата, які нікуди не виїхали. Тому, може, є шанси зібрати кілька команд та відновити чемпіонат України. Працюватимемо над цим улітку. Після чемпіонату світу, в травні-червні, будемо зустрічатися з президентами клубів. Але все залежатиме від ситуації на фронті", – розповів тренер національної збірної України.
Вікторія Ткаченко також зазначає, що "більшість дівчат грали б у цьому сезоні за українські клуби та не думали б кудись виїжджати", якби була така можливість. Особливо ті, в кого в Україні навчання або робота, тобто "зона комфорту", як каже воротарка.
"Порівнюючи з першими чемпіонатами світу, дуже омолодився наш склад, – звертає увагу 24-річна воротарка Вікторія Ткаченко. – Коли тренуюся з гравчинями, які молодші за мене, [помічаю], що я, може, технічніша, але, якщо зроблю щось десять разів, більше втомлюся, ніж вони. Коли бачиш, що молодша дівчина швидша за тебе на два кроки, тебе це підштовхує більше старатися. Хочеш показати їм якийсь приклад, дати пораду й у той же час намагаєшся не відставати".
Однією з лідерок збірної та капітанкою команди є 20-річна нападниця швейцарського клубу "Амбрі-Піотта" Дар'я Цимиренко. Для хокеїстки це буде вже третій чемпіонат світу. У 2019-му вона дебютувала як наймолодша членкиня команди: тоді їй було 15 років. На першому мундіалі Цимиренко відзначилася двома забитими шайбами, а в 2020-му – однією.
На думку Цимиренко, з того часу вона виросла як хокеїстка, в чому їй допоміг досвід гри за кордоном: у Швеції та Швейцарії. "Я стала більш мудрою. Хвилювання в мене немає, – каже гравчиня. – Цей досвід я вважаю безцінним, тому що кожен рік на міжнародному рівні – це прогрес індивідуальний і командний. Цей сезон вважаю для себе дуже прогресивним: у мене було багато ігрового часу, і зустрітися з такими командами, як "Цюрих", "Луґано", – це крутий досвід для мене. Було важко грати проти них, тому в індивідуальному плані я дуже додала.
Моя ціль на чемпіонат світу – посісти перше місце та взяти "золото". Це дуже важливо для нас та нашої країни. Зможемо ми це чи ні, покаже тільки гра на чемпіонаті світу".
Перша гра турніру
У понеділок українки зіграли перший матч турніру проти збірної Румунії. Головний тренер української команди Євген Аліпов напередодні старту побоювався саме румунок і збірну Литви: « Дуже непросто буде грати з усіма командами, але особливо з Литвою та Румунією, які сильно додали за останні роки та мають більше досвіду виступів на ЧС. Також ми знаємо, що литовки посиляться новими гравцями в порівнянні з нашим лютневим очним матчем на турнірі Baltic Cup. Втім, ми добре підготувалися до турніру, виконали намічену програму та, сподіваюся, добре виступимо. У нас також є свої козирі!»
Як показав матч, тренер зумів налаштувати свою команду як слід. Впоравшись із певною нервозністю і сумбуром на старті, українські дівчата відкрили рахунок ще до першої перерви. З передачі Дарини Цимиренко відзначилася одна з найдосвідченіших наших гравчинь Юлія Добровольська. Нападниця, котра напередодні відсвяткувала День народження, відкрила рахунок, а в середині матчу допомогла Елізабет Аліповій подвоїти перевагу.
Ще до кінця другого періоду Олександра Машкіна та Поліна Тєлєгіна довели рахунок до 0:4. Не дивлячись на тотальну перевагу у заключному періоді команда Євгена Аліпова відзначитися ще раз не зуміла, але і власні ворота зберегла в недоторканості. Таким чином, Вікторія Ткаченко записала до активу шатаут. Цікаво, що за статистикою, українки здійнили майже втрічі більше кидків за суперниць (59 проти 21).
В інших матчах групи збірна Гонконґу здолала Болгарію (6:2), а збірна Литви – Естонію (6:0)
Вчора, 4 квітня, українки о провели у Брашові другий матч чемпіонату світу проти суперниць з Гонконґа, яких до речі очолює колишній гравець «Сокола» Нікіта Смирнов.
Це один з найважчих суперників в групі. Збірна Гонконґу має найвищий рейтингу IIHF (№30) у нашій групі. Двічі ставали віцечемпіонками у кваліфікації дивізіону IIB у 2015 і 2016 роках (загальне 34-те місце). Але пропустили минулий сезон через пандемію. На ЧС-2019 українки вже грали з китайським анклавом і тоді перемогли з рахунком 5:2.
У четвер українки зустрінуться з збірною Естонії. Естонки майють найнижчий рейтинг серед шістьох коман (№41). Двічі були четвертими в дивізіоні IV у 2007 і 2008 роках (загальне 31-ше місце). Лише минулого року збірна повернулася на хокейну арену після чотирнадцятирічної перерви. На минулому ЧС-2022, перемогли в дивізіоні IIIB.
У п’ятницю українок очікує зустріч з болгарками (№32 у рейтингу IIHF). Збірна Болгарії стабільна збірна, точніше стабільний аутсайдер турніру. Топрезультат на ЧС – "бронза" на їхньому дебютному мундіалі в дивізіоні V (загальне 33-тє місце). На минулому ЧС стали третіми з трьох у дивізіоні IIIA (34-те місце). На ЧС-2019 також програли Україні (1:5).
Ну і завершують турнір українки, у неділю 9 квітня, матчем проти збірної Литви. Литовки ще минулого року мали змогу підвищитися в класі, але у турнірі трьох збірних (разом з Болгарією та Бельгією), посіли друге місце здобувши три перемоги в чотирьох матчах (команди грали по два матчі між собою). У лютому 2023-го Литва обіграла Україну на Baltic Cup (7:4). Тож саме ця балтійська країна вважається головним фаворитом турніру.
Склад збірної України на ЧС-2023
Воротарки: Юліана Вільгань ("Айс Дрім" Кошице, Словаччина), Вікторія Ткаченко ("Мартін", Словаччина).
Захисниці: Софія Гутор, Домініка Лопатіна, Дарина Рожок (усі – "Михайловце", Словаччина), Олександра Машкіна ("Амбрі-Піотта", Швейцарія), Ірина Ратушна ("L&L", Латвія), Тетяна Кириченко, Марина Криворучко (обидві – без клубу).
Нападниці: Елізабет Аліпова, Елен Аліпова, Поліна Телегіна, Дар'я Цимиренко (усі – "Амбрі-Піотта", Швейцарія), Христина Загрекова ("Гаммарбю", Швеція), Варвара Ізмайлова ("Інгольдштад", Німеччина), Ангеліна Майфельд ("ACS Fox Hockey", Румунія), Антоніна Роганова ("Аоста Гладіаторс", Італія), Юлія Добровольська, Ганна Лесь, Вікторія Ценова (усі – без клубу).