Наступного тижня, а саме 14 листопада, Федерація біатлону України має отримати нового президента. Оберуть його на звітно-виборчій конференції, куди мають прибути понад 70 делегатів повідомляє kamp-sport.com. Спершу звітно-виборча конференція, де мали вибрати нового президента, згідно зі Статутом ФБУ, мала відбутися 18 травня цього року. Однак війна втрутилася в ці плани і її перенесли на невизначений термін. А багаторічний президент ФБУ Володимир Бринзак, який заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на наступний термін, весь цей час перебував у статусі «виконуючого обов’язки». І ось нарешті затвердили нову дату. Щоправда, наприкінці жовтня, після масованих обстрілів України була інформація що вибори знову перенесуть. Але 5 листопада 2022 року відбулося засідання Президії Громадської організації “Федерація біатлону України” де було затверджено проведення ХII звітно-виборної Конференції, 14 листопада о 12 годині.

Що залишить після себе Володимир Бринзак, який очолює федерацію з 1998 (!!!) року? Ми вже давно пропустили період, коли нагальною була зміна поколінь в жіночій команді. Тепер це щорічний цугцванг: можливо, і пора змінювати, однак гідної заміни лідеркам немає. Ми так чи інакше будемо відкочуватися назад, адже свого часу замість роботи з молоддю була обрана стратегія натуралізації. І росіяни були не лише серед спортсменів, а й технічного персоналу, зокрема змащиків. У чоловічій збірній ситуація трохи краща, однак, ми впевнені, що вклад Бринзака в це мінімальний.

А взагалі, багаторічний очільник федерації Володимир Бринзак від лютого говорить дуже мало. Правду про виїзд росіянок з нього б, мабуть, не витягнули, якби не публічні висловлювання спортсменів. Конкретних висловів про війну в Україні від нього дочекатися чи не важче ніж від президента НОК України Сергія Бубки, який під час війни, як і Бринзак, також достатньо скомпроментував себе. Востаннє пан Бринзак виходив в медіа наприкінці серпня. Тоді він заявляв, що знає про невдоволення спортсменів, але впевнений, що за нього б проголосували. І сказав, що його посада - волонтерська. В жовтні він знову з’явився в медіапросторі, давши коментар проталу biathlon.com.ua. Але в ньому він знову ані слова не сказав про російську агресію

Залишається сподіватися, що листопадова звітно-виборча конференція пройде успішно, а новим президентом Федерації біатлону України стане людина, що матиме команду однодумців та вважатиме за потрібне розвивати український біатлон від дитячого рівня до рівня спорту найвищих досягнень, буде хорошим містком для комунікації між Міністерством молоді та спорту, яке виділяє гроші, тренерським штабом та спортсменами. Не перетворить федерацію у спосіб задоволення особистих та політичних бажань та не залишить при владі тих людей – прихильників «русского мира», чий план будуть пробувати втілити в життя 14 листопада.

То хто ж стане новим президентом? Спершу кандидатур було двоє: Дмитро Підручний та Іван Крулько. Але 2 листопада стало відомо про третю кандидатуру, яка братиме участь у голосуванні під час виборів президента федерації.

Відділення біатлону комунальної установи Тернопільської обласної Ради “Тернопільська обласна дитячо-юнацька спортивна школа із зимових видів спорту” висунуло капітана жіночої збірної України Олену Білосюк (Підгрушну) кандидатом у президенти ФБУ. Водночас стало відомо, що Тернопільський осередок НОК України також висунув кандидатуру Олени Білосюк на виборах президента НОК України, які відбудуться 17 листопада. Там, крім Білосюк, змагатись за посаду будуть Жан Беленюк, Вадим Гутцайт та Ігор Малинський.

Поява кандидатури української біатлоністки викликала подив. І частина біатлонної спільноти, чию думку висловив журналіст Андрій Столярчук, надало їй статус «технічного кандидата».

«Ніби новина, як новина. А душок такий від неї неприємний. Дуже неприємний. І це ще, м’яко кажучи. Коли в політиці відбуваються такі гнилі речі, якось спокійніше до цього ставишся. Бо то політика, яка апріорі є брудною. Але коли ці брудні штучки, як штучний кандидат, перекочовують і в спорт, це дуже неприємно.

А вдвічі неприємніше, коли цим штучним кандидатом стає відома, титулована спортсменка, яка має свою велику армію прихильників. Зрозумів би, якби це дійсно був амбіційний крок із реальним намаганням поборотися за посаду голови ФБУ.

Але тут цим навіть і не пахне. І всі це чудово розуміють. Що це просто намагання “старої гвардії” розпорошити голоси, які може зібрати Дмитро Підручний, щоб зменшити його шанси обратися головою ФБУ. І, думаю, сама Олена Білосюк це чудово розуміє.

Але чому попри все це, Олена таки вирішила вчинити саме так - велике питання, на яке важко знайти якусь адекватну відповідь. До того ж ставши технічним кандидатом одразу на двох виборах: і в ФБУ, і в НОК. Думаю, що це неправильно і не личить такій дійсно великій спортсменці, як Олена Підгрушна (Білосюк). Час ще є. Можливо, Олена все ж змінить свою позицію. Contra spem spero. Але надія вмирає останньою.

Мене часто запитували чи повернуся я колись в біатлон?! І я завжди відповідав, що зроблю це, як тільки український біатлон стане знову проукраїнським.

Думаю, зараз є великий шанс на те, щоб повернути наш біатлон, який давно вже збився з правильної дороги, на стежину нормального розвитку. Щоб він розвивався з орієнтуванням на розвиток українських спортсменів, а не «дівчат на валізах». Ну, а за мною не заіржавіє», - написав Столярчук.

Сама Білосюк через два дні, після оголошення про участь у вибори, і написала у соцмережах пост, з якого можна зробити висновок, що вона не братиме участь у виборах президента ФБУ.

«Останніми днями з подивом спостерігаю за гострою реакцією спільноти на висунення моєї кандидатури на вибори президента федерації. І відверто не розумію, чому навколо мене здійняли таку бучу.

Ще весною багато людей агітували мене йти на очільника федерації. Конференцію перенесли, я продовжила тренувальний процес. Ні піаром, ні агітацією не займалась. Так, у мене є певна підтримка серед спортсменів та вболівальників, та я одразу казала, що не хочу лізти поміж двох вогнів.

Те, що мене подали, як кандидата, це воля відділення (у нас демократична країна).

Наразі я на навчально тренувальному зборі. Згідно наказу Національної гвардії України, не маю права покидати місце розташування. Відповідно, фізично прийняти участь у конференції не є можливим, що автоматично усуває мене, як кандидата на пост президента Федерації біатлону України (згідно зі статутом ФБУ).

Дякую за довіру тим, хто мене висунув та підтримує, але я не готова до обрання на цю посаду цього року.

Сподіваюсь, разом із миром у нашу країну прийде і свідомість. І міжусобні чвари у соцмережах перейдуть на рівень діалогу між дорослими людьми».

Залишається питання що ж тоді вона робить серед числа претендентів на посаду голови НОК України, чи не буде там ситуація аналогічною.

Тож наразі, лишилося два кандидати. Перший – Дмитро Підручний. Лідер чоловічої збірної України з біатлону та чемпіон світу 2019 року у гонці переслідування про свої наміри балотуватися на пост президента Федерації біатлону України заявляв заздалегідь. Тож коли вибори, перенесені спочатку на невизначений термін, призначили на 14 листопада, Дмитро заявив, що досі має бажання поборотися за посаду.

Наразі, Підручний перебуває у складі збірної, але пропустить заключний збір збірної України з біатлону. Спортсмен отримав пошкодження на попередньому зборі в Рамзау і не подався на заключний збір до Норвегії. У лідера синьо-жовтих діагностували проблеми з коліном.

“На зборі в Рамзау отримав травму. Удома пройшов медобстеження, виявилося, що все дуже серйозно. Думали, що до початку збору встигну вилікуватися, але не встиг, тож залишився, щоб продовжити лікування”, – розповів Підручний.

Збір у Трюсілі для чоловічої збірної України з біатлону триватиме до 23 листопада.

Другий кандидат – Іван Крулько Ім’я кандидата не настільки відоме, як його суперників, чи то суперника на виборах. Вперше про нього як про кандидата заговорили саме тоді, коли з’ясувалося, що вибори таки відбудуться у 2022 році, ще й в такий напружений час - всього за 1.5 тижні до старту сезону.

Хто такий Іван Крулько? 41-річний уродженець Закарпаття є народним депутатом від ВО “Батьківщина”, кандидатом юридичних наук, народним депутатом останніх двох скликань та першим заступником голови комітету з питань бюджету ВРУ ІХ скликання. До професійного спорту стосунку не мав, а у біатлонному контексті вперше був згаданий у 2020 році. Сталося це не в найкращій ситуації: акредитацію, видану на його ім’я, надали тренерові російського допінгіста Алєксандра Логінова. Володимир Бринзак тоді коментував, що вчинив так, бо давно знає тренера Логінова та самого спортсмена, а народний депутат країни, що вже на той момент окупувала частину наших земель, не знайшов жодних слів, аби прокоментувати це у ЗМІ належним чином. Чи варто це називати аргументом на користь того, що Іван Крулько може продовжити справи попереднього керівника Федерації, який не вбачав нічого поганого у масовій натуралізації росіян, надання їм пріоритетних умов підготовки та відвертій брехні на користь цих спортсменок незадовго після 24 лютого? Відповіді на це питання ми не маємо. Однак, незрозуміло як до Виконкому ФБУ потрапив Іван Крулько напередодні виборів? Чи не є це спробою впливати на вибори зсередини?

Ці факти складаються в думку, що сама Федерація була б не проти отримати як наступника Володимира Бринзака, що керував нею майже чверть століття, саме Івана Крулька. І до питання натуралізації росіян та толерування російського ми не дійдемо. А жоден з кандидатів не повторить долю попередника, який, провівши дитинство у українськомовному регіоні, раніше спілкувався з журналістами російською.

Ще одним важливим питанням є зайнятість Івана Крулька в цілому: чи знайде він час поміж засідань Верховної Ради України, яка в умовах повномасштабного вторгнення має діяти максимально швидко та продуктивно, роботі в комітеті ВРУ, праці над розвитком Всеукраїнської Футбольної Асоціації Студентів ще й на український біатлон, який, очевидно, потребує перезавантаження?