Цієї неділі у місті Ченнаї на сході Індії відбулася генеральна асамблея Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), де учасники організації обрали президента. Ним став фаворит перегонів – чинний голова організації Аркадій Дворкович, колишній віцепрем'єр уряду росії, який працює у ФІДЕ з 2018 року.

Одним із його головних конкурентів на цих виборах був 31-річний український гросмейстер Андрій Баришполець, який не приховував, що сенс його участі був політичним. На думку Баришпольця, у ФІДЕ багато хто використовує Москву як свою «м'яку силу». А тепер, після повномасштабного вторгнення в Україну, цьому необхідно покласти край. У березні 2022 року Баришполець написав петицію з вимогою відправити Дворковича у відставку (її підписали близько 1,4 тисячі осіб). У ній чинному керівництву ФІДЕ заявили, зокрема, те, що основні спонсори організації − це російські державні та приватні компанії. «До того ж у ФІДЕ є рахунки у російських банках, які вже потрапили під санкції. Зокрема, в Ощадбанку, у банку «Відкриття» та в Газпромбанку», – написав Баришполець. В інтерв'ю Financial Times Баришполець висловлював занепокоєння у зв'язку з тим, як шахова федерація в майбутньому залучатиме спонсорів. Адже «вони негайно побачать, як тісно ФІДЕ пов'язана з кремлем та російською політикою».

У парі з Баришпольцем на посаду віцепрезидента претендував Пітер Хайне Нільсен – тренер чинного чемпіона світу з шахів Магнуса Карлсена. Він пояснював, що спонсорська підтримка, яку російські компанії надають ФІДЕ, розрахована на обілення їхньої репутації. До програми пари входило обмеження влади президента ФІДЕ та розширення повноважень консультативних органів організації. Також Баришполець та Нільсен нагадували, що до Дворковича світовими шахами понад 20 років керував президент Калмикії Кірсан Ілюмжинов, який фактично підпорядкував організацію своїй волі.

У заслугу ФІДЕ під керівництвом Дворковича ставили різні соціальні проєкти: на зразок просування шахів у в'язницях, підготовки шахових інструкторів для шкіл, а також для дітей із розладом аутичного спектра. Одна з цілей Дворковича, що не виконана досі, – включення шахів до програми Олімпійських ігор.

Дворкович наполягає на тому, що як президент ФІДЕ зробив цю організацію багатшою, а також досяг широкої популяризації онлайн-шахів. Він повторює, що події в Україні – його «особиста трагедія», але наполягає на тому, що шахи мають залишатися «однією сім'єю» навіть за цих обставин.

У цих умовах більшість представників шахового світу не сумнівалися, що Дворкович збереже посаду. Причому грецький шахіст Георгіос Макропулос вважав, що його перемога на виборах буде легкою. Джерело індійського інформаційного агентства IANS в одній з європейських шахових федерацій припускало, що на асамблеї його кандидатуру, найімовірніше, підтримають і європейці, і американці. Важливо тут те, що за часи правління Дворковича ФІДЕ знизила членські внески для національних асоціацій.

Кандидат у віцепрезиденти Нільсен також визнавав, що шанси на перемогу у нього та у Баришпольця невеликі. Водночас його партнер був налаштований більш оптимістично і припускав, що делегати можуть зробити «вибір між майбутнім і минулим» на користь майбутнього. Інший кандидат у віцепрезиденти – Ян Вілкінсон (йшов у парі з французом Бахаром Куатлі) також вважав, що результати голосування можуть виявитися несподіваними.

У результаті зі 179 делегатів від різних країн, які взяли участь у голосуванні, кандидатуру Дворковича підтримали 157 (разом з ним першим віцепрезидентом обрали ексчемпіона світу з шахів з Індії Вішванатана Ананда). Баришполець отримав 16 голосів. У своїй промові переобраний президент сказав, що така можливість – це привілей.

По суті, переобрання Дворковича – це капітуляція ФІДЕ перед російським впливом. З 1982 року ФІДЕ керують люди, які занадто тісно пов'язані з російськими грошима. Філіппінець Кампоманес робив все, щоб вигравали шахісти, яких підтримувала офіційна радянська влада, а без грошей від комуністів взагалі ледь не знищив всю організацію своїм керуванням. А росіяни Ілюмжинов та Дворкович лише продовжили традицію, закладену в кремлі, що престижно підтримувати шахи, де має перемагати росія. І шахова спільнота настільки зрослася з російським впливом, що навіть війна проти України не змогла нічого з ним зробити.

Новина про переобрання Дворковича з величезною перевагою це лише підтверджує. Російські шахісти не можуть виступати під прапором країни та на олімпіадах, але це, можливо, 10-15% їхньої загальної кар'єри, в усьому іншому вони не обмежені. Навіть не треба публічно засудити війну, щоби спокійно грати у великих турнірах. Виняток – «відбитий» ексукраїнець Крякін, якого відсторонили, але не назавжди, а всього до кінця вересня (і невідомо, чи продовжать дискваліфікацію). Російську федерацію досі не виключили зі складу ФІДЕ, хоча її учасники очевидно підтримують нинішню владу. А ФІДЕ отримала ще на декілька років голову, який 20 років був завсідником кремля, помічником президентів та керівником потужних державних корпорацій.

Навряд зараз знайдеш федерацію, де санкції до росіян настільки лояльні. А далі ще гірше – можливий матч за чемпіонство в Москві та Пекіні й поступове послаблення і без того слабких санкцій.

Переобрання Аркадія Дворковича – це сором. Сором для шахової спільноти, яка заради російських грошей готова заплющити очі на злочини росії в Україні. Сором для опозиції, яка не змогла організувати нормальну медійну кампанію для єдиного достойного кандидата проти Дворковича.

Сором для Федерації шахів України, яка підтримала українця Баришпольця лише за декілька днів до голосування, коли вже всім було зрозуміло, що Дворкович виграє. Ні підтримки Бубки, ні підтримки Гутцайта взагалі не дочекалися.

Не дивно, що прессекретар путіна Пєсков одним із перших привітав Дворковича з переобранням. 

Переобрання Дворковича взагалі ставить під загрозу майбутнє шахів. ФІДЕ не вміє заробляти гроші, а орієнтується лише на бюджетні вливання диктаторських країн. Але хіба є сумніви, що російська грошова голка зовсім скоро перестане продукувати достатньо грошей для побічних проєктів? Зрозуміло, що зібравши велику кількість маленьких людей в Індії під час шахової Олімпіади, надавши їм чудові умови для проживання, а по суті підкупивши делегатів, виграти вибори легко. Але коли настане час, росія кине шахи. Дворковича поженуть зі скандалом, але з історії вже не викреслиш 157 делегатів, які підтримали гроші та війну проти України.

Якщо і є в сучасних шахах людина, яка виходить за межі власного виду спорту та вміє його популяризувати, то це Магнус Карлсен. Харизматичний норвежець, який популярний у світі завдяки медійній підтримці та постійним розумним маркетинговим ходам. А ще він без сумніву найсильніший шахіст сучасності. І, найімовірніше, в історії. Він тримає титул чемпіона світу та лідера рейтингу ФІДЕ вже 9 років, а його конкуренти й близько не досягають його рівня. «Львівська Пошта» вже писала, що норвежець не хоче грати матчі за чемпіонство, а тепер це все отримало офіційний статус.

Вже наступного року за чемпіонство зіграють росіянин Ян Нєпомнящий та китаєць Дінь Ліжень. Росіянин, якого Карслен розгромив в останньому матчі за титул у майже непристойній манері, та китайський гросмейстер, який у цей матч взагалі потрапив випадково, а останні роки тільки втрачає у рейтингу. 

Якщо очевидно найкращий гросмейстер сучасності не чемпіон світу, то для чого і для кого все це відбувається? Подібний процес і в жіночих шахах: китаянка Хоу Іфань також значно сильніша за інших претенденток, але вже декілька років не бажає брати участь у матчах за титул. Тепер і в чоловічих, і в жіночих шахах матчі за чемпіонство втрачають сенс, бо там не буде найсильніших.

Карлсен не пішов зовсім з шахів, як це зробив у свій час інший геній Роберт Фішер. У нього є власний проєкт Chess24, популярні онлайн-турніри, в які хочуть потрапити, без перебільшення, всі гросмейстери світу та бізнес-імперія, тісно пов'язана з шахами.

Але його відхід – це фактична риска під розумінням, що офлайн-шахи в офіційному стилі відживають своє.

Навіть у футболі задумуються над тим, як пришвидшити гру та зробити її цікавішою для молодшого покоління. Ситуація в шахах значно складніша, особливо в традиційному варіанті – як переконати молодь дивитися матчі, в яких на один хід може піти понад годину? Пандемія та серіал «Ферзевий гамбіт» додало багато аудиторії у 2020 році в інтернеті, але її вже безбожно розтринькали та не переконали у тому, що традиційні шахи можуть бути популярними. А без Карлсена навіть і тієї долі популярності не досягти.

Потенційно для ФІДЕ зовсім скоро можуть настати часи складніші, ніж можуть уявити в організації. Виклики величезні, а вирішення проблем відсутнє, та й індуси, які допомогли цього разу з грошима, довго в такі ігри бавитися не будуть. Достатньо подивитися, як розвивався футбол в країні або навіть етапи Формули-1, які протрималися лише три роки. Тож переобрання Дворковича – це поки лише шах для ФІДЕ, але мат, схоже, не за горами.