ХІІІ зимова Паралімпіада вже стала історією. Історією для всього світу, історією для України. Розпочиналась вона дуже трагічно, і досі цей біль триває, адже росіяни цинічно знищують українську землю. Тож насамперед паралімпійці України на цих Іграх, як і у 2014 році, відчували себе маленькою українською армією, яка виборює мир для України та світу. 

Наша збірна (20 паралімпійців плюс 9 спортсменів-гайдів), виступила у змаганнях з двох видів спорту з шести представлених на цих Іграх. Мовиться про біатлон та лижні перегони. І виступила саме так, як і потрібно в ці важкі для країни часи – героїчно, натхненно та переможно. Тон успішному виступу наших паралімпійців у Пекіні задав перший день Ігор. За його підсумками, українців взяли одразу сім медалей – у біатлоні ми здобули три «золота», три «срібла» та одну «бронзу».

На Паралімпіаді-2022 чотири рази подіум повністю брали представники однієї збірної. У трьох випадках це були наші спортсмени, що є унікальною подією в історії виступів України на Іграх.

У перший день змагань всі три місця на п’єдесталі в біатлоні (спринт, порушення зору) посіли Віталій Лук’яненко, Олександр Казік та Дмитро Суярко.

На четвертий день це досягнення нам вдалось повторити двічі – теж у біатлоні. У жіночих перегонах на 10 км стоячи на п’єдестал піднялись Ірина Буй, Олександра Кононова та Людмила Ляшенко.

У чоловічих перегонах на 10 км серед атлетів з порушенням зору результат повторили Віталій Лук’яненко, Анатолій Ковалевський, Дмитро Суярко.

Взагалі більшість успіхів наших спортсменів припали на змагання в біатлоні. Загалом нічого дивного, бо і на попередніх Іграх ми вдало виступали в цьому виді.

Проте цього разу в біатлоні ми здобули рекордні 22 медалі – 8 золотих нагород, 9 срібних та 5 бронзових, володарями яких стали десять українців.

Не дивно, що збірна України вперше в історії стала найкращою в медальному заліку зимової Паралімпіади в біатлоні.

До 22 медалей в біатлоні українці змогли додати ще сім нагород в лижних перегонах – 3 «золота», 1 «срібло» та 3 «бронзи».

В цьому виді нам підкорилась і єдина командна перемога – в естафеті перемогла команда Дмитра Суярка, Григорія Вовчинського, Анатолія Ковалевського та Василя Кравчука.

Крім цього, до медалей в біатлоні доєднались нагороди в лижних перегонах, де українці здобули 2 «золота», 1 «срібло» та 3 «бронзи».

Загалом Україна здобула на цій зимовій Паралімпіаді 29 медалей, з яких 11 – золотих. В обох випадках це є найкращий результат для нашої країни в історії виступів на зимових Іграх для паралімпійців. Медалі в складі нашої збірної вибороли:

• Шишкова Оксана (Марченко Андрій – гайд) – золота медаль (біатлон 6 км, спринт), золота медаль (15 км, довга дистанція, лижні перегони), золота медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон), срібна медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони), срібна медаль (спринт вільним стилем, індивідуальні перегони, лижні перегони).

• Вовчинський Григорій – золота медаль (біатлон 6 км, спринт), золота медаль у відкритій естафеті 4х2,5 км, срібна медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони), бронзова медаль (спринт вільним стилем, індивідуальні перегони, лижні перегони), бронзова медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон).

• Лук’яненко Віталій (Бабар Борис – гайд) – золота медаль (біатлон 6 км, спринт), золота медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони), срібна медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон).

• Ляшенко Людмила – золота медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон), срібна медаль (біатлон 6 км, спринт), бронзова медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони).

• Кононова Олександра – золота медаль (10 км, середня дистанція вільним стилем, індивідуальні перегони, лижні перегони), срібна медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон).

• Буй Ірина – золота медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони), бронзова медаль (10 км, середня дистанція вільним стилем, індивідуальні перегони, лижні перегони).

• Казік Олександр (Кучерявий Сергій – гайд) – золота медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон), срібна медаль (біатлон 6 км, спринт).

• Ковалевський Анатолій (Мукшин Олександр – гайд) – золота медаль у відкритій естафеті 4х2,5 км, срібна медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони). 

• Суярко Дмитро (Ніконович Олександр – гайд) – золота медаль у відкритій естафеті 4х2,5 км, бронзова медаль (біатлон 6 км, спринт), бронзова медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони), бронзова медаль (10 км, середня дистанція вільним стилем, індивідуальні перегони, лижні перегони).

• Кравчук Василь – золота медаль у відкритій естафеті 4х2,5 км (дебютант Паралімпіади-2022). 

• Радь Тарас – срібна медаль (біатлон 6 км, спринт), срібна медаль (12,5 км довга дистанція, індивідуальні перегони, біатлон), бронзова медаль (10 км, середня дистанція, біатлон, індивідуальні перегони).

До речі, Шишкова увійшла у трійку найтитулованіших паралімпійців Пекіна. Її випередили лише норвезький гірськолижник Єспер Педерсен (4 «золота», 1 «срібло») та американська лижниця Оксана Мастерс (3 «золота», 4 «срібла»). Цікаво, що Мастерс родом з міста Хмельницький. Її у сім років з дитячого будинку (батьки відмовилися від дитини через вроджені вади розвитку, що були спричинені наслідками аварії на ЧАЕС) забрала американка Гей Мастерс.

Отже, ми посіли друге місце в медальному заліку, в якому поступились лише господарям змагань. До цього найкращим нашим результатом на зимових Паралімпіадах була третя сходинка в Турині-2006.

Війна в Україні спонукала паралімпійців воювати за країну й у Пекіні. До українців на цій Паралімпіаді, зі зрозумілих причин, була прикута особлива увага. І вони цим користувались. На відкриття Ігор наша збірна вийшла з антивоєнними лозунгами та виступили проти російської окупації. 

«Ми приїхали з України та через Україну. Багато членів нашої команди ледве вибралися з-під бомб, які є в країні сьогодні. Це диво, що нам вдалося приїхати сюди», – розповів президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич.

За підсумками першого ігрового дня, який Україна закінчила на першому місці в заліку, майбутня п’ятиразова призерка Паралімпіади-2022 Оксана Шишкова своє дебютне паралімпійське «золото» прокоментувала так:

«Коли я виходила на старт, усі мої думки були лише про сім’ю, родичів та усіх тих, хто зараз перебуває в Україні. Саме їм я присвячую свої перегони та свою перемогу».

В підсумку всі свої п’ять нагород харків’янка Шишкова, її батько зараз захищав на фронті Харків, присвятила також «Україні та українському народу»:

«У нас всі питають: «Де ви берете сили? Як вам це вдається?» Я кажу, що ми повинні, мусимо захищати тут нашу Україну, нашу державу. Підіймати прапор і таким чином показувати, що Україна є і буде. І буде найкращою, набагато сильнішою».

І не лише вона виступала у Пекіні з важкою душею. Дмитро Суярко, наприклад, свої нагороди здобув, знаючи про бомбу, яка вцілила в його будинок в Чернігові:

«У перші два дні після нападу Росії на Україну наша команда навіть не хотіла їхати – всі були дуже пригнічені, всі переживали за своїх рідних, за країну.

Але на третій день Україна почала давати надзвичайно потужну відповідь, знищувати всіх загарбників. І наша команда дуже сильно ожила, бойовий дух піднявся – ми зрозуміли, що нам потрібно докласти сил, аби потрапити у Китай. Щоб якомога частіше лунав гімн України, якомога частіше бачили на п’єдесталі українців. Це і відповідальності додавало, і ще більшу мотивацію».

Не обійшлося й без цензури з боку господарів змагань. Керівник пресслужби Національного паралімпійського комітету України Наталія Гарач розповіла, що нашій збірній забороняли вийти на церемонію закриття Паралімпіади-2022 у Пекіні у масках з написом «мир».

«Ну що, церемонія закриття, а я сказала б гучного зачинення дверей Паралімпіади-2022, де на презентаційному відео майже немає України, хоча вона – друга за результатом, не було жодного спортсмена у ролику із наших трьох подіумів, та то таке. Ми готувались до цього дня теж, попри те, що нас ретельно обшукували, тут це вже стає поганою звичкою. Ми одягли ці маски, на яких лише одне слово – «мир».

Та раптом прибігло багато людей і «попросили» нас їх зняти. Ніяких політичних заяв, заявили нам. Мир – це політика, як виявилось. Що мир – життєва необхідність вони, на жаль, зрозуміють лише тоді, коли бомби падатимуть на їхні оселі, коли гинутимуть їхні діти.

Нам все ж вдалось постояти в цих масках, поки йшов наш прапороносець – Віталій Лук’яненко. Може, не так довго, як хотілось. Та вдалось», – написала Гарач.

Наші потужні паралімпійці зробили все так, як і планували. Змушували пам’ятати про Україну як результатами на змаганнях, так і поза ними – хвилинами мовчання або зверненнями до наших воїнів.

Тепер вони покидають Пекін беззаперечними героями, на яких чекає ще одне випробування – переліт до Варшави, де й вирішуватиметься питання їхнього повернення в Україну або проживання десь у Європі.