У цей важкий період дуже важливо мати привід для радості. 16 листопада українські футболісти нарешті потішили своїх вболівальників. Протягом цього дня збірні України U-17, U-21 та національна команда здобули вкрай важливі перемоги, які піднесли настрій усім українським шанувальникам футболу.

Збірна України U-17 зуміла пробитися в еліт-раунд кваліфікації Євро-2022 (U-17). Перший раунд турніру відбувся з 10 по 16 листопада. Україна потрапила в групу 11, а суперниками «синьо-жовтих» стали Казахстан, Португалія і Уельс. Усі матчі цієї стадії відбулись у Португалії. У першому турі підопічні Кузнєцова програли валлійцям (1:3), у другому – розгромили казахів (3:0). Тож щоб вийти в еліт-раунд, збірній необхідно було перемагати господарів. З групи напряму виходили по дві кращі команди, ще чотири добиралися з найкращих команд, що посіли треті місця. 

Перший тайм закінчився з рахунком 1:1 – Гонсалвеш упевнено реалізував пенальті, а у складі України забив син Олега Гусєва – Олексій. У другому таймі португальці знову вийшли вперед на 57 хвилині – забив Родрігеш, але вже на 61 хвилині вони виймали м'яч зі своїх воріт – Дзень зрівняв рахунок. А переможний м'яч забив Кремчанін на 81 хвилині зустрічі.

Здобувши перемогу, українці посіли перше місце в групі, другими стали португальці (в обох збірних по шість очок, але завдяки перемозі «синьо-жовті» розташувалися вище), а валлійці, в активі яких було чотири пункти, фінішували третіми. Цікаво, що цього не вистачило британцям, аби продовжити боротьбу.

Вже навесні 2022 року буде зіграно ще один мінітурнір еліт-раунду, жеребкування якого відбудеться найближчим часом. За його підсумками, у фінальну стадію проб'ються лише 14 команд. Фінальний турнір відбудеться у Румунії та Грузії.

Своє мінімальне завдання на 2021 рік виконала й молодіжна збірна України. У вівторок вона у Львові зустрічалася з однолітками з Сербії.

Почали зустріч підопічні Руслана Ротаня напрочуд чудово. Вже на дев’ятій хвилині чудовий пас на чужу половину поля видав Трубін, Мудрик пробіг флангом, і, витягнувши воротаря із захисниками, відкотив м’яча на Криськіва, який «розстріляв» напівпорожні ворота.

Після забитого голу наша молодь продовжувала більше грати в атаку, створила кілька дуже гарних моментів, але проблеми з реалізацією, про яку говорили останнім часом, далися взнаки.

У другій половині першого тайму серби схаменулися, відсунули гру, створили кілька моментів. Було тривожно, та все обійшлося. А ось наприкінці тайму ми мали забивати другий – Криськів увійшов до штрафного майданчика, прибрав захисника на замаху і водночас отримав по ногах. Арбытр призначив пенальті, яке взявся бити Бондаренко. І начебто непогано вдарив, але кіпер сербів зіграв чудово і потягнув удар.

Другий тайм справив двояке враження. З одного боку, збірна України продовжувала створювати моменти в атаці. Проте з другого боку, у другій половині почала більше грати за результатом та підтискатися до воріт. Однак традиційно не обійшлося без нервування – на 78 хвилині після вкидання ауту Батагов програв боротьбу корпусом у штрафному майданчику, і Митрович «розстріляв» ворота.

Добре, що вже за кілька хвилин Судаков знову вивів українців вперед, і вони до фінального свистка зуміли втримати переможний рахунок.

Це досягнення дозволило українцям міцно закріпитися на другому місці в своїй групі. Підопічні Ротаня у проведених шести матчах набрали 13 очок. Попереду лише Франція, в активі якої 16 пунктів. Позаду збірні Північної Македонії та Фарерських островів, які ділять третю сходинку з шістьма очками. Тож у чотирьох матчах, що залишилися українцям, достатньо набрати шість очок, аби гарантувати собі участь у плей-оф. А якщо наша команда виграє усі чотири матчі, то зможе потрапити у фінальну частину напряму, якщо не з першого місця (поразка від французів 0:5 змушує сподіватися на невдачі «триколірних» в інших матчах), то як краща команда серед збірних, що посядуть другі місця.

Головною родзинкою футбольного дня став матч національних збірних Боснії та України. В цій зустрічі лише українці були мотивовані на результат. Боснійці, програвши збірній Фінляндії в попередньому матчі, вже втратили будь-які шанси на продовження боротьби.

Але попри це футболісти збірної Боснії та Герцеговини не хотіли вдруге поспіль поступатися на своєму полі. Бажання вколоти суперника відчувалося в кожній дії господарів. За такої ситуації відсутність Джеко навіть пішла на користь – ніхто не тягнув ковдру на себе. Тренер Боснії та Герцеговини провів широку ротацію у порівнянні з поєдинком проти фінів, але це могло відбиватися на структурі гри. Не на характері (з ним усе гаразд незалежно від прізвищ). Україні ж потрібно було знайти баланс – і правильне налаштування, і правильна побудова гри. 

Головний тренер збірної України Олександр Петраков обрав таку ж модель гри, що й кількома днями раніше в товариському матчі проти Болгарії, який завершився традиційною нічиєю 1:1. Два центральні захисники (але тепер поруч з Матвієнком діяв не Кривцов, а Забарний). Зінченко, Маліновський та Степаненко у центрі поля. Циганков діяв ліворуч в атаці й почував себе не дуже впевнено. Яремчук очікував на передачі з позиції центрального нападника.

Але впродовж першого тайму наш форвард отримав лише один гострий пас – коли Соболь виконав подачу з лівого флангу, Яремчук трішечки не дотягнувся. Цей момент став винятковим, адже до та після того у першому таймі українці здебільшого бомбардували дальньою артилерією. Маліновський та Зінченко били з-за меж штрафного майданчика, Ярмоленко згодом теж бив здалеку (а потім навіть з центру поля). Це було гостро, але недостатньо переконливо для того, аби вийти вперед.

Хоча це було логічно, враховуючи досвід гри з Болгарією. Тоді більшість ударів відбулися з меж штрафного майданчика. Але єдиний гол прилетів здалеку. Можливо, саме тому Петраков сказав своїм гравцям не вовтузитися з м'ячем і відмовитися від ідеї проникнення до чужих володінь. Хоча й Боснія – це не Болгарія. Ба більше, це була навіть не та Боснія, яку ми бачили у першому поєдинку, що відбувся у Львові. Цього разу балканці не надавали вільних зон і зосередилися на захисті власних воріт.

Не дивно, що в атаці у господарів було мало моментів. До пори до часу єдиною гостротою залишалося закидання з глибини на Демировича та його удар в один дотик. Однак моментом, що відбувся якраз перед свистком на перерву, Боснія та Герцеговина затьмарила увесь конструктив, який раніше створила Україна. Це була подача кутового та удар Хаджикадунича головою. Як добре, що Бущан перевів м’яч у стійку, а потім вже захисники панічно вибили круглого, не дозволивши боснійцям зіграти на добиванні. 

Тривожний дзвіночок українці сприйняли як належить – другу 45-хвилинку розпочали вже інакше. З контролю над м'ячем, а отже, і над грою. Зброєю обрали позиційні атаки, й вони проходили. Спершу після довгої підготовки Маліновський таки знайшов попереду Романа Яремчука, але нападник пробив невдало. А потім Віктор Циганков зумів прорватися лівим флангом та виконати передачу, Ярмоленко під опікою опонента не зумів зіграти в м'яч, але Зінченко був там, де треба – 0:1. А паралельно у Фінляндії відзначилась і збірна Франції. А це означало, що українцям було досить довести матч до перемоги. Щоправда, враховуючи досвід попередніх зустрічей і ту кількість втрачених звитяг, це завдання було не з легких.

І вже невдовзі біля воріт українців виник гострий момент – коли у падінні через себе бив Превляк (Бущан витягнув з-під поперечини). На щастя, в потрібний момент Петраков зробив заміни, і свіжим гравцям вдалося зловити суперника на контратаці: боснійці пішли вперед великим силами й пропустили передачу від Шапаренка на Довбика. Артем приборкав м'яча, довів його до воріт і вдало пробив – 0:2.

Далі вже було все спокійно – удар Зінченка зі штрафного, дальній удар Сидорчука, ще один супермомент Довбика, після якого м'яча з лінії воріт вибив польовий гравець Ковачевич. А Франція у той час забила вдруге. Тож збірна України таки посіла друге місце у своїй групі та пройшла у плей-оф.

Що далі? Раунд плей-оф передбачає поділ команд на три групи, у кожній з яких буде по дві ігрові пари за принципом «фіналу чотирьох». Переможці півфіналів зіграють у фіналі, три переможці фіналів отримають путівки на чемпіонат світу.

Півфінальні пари (їх буде шість) буде сформовано за принципом посіву. Під час жеребкування Україна буде поза посівом. У півфіналі доведеться зіграти з сіяною командою (один матч на чужому полі), у разі перемоги буде фінал (один матч) проти переможця іншої пари нашого «фіналу чотирьох» (господар поля визначиться жеребкуванням).

Сіяні збірні в плей-оф: Італія, Португалія, Шотландія, Швеція, Уельс, Росія (з цією збірною Україна не опиниться в одному «фіналі чотирьох»).

Не сіяні збірні в плей-оф: Туреччина, Польща, Північна Македонія, Австрія, Чехія, Україна.

Жеребкування плей-оф відбудеться 26 листопада, матчі плей-оф – навесні 2022-го.

Можна порадіти за проміжний успіх, але до глобального ще далеко.