Олімпійські ігри в Токіо наближаються до завершення. Українська команда лише в останні дні почала збирати медалі. І допомогли в цьому борці, які поклали в скарбничку відразу чотири нагороди за два дні. Алла Черкасова та Ірина Коляденко здобули бронзові нагороди. Парвіз Насібов – «срібло», а Жан Беленюк став олімпійським чемпіоном!!! Окрім того, ще одну «бронзу» здобули синхроністи. Отже, в України вже 11 нагород – одна золота, дві срібні та вісім бронзових. 

Ще у вівторок борчиня вільного стилю, львів’янка Алла Черкасова стала володарем бронзової медалі. Українка здобула нагороду у ваговій категорії до 68 кг. Це шоста бронзова медаль для України на цих Іграх. Також у нас є одне «срібло».

На шляху до медалі Черкасову чекала складна сітка. В 1/8 фіналу впевнено перемогла бронзову призерку Пекіну-2008 з Польщі Агнешку Вещек-Кордус (11:0). Далі Алла без особливих труднощів здолала призерку чемпіонатів світу та Європи німкеню Анну Кармен Шель (6:0). У фінал українку не пустила чинна чемпіонка світу Таміре Менсе-Сток зі США (4:10). Саме американка стала олімпійською чемпіонкою в Токіо. А у «бронзовому» фіналі уродженка Львова виборола медаль в чемпіонки Ріо-2016 японки Сари Досьо. Алла поклала суперницю на лопатки.

«Я неймовірно вдячна всім – людям, які мене оточували стільки років, допомагали, підтримували, мотивували, Україні, повітрю, богу. Я дуже щаслива.

Було важко налаштуватися, але я все зробила в межах однієї сутички. Я була готова боротися 6 хвилин. Я розуміла, що це можуть бути останні 6 хвилин мого життя в боротьбі. Хотіла викластися на всі 100% і виграти цю медаль за будь-яку ціну», – сказала Черкасова.

Син просив про медаль, Токіо – остання Олімпіада Черкасової.

Ще перед півфіналом спортсменка розповіла в інтерв’ю про свою головну мотивацію. І анонсувала завершення кар’єри.

«Син просив у мене медаль, і я готова зробити все, щоб її привезти. Це моя остання Олімпіада – останній шанс здійснити мрію», – зізналася Алла.

Черкасовій 32 роки. На Олімпіаду в Лондон вона не змогла здобути ліцензію. А в Ріо українка стала лише одинадцятою. Син Ігорчик вже тоді хотів, щоб мама привезла йому з Бразилії медаль.

«Одного разу видав: «Мамо, мені так шкода, що ти не привезла медаль із Ріо-де-Жанейро». Підготовка до Олімпіади була важкою, вдома ми лише про це й говорили, от він і перейнявся. З Ріо, аби хоч якось розважити малого, привезла йому шоколадну медаль. Та вона йому не сподобалася. Не відкусив від неї навіть найменшого шматочка. Сказав, що це підробка.

Можливо, ми надто рано прилетіли до Бразилії. І в олімпійській атмосфері, очікуючи свого старту, перегоріли. Якби можна було знову відбороти ту сутичку з туркенею Айдар, я б ні за що на світі не намагалася кидати її «пістолетом», – аналізувала в одному з інтерв’ю Черкасова.

Алла навіть називає сина своїм другим тренером. «Він з дитинства в залі та на тренуваннях. Також почав займатися боротьбою. Тепер він постійно дає мені настанови, розбирає мої помилки після поразок. Одного разу ми приїхали в гості до друзів. Я з перев’язаним коліном. Коли друзі запитали, що в мене з ногою, слово взяв Ігорко: «Ви уявіть – мама у сутичці повинна була робити «млинок», та замість того віддала ногу. І сутичку програла. Тепер нога в неї й болить».

А під час нагородження Алла стояла зі сльозами на очах. Тепер на спортсменку чекає відпочинок. «Проведу трохи час з сім’єю, а далі подивимося. Можливо, піду в декрет», – поділилася планами на майбутнє Черкасова.

А в середу українці очікували два фінали у борців. Спершу боровся Парвіз Насібов, який став сенсацією усього турніру. Днем раніше він несподівано здолав трьох досвідчених та титулованих суперників та пройшов до фіналу турніру в категорії до 67 кг. І це при тому, що ці Ігри є першими в кар’єрі 22-річного хлопця. 

Парвіз, найвищим досягненням якого досі була «бронза» юніорського чемпіонату світу-2018, дебютував на Іграх з впевненої перемоги над досвідченим данцем Фредеріком Берегюйсом. У чвертьфінальній сутичці проти чемпіона світу 2018 року Артема Суркова (олімпійська команда Росії) боровся дуже впевнено і вирвав перемогу. А у півфіналі, програючи 0:6 за 15 секунд до завершення сутички, Насібов зумів зрівняти рахунок. І оскільки виконав результативну дію, останнім вийшов у фінал. На жаль, там він поступився Мохаммадалі Гераї з Ірану. 

«Знав сильні сторони суперника, але їх і пропустив. Можливо, відповідальність лягла. Це боротьба, різне трапляється. Не знаю що й сказати. Звичайно, важко, тому що я хотів більшого. Вихід у фінал – це радість. Чемпіон один, а призерів багато. Буду боротися, але зараз потрібно відпочити. На щастя, не з порожніми руками їду додому. Сьогодні не мій день», – зазначив Насібов після фіналу.

І наостанок був фінал борців у ваговій категорії до 87 кг, де Жан Беленюк у статусі віцечемпіона Олімпіади в Токіо стартував перемогою над чинним чемпіоном Європи Зурабом Датунашвілі (3:1). Потім він пройшов алжирця Башира Сід Азара (1:1), а в півфіналі зупинив хорвата Івана Гуклена (7:1).

Суперником Беленюка по фіналу Олімпійських ігор у Токіо став перший номер посіву – угорець Віктор Лерінц, якому Жан ще жодного разу не програвав. Беленюк поступався після першого періоду з рахунком 0:1, але легко відпрацював в обороні після спроби Лерінца набрати очки з партеру. У другому періоді Жан очікувано додав і набрав чотири очки після атаки з партеру. Жану залишалося відпрацювати хвилину в захисті – і українець спокійно зробив це (5:1). Нарешті в України є перше «золото» Олімпіади в Токіо.

«Мені дуже приємно. Я навіть не розумію до кінця, що зробив. Це був дійсно довгий і важкий шлях. Я почав у 9 років займатися боротьбою, а зараз мені 30. Нарешті це сталося. Хочу подякувати всім українцям, усім, хто підтримував мене. Було дуже важко. Кінцівка цього шляху була дуже важкою. Я травмувався дуже сильно за три тижні до Олімпіади. Не знав, чи братиму участь в Іграх, чи ні.

Але завдяки моєму тренеру, який вірив у мене, я зміг виступити. Спасибі йому за це, спасибі всім, хто підтримував, молився. Дякую своїй мамі. Дякую усім.

Я зараз на емоціях, не хочу робити гучних заяв. Зараз мені потрібно відпочити. Займатися політичною діяльністю. Спасибі всім, хто мене підтримував, вірив у мене і знав, що мій потенціал допоможе здійснити мою мрію», – сказав Жан Беленюк після фіналу.

Зазначимо, що Беленюк – четвертий борець в історії України зі «золотом» Олімпійських ігор після В'ячеслава Олійника, Ельбруса Тедеєва та Ірини Мерлені.

Окрім того, відбулася сутичка за «бронзу» у вільній боротьбі (до 62 кг) між українкою Іриною Коляденко та Анастасією Григор'євою з Латвії. Коляденко в напруженій боротьбі перемогла 3:1 і взяла «бронзу».

«Щиро кажучи, було важко, насамперед емоційно. Спершу був ліцензійний турнір в Україні, потім ще потрібно було виграти ліцензію на вагу і готуватися до Ігор. І потрібно було постійно тримати форму, тому що ліцензія не на прізвище, а на вагу. Було важко, але я рада, що пройшла цей шлях. Підсумок – медаль», – сказала Коляденко.

А паралельно поки вся Україна стежила за Беленюком, відбулася історична медаль в артистичному плаванні. Наш дует Марта Федина та Анастасія Савчук зуміли у фінальній довільній програмі показати свій максимум – 95,6 бала і в загальній сумі набрати достатньо балів, щоб стати третіми.