Поява в українському футболі іноземного тренера, явище з одного боку вже звичне, а з іншого, спеціалістів високого рівня можна перерахувати на пальцях однієї руки. По суті лише Мірча Луческу по справжньому став в Україні тренером, який зумів розкрити свій талант. Всі інші і близько не підходили до результатів Містера. І ось з’явився новий кандидат. Віце-чемпіон України донецький "Шахтар" оголосив про підписання контракту з 41-річним італійським тренером Роберто Де Дзербі. Контракт підписаний на два сезони. Умови співпраці не розголошуються, однак раніше ЗМІ повідомляли, що Де Дзербі з урахування бонусів буде заробляти близько 4 млн євро на рік.

Прес-служба "гірників" зазначає, що в ході дводенного візиту Роберто Де Дзербі ознайомився з інфраструктурою в столиці України – тренувальним комплексом в Святошино і НСК "Олімпійський", де команда проводить свої домашні матчі. Згодом він повернеться в Італію, аби приступити до роботи, коли розпочнеться підготовка до нового сезону (орієнтовно 10 червня).

Сам новоспечений наставник вже встиг прокоментувати свій вибір в бік донецького «Шахтаря” відзначаючи насамперед філософію «гірників”.

"Дуже радий бути тут. Радий, що став тренером "Шахтаря". Для мене це велика честь. Хоч я і дуже скромний як людина, хочу вас запевнити, що можу дати "Шахтарю" багато. І впевнений, що ми можемо перемагати разом.

Я можу дати все, що можу – усього себе. З усією серйозністю підходу і професіоналізмом. Я впевнений, що зможу передати всю філософію гри. А вона дуже схожа на філософію "Шахтаря". І я думаю, це відповідь на питання "чому "Шахтар" вибрав мене, а я вибрав "Шахтар".

Для мене дуже цікаво спробувати себе в іншому чемпіонаті, познайомитися і зрозуміти нових футболістів. І я не боюся нового виклику. Як тренер я досяг у житті багатьох важких речей. І підвищувати власні результати – це те, що мені потрібно. У мене дуже багато ентузіазму і відчуття щастя і відчуття того, що разом ми можемо досягти значних результатів.

Мені не потрібні були поради. Я і так знав, що в Європі всі знають, що "Шахтар" – це топ-клуб. Тут всі люди працюють серйозно. Є багато хороших футболістів, талановитих.

І тому, коли я отримав перший дзвінок звідси, я вже тоді твердо вирішив покинути "Сассуоло". Хоча це була команда, в якій я залишив частину свого серця. Тому що у мене були прекрасні відносини з керівництвом і гравцями "Сассуоло". Але коли я зрозумів, що там досяг максимуму, у мене не було сумнівів, що наступним кроком має бути саме "Шахтар", – зазначив Де Дзербі.

Також новий коуч зазначив, що буде сповідати стиль Гвардіоли.

"В "Сассуоло" у нас було не тільки володіння м'ячем. Ми набрали дуже багато очок. Ми завершили чемпіонат з такою ж кількістю очок, що і "Рома". Ми перемагали такі команди як "Мілан". І якщо зараз Ви поцікавитеся, що важливіше – як грає команда або дістає результати, то так – результат це головне. Але дивно важливо як ми досягаємо цього результату. І у мене своя манера, своя філософія, яка збігається з філософією "Шахтаря".

Звичайно, Пеп – це зразок для багатьох молодих і талановитих тренерів. Уже 15 років як Гвардіола свого роду бог всіх тренерів. Тому це нормально, коли від нього можна взяти щось. Але насправді у мене є свої думки, своє бачення футболу і стиль тренувань. Я можу змінювати їх залежно від підбору футболістів, з якими я буду працювати. У мене дуже яскраві ідеї як тренувати "Шахтар".

Для мене тактика – не найголовніше. Для мене головне – знайти для кожного футболіста таке місце на полі, де він зможе себе краще проявити і зможе допомогти команді дотримуватися нашого власного ігрового стилю і філософії футболу. Кожен гравець повинен знати свою роль. І якщо "Шахтар" хоче отримати результат – я повинен правильно пояснити своє бачення. Мені дуже важливо ще до початку літніх зборів зрозуміти, які футболісти зі мною, а хто залищить команду", – підсумував Де Дзербі.

Де Дзербі хоч і молодий, але своєрідний тренер, який пройшов тернистий шлях. Кар'єра гравця Де Дзербі починалася компліментами, захопленням. В 1996-му році 16-річну зірку академії "Мілана" La Repubblica назвала "маленьким генієм". Фабіо Капелло та Арріго Саккі часто залучали до тренувань, Звонімір Бобан був його другом. Його тренер в академії Мауро Тассотті "пам'ятає ліву ногу", з якою "робив все, що хотів". "Дайте йому м'яч, і він винайде щось. Він розмовляє мовою чемпіонів". Він йшов в оренду у Серію В зі словами: "Я повернуся і завоюю Мілан". Але він ніколи не повернувся. У Серії А відіграв лише три матчі в кар'єрі.

Так починається й кар'єра тренера. Великою кількістю компліментів. Ще коли він тренував "Фоджу" у Серії С, той самий Тассотті заявляв: "Його ім'я у всіх на вустах. Іноді думають, що такий плеймейкер як він не володіє тактичною виучкою і характером для того, щоб бути тренером, але про нього це невірно. Він вже справжній професіонал". Що на виході? Невдача з "Фоджею" в плей-офф за вихід у Серію Б, вильоти з Серії А з "Беневенто" та "Палермо" (хоча в цих двох командах він тренував неповний сезон, і там все розвалили ще до нього), не вище восьмого місця в трьох сезонах з "Сассуоло".

Ближче до фінішу кар'єри гравця йому набридло борсатися в нижчих дивізіонах, захотілося трофеїв, Ліги чемпіонів. Він справді виграв в "Клужі" два титули, грав в ЛЧ. Нині знову поїхав до Східної Європи за трофеями, Лігою. Хоча це ж лише початок тренерської кар'єри. До речі, і в цьому випадку було більше розмов. Він отримав дуже багато компліментів, вважається найкращим молодим тренером Італії, вважає, що вичерпав себе в "Сассуоло". При цьому, за зміни тренерів в більшості італійських грандів він ніде не був серед топ-кандидатів. Тому й "Шахтар".

Де Дзербі вважають найближчим за стилем до Хосепа Гвардіоли. Сам Пеп заявляє, що часто виносив з перегляду матчів "Сассуоло" щось повчальне для себе. 58.2 відсотки володіння м'ячем "Сассуоло" у сезоні 2020/21, що майже на три більше, ніж у другої команди Серії А в цьому компоненті – все це перегукується з класичною "Барселоною" та іншими клубами Гвардіоли, перегукується і з "Шахтарем". За стилем цей тренер чудово пасує концепції цього клубу.

Де Дзербі завжди прямий та нахабний, впевнений у собі. Він говорить чесно. "Ми все одно програємо грандам в більшості випадків. Ми хочемо обирати, яким шляхом програти". При цьому вміє дивитися на себе і свою команду критично. Коли «Сассуоло” перемагала восени і йшла в зоні Ліги чемпіонів, а всі говорили про нову "Аталанту", він волав в кожен мікрофон після кожного матчу: "Припиніть дивитися лише на результати! Ми граємо погано, нам щастить, нас не карають. Потрібно прокидатися!" І мав рацію. Незабаром його команда видала серію з однієї перемоги у десяти матчах.

Він вміє налаштувати команду. Не боїться віддати капітанську пов'язку 21-річному вихованцеві клубу. За втрат майже всіх лідерів перед виїздом до "Наполі" він не збирався здаватися. "Я сьогодні розмовляв з командою і сказав, що бачу сильний стартовий склад, який може виграти у Неаполі. Вони подивилися на мене і не повірили, що я вірю власним словам. Я був змушений зупинитися і пояснити їм, що я не просто струсонув повітря, а кажу їм правду, в яку вірю". Результат? 2:0 на користь "Сассуоло" з героїчним захистом.

Стиль Де Дзербі дозволяв "Сассуоло" попити чимало крові у грандів, які грають у відкритий футбол. За останній рік матчі і проти "Інтера", і проти "Ювентуса", і проти "Наполі" закінчувалися з рахунком 3:3, було і 2:2 проти "Юве" та "Роми", і 3:4 проти "Інтера". І за різними сценаріями. Як з потужним початком, через що грандам довелося рятуватися, так і з успішними порятунками самого "Сассуоло". У матчах проти свого головного конкурента у боротьбі за восьме місце за останні два роки – "Верони" – було і 3:3, і 3:2. Всі ці матчі стали окрасою ліги.

Рінат Ахметов заявив, що Роберто був кандидатом номер один, два та три на заміну Луїшу Каштру. Говорив про яскравий, атакувальний футбол, який сповідує новий тренер. Відзначав, що його команда володіє м'ячем і домінує проти всіх. Срна заявив, що гра "Сассуоло" та "Шахтаря" одного стилю. Все це правда. Не слід й глузувати над заявою самого тренера про те, що багато знає про "Шахтар" і давно захоплюється його стилем. "Шахтар" – не порожній звук в Європі, його стиль, його бразильська концепція дуже цікаві і викликають інтерес серед європейських тактиків та стратегів.

Проблема в тому, що "Барселони" Гвардіоли вже немає, немає і того "Шахтаря". Для успішної гри в такому стилі потрібний, по-перше, постійний рух, а по-друге – гравці центру поля з чудовим баченням і вмінням грати вертикально, як проривами з м'ячем, так і перш за все передачами. У "Барси" немає Хаві та Іньєсти, немає й бажання рухатися. У Гвардіоли є геніальний Кевін Де Брейне, у "Сассуоло" є Мануель Локателлі. У "Шахтаря" немає ані Фернандіньо, ані Жадсона, ані навіть Фреда. У Мораєса, Марлоса, Тайсона не було бажання рухатися, у Тараса Степаненка не було можливості.

Де Дзербі доведеться перебудовувати принципи конструювання атаки "Шахтаря". Для позбавлення від повільного безцільного володіння м'ячем йому потрібно позбутися ветеранів у складі, або змусити їх працювати. Йому потрібен такий гравець як Локателлі, один з найкращих у Серії А з просування м'яча вперед плюс відмінний у відборі. Також вкрай важливий гравець в його схемі – центрфорвард. Франческо Капуто та Джакомо Распадорі рухаються на всьому фронту атаки, на флангах, в глибині, нерідко йдуть грати в підіграванні. Вони не бомбардири, а важливі гвинтики в машині. В "Шахтарі" таких немає.

Степаненко не здатний конструювати. Мораєс не здатний виконувати такий обсяг роботи. Взагалі важко зрозуміти, на що вони здатні, з огляду на важку травму другого і хронічні проблеми з коліном першого. Тому практично все залежатиме від трансферів. Також дуже важливі гравці в схемі Де Дзербі – флангові захисники. Вони не мчать одразу вперед, а спочатку допомагають центральним захисникам виходити з-під пресингу і лише потім різко переходять в атаку. Дуже виснажливо. Тому найбільшу ротацію Роберто проводив на флангах оборони, з двома рівноцінними гравцями.

Чи вдасться йому змусити атакувальних Додо та Корнієнка спочатку допомогти розіграти в обороні? Де потужна заміна для них? Чи підходить Матвієнко в якості лівого захисника для схеми Де Дзербі? Лава запасних "Сассуоло" була однією з найбільших і найзбалансованіших у лізі, однією з найбільш наближених за рівнем до стартового складу. Чи здатний "Шахтар" забезпечити йому таку? В заявці на останній матч його каденції залишилися лише четверо гравців, які були в перший день в 2018-ому. Чи дозволить йому "Шахтар" таку кадрову революцію?

У непрості періоди для "Сассуоло", коли нічого не виходило, коли вдавалося здобути лише одну перемогу у дев'яти, десяти матчах, він часто збивався на банальне володіння м'ячем, банальні закидання в штрафний проти міцного "автобуса", втрачав різкість коротких перепасувань (не бажаючи відмовлятися від них), що позбавляло гостроти в атаці і призводило до фатальних обрізок в обороні. Симптоми нинішньої хвороби "Шахтаря" точно такі ж самі. Також команди Де Дзербі традиційно страждають від листопада до березня. А це ж час найважливіших матчів УПЛ та Єврокубків!

Велике питання викликають й відносини Де Дзербі з колективом. "Він дуже відкритий, добрий, але на полі ви побачите іншого Роберто – людину, яка триматиме під тиском всю команду. Де Дзербі любить працювати з ранку до вечора". Срна, що лобіював кандидатуру цього тренера, за час гри в Серії А чимало дізнався про нього. Роберто справді полюбляє працювати в шаленому темпі, здійснювати великий тиск на своїх гравців, вимагати від них. Такого тренера у "Шахтаря" не було п'ять років. До цього Мірча Луческу приводив молодь і вимагав від неї, виховував її.

Виглядає добре для "Шахтаря"? Не факт. Де Дзербі безсумнівно любить і вміє працювати з молоддю, вміє розкривати гравців, звільняти в них сили, про які навіть самі не підозрювали. В цьому він дуже схожий на свого головного суперника в УПЛ. Проблема в тому, що в донецькому клубі зараз забагато ветеранів, сенаторів, яким така накрутка не сподобається. Новий тренер ніколи не працював з зірками, ніколи не тренував у Єврокубках. Він може кинутися з шаблею наголо, тобто з високими вимогами до гравців, і частина сприйме це не дуже дружньо.

"Під час локдауна він щодня дзвонив нам, надсилав відео. Він почав говорити зі мною про "Лаціо" за два місяці до матчу, я не зрозумів навіщо, і він пояснив, що потрібно завжди бути готовим". Опорник Педро Об'янг захоплювався таким підходом наставника до роботи. Чи готові до нього донеччани? І, врешті-решт, вперше за 17 років їх тренуватиме людина, яка не знає португальської. Так, в "Сассуоло" та "Беневенто" він керував інтернаціоналом від французів та африканців до румунів, сербів, турків, словаків, греків. Але бразильців і там, і там було лише двоє, і вони давно грають у Європі.

Як він впорається з двома великими кланами та їхнім впливом – бразильським та українським?

Також викликає питання саме мислення тренера. "Сассуоло" – скромний клуб практично без турнірних цілей. Головна мета проекту – грати в яскравий футбол і виховувати гравців. Там відкрито звільняли тренера за те, що грав в захисний футбол, хоча результати були добрі. Ось і в "Шахтарі" першою стратегічною метою він назвав побудувати команду згідно з своїм баченням футболу, грати яскраво. "А потім, звісно, хочемо перемагати, оскільки це також має значення". Йому доведеться зрозуміти, що перш за все потрібно перемагати, а потім грати, що український гранд не може без трофеїв.

Ще в Італії Роберто говорив про пристрасть до футболу, про людські відносини, що важливіші за результат. Про те, що "нам було весело і ми перемогли". Якщо він хоче досягти успіху в команді, яка ставить за мету взяти всі трофеї в Україні і вийти до 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів, йому потрібно буде дещо скоригувати пріоритети. Йому доведеться почути слова Ахметова про те, що у команди немає інших амбіцій, крім чемпіонських. В "Сассуоло" за три роки він видав лише дві серії з чотирьох перемог поспіль плюс одну з трьох. В "Шахтарі" йому доведеться навчитися штампувати серії.

Він говорив, що хоче обирати, в якому стилі програвати грандам своєї ліги. Мислення скромної команди. Тепер йому доведеться хотіти перемоги, в будь-якому стилі.

Отже, що здатний такий тренер принести "Шахтарю"? Чесність, вміння адекватно оцінювати свої результати, гру та можливості. Такого донеччанам катастрофічно не вистачає. Він не буде скиглити і казатиме все, як є. Також він полюбляє виховувати молодь. "Сассуоло" – одна з наймолодших команд ліги. Його стиль дуже схожий на стиль "Шахтаря" – розіграші від оборони через короткий пас, володіння м'ячем, дриблінг, зміщення вінгерів в центр. При цьому він бажає грати значно швидше, ніж Луїш Каштру, не перекочувати м'яч поперек поля, а одразу ж рухати його вперед.

Він також може довести до розуму окремих гравців. Особливо кризових. Адже він фахівець з реанімації. Жеремі Бога, Джурічіч, Влад Кірікеш до нього, здавалося, вже не піднімуться. Доменіко Берарді з ним знайшов друге дихання і став однією з зірок збірної Італії. Став зіркою збірної і Мануель Локателлі, про продаж якого "Мілан" зараз жорстоко шкодує. Знайдені де завгодно Мулдур, Кірьякопулос, Бурабія, Деміраль стали відомими гравцями (останній грає за "Ювентус"), з ним раніше запасний Стефано Сенсі потрапив до збірної та "Інтера".

Втім, запитань більше, ніж відповідей. Чи зможе Анатолій Трубін починати атаки? Чи зможе Тарас Степаненко стати Локателлі, що не лише класно грає у відборі, але і один з найкращих у Серії А у вертикальних передачах і проривах в третину поля суперника? Чи вдасться йому вивести з летаргії Марлоса та Мораєса, яким за його інтенсивного футболу буде дуже складно? Що з бразильцями? В "Сассуоло" справжній інтернаціонал – французи, словак, німці, грек, турки, румун, африканці. Але бразильців було лише двоє.

І найголовніше – чи зуміє італієць призвичаїтися до життя в Україні з її особливим менталітетом. Якби не було Де Дзербі очікує титанічна праця.