Національна збірна України гостьовим матчем проти збірної Франції розпочала відбірковий цикл до чемпіонату світу – 2022. Цього року збірну очікує дуже насичений сезон. Нині в розкладі збірної – 16 матчів, а якщо Україна подолає груповий етап ЧЄ-2020 і вийде в плей-оф турніру, кількість поєдинків може збільшитись. Аби пройти цей шлях, необхідно мати великий вибір хороших гравців. Тож не дивно, що скаути збірної активно переглядають чималу кількість футболістів, які зможуть допомогти команді. Але, напевно, ніхто не очікував, що команду може поповнити, ще один «легіонер». І мовиться не про традиційних бразильців з української першості, а про англійця, якій ніколи й не грав в Україні, а саме про 23-річного уродженця Лондона Максиміліана Вільяма Кілмана.

Про те, що Макс Кілман може зіграти за збірну України, почали говорити ще з листопада минулого року. Саме тоді головний тренер збірної України Андрій Шевченко підтвердив інтерес до захисника «Вулвергемптона».

«Кілман? Так, ми спостерігаємо за ним, але для того, щоб грати за національну команду, йому потрібно отримати український паспорт», – зауважив Шевченко.

Тоді це здавалося звичайною фразою, оскільки в світі є чимало етнічних українців, які, з одного боку, можуть підсилити збірну України, але з другого боку, саме українське громадянство цілком стає на заваді, тож справа далі розмов не йде. Але, схоже, цього разу все досить серйозно. Схоже, в українській федерації зробили певну роботу над помилками, і нас не очікує історія, яка була з ще одним етнічним українцем – Романом Нойштедтером. Нагадаємо, що Нойштедтер свого часу висловлював чимале бажання грати за збірну України і неодноразово про це говорив. Але чомусь так не сталось. Головний тренер збірної Олег Блохін у своєму інтерв'ю в березні 2012 року зазначив, що Нойштедтер ніколи не мав на меті захищати кольори української збірної, натомість можливість такого розвитку подій використовувалася його представниками лише для створення додаткової уваги до гравця у ЗМІ. Щоправда, напевно, вся справа була в наполегливості української федерації, оскільки сам гравець у грудні 2015 став гравцем... збірної Росії.

Щось схоже зараз відбувається і навколо Кілмена, проте цього разу федерація робить все, аби натуралізувати гравця. Цього тижня стало відомо, що Кілман був в Україні та мав зустрітися з головним тренером української збірної Андрієм Шевченком і президентом УАФ Андрієм Павелком, щоб обговорити свої перспективи виступати за «синьо-жовтих».

Саме УАФ і тренерський штаб збірної почали серйозно розглядати варіант включення Кілмана в заявку збірної на найближчі матчі відбору ЧС-2022. Але поки Україна чекає вердикту ФІФА. У понеділок Андрій Шевченко підтвердив, що УАФ подала запит щодо можливості Кілмана грати за Україну.

А головна завада поки досить незвична. Адже вся проблема полягає в тому, що Кілман зіграв 25 матчів за збірну Англії... з футзалу, з яких вісім – офіційні. Такого в історії футболу, схоже, ще ніколи не було.

Макс Кілман народився 23 травня 1997 року в лондонському Челсі – в історичному районі столиці Англії. Незважаючи на нетипове для слов'ян прізвище, у Кілмана є східноєвропейське коріння. «Коли я був молодший, іноді бував у Москві та багато часу провів у Києві, звідки родом моя мама і де досі живуть мої родичі. А ось з боку тата мої родичі – у Нью-Йорку», – розповідав Кілман в одному з інтерв'ю. Його батьки – російсько-українського походження, і сам Макс володіє російською мовою («Хоч не так добре, як міг би, але можу порозумітися», – говорив він). Також Кілман знає й українську мову, яку встиг освоїти в дитинстві, перебуваючи на канікулах у Києві.

Грати в футбол Кілман почав в академії «Фулгема». У підлітковому віці спробував себе на різних позиціях – звідси хороше бачення поля та висока культура пасу (як для гравця захисту, звичайно). Однак пробитися до складу команди юний гравець не зумів. Довелося продовжити заняття в клубній академії скромного «Джиллінгема» (графство Кент).

Однак, бувши ще тинейджером, Кілман почав поєднувати класичний футбол з футзалом – виступав за футбольний клуб «Дженезис», а згодом доріс до збірної Англії в цьому виді спорту. У 2015 – 2018 роках Кілман провів 25 матчів за «Трьох левів» у футзальних міжнародних турнірах. Незважаючи на досить високий зріст і показну повільність, на малому майданчику Макс працював досить технічно, витримував швидкий темп і специфічний хід м’яча в залі. Можливо, в футзалі Кілман й досяг би висот, проте в Великобританії цей вид не настільки популярний, як, наприклад, у Бразилії, Іспанії або Україні. Англійська збірна ніколи нічого не досягала в цьому виді спорту, іноді її навіть розпускали через невеликий інтерес і перспективи. Цікаво, що у 2015 році Кілман грав проти футзальної збірної України. Тоді під час кваліфікації до чемпіонату світу Англія перетнулася з Україною і програла з рахунком 0:7.

Але сам Кілман хотів грати у великий футбол. Спочатку він довго шукав себе в грі мільйонів, поки не підписав контракт з «Мейденгед Юнайтед». Скаути клубу помітили Макса в грі за «Веллінг Юнайтед» у Кубку Лондона з футболу серед дорослих восени 2014 року. Не без пригод, але змогли знайти маловідомого хлопчиська. А підписавши, незабаром віддали в оренду команді «Мерлоу», яка в сезоні 2016/2017 виступала в Південній футбольній лізі (це напівпрофесійний дивізіон – сьомий за рівнем в англійському футболі).

Вважається, що деякий час футбольній кар’єрі Кілмана навіть заважав футзал – адже в той час, коли треба було доводити свій рівень за «Мейденгед Юнайтед», хлопець паралельно грав за «Елвесію». Це найуспішніший футзальний клуб Англії, з яким Макс зібрав чимало нагород на місцевому рівні та звідки викликався у футзальну збірну Англії. Втім, поступовий прогрес у складі «Мейденгед Юнайтед» визначив напрямок діяльності Кілмана. А далі була унікальна, навіть для футбольної Англії, історія «футзальної Попелюшки».

У 2016 році на матч збірної Англії з футзалу проти Вельсу прийшов подивитися головний скаут академії «Вулвергемптона» Метт Гоббс. Там він звернув увагу на габаритного гравця (зріст – 1,92 м). Згодом Гоббс дізнався, що Макс також грає у великий футбол, і власне так Кілман потрапив у список футболістів для перегляду. Скаут відвідав один із товариських матчів «Мейденгеда». Потім переглядав Кілмана у компанії зі спортивним директором «Вулвз» Кевіном Телвеллом.

Клуб Макса навіть дозволив йому провести тиждень з молодіжною командою «Вулвергемптона», яка відправилась у турне Нідерландами. Пізніше тренер Роб Едвардс звітував, що хлопець чудово зіграв на позиціях лівого центрального захисника і в центрі захисту (коли грали у три центральні захисники). У нього були свої недоліки, але у пригоді став характер. Кілман скромний, розумний, мотивований працювати, дослухався до порад, а також був вдячний за надану йому можливість зачепитися в команді АПЛ.

Зрештою, через два роки Макс приєднався до «Вулвз». І повторив шлях Кріса Смоллінга, який у 2008 році перейшов з команди п’ятої ліги Англії «Мейдстоун Юнайтед» відразу у «Фулгем» без жодних оренд.

«Я думаю, що футзал допоміг мені відчувати себе комфортніше з м’ячем під тиском. Він розвиває швидкість ухвалення рішень, оскільки всі перебувають поруч з вами – і свої, і чужі, а простору набагато менше, ніж у великому футболі. Вам потрібно точно знати, що ви будете робити з м’ячем далі. Будь-яка помилка може призвести до пропущеного голу», – пояснював Кілман про корисний досвід з футзалу.

Про Кілмана почали говорити восени минулого року, коли більшість уболівальників почули про нього вперше, а він несподівано став гравцем основного складу. У тренера «Вулвз» Нуну Ешпіріту Санту були проблеми на лівому фланзі, і він перевів туди лівого центрального захисника Ромена Саісса. Кілман посів його місце в трійці захисту і шість матчів поспіль починав у старті. Він навіть зробив одну результативну передачу у матчі з «Лідсом», після якої його визнали гравцем матчу. В січні в Кубку віддав ще один асист у матчі з «Чорлі».

У наступних 20 іграх, після тієї самої серії в основі, він потрапив у старт у чемпіонаті сумарно всього в шести матчах. А це статистика зовсім не основного гравця.

Востаннє Макс виходив зі стартових хвилин понад місяць тому проти «Саутгемптона» в Кубку Англії. І це був далеко не найкращий його перформанс: допустив чотири помилки, що призвели до удару по воротах, три з яких дивом не стали гольовими, а також не встиг зреагувати на спробу партнерів створити положення поза грою і дозволив Денні Інгзу забити без офсайда.

У The Athletics пишуть, що Кілман несправедливо залишається поза основним складом. Нібито він не виглядає слабшим, ніж Саісс, під час своїх виходів на поле. Однак, за інформацією Football Insider, вже через місяць після підписання з Максом п'ятирічного контракту, в клубі замислюються про те, щоб влітку або віддати його в оренду, або зовсім відпустити гравця: «Джерело з клубу пояснило, що Нуну Ешпіріту Санту не впевнений, що Кілман – захисник того калібру, якого він хоче бачити в команді».

Тож перспективи Кілмана в збірній Україні теж туманні. Втім, його виклик у національну команду точно спричинить безліч суперечок. Марлос і Мораес хоча б були звичні нашому вболівальнику, а Кілман з'явився майже нізвідки. Буде достатньо розмов про те, що у гравців, які пройшли академії «Динамо» та «Шахтаря», школа футболу не поступається футболістові, який так і не дійшов до випуску з академії «Фулгема» і потрапив у серйозний клуб лише у 21 рік.

І цікаво, наскільки футболіст з команди, яка грає зі схемою в три центральні захисники, підійде колективу Шевченка. Загалом Кілман – спокійний захисник, настільки спокійний, що часом у голову можуть закрастися думки про повільність.

Під тиском Кілман не губиться, навіть у, здавалося б, невигідних для себе ситуаціях. Футзальне минуле нагородило його хорошою технікою, з прийомом і пасом у Макса проблем теж немає. Так, більшість передач йдуть на ближнього, але водночас він не боїться ані діагоналей, ані передач низом.

Ще англієць постійно зберігає концентрацію. Він не стоїть на місці, намагається правильно пересуватися під час атак суперника, відчуває, коли до опонента варто висунутися, а коли потрібно залишити його на партнера та відійти нижче.

Ось тільки чомусь статистика його гри на другому поверсі не надто вражає. З ростом 1,94 метра, за підрахунками SofaScore, Кілманом виграє тільки 55% від загальної кількості єдиноборств і тільки половину повітряних. Часом він займає неправильну позицію, і м'яч просто перелітає через нього. А це не є добре.

Але загалом це хороший футболіст. До того ж ще молодий і продовжує розвиватись, набирається впевненості. У поточному сезоні він грав проти Варді, Кавані, Салаха, Ляказетта, Жиру та інших. Поганих гравців не випускають у матчах з такими суперниками. Тим паче в старті.

Очевидно, що Кілман отримає виклик до збірної України відразу ж після отримання паспорта. Те, що він не поступається своїм конкурентам по позиції в ігровому плані, не береться під сумнів. Тут питання радше про те, чи повинен за національну команду грати футболіст, якого з Україною пов'язують лише дитячі спогади про поїздку в гості до родичів в Київ.

З урахуванням того, наскільки космополітичний сучасний футбол, ми можемо побачити Кілмана в синьо-жовтій футболці вже на Євро-2020. Але він точно стане легіонером, від якого, за класикою, чекатимуть виступів на дві голови вищих, аніж в інших. І помилок йому пробачати не будуть...