Європейський клубний футбол не стоїть на місці. Поки вболівальники зосередилися на матчах 1/8 фіналу Ліги чемпіонів та Ліги Європи, в УЄФА розмірковують про зміни. Перші з них будуть вже цього року, коли стартуватиме новий сезон, а разом з ним й новий турнір Ліга Конференцій, яка змінить розклад сил в європейських клубних змаганнях. Але, схоже, це ще не все. Вже через рік-два цілком можливі й зміни формату Ліги чемпіонів, які стосуватимуться не лише кількості учасників, а й системи групового турніру. Цікаво, що ці рішення відбуваються просто з космічною швидкістю, адже попередня реформа (її наслідком стала Ліга Конференцій і великі преференції для топ-ліг в Лізі чемпіонів), ще навіть не стартувала, а вже говорять про наступну.

Вперше про нову реформу заговорили в середині лютого під час онлайн-конференції представників 55 асоціацій УЄФА під головуванням президента організації Александера Чеферіна. Тоді організація надала інформацію щодо планів збільшення кількості клубів у груповому раунді Ліги чемпіонів з 32 до 36 та переходу на швейцарську систему розіграшу в головному єврокубку з 2024 року. Під час зустрічі жодна асоціація не виступила проти пропозицій УЄФА. Остаточне рішення ухвалять на зустрічі керівників найвищої ланки європейського футболу, найімовірніше, у квітні 2021 року.

Створюючи новий формат, УЄФА гарантує клубам більше ігор та більше доходів, і це відверне загрозу розколу у вигляді Європейської Суперліги, про яку говорять вже давно. І цього тижня голова Асоціації європейських футбольних клубів (до неї входить 246 клубів і яка якраз обговорює створення Суперліги), президент «Ювентуса» й італійський бізнесмен Андреа Аньєллі після 25-х зборів організації висловився з приводу зміни формату Ліги чемпіонів. За його словами, домовленість про нову Лігу чемпіонів неминуча, Аньєллі очікує, що вона буде погоджена протягом кількох тижнів.

Нові правила проведення Ліги чемпіонів насамперед стосуються групового турніру, фактично утилізуючи цю стадію в її колишньому вигляді. Груповий раунд був незмінним атрибутом найпрестижнішого європейського клубного турніру з сезону 1991/1992 – останньої кампанії Кубка європейських чемпіонів перед його трансформацією в Лігу чемпіонів.

Зміни формату турніру бували й у попередні роки, але вони були радше косметичними правками у вигляді зміни кількості учасників або розіграшів у два групових раунди. Незмінним правилом залишалося двоматчеве протистояння з одним і тим самим суперником у межах групи – вдома і в гостях. Тепер й воно піде у небуття.

Реформа Ліги чемпіонів передбачає впровадження замість групової фази «швейцарської» системи змагання. Відповідно до неї в кожному турі між собою зустрічаються учасники, які набрали рівну кількість перемог/очок або є сусідами в турнірній таблиці.

«Швейцарська» система з’явилася на світ у 1895 році, вона є системою індивідуального відбору, яку запозичили з гри у шахи. Якщо коротко, то «швейцарська» система регулює відбір, ставлячи один проти одного рівних опонентів: сильні грають проти сильних, середні – проти середніх, а слабкі – проти слабких. Щоправда, у командних видах спорту її застосують вперше.

Таким чином на груповому етапі одна команда зіграє 10 матчів з різними суперниками (п’ять вдома та п’ять на виїзді) замість шести ігор проти трьох команд. Опоненти визначатимуться згідно з посівом усіх 36-х учасників Ліги чемпіонів.

Далі клуби, які посядуть у загальній таблиці 1 – 8 місця, кваліфікуються в 1/8 фіналу, а команди, що посіли 9 – 24 місця, змагаються у втішному одноматчевому плей-оф, переможці якого також виходять у наступний раунд.

В 1/8 фіналу календар ігор складуть виходячи з результатів команд в попередній стадії: перша зіграє з 16-ю, друга – з 15-ю і так далі. З цієї фази турнір набуває більш звичного для вболівальників формату – матчі на виліт вдома і на виїзді.

Таким чином новий формат збільшить загальну кількість матчів. Зараз на груповому етапі проводиться 96 ігор. Після реформи буде 10 турів по 18 матчів в кожному, тобто 180 зустрічей. Плюс додатковий раунд плей-оф, а це ще 16 матчів. Отже, Ліга чемпіонів, а разом з нею вболівальники та спонсори отримають 100 додаткових матчів.

Але найважливіша деталь оновленої Ліги чемпіонів – це 36 команд. Якщо 32 учасників визначатимуть за класичною схемою (через національні квоти), то чотири додаткові слоти зарезервують на випадок, якщо хтось із грандів не потрапить у Лігу чемпіонів.

Наприклад, нині Англія делегує чотири клуби в Лігу чемпіонів. Зараз восьме місце в Прем'єр-лізі посідає «Ліверпуль», а значить, у головний єврокубок «червоні» навіть близько не потрапляють. Але нова система дозволить клубам з високим коефіцієнтом історичних результатів пробитися в Лігу чемпіонів, якщо вони у своїх лігах займуть місця з п'ятого по сьоме – це стосується країн, що делегують по чотири команди. Тож «Ліверпулю» не треба пробиватися у четвірку кращих, достатньо піднятися лише на один щабель турнірної таблиці.

Ба більше, УЄФА дозволить відразу двом грандам з тих, що посіли п'яте, шосте чи сьоме місця потрапити в Лігу чемпіонів. Припустимо, ці місця посядуть «Челсі», «Ліверпуль» і «Манчестер Юнайтед». За новими правилами всі чотири кращі команди АПЛ опиняться в Лізі чемпіонів, а також «Челсі» з «Ліверпулем». Максимальна квота від однієї ліги 2 шість команд. «МЮ» доведеться відправитися в Лігу Європи. При цьому квота в молодших єврокубках від однієї країни не збільшиться.

Саме це нововведення необхідне, аби закрити на час думки про Суперлігу. Адже європейські гранди незадоволені тим, що у разі непотрапляння в Лігу чемпіонів вони втрачають багато грошей. Крім того, топ-клуби хочуть частіше грати з топ-клубами, і новий формат головного єврокубка надасть їм цей шанс. Гранди часто перемагають, а значить, вони частіше будуть грати один з одним вже на груповому етапі. А це спонсорські гроші та увага вболівальників.

Якщо для топових клубів (а саме заради них й організовують цю реформу) новий формат абсолютно прийнятний, то для інших команд, національних турнірів і найголовніше для футболістів є чимало недоліків.

Кількість матчів у Лізі чемпіонів зросте, але коли їх грати? У лігах з 18-20 клубами в умовах епідемії Covid-19 і впровадження нових турнірів УЄФА на кшталт Ліги Націй і Ліги Конференцій, календар внутрішніх змагань і так вже не витримує критики. В Англії, наприклад, збільшення кількості матчів за участю клубів АПЛ в міжнародних турнірах призвело до того, що багато тренерів відверто зливають Кубок Карабао (третій за важливістю турнір). Чотири додаткові матчі в Лізі чемпіонів змусять асоціації переглянути формати національних першостей і кубків, причому не на користь внутрішніх змагань.

Клуби, які беруть участь в Лізі чемпіонів, більше не зможуть формувати довгострокові стратегії на турнір і грати деякі матчі резервним складом. Насамперед це стосується грандів. Та сама «Барселона» чи «Ювентус» могли собі дозволити виставляти резерв у груповому турнірі в матчах проти «Динамо» і «Ференцвароша», усвідомлюючи, що вихід у плей-оф від них нікуди не дінеться. У «швейцарці» такий фокус не проскочить: щоб грати з найсильнішими та претендувати на більше, битися доведеться з самого початку і до кінця.

Ну і найбільше навантаження, природно, впаде на самих футболістів. Гравець, регулярно виступаючи за клуб на внутрішній і міжнародній арені, а також приїжджаючи в збірну, проводить понад 50 матчів за сезон.

Багато тренерів незадоволені зростанням кількості змагань, в яких їхнім командам доводиться брати участь, і не випромінюють оптимізм, коли їхні підопічні їдуть у розташування національних команд. Хосеп Гвардіола і Юрген Клопп неодноразово скаржилися на те, що в гонитві за надприбутками УЄФА і футбольні ліги рано чи пізно «вб’ють» гравців, які не встигають від матчу до матчу повноцінно відновлювати функціональні кондиції.

Окрім формату турніру, цілком можливі й інші нововведення, які наразі перебувають на стадії обговорення. Саме про них розповів Андреа Аньєллі. Насамперед він наголосив на тому, що топ-ліги будуть змушені зменшити кількість учасників елітних ліг, а також на деяких трансферних аспектах.

«Залишилося залагодити декілька деталей, пов'язаних з допуском до турніру. Якщо у нас буде чотири додаткові місця в Лізі чемпіонів, потрібно вирішити, як вони будуть розподілені – певний баланс між місцями для чемпіонів і місцями для успішних в єврокубках команд. Ось де може бути баланс», – зазначив бос «Ювентуса».

«Ми могли б подумати про подвійну трансферну систему, за якої клубам, які претендують на певне становище в єврокубках, не дозволятиметься купувати гравців один в одного. Це поліпшить непряму солідарність стосовно інших клубів.

Так що ніяких трансферів з тризначною (мільйонів) сумою серед клубів-учасників Ліги чемпіонів. Натомість вони можуть орієнтуватися на гравців-чемпіонів невеликих країн і купувати гравців там. Це ті теми, які ми обговорюємо». 

Цілком можливо, що реформа негативно вплине на Україну. Питання прямої путівки в не тільки престижний, але і найприбутковіший європейський турнір постане для наших клубів максимально гостро.

Нині в клубному рейтингу УЄФА Україна вже впала з 9-ї на 12-ту позицію, і вже з єврокубкової кампанії 2022/2023 може втратити пряму путівку в групу Ліги чемпіонів. На цей момент Україна відстає від розташованої на десятому місці (дає прямий квиток у груповий турнір) в таблиці коефіцієнтів Австрії на майже три бали, і якщо «Шахтар» і «Динамо» не зберуть достатній урожай очок у весняній частині розіграшу Ліги Європи, то влітку 2022-го року кваліфікацію Ліги чемпіонів доведеться проходити не тільки віцечемпіону, а й найсильнішій команді країни. І потрапляння українського клубу в основну сітку реформованої Ліги чемпіонів буде схоже на свято. Конкуренція за можливість взяти участь у поділі найбільшого фінансового пирога для клубів, які не мають нечуваних доходів від ТБ, як в Англії, буде колосальною.