У ніч проти 18 жовтня в американському Лас-Вегасі відбудеться один з найважливіших боксерських поєдинків у 2020 році. Чемпіон світу за версіями WBA, WBC і WBO українець Василь Ломаченко (14-1, 10 KO) зустрінеться з володарем титулу IBF американцем Теофімо Лопесом (15-0, 12 KO). Двобій між Ломаченком та Лопесом приречений стати вагомою подією у світі боксу. По-перше, на кону буде рідкісний в боксі ранг – абсолютний чемпіон світу. По-друге, статус суперників. 32-річний Василь Ломаченко не просто є серед найяскравіших і найбільш популярних серед публіки суперзірок сучасного боксу. Більшість ресурсів, які складають неофіційні класифікації кращих бійців незалежно від вагової категорії, включають Василя Ломаченка у трійку лідерів. У рейтингу ESPN він перебуває на першому місці, а в рейтингу The Ring, найбільш авторитетному, – на другому місці за Саулом Альваресом.

Теофімо Лопес є серед найяскравіших висхідних суперзірок, хоча насправді його зірка вже фактично зійшла. До 22 років Лопес прославився ефектним, агресивним стилем і цілою серією переконливих – ранніми нокаутами, що рідкість для його категорії – перемог над міцними противниками. Його послужний список поки абсолютно чистий – в ньому 15 виграшів без жодної осічки. Тож усі очікують неймовірного видовища.

Для Василя Ломаченка цей бій – насамперед можливість реалізувати власну мрію, хоча сам українець вважає, що це не найважливіший двобій.

«Це не найголовніший бій у моїй кар’єрі, але він важливий, оскільки в ньому я можу досягти своєї мети – завоювати чемпіонський титул. Мені неважливо, з ким битися – з Лопесом або кимось іншим.

Зараз у наших вагових категоріях є дуже цікаві топові бійці. Говорячи «наші вагові категорії», я маю на увазі другий напівлегкий і легкий дивізіони. Тут є великі імена та топові боксери. В майбутньому ми можемо влаштувати великі поєдинки», – сказав Ломаченко в інтерв'ю ESPN.

Хай там як, статус абсолютного чемпіона світу дуже вагомий. З 2007 року зібрати повну колекцію титулів вдалося лише чотирьом боксерам: українцю Олександру Усику (крузервейт) та американцям Бернарду Хопкінсу, Джермену Тейлору (обидва – середня вага) і Теренсу Кроуфорду (перша напівсередня вага). Звісно, що Ломаченку хочеться повторити досягнення свого кума. А Лопесу – миттєво увійти в історію.

Василь з першого дня в професіоналах був націлений на абсолютний статус, адже лише так можна довести, що саме ти є найкращим бійцем дивізіону, а не просто одним із чотирьох чемпіонів. Це в українця вже закладено на підсвідомому рівні топаматора – там звикли, що чемпіон може бути лише один.

А ще статус абсолютного чемпіона – це шанс випередити мексиканця Сауля Альвареса та посісти першу позицію в рейтингу найкращих бійців світу незалежно від вагової категорії. І це також майже гарантія того, що після завершення кар’єри Василь отримає почесне місце у Міжнародному залі боксерської слави. І, звісно, додаткові бали до «ринкової вартості» бренду Ломаченка – тобто вищі гонорари в майбутньому.

Через конфлікти промоутерів/телеканалів свого часу так і не визначили абсолютного чемпіона у напівтяжкій вазі Сергій Ковальов та Адоніс Стівенсон, а також суперважковаговики Ентоні Джошуа та Діонтей Уайлдер. Ця проблема досі стоїть на заваді очікуваного суперпоєдинку в напівсередній вазі між Ерролом Спенсом та Теренсом Кроуфордом і, найімовірніше, не дасть змоги замахнутися на всі чотири пояси нокаутеру із легшої ваги японцю Наої Іноуе.

Бій за звання абсолютного чемпіона – зовсім не звичайна подія. Це апріорі один із найочікуваніших поєдинків року.

А ще не варто забувати про те, що бій із Лопесом для Ломаченка – то справа особиста. Дуже вже кортить українцю поставити на місце нахабного та балакучого молодика.

Американцеві гондураського походження Теофімо Лопесу лише 23 роки. За його плечима один чемпіонський бій, та й той тривав менше ніж два раунди. Переважна більшість його суперників в профі – маловідомі або перспективні боксери. Любительська кар'єра Лопеса, звісно, вражає – 170 поєдинків і перемога на турнірі «Золоті рукавички», кращій американській першості. Однак на тлі колосальних аматорських досягнень Ломаченка це зовсім не виглядає вагомим аргументом. І все ж переважна частина боксерської спільноти наразі бачить в одіозному чемпіоні IBF потенційно небезпечне випробування для Ломаченка в професіоналах.

Про переваги Лопеса можна говорити багато. Звичайно, він і близько не настільки досвідчений, як, скажімо, Хорхе Лінарес, якого Ломаченко перемагав, але набагато жорсткіший і майже, напевно, на порядок міцніший. Можливо, він не настільки вишколений і технічний, як інша жертва Василя, тріумфатор лондонської Олімпіади Люк Кемпбелл, але значно ударніший, агресивніший і абсолютно точно вийде не перегравати за очками, а перемагати достроково. І, звичайно, він не такий талановитий і майстерний, як кубинський унікум Гільєрмо Рігондо, але натомість Теофімо на 17 років молодший, на кілька вагових категорій фізично більший і прагне перемоги, а це дуже важливо.

Лопес – яскраво виражений панчер з відмінними навичками, хорошим таймінгом і досить великий для легкої ваги. Швидкісний, вибуховий, міцний. Все це окремо Лома вже, здавалося б, встиг зустріти на профі-рингу. Але в жодному з його суперників всі ці риси так успішно не компонувалися. А настільки потужний удар і зовсім ніхто з переможених Ломаченком опонентів не мав. За стилем Лопес здебільшого контрпанчер, ніж шанувальник роботи «першим номером». Він не прагне великого обсягу роботи в ринзі, надаючи перевагу якості та акценту в кожній атаці. Контратакує переважно на зближенні та чимало ухиляється від ударів суперника. Одного разу Василь ледь не постраждав від подібного стилю, коли загрався затяжною атакою – його спіймали коротким ударом у бою з Лінаресом. Важливо зауважити, що американець найчастіше відправляє суперників на настил рингу приблизно схожим чином. І Ломаченку доведеться бути більш обачними. Начебто проблем зі «скляним підборіддям» у Ломаченка немає, але великокаліберні «постріли» Лопеса, якщо йому таки вдасться щільно влучити, можуть і нокаутувати. Водночас українець, попри маневровість та технічність – точно не боєць захисного плану. Ініціативою він переважно жадає володіти сам, і хоч постійно змінює кути, але перебуває майже завжди на ударній дистанції, а не очікує шансу. З таким стилем він в будь-якому випадку буде пропускати удари, а це вже чимала інтрига. І що точно не буде, то це бою, в якому суперники будуть дотримуватись дистанції.

Що дещо напружує шанувальників українця, то це факт, що в легкій вазі (третій за рахунком для Ломаченка в профі-кар’єрі) Хай-тек виглядає вже не так моторошно, як в попередніх двох. Перемагає все ще впевнено, деколи навіть яскраво, але вже без того ефекту загального домінування. До слова, сам Василь зізнавався, що конкурувати з топами в цьому дивізіоні йому значно складніше, і в майбутньому він планує повернутися в другу напівлегку вагу, де знову не поступатиметься в габаритах і бойовій вазі потенційним опонентам.

Втім, переоцінювати Лопеса теж не варто. Можна сказати і про далекий від ідеалу захист, і про слабку тактичну варіативність, і про те, що ноги Теофімо аж ніяк не настільки швидкі, як його руки. Ба більше, не варто дивуватися, якщо вперше в кар’єрі зустрівши рухомого суперника, Лопес перестане «блищати» влучністю.

Бій Ломаченко – Лопес цікавий не лише протистоянням самих боксерів, а й тим фактом, що бійців тренують їхні батьки. І цю тему навіть використали в офіційному постері до поєдинку, додавши до зображення і Анатолія Ломаченка, і Теофімо Лопеса-старшого. Роль батьків в житті  боксерів яскраво показана у документальній стрічці Blood, Sweat and Tears: Lomachenko vs Lopez, яка присвячена поєдинку.

Василь Ломаченко акцентував на тому, що для нього Анатолій Ломаченко – це насамперед батько: «Я ніколи не бачив різниці між тим, що це мій тренер або батько. Для мене він завжди залишається батьком. На тренуваннях, вдома і в житті він завжди для мене просто батько. Точніше, не просто батько, а тільки батько.

Це не моя заслуга. Батько зробив мене тим, ким я є. Він пояснював мені та працював зі мною. Коли я почав кар’єру в профі, то хотів закінчувати свої поєдинки нокаутом. Але батько пояснив мені: «Агов, припини. Це не твій стиль. У тебе інший стиль, в бою в тебе є інші сильні сторони». Я задумався над його словами, тож тепер маю три титули.

У мого батька є план і стратегія. Це його гра. Я просто гравець. Я тільки роблю те, що він мені каже. Річ в тому, що я вірю йому. Я довіряю йому на 100%. Я вірю йому, і ми робимо це».

А ось Теофімо Лопес навпаки мріє, щоб його батько став для нього насамперед батьком: «Я до смерті люблю свого батька. Він не ідеальний, але хто з нас такий? Мої стосунки з нимне такі, як раніше. Не такі. Я, як і раніше, люблю його, але наші відносини не такі. Я думаю, що він занадто захопився цим боксерським світом. У мене ж не випадково є тумблер.

Не зрозумійте мене неправильно: я до смерті люблю батька, але в боксерському світі необхідно приносити жертви. Доводиться жертвувати, це точно. І я вражений. Ми намагаємося вичавити максимум з наших відносин, принаймні я. Але я б хотів, щоб мій батько іноді був татом, замість того, щоб завжди бути тренером».

Цікаво, що на початку кар’єри Лопеса Ломаченко доволі позитивно ставився до американця і неодноразово фотографувалися разом з ним. Але все змінилося після того, як Лопес-старший розпочав словесну війну.

Теофімо Лопес-старший згадує, з чого все почалося: «Я випадково побачив Ломаченка в холі готелю. Підійшов привітатися і потиснути руку, а він удав, що мене і зовсім не помічає. Ви ж знаєте, я чувак простий, з вулиці. І тоді я завівся і сказав йому: «Чуєш, ти, му**ло! Спершу мій малий вкраде шоу, виступить яскравіше, ніж ти. А потім ми доберемося до тебе. Дочекайся!». Знаю, він не звик, щоб з ним так спілкувалися. Тому це стало особистим з того  найпершого дня. Так і почалася наша війна. Я знаю, що йому страшно. Знаю, що він шахраює. Ми використовуємо все це. Бій не триватиме більш як п’ять раундів».

Сам Ломаченко по-іншому згадує цей епізод: «Перша зустріч з Лопесом-старшим? Мені здалося, що чувак трохи п’яний. Він почав щось тріщати про свого сина. Мені було не дуже цікаво. Мабуть, його це зачепило. Він кричав: «Мій малий тебе зробить, він зжере тебе з нутром!» Він підійшов надто близько, але його відтягнули свої ж. Думаю, все це виглядало не надто. Ніякого виховання, ніяких манер. Та й взагалі якось нерозумно. Ти ж дорослий мужик, ти ж батько. Що ти витворяєш?».