Через відсутність змагального процесу і великої кількості вільного часу чимало спортсменів вирішили поборотися за свої права. Атлети, яким раніше забороняли на Олімпійських іграх оголошувати та відстоювати свою позицію з політичних і релігійних питань та боротися проти расової дискримінації, наполягають на скасуванні одного з положень Олімпійської хартії – 50 статті. Звернення з вимогою скасувати її скерували в Міжнародний олімпійський комітет (МОК), Олімпійський комітет США і рух Global Athlete.

Одне з правил Олімпійської хартії – стаття 50 – передбачає чітке відділення олімпійського руху від політики. Так зване Правило 50 не допускає «на олімпійських об’єктах, в місцях проведення змагань та інших олімпійських зонах будь-які демонстрації або пропаганду політичного, релігійного чи расового характеру».

В січні поточного року стаття 50 була доповнена ще низкою нововведень: спортсменам не дозволяли носити пов’язки та інші знаки, які містили б політичні гасла, а також заборонялися, наприклад, піднятий вгору кулак чи вставання на одне коліно, що символізують боротьбу з расизмом.

За подібні дії на майбутній Олімпіаді в Токіо спортсменів збиралися штрафувати. Але це було до того, як у Міннеаполісі сталося вбивство Джорджа Флойда, і антирасистський рух Black Lives Matter набув колосального розмаху.

Тепер МОК, у якому ще пів року тому не допускали навіть думки про будь-які зміни хартії, доводиться йти на поступки. Причому найкращий для атлетів варіант – повне скасування 50 статті. Саме такий заклик містить лист, адресований МОК Олімпійським комітетом США. Це звернення підписав Джон Карлос – бронзовий призер Ігор 1968 року в Мехіко, один із перших спортсменів, який наважився під час нагородження висловити протест проти расизму. Тоді він і олімпійський чемпіон Томмі Сміт просто на подіумі підняли над собою кулаки в чорних рукавичках, однак ця акція завершилася для них обох плачевно: атлетів виключили з олімпійської команди США і змусили негайно покинути Олімпійське селище. Через більш ніж півстоліття відношення до вчинку Карлоса і Сміта було переглянуте – в Сан-Хосе їм поставили пам’ятник.

«Олімпійський і паралімпійський рухи вшановують таких атлетів, як Джон Карлос і Томмі Сміт, заохочують їхній олімпійський внесок, але водночас забороняють чинним спортсменам йти по їхніх стопах. Карлос і Сміт ризикували всім, щоб відстоювати права людини, і своїм прикладом надихають покоління за поколінням робити те ж саме», – подає Inside the Games уривки із заяви Олімпійського комітету США.

Окрім НОК США, ще кілька організацій – рух Global Athlete і Канадський центр з етики в спорті (CCES) – підтримали вимогу скасувати Правило 50.

Глава МОК Томас Бах повідомив про те, що в найближчому часі будуть проведені «особливі» консультації: комісія атлетів МОК зв’яжеться зі спортсменами по всьому світу і потім виступить із пропозиціями, «як атлети зможуть належним чином висловити підтримку принципам, закріпленим в Олімпійській хартії».

Якщо спортсменам вдасться домогтися ліквідації або принаймні пом’якшення статті 50, це стане вже другою успішною спробою коригування хартії за останній час. Раніше – в кінці 2019 року – атлети наполягли на перегляді іншої статті – 40-ої та здобули право заробляти на рекламі у час проведення Олімпіад.

Інші спортивні організації США вже приєдналися до боротьби з расизмом: Північноамериканська футбольна ліга (MLS) легалізувала вставання на одне коліно на знак протесту; в Національній футбольній лізі (НФЛ) планують пожертвувати 250 млн доларів протягом десяти років на боротьбу «проти системного расизму»; в Національній баскетбольній асоціації (НБА), гравці якої не так давно утворили антирасистську коаліцію на чолі з захисником «Брукліна» Кайра Ірвінгом і гравцем «Лейкерса» Евері Бредлі, планують зміцнити співпрацю зі спільнотою афроамериканців та збільшити число чорношкірих представників у лізі.

Щоправда, слід зазначити, що повне скасування Правила 50 може мати й інші наслідки. Оскільки у світі не лише чорношкірі можуть жалітися на дискримінацію або висловлювати свої політичні погляди, цим цілком можуть скористатися й інші. Скажімо, що заважатиме демонструвати свої погляди расистам?