Вчорашній останній матч цієї стадії між «Десною» та «Ворсклою» мав відбутись вже за порожніх трибун. Але як би не було, національний Кубок знову подарував чимало позитивних вражень і емоцій. Зіграні чвертьфінальні матчі були напрочуд напруженими, хоча, звичайно, важко казати про якісну гру. Для того і є Кубок, щоб насамперед насолоджуватися напругою.
Закарпатська «попелюшка»
Матч «Минай» – «Інгулець», напевно, став окрасою цієї стадії. Фаворитом битви лідерів Першої ліги були «петровці». Саме тоді, коли «Інгулець» вже бачив себе у фіналі та приміряв подумки медалі за перемогу в турнірі, гравці «Минаю» мовчки готувалися до протистояння. Без пафосних промов та різких заяв. Завдання виходу до квартету найсильніших, звичайно, ставили, але водночас обмовилися, що, мовляв, трагедії не станеться, якщо шлях обірветься на стадії чвертьфіналу.
І зійти з дистанції довелося фіналісту Кубка. «Інгулець» виглядав слабким на тлі суперника, програв у швидкості, дисципліні, за моментами, але найголовніше, у бажанні. Дивно, як тренер Сергій Лавриненко не реагував замінами (ще під час другого тайму) на беззубі дії своїх підопічних. Не можна постійно грати, думаючи лише про збереження своїх воріт. Крім гола Олександра Мішуренка, якому асистував Денис Балан, і ще небезпечного удару у виконанні Нікі Січінави, гості нічого біля воріт «Миная» не створили.
Проте м’яч постійно метався у штрафний «Інгульця». Кутові навіси з флангів та удари таїли у собі загрозу. Гостям просто пощастило, що тільки Олександр Глагола забив (вдало зіграв на добиванні), і не домоглися свого Андрій Ткачук, Максим Жичиков, Анатолій Нурієв...
120 хвилин нервового протистояння, до якого так чи інакше причетний і арбітр, який показав гравцям 13 жовтих і 3 червоних карток, сильнішого не виявили. Довелося командам пробивати пенальті. У «Минаї» схибили Артур Карноза та Петро Стасюк, «Інгулець» отримав перевагу в два удари, але не використав їх (не забили Младен Бартулович і Микола Квасний). Потім били до першого промаху. Спочатку нерви здали у Максима Жичикова, потім у Владислава Лупашка. Команди обмінялися голами, рахунок став 5:5. До «точки» підійшов Олег Маїк та «запалив» на табло цифри 6:5. У відповідь біля м’яча опинився Богдан Шуст, який, очевидно, захотів повернути «боржок» візаві, але Андрій Попович потягнув удар голкіпера «Інгульця».
У роздягальні «минайців» відбувалося щось неймовірне після цього драматично-історичного матчу. Шампанське, радісні вигуки, братання – все було. Здається, все село на секунду збожеволіло від щастя, яке раптово звалилось на голови його мешканців. Це той випадок, коли радість одна на всіх. «Минай» першим із закарпатських клубів вийшов у півфінал національного Кубка.
«Маріуполь» на класі
А ось ще однієї історії про футбольну «попелюшку» не вийшло. Друголіговий «Альянс» із Липової Долини поступився у чвертьфіналі «Маріуполю». Як і очікувалося, команди вийшли на матч 1/4 фіналу Кубка України у найбільш бойових складах. Бабич пустив у бій усі резерви, які міг, не ризикнувши ставити дублерів на гру з командою-сенсацією турніру. «Альянс» Юрія Ярошенка також складом не здивував, лише випустивши справа в обороні Осадчого, який став, напевно, найкращим гравцем у команді господарів.
Очікувалося, що «приазовці» візьмуть гру під свій контроль, але все сталось навпаки. «Альянс» на правах господаря поля досить впевнено розпочав зустріч, створивши кілька небезпечних моментів біля воріт Гальчука. Водночас «Маріуполь», мабуть, прокидався після тривалої поїздки в Суми: 10 годин давали про себе знати. Сонні хлопці прокидалися лише від вигуків Бабича, але ніяк не від самої гри. Повільно і не надто агресивно вони діяли, що дозволяло «Альянсу» у першій грі року вмикати непогані швидкості та ловити їх на помилках. У одному з таких епізодів на 24-ій хвилині матчу Осадчий, отримавши передачу від Шарая, зважився на удар за межами штрафного з лівої ноги. М’яч залетів у дальній кут воріт – 1:0.
Тоді й прокинувся «Маріуполь», зрозумівши, що, крім місця в першій шістці, може ще й втратити право зіграти у півфіналі. Не минуло й п’яти хвилин, як захисники «Альянсу» примудрилися втратити Кулакова, який спокійно вийшов на рандеву з воротарем. Точний удар нападника змусив Важинського лише спостерігати за польотом м’яча. Забивши, «Маріуполь» знову почав грати другим номером, більше діючи на контратаках. Під час однієї з таких на правому фланзі Полегенько заробив право на штрафний удар. Корнієнко подав ідеально в центральну зону штрафного, де м’яч «знайшов» голову Яворського. Захисник виграв боротьбу на другому поверсі, та воротар не зміг завадити м’ячу опинитися у сітці воріт вдруге – 1:2.
Спокій та гра без «моторів» тривала. «Альянсу» явно не вистачало десь техніки та майстерності, щоб засмутити опонента. Лише перед самим свистком на перерву Ярошенко зміг порадувати батька. Подача з правого флангу – і Костянтин, взявши на себе роль нападника, точним ударом головою завершив епізод – 2:2.
Мабуть, розсердившись на себе або одержавши «заряд позитиву» від тренера, «Маріуполь» ожив. Гостям частіше вдавалося створювати моменти біля воріт суперника. Вже на 47-ій хвилині черговий стандарт із правого флангу приніс успіх. Подача від Полегенька, після якої Рогозінський, зачепивши головою м’яч, перевів його у ворота – 2:3.
Ще один м’яч остаточно вбив всю інтригу, відбулося це на 66-ій хвилині. Знову подача і знову успішна гра у штрафному майданчику від «приазовців». Цього разу Муравський вдало зорієнтувався, і під час падіння заштовхнув м’яч повз воротаря. Після цього «Маріуполь» став діяти більше на втримання рахунку, з чим успішно впорався. Навіть коли «Маріуполь» залишився в меншості, гості не дозволили супернику відзначитись у своїх воротах, довівши цю зустріч до перемоги. Тепер попереду команду Бабича чекає півфінал, а «Альянсу» можна поплескати у долоні за гідний виступ у розіграші Кубка. Їм вдалося здивувати багатьох і заслужити повагу у футбольному середовищі.
«Динамівське» щастя
А у центральному матчі 1/4 фіналу Кубка України київське «Динамо» приймало «Олександрію». Загалом цей матч не був насичений подіями, найцікавіше у ньому почало відбуватися вже наприкінці матчу. Кияни до того часу вже залишилися в меншості після того, як на початку другого тайму Кадар отримав другу жовту картку.
Ближче до закінчення другого тайму підопічні Михайличенка таки відправили м’яч у сітку і вже відзначили взяття воріт, але гол Русина за допомогою VAR був згодом скасований через офсайд. Команди безрезультативно дограли основний час і перший екстратайм, а вже на першій хвилині другого екстратайму кияни забили. Циганков обігрався з Кендзьорою та відправив м’яч у ворота – 1:0. Шаран негайно відреагував на це, випустивши Безбородька на допомогу Сітало. Через кілька хвилин гості ледь не використали свою єдину можливість забити, але сильному удару Задераки трохи забракло влучності. До закінчення матчу «олександрійці» відчайдушно намагалися врятуватися, але більше не загрожували воротам Бущана. Отже, «Динамо» не тільки не програло в чисельній меншості, а й вирвало перемогу, діючи краще за суперника. Кияни пробилися у півфінал, ставши ще на крок ближче до трофею.