Після успішних жовтневих боксерських боїв за участю Василя Ломаченка, Олександра Усика та Дениса Берінчика нас очікує чи не найголовніший поєдинок не лише жовтня, а й, можливо, усього цього року. У ніч проти 19 жовтня 2019 року у Філадельфії на арені Liacouras Center відбудеться об’єднавчий поєдинок у напівважкій вазі між чемпіоном світу за версією WBC українцем Олександром Гвоздиком (17-0, 14 КО) і володарем титулу IBF росіянином Артуром Бетербієвим (14-0, 14 КО).

Артур Бетербієв народився 21 січня 1985 року у дагестанському Хасав’юрті, однак за національністю він чеченець. Артур зі спортивної сім’ї, причому більшість його родичів – борці. Тож він сам із юності займався спортом. Спочатку відвідував дві секції – боротьби та боксу. Через складний характер його часто виганяли зі секцій. “Із боротьби мене вигнали лише раз, і я не повернувся. А з боксу гнали разів десять через різні причини, але щоразу повертався. Бокс тягнув наче магніт”, – зазначав Артур. 

У бокс прийшов завдяки старшому брату, який пізніше став його тренувати. Як згадував Артур, його покійний батько не схвалював заняття боксом, він вважав, що синові насамперед потрібна освіта. Лише коли в 15 років Артур вперше потрапив на великі міжнародні змагання – на першість світу в Баку (посів там третє місце) – батько його підтримав і, за словами Бетербієва, “благословив на бокс”. Через кілька днів батько трагічно загинув у автокатастрофі. За словами Артура Бетербієва, якби у нього не склалося зі спортом, він би зробив кар’єру в юридичній сфері. 

У 2006 році Артур Бетербієв підписав контракт зі спортивним клубом “Ринг Магнітки” і переїхав до Магнітогорська. Того ж року завоював титул срібного призера чемпіонату Росії. У 2007 році завоював титул чемпіона Росії у напівважкій вазі, причому у півфіналі він переміг відомого нині у професіоналах чемпіона світу Сергія Ковальова. Той бій розпочав багаторічну ворожнечу між Бетербієвим і Ковальовим.

У тому ж 2007 році Бетербієв став срібним призером чемпіонату світу, програвши у фіналі узбеку Аббосу Атоєву. На Олімпіаді 2008 року вибув у 1/8 фіналу, програвши китайцю Чжан Сяопіну. А у 2009-ому став чемпіоном світу з боксу, вигравши у фіналі в узбека Елшода Расулова. Отже, він став першим у історії чеченцем, який здобув чемпіонський титул у боксі. Згодом завоював “золото” чемпіонату Європи 2010 року. А у 2011 році у зв’язку з тим, що в збірній з боксу з’явився Єгор Мехонцев, на якого робили більш високу ставку, Бетербієв був змушений перейти у незвичну для себе важку вагу (до 91 кг).

У новій категорії королем був наш Олександр Усик, який, по суті, й змусив Артура завершити любительську кар’єру. Усик спершу переміг у 1/4 фіналу чемпіонату світу – 2011, а згодом теж у 1/4 фіналу на Олімпійських іграх 2012 року. 

Як зізнавався Артур, Олімпійські ігри були для нього головною мрією. І після двох невдач на них він навіть хотів покінчити з боксом. Але потім його покликали у професіонали. Він згадував: “Почали надходити пропозиції з Америки, Канади, Німеччини... Брат їм відповідав, що ми не готові розмовляти, пропонував повернутися до цього питання через кілька місяців. Найбільш наполегливими виявилися канадці. Вони попросили приїхати, подивитися. Я поїхав... Так і почалося моє життя у професіоналах”. У 2013 році Артур Бетербієв після низки невдалих спроб укласти професійні контракти в Європі підписав 7-річний контракт із канадською менеджеркою Ганною Ревою. Зазначимо, що Артур згодом привіз і сім’ю у Канаду, тож нині його можна назвати росіянином хіба що за паспортом.

Дебютував у професіоналах Артур 8 червня 2013 року у Монреалі. Перші п’ять суперників Бетербієва були маловідомими боксерами, з якими Артур швидко впорався. Вже в 2014 році Артур завоював три регіональні титули. Але у травні 2015 року Бетербієв за порадою шефа промоутерської компанії GYM (Groupe Yvon Michel) Івона Мішеля пішов від своєї менеджерки Реви до іншого менеджера Ела Геймона, що спричинило скандал і судові розгляди з Ревою. У 2017 році Бетербієв після завоювання свого першого титулу чемпіона світу IBF судився вже з Івоном Мішелем за розрив контракту. Як говорив Артур, у них виникли фінансові розбіжності з виплати гонорарів. У лютому 2018 Артур підписав контракт з компанією Top Rank Боба Арума. 

За цей час Бетербієв вийшов на більш високий рівень, зустрівшись із колишнім чемпіоном IBF Теворісом Клаудом. Клауд до цього зазнав двох поразок поспіль від лідерів цієї вагової категорії Адоніса Стівенсона і Бернарда Гопкінса. Незважаючи на це, Клауда вважали дуже серйозним суперником. Результат бою виявився несподіваним – вже у першому раунді Бетербієв, наносячи велику кількість силових ударів і відмовляючись йти у клінч, зумів тричі відправити колишнього чемпіона у нокдаун. На початку другого раунду відбувся ще один нокдаун, після якого Клауд не став вставати, тож бій зупинили. 19 грудня 2014 року Бетербієв нокаутував непереможеного раніше американця Джеффа Пейджа-молодшого і завоював регіональні титули чемпіона Північної Америки за версіями WBO NABO і IBF North American. У цьому бою Бетербієв вперше побував у нокдауні. А 4 квітня 2015 року Бетербієв нокаутував колишнього чемпіона світу, іспанця Габріеля Кампільо, і вийшов на другий рядок рейтингу IBF. 11 листопада 2017 року зустрівся з німцем Енріко Келлінгом у бою за вакантний титул чемпіона світу у напівважкій вазі за версією IBF. Бій завершився перемогою Бетербієва нокаутом у 12-ому раунді. Після чого він двічі захистив титул, нокаутувавши британця Каллума Джонсона у 4-ому раунді, і здобув перемогу технічним нокаутом у 5-ому раунді над боксером із Боснії та Герцеговини Радівоє Калайджічем.

На той момент, коли Бетербієв став чемпіоном світу, у нього знову спалахнула словесна війна з іншим росіянином – Сергієм Ковальовим. Як зазначалось, конфлікт розпочався ще за часів аматорського боксу. Обидва спортсмени претендували на місце в збірній, тож відчайдушно за нього боролись. Традиційно склад національної команди визначали загальні тренувальні збори топ-боксерів країни і результати чемпіонату країни.

Під час олімпійського циклу, який передував іграм в Пекіні, боксери провели дві визначальні зустрічі. Одна не була офіційною і відбулася на зборах у Кисловодську. За словами Ковальова, у черговому спарингу він розбив Бетербієва, не залишивши йому ніяких шансів. Часто цей бій називають першою дуеллю боксерів, але Бетербієв дав зрозуміти, що не пам’ятає подробиць зборів і, очевидно, не сприймає спаринг як реальний поєдинок. А у півфіналі чемпіонату Росії, на думку Ковальова, судді його просто “обікрали”.

“Бетербієв дуже зарозумілий. Вважає, що реально переміг мене в Якутську. Хоча теж все очевидно. Монітори, на яких показували рахунок, були розвернуті до глядачів. Я вів 23:22 за п’ять секунд до гонгу зближення, сумбур, де ні я не потрапив, ні він. Раптово йому додаються два очки! одразу після гонгу”, – розповідав Ковальов.

Згодом Ковальов підкреслював, що за його спиною не було підтримки, тому він змушений був боротися проти “корумпованої” системи сам, цим він і пояснював вердикт суддівського корпусу. Так само Бетербієв не погоджувався з версією суперника, хоча і визнавав, що ту зустріч він провів не найкраще.

У 2009 році Ковальов дебютував на професійному рингу, а кар’єра Артура лише набирала обертів у любителях. Поки у 2015 році Бетербієв і його промоутери заговорили про можливий бій зі старим знайомим із любительської кар’єри. Тоді Ковальов, вже перебуваючи у статусі зірки боксу, дав зрозуміти, що бій його не цікавить, оскільки Бетербієв для нього – ноунейм. Із того моменту словесні перепалки між боксерами то згасали, то з’являлись знову. Періодично вони викликали один одного на бій, але без результату. Все змінилося наприкінці 2017 року. Тоді Бетербієв став чемпіоном світу за версією IBF, а Ковальов повернув втрачений пояс WBO. Знову розпочались обопільні словесні випади, знову команди не могли домовитися. І у 2019 році Бетербієв вирішив піти іншим шляхом, аби таки зустрітися з Ковальовим. Якщо домовитися зі ще одним росіянином-чемпіоном Дмитром Біволом йому не вдалося, то українець Олександр Гвоздик, який також став на шлях об’єднання поясів, погодився на бій майже без проблем. Тим паче, що обидва боксери опинилися під крилом одного промоутера.

Тож у ніч проти суботи нас очікує цікавий поєдинок. Крім того, що цей бій є об’єднавчим, і того, що в ньому зустрічаються два лідери дивізіону, дедалі більший інтерес до нього підігріває те, що це буде своєрідний матч-реванш між цими боксерами. Оскільки перший поєдинок між Олександром Гвоздиком і Артуром Бетербієвим відбувся ще на любительському рингу. Боксери зустрілися 15 квітня 2009 року у попередньому раунді турніру Ahmet Comert Memorial, який проходив у Стамбулі. Олександр Гвоздик, для якого це був перший турнір такого рівня, вийшов на ринг проти досвідченого тоді боксера-любителя Артура Бетербієва, який був призером чемпіонату світу, чемпіоном Європи, учасником Олімпійських ігор – 2008 у Пекіні. Після першого раунду у Гвоздика почалася сильна кровотеча з носа, що і призвело до того, що секунданти зняли українця з поєдинку у другому раунді.

Артур Бетербієв, згадуючи про той двобій, стверджує, що він зламав ніс українцю, тому той відмовився продовжувати поєдинок після другого раунду.

Однак Олександр Гвоздик говорить, що ніс у нього був зламаний за десять днів до їхнього поєдинку, він не тренувався і взагалі не мав наміру боксувати. Його попросили вийти “для галочки”, так би мовити, для збагачення досвіду.

Але як би там не було, тоді Олександр Гвоздик і Артур Бетербієв були боксерами з різних вимірів. Що ж відбувається зараз?

Незважаючи на те, що Олександр Гвоздик так і не зміг наблизитися до аматорських досягнень Артура Бетербієва, нині обидва боксери перебувають у абсолютно рівних умовах. Вони є чемпіонами світу у своїй ваговій категорії.

Олександр Гвоздик став чемпіоном світу 1 грудня 2018 року, відправивши у важкий нокаут у 11-ому раунді тривалого власника титулу WBC канадця Адоніса Стівенсона (29-2-1, 24 КО).

Що стосується Артура Бетербієва, то він 11 листопада 2017 року нокаутував далеко не найбільш топового боксера – німця Енріко Келлінга (26-3, 8 КО) у бою за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF.

Ще дуже цікавою, і, мабуть, найголовнішою подробицею цього поєдинку є стилі боксерів. Як ми знаємо, що саме стилі роблять бої. Отже, у цьому випадку ми маємо статичного панчера Артура Бетербієва і більш рухомого на ногах, але з менш нокаутуючим ударом Олександра Гвоздика.

Експерти і люди боксу вже заполонили мережу роздумами щодо цього поєдинку. Хтось вважає, що Бетербієв, як танк, переїде Гвоздика, деякі ж дотримуються думки, що українець дуже розумний і зможе перемогти росіянина. Але у будь-якому випадку відповіді на всі питання ми зможемо отримати 18 жовтня, коли боксери зійдуться в рингу!

А наостанок зазначимо, що двоє боксерів напередодні протистояння відмовилися відповідати на питання про російсько-українські відносини, не бажаючи перетворювати спортивний захід на майданчик для політичних дискусій. Однак якщо словам Бетербієва можна вірити, то Гвоздик вкотре довів, що йому таки краще інколи взагалі не коментувати цю тему.

“Будь-яка війна – це погано для людей. Але я не хочу про це говорити. Це дуже далеко від Канади, де я і проживаю”, – наводить слова Бетербієва Fightnews.

“Я просто спортсмен, мені не хочеться проводити якісь паралелі. Я живу в Каліфорнії, а Артур проживає в Монреалі. Я нічого про це не знаю”, – заявив Гвоздик.