Цей сезон в Україні був дуже незвичним, і у підсумку стало відразу три тріумфатори. До тотальної переваги київського "Динамо" в національній першості, єврокубкової звитяги донецького "Шахтаря" додалась несподівана перемога полтавської "Ворскли" в національному Кубку.

До цього двобою в Дніпропетровську було багато розмов про мотивацію, яку "гірники" втратили після фіналу Кубка УЄФА. Що ж, у цілому матч підтвердив ці побоювання. Перший тайм видався не надто цікавим, близько половини тайму команди майже не загострювали гру. Гравці ‘Ворскли" відсиджувалися й вичікували, а "гірники" взагалі нікуди не поспішали. До перерви донецька команда могла вирізнитися двічі. Після класного удару Фернандіньо через штрафний м'яч пролетів поряд із дев'яткою. Жадсон бив уже з меж штрафного майданчика - однак Долганський упорався з ударом хавбека.

А ось із початком другого тайму розпочалися сюрпризи. Спершу Маркоскі вирвався на простір і опинився на ударній позиції у штрафній "Шахтаря". Пробив, але влучив у П'ятова. М'яч піднявся над воротарським майданчиком, і Сачко у стрибку головою переправив круглого у сітку. Після цього гра мала пожвавитися, але незабаром фора "Ворскли" збільшилася. Той самий Маркоскі впав у боротьбі з Фернандіньо, а потім намагався відібрати у супротивника м'яч. Фернандіньо наступив на ногу полтавчанину, що викликало бурхливий гнів Миколи Павлова. Арбітр Годулян показав бразильцеві червону картку. Після цього "Шахтареві" стало по-справжньому важко. Відіграватися в меншості - це важко навіть із такою атакою. Тим більше, що "Ворскла", відчувши запах трофея, просто так здаватися не мала наміру . В підсумку "Ворскла" спокійно довела матч до перемоги, яка увійде в історію полтавського клубу як перший трофей. Цілком можливо, і не останній цього року, адже найближчим часом полтавчани цілком можуть поповнити скарб­ничку ще й Суперкубком України, адже мотивації в них на цей двобій буде більше ніж достатньо.

Мірча Луческу, головний тренер "Шахтаря": "Насамперед хотів би привітати "Ворсклу" із завоюванням Кубка України. Вони зіграли так, щоб домогтися результату, і їм це вдалося. Дуже організована, агресивна команда сьогодні була на полі, з великою самовіддачею. Суперники часом жертвували своїм здоров'ям. За це "Ворскла", напевно, заслужила, щоб виграти Кубок. Можливо, завдання їм полегшило ще й те, що наша команда подумала: досить тільки вийти на поле для того, щоб виграти гру. Після завоювання Кубка УЄФА занадто багато агентів оточило нашу команду із усілякими пропозиціями як від грандів європейського футболу, так і від скромніших клубів. У бажанні виграти Кубок України ми не змогли піднятися на той рівень, що був у "Ворскли". А коли захотіли - звичайно, вже було пізно".

Микола Павлов, головний тренер "Ворскли": "Я говорив своїм гравцям: олімпійський принцип нам не підходить. Нас не будуть лаяти, якщо ми програємо, нас і так усі поховали. Ми вийшли у фінал Кубка, посіли п'яте місце в чемпіонаті, одержали шістнадцять "майстрів спорту".  Я сказав: якщо ми завоюємо титул, насамперед будуть радіти ваші батьки, діти. Мені не вистачало тільки одного титулу - Кубка України. Тепер дідусь може сказати своєму онукові: "Я виконав програму-максимум і можу спокійно готуватися до пенсії"  Але роботу з "Ворсклою" я однаково  продовжу.

Для "Шахтаря", напевно, було несподіванкою те, що ми відсували їх від своїх воріт. До слова, завтра - день народження Івана Дмитровича Балана тому ми, звісно, хотіли зробити йому подарунок".