У четвер, 25 липня, стартує єврокубковий сезон для першого українського представника, яким у сезоні 2019/2020 стала луганська “Зоря”. Команда Віктора Скрипника, який змінив цього літа на посаді головного тренера Юрія Вернидуба, у межах другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи зустрінеться з чорногорською “Будучностю” із міста Подгориця.
Звичайно, будь-якого суперника потрібно уважно вивчити, і вже тим паче ніколи не слід закидати ворога шапками до бою. Однак якщо “Зоря” у прийдешньому протистоянні не здобуде дві впевнені перемоги, виникнуть серйозні питання до Скрипника та до його методів підготовки команди. “Будучност” абсолютно не сильніша за будь-якого суперника “Зорі” на тренувальних зборах, нехай результати контрольних ігор луганчан і вселяють деяку тривожність: нічиї з “Гайдуком” і “Пакшом”, розгром від “Осієка” (щоправда, грав резерв “Зорі”), програш “Шльонську”. Але відтоді минув певний час, і зараз команда, мабуть, краще підготовлена до старту сезону, аніж із 4 по 11 липня.
На минулому чемпіонаті Чорногорії “Будучност” посіла друге місце, на цілих дев’ять очок поступившись клубу “Сутьєска” (Нікшич), своєму головному конкуренту та історичному ворогові. Склад команди комплектується місцевими виконавцями, а якщо і грає якийсь легіонер, то він переважно представляє Сербію чи іншу країну, яка утворилася на уламках Югославії. У єврокубках “Будучност” також нічим особливим себе не зарекомендувала. Хоча було два моменти: перший в Кубку Інтертото – 2005, коли чорногорці обіграли вдома “Депортіво” (2:1), але першу гру програли 0:3 і вилетіли, другий зовсім недавно, у ЛЄ 2016/2017. Ледве обігравши в першому раунді македонські “Работнічки” (1:1, 1:0), “Будучност” нарвалася на “Генк”, який вдома виграв першу зустріч 2:0 і вважав, що вже у наступному раунді. Однак вдома, в Подгориці, господарі ще в першому таймі відіграли обидва м’ячі, і матч докотився до серії післяматчевих пенальті. У ній гравці “Будучності” схибили, не забивши два удари, а гості били точно, не допустивши жодної невдачі.
Здебільшого у інших своїх стартах у єврокубках (загалом 14) “Будучност” вилітала після першої ж стадії. Якщо їй щастило і в першому раунді траплялися Сан-Марино, Естонія або Азербайджан, то “Будучност” вилітала в другому. Можна сказати, що визначальним у долі цієї пари команд буде саме гра в Подгориці, тобто найближчий матч. Вдома “Будучност”, напевно, покаже зуби, і “Зорі” важливо ці зуби обламати. Зробити це цілком можливо, нехай навіть знамените у Чорногорії фанатське угруповання “Варвари” буде несамовито підтримувати своїх улюбленців. “Варвари” – це найбільш завзяте, можна сказати, радикальне угрупування фанатів “Будучності”, через безчинства якого клуб постійно виплачує штрафи. Засноване у 1987-ому, традиційні кольори групи – синій та білий, які також є кольорами всіх спортивних клубів “Будучності” (баскетбол, волейбол, гандбол). Вони займають північну трибуну стадіону в Подгориці, постійно щось кидають на поле, щось палять, розпилюють і взагалі поводяться аморально. Вважають, що “Варвари” є єдиною фанатською групою в Чорногорії, яка перебуває на рівні найбільших югославських “бригад”.
Але загалом “Будучності” навряд чи варто побоюватися. Сезон у Чорногорії, як і в Україні, ще не почався, тож переваги в готовності ні у кого зі суперників не буде. У складі команди немає жодного помітного на європейському рівні гравця – проти естонського “Трансу”, вибитого “Будучностю” у першому раунді, грали майже усі “свої” (плюс словенець та серб). Лише один із цих “своїх”, 28-річний півзахисник Лука Мірковіч, викликався останнім часом до табору національної збірної, але поки що не дебютував у її складі в офіційних матчах.
Певне занепокоєння може викликати хіба що персона тренера. Бранко Брнович п’ять років, із вересня 2011-го по січень 2016 року, тренував збірну Чорногорії. У відборі до Євро-2012 чорногорці посіли друге місце у своїй групі слідом за Англією, залишивши за бортом міцних швейцарців та валлійців. Втім, у плей-оф Чорногорія двічі поступилася чехам – 0:2 і 0:1.
А у кваліфікації ЧС-2014 команда Брновича потрапила в одну компанію з Україною і попсувала нам нерви, 16 жовтня 2012-го вигравши 1:0 в Києві на “Олімпійському”. На щастя, 7 червня наступного року Україна взяла впевнений реванш 4:0 (до речі, саме у Подгориці) і стала другою, залишивши чорногорців на третьому рядку. Але Брнович може й згадати, як вже насолив українцям.