У понеділок на українську вулицю нарешті прийшло свято. Молодіжна збірна України під керівництвом Олександра Петракова з четвертої спроби змогла подолати “прокляття 1/8 фіналу” і потрапити до восьми кращих команд планети.

Як вже раніше писала “Львівська Пошта”, українській команді було вкрай важливо посісти перше місце в групі, аби уникнути зустрічі з сильними суперниками на першій стадії плей-оф. Українці з цим завданням впоралися, зігравши внічию з Нігерією. Однак ситуація в інших групах складалася таким чином, що до останнього матчу не було відомо, хто саме стане суперником українців. У кінцевому підсумку все вирішувалося у двобоях групи H, де виступали сильні команди: Аргентина, Португалія, Південна Корея та ПАР. Лише неймовірний збіг обставин дозволяв уникнути зустрічі з представниками цієї групи. І це таки сталось. Корея перемогла Аргентину, а чемпіони Європи португальці, які на континентальному форумі розбили підопічних Петрикова (0:7), не змогли переграти африканців (1:1). І саме португальці разом зі збірною Норвегії виявилися двома зайвими командами з тих, які посіли третє місце в своїх групах. І це незважаючи на те, що скандинави в останньому матчі знищили Гондурас з рахунком 12:0, а їхній форвард Ерлінг Холанн забив дев’ять (!!!) голів, достроково вигравши приз кращого бомбардира турніру.

Але повернемося до нашої збірної. Невдача португальців визначила суперниками українцям збірну Панами, напевно, найслабкішу збірну з тих, хто вийшов до 1/8 фіналу. І в українців з’явився шанс нарешті вийти у 1/4 фіналу. До зустрічі з панамцями українці готувалися ретельно, а тренерський штаб зробив кілька змін. Порівняно з канонічним складом, який виходив на перші два двобої (у матчі з Нігерією Петраков експериментував і дав відпочинок кільком лідерам) було три зміни: повну ротацію пережила опорна зона, і в нападі вийшов Сікан замість Супряги. Ця трансформація була пов’язана з моделлю гри: Супряга в попередніх матчах виглядав відірваним від команди – підтримки з глибини він практично не бачив і виконував роль такого собі стовпа. Зараз же буквально вся наша команда йшла вперед, тому від форварда були потрібні трохи інші якості. Як показали подальші події, ці зміни принесли користь.

Практично вся гра України до першого голу була побудована на флангах: проходах і спробах подачі. У панамському штрафному майданчику була дуже висока щільність, тому підібратися до воріт через пас (враховуючи, що командна швидкість наших хлопців “шкутильгала”) було дуже непросто, і навіси з флангів виглядали найлогічнішим варіантом. Але довгий час це не давало ніякого результату, поки не спрацювала заготовка: Попов зробив точний пас Коноплі на фланг, той врозріз на Сікана, а наш форвард проштовхнув м’яч у ворота – ідеальна за своїм виконанням комбінація.

Мабуть, вже на ментальному рівні українці після голу віддали ініціативу супернику, але це не завадило забити до перерви ще двічі. Попов заштовхав м’яч головою після помилки панамського воротаря, а вже у компенсований час “синьо-жовті” повторили перший гол: закидання Попова на Коноплю – передача в штрафну – Сікан забиває.

Величезною ложкою дьогтю виявився старт другого тайму, коли два захисника українців залишили Вокеру достатньо часу прийняти і пробити Луніна із близької відстані – 3:1. Але для Панами ця подія виявилася вершиною. Суперник намагався йти вперед і навіть зробив кілька непоганих ударів, проте рівень майстерності представників Центральної Америки явно був нижчим. В обороні у панамців залишалося дуже багато простору, чим українська збірна могла скористатися неодноразово, але, виходить, на заключні 45 хвилин футболісти у синіх футболках вийшли в енергозберігаючому режимі, розуміючи, що попереду чвертьфінал і на день менше підготовки, ніж у суперника. Однак повернути перевагу в три м’ячі українці встигли: м’яч після дальнього удару Дришлюка відлетів до Булеци, у якого було дуже багато часу обробити і пробити.

Суперником з чвертьфіналу стала збірна Колумбії, яка тільки в серії пенальті обіграла Нову Зеландію. Гра вже у найближчу п’ятницю о 16.30.

А головним питанням залишається присутність у таборі “молодіжки” Андрія Луніна. Ще перед матчем з Панамою протягом години у ЗМІ було два діаметрально протилежних повідомлення стосовно голкіпера. Спершу повідомлялося, що Лунін покинув розташування “молодіжки” і відправився у табір національної збірної, яка готується до матчів проти Сербії та Люксембургу. Однак згодом з’ясувалося, що голкіпер таки вийде на матч з Панамою. Зараз ситуація повторюється, щоправда, з “молодіжкою” попрощався вже сам Лунін у своєму інстаграмі. Офіційно інформації про те, чи вийде Андрій проти Колумбії наразі немає.