Збірна України матчем проти Чехії відкрила для себе новий європейський турнір – Лігу націй. Команди зійшлися в чеському місті Угерське Градіште, плануючи з перемоги стартувати в турнірі. Вона могла так нікому і не дістатися, але українці вирвали три очки наприкінці матчу. Чехи зазнали вельми прикрої поразки, проте підсумковий успіх команди Андрія Шевченка не можна не визнати закономірним. Слід зазначити, що сам поєдинок був по-справжньому цікавий і певною мірою виправдав ідею самого турніру. Адже такі протистояння дивитися куди цікавіше, ніж тьмяні в більшості своїй товариські матчі. 

Матч в місті Угерське Градіште відкривав програму двобоїв в групі 1 Ліги В, де, окрім чехів та українців, ще виступає збірна Словаччини. Майже цілий рік суперники проводили виключно товариські зустрічі. Обидві збірні невдало виступили у відборі до Чемпіонату світу, посівши треті місця в своїх групах і не потрапивши навіть в стикові матчі. У Чехії триває будівництво нової команди. Карел Яролім, незважаючи на невихід на Чемпіонат світу, зберіг за собою пост головного тренера, і тепер намагається разом зі своїми підопічними завоювати путівку на Євро-2020. Чехи не мають зараз у своєму складі зірок рівня Петра Чеха і Томаша Росицького, проте за останні два роки ця команда стала помітно рости та готова поборотися за перемогу в групі. 

Щодо нашої команди, то після відбору до ЧС-2018 українці провели п’ять товариських матчів і в жодному з них не поступилися. Також здобули перемогу над Словаччиною (2:1), з якою цієї осені вони зустрінуться ще двічі в Лізі націй. Однак команда Карела Яроліма виступала в контрольних зустрічах дуже нестабільно, а в червні програла Австралії (0:4). 

Раніше збірні Чехії та України перетиналися лише в товариських матчах. І до цієї гри “синьо-жовті” ніяк не могли забити гол супернику. У 2011-му році в Празі вони поступилися (0:4), а через рік у Львові була зафіксована нульова нічия.

Як би не було, але перед грою в місті Угерске Градіште багато експертів та вболівальників погоджувались, що Чехія та Україна – рівні суперники. Шевченко говорив, що згоден і на нічию, букмекери ж пророкували перемогу Чехії. Однак після закінчення матчу мало хто посперечається з тим, що Україна перевершила суперника і справедливо виграла. Вболівальнику, який не дивився матч, можна так коротко передати зміст поєдинку: “Українці грали, а чехи спостерігали”.

Як не дивно, але стартовий склад нашої команди був прогнозований, навіть поява на вістрі атаки дебютанта Яремчука.Так само не здивувала відсутність в стартовому складі київських “динамівців” (таке востаннє трапилось дев’ять років тому, і то в товариському двобої).

Поява Кривцова в основному складі нагадала ситуацію з Євгеном Хачеріді на березневому зборі команди. Тоді екс-захисник “Динамо” з дисциплінарних причин був відсторонений від ігор за київський клуб, що не завадило Шевченку виставляти його в основному складі. Кривцов в цьому сезоні зіграв лише один матч – це сталося півтора місяця тому. Проте тренерський штаб збірної довірився захиснику “Шахтарю”, а Бурда залишився в запасі..

Складно сказати, як зіграв би Бурда або хтось замість Кривцова, але до голу у ворота України причетний саме захисник “Шахтаря”. На четвертій хвилині Патрік Шик скористався відсутністю Караваєва на фланзі, легко обіграв Кривцова і пробив в ближній кут. П’ятов не зумів вчасно підняти руки.

В думках багатьох українських вболівальників промайнула думка “що, знову?”, але як показали подальші події цього вечора, українська команда була саме командою.

Українці блискавично відреагували на пропущений гол, створивши один за одним два моменти. Спочатку після подачі Малиновського зліва і рикошету від Соучека, м’яч прилетів до Яремчука, який пробив дуже близько від дальньої штанги. Потім загроза воротам збірної Чехії прийшла вже з іншого флангу. Марлос на правому краю пішов від суперника і закинув точно на Яремчука, який виграв боротьбу на лінії воротарського, проте знову пробив близько до  воріт. Пресинг і швидкісні випади українців ставили в глухий кут господарів.

На 10-ій хвилині вже Ярмоленко втік від опонента на правому фланзі і прострілив в центр на Марлоса, але того випередив Яремчук, який з незручного положення пробив неточно. Дивом не пропустивши на цьому відрізку зустрічі, чехи заспокоїли гру. На 16-ій хвилині Сікора зважився на дальній постріл, але він точним не вийшов. Загалом українцям стало складніше ловити суперника на контратаках, оскільки чехи стали відходити, і вони вели одну позиційну атаку за іншою. водночас Коноплянка нерідко зміщувався в центр, а на лівий фланг переходив Малиновський. На 21-ій хвилині першу “жовту” картку в матчі дістав Хушбауер, який грубо порушив правила на Коноплянці.

Час минав, команда Андрія Шевченка продовжувала бути “першим номером”. Команда Карела Яроліма не змогла навіть перебратися за центр поля. А моменти біля чеських воріт продовжували виникати один за одним. В середині тайму, двічі поспіль, увага була прикута до Марлоса. Спершу він змістився з правого флангу до центру і з-за меж штрафного майданчика закрутив м’яч в напрямку далекого нижнього кута, проте голкіпер збірної Чехії виявився напоготові і в падінні зловив “сферу”.  На 27-ій хвилині Марлос обіграв на фланзі Соучека і навісив на Степаненка, але той до м’яча в стрибку не дістався. В останні півгодини гри українці провели ще одну цікаву атаку. Коноплянка з лівого краю відкотив м’яч на лінію штрафного на Малиновського, який прицільно пробив по воротах, проте Гебре Селассіє заблокував цей удар. Андрій Шевченко показував, що м’яч потрапив в руку захиснику (так і було), тільки руку Теодор щільно притискав до корпусу, тому арбітр підстав для пенальті в цьому епізоді не побачив. 

На 41-ій хвилині Малиновський заробив небезпечний стандарт для своєї команди біля правого кута чужого штрафного майданчика. Сам же потерпілий і виконав його, перекинувши “стінку”, проте Вацлік у падінні відбив загрозу. І нарешті на початку компенсованого часу українці закономірно зрівняли рахунок. Тільки не в позиційному наступі, а підловивши суперника на контратаці.

Марлос, отримавши передачу від Яремчука, дійшов до чужого штрафного майданчика, забрав на себе кількох суперників і покотив м’яч на Ярмоленка, який пропустив “круглого” далі на Коноплянку. Євген обіграв Кадержабека і пробив точно в ближній нижній кут – 1:1. 

Після перерви малюнок гри дещо змінився. Чехи трохи активізувалися і знову виграли стартовий відрізок, однак цього разу забити їм не вдалося. У перерві Карел Яролім замінив Крменчіка на Змргала. Яромир тут же опинився в центрі уваги. Він вирвався на ударну позицію в боротьбі з двома захисниками, проте з кута воротарського пробити толком не зумів, і П’ятов вчасно розрядив ситуацію. Українці відповіли своїм моментом. Матвієнко з лівого краю покотив м’яч у штрафну на Коноплянку, і той пробив прицільно в дальній нижній кут, однак м’яч знову пролетів біля воріт. Незабаром вже Ярмоленко ледь не записав своє прізвище на табло. Андрій обіграв на лівому фланзі Брабеца і пробив в напрямку дальнього кута, однак Вацлік дістав до м’яча кінчиками пальців і перевів його на кутовий. Після подачі гостями стандарту, “круглий” опинився у штрафному збірної Чехії, але заштовхати м’яч у ворота гості так і не змогли. 

На 66-ій хвилині Андрій Шевченко провів своє перше рокірування в матчі, випустивши Зінченка замість Ярмоленка. І тут Олександр ледь не забив. Марлос добіг до дуги штрафного, відпасував на Яремчука, той проштовхнув “сферу” на Зінченка, який в падінні, оточений захисниками, пробив близько до дальньої штанги.

Обидві команди явно розраховували на перемогу. На 71-ій хвилині Змргал з лівого краю закинув м’яч на дальній кут воротарської площини на Кадержабека, який пробив з льоту, але самовіддача Степаненка допомогла перервати цей постріл. В атаці у відповідь Малиновський звалився в чужому штрафному майданчику не без допомоги суперника, однак свисток арбітра в цьому епізоді промовчав. Втім, гості не впадали у відчай. Незабаром невтомний Коноплянка небезпечно вистрілив в дальній кут, і Вацлік насилу парирував загрозу, а потім не дозволив зіграти Яремчуку на добиванні.

Суперники продовжували відповідати атакою на атаку. На 77-ій хвилині Шик пробив у дотик з середньої дистанції після передачі Соучека, проте в ціль не влучив. Потім Андрій Шевченко зняв з гри і Коноплянку, замінивши його на Циганкова. Сил наприкінці зустрічі явно залишилося більше в українців. На 83-ій хвилині Марлос заробив небезпечний стандарт біля дуги штрафного, проте цього разу Малиновський пробив не так, як хотілося б, пославши “сферу” на трибуни. Потім команди обмінялися рокіровками. У господарів Тецл вийшов замість Шика, а у гостей Селезньов змінив Яремчука. 

Арбітр додав три хвилини, і в за цей період часу українці зробили чимало. Зінченко пробив повз ціль після прострілу Марлоса, а незабаром Вацлик парирував небезпечний удар Циганкова і не дозволив Селезньову переграти себе в ближньому бою. І все-таки українці дотиснули суперника. Після подачі Циганкова з лівого флангу Вацлик і Брабєц не розібралися, хто буде з них вибивати м’яч, голкіпер скинув “сферу” на Боржила, рикошетом від якого снаряд прилетів до Зінченко, і той по порожнім воротам не схибив – 1:2.

Україна святкує перемогу, а ми нарешті можемо сказати, що гру збірної було цікаво дивитися, за команду було цікаво вболівати не тільки за замовчуванням, але і за змістом, а голи в компенсований час першого і другого тайму лише додали перемозі градусів. У таких нервових кінцівках, як сьогодні, “компенсовані сюрпризи” зазвичай в ворота української збірної залітають, а тут, для різноманітності, це відбулося в воротах суперника. З іншого боку, незважаючи навіть на кілька небезпечних моментів, біля воріт П’ятова після перерви, українці були до перемоги ближче, грали гостріше, різноманітніше, і перемогу свою заслужили. Просто по грі, навіть без переконливо-розгромної для господарів статистики щодо володіння м’ячем (36-64), ударам (11-26) і потраплянням у ворота (5-10). 

Головним творцем цієї комбінаційної каруселі стала потужна пара Марлос – Малиновський. Обом гра вдалася і навколо цього “кістяка” українці органічно “наростили” фланги і центр атаки. Навіть відверто “важкий” Ярмоленко в двох-трьох епізодах нагадав себе колишнього (особливо з  пропуском гольової передачі), а всі інші відзначилися великою кількістю змістовного креативу – і Коноплянка, і зголодніли по грі Зінченка, який здорово розігнав темп після виходу на поле, і Яремчук вніс свою лепту. Так, не забив, але постійно шукав момент, знаходив, в комбінаційних багатоходівки мав свою роль і вносив свою лепту. 

В опорній зоні відпрацював Степаненко, а ось кому має сенс висловити претензії – це обороні на чолі з Кривцовим. З четвірки захисників він виглядав слабше, що з урахуванням відсутності ігрової практики подиву не викликає. Є питання і до голкіпера. П’ятов помилився у випадку з пропущеним м’ячем, але згодом, в декількох епізодах, виручав. Схоже, підростаюче покоління в образі Луніна наразі і далі грітиме лавку. Що ж  до тренерського штабу, то тут все неоднозначно. Є деякі питання по стартовому складу, проте Андрій Миколайович з колегами вирішили довіритися “досвіду на флангах” і одноклубникам в центральній осі оборони. Добре відпрацювали заміни, проте будемо відверті – список резервних гравців на посилення атаки якраз і складався з Зінченка, Циганкова і Селезньова. До Зінченка претензій нема, тільки добрі відгуки, Циганкова хвалити нема за що – він не стрибнув вище голови своєї неоптимальної нинішньої форми, а Селезньов – як завжди. Солідно, не поспішаючи, а коли потрібно було добити відскок і зіграти креативні, він добив прямолінійно. 

Але це все нюанси. Одна гра – не показник, перед матчем з словаками є над чим працювати, особливо слід набагато суворіше діяти в обороні. Все це покаже матч у Львові в неділю. Тим паче, що грати доведеться без підтримки вболівальників.

А зараз збірна набирає три очки на виїзді в стартовому матчі турніру і показує добротний комбінаційний футбол, дарує уболівальникам ковток свіжого повітря на тлі затхлої безнадії і страждання в останніх товариських матчах.