У середу визначилися фіналісти Кубка України. Доволі несподівано ними стали полтавська "Ворскла" і донецький "Шахтар", хоча більш очевидним вважався фінал "Металіст" - "Динамо". Проте тим цікавий футбол, а особливо кубкові змагання, що очевидне не завжди втілюється у життя.

Звісно, головною зустріччю півфіналу можна вважати матч між "Шахтарем" та "Динамо". Після фіаско в Кубку УЄФА кияни хотіли реабілітуватися перед власними вболівальниками і вибити донеччан з розіграшу національного Кубка. Проте "гірники" були проти цього і хотіли використати чергову можливість довести, що саме вони є зараз найкращою командою України.

Щодо самого матчу, то третій за два тижні двобій між лідерами вітчизняного футболу відбувся за звичним сценарієм: багато боротьби в центрі поля, максимум психологічної напруги й приблизно рівні шанси на успіх. У таких суперечках найчастіше все вирішує одна-єдина помилка. І допустили її динамівці: здавалося б, не такий вже й підступний удар наніс хорватський капітан "Шахтаря" Даріо Срна на 83-й хвилині. А Станіслав Богуш, всупереч усім воротарським канонам, відбив м'яч не вбік, а прямо перед собою (до речі, не вперше у цей вечір), за що й був покараний Маріушем Левандовскі. І цей м'яч став вирішальним. До речі, кияни при Юрію Сьоміну ще не виграли в "гірників" жодного  офіційного матчу. Варто сказати про комплекс російського фахівця. Адже майже в усіх зустрічах "Динамо" програвало насамперед через слабку лаву запасних і тактичні прорахунки Сьоміна. В трьох матчах жодна заміна керманича киян не принесла успіху. В той же час Мірча Луческу якраз завдяки замінам і здобуває позитивні результати. Згадаймо перший півфінал Кубка УЄФА, вихід Вілліана, який підсилив гру і віддав результативну передачу на Фернандіньо. Другий півфінал, знову вихід Вілліана і передача на Ільсіньо. В Кубку України "джокером" став  Левандовскі.

Поразки від "Шахтаря" стали величезною ложкою дьогтю в діжці меду "Динамо". Сезон в "біло-синіх" через це вийшов вкрай не однозначним. З одного боку, достроковий і дуже переконливий тріумф у національній першості, з іншого боку - невдачі в ключових матчах з головним суперником. І мало хто нині, попри чемпіонство київського клубу, може сказати, що саме він є найсильнішою командою в країні. За кількістю трофеїв у поточному сезоні поки що спостерігається умовна рівновага: в активі "Шахтаря" - Суперкубок України, в "Динамо" - національне "золото". Але якщо для "синьо-білих" весняні матчі, що залишилися, -  формальність, то "гірникам" треба зіграти два фінальні двобої. 20 травня в Стамбулі вони посперечаються з німецьким "Вердером" за Кубок УЄФА, а 31-го у Дніпропетровську поборються за Кубок України з "Ворсклою". І в разі успіху в цих зустрічах саме Донецьк буде тріумфатором року.

Щодо другого півфіналу національного Кубка, то полтавчани, між іншим, уперше в історії впритул дібралися до національного трофея, а перемогу над явно втомленим важким сезоном "Металістом" здобули під час відсутності свого головного тренера. Микола Павлов відбував дискваліфікацію за отриману ним червону картку в календарному матчі з "Арсеналом". Однак це аж ніяк не вплинуло на полтавчан, і вони святкували цілком справедливу (якщо брати до уваги саму гру) перемогу.