Цими днями на полях Фінляндії відбувається фінальна частина чемпіонату Європи з футболу серед юнацьких збірних (U-19), одним із учасників якого є і збірна України під керівництвом Олександра Петракова.

Чимало фахівців свого часу називала цю збірну однією з найслабших за підбором виконавців, однак саме вона має найсильніший характер серед усіх команд в історії України. Хлопці продемонстрували свій характер ще у відбірковому турнірі, особливо в еліт-раунді, коли в матчах проти однолітків із Сербії та Румунії виривали перемоги на останніх хвилинах, програючи у ході матчу. Свій характер ця команда демонструє і у Фінляндії, не дивлячись на провал на турнірі імені Лобановського наприкінці травня, після якого кількість тих, хто вірив у хлопців, значно зменшилася. 

Власне фінальна частина відбувається за традиційною схемою: вісім команд, які розбиті на дві групи по чотири команди. До наступного раунду виходять по два найкращі колективи, які потім розіграють титул. Особливістю турніру є те, що він вважається відбірковим етапом до Чемпіонату світу (U-20), який наступного року пройде в Польщі. Європа має п’ять місць, а тому окрім півфіналістів має вийти ще одна команда. Треті місця в групах мають розіграти цю путівку в спеціальному матчі.

Українська команда потрапила в одну групу з Францією, Англією та Туреччиною (у другому квартеті зібрались Фінляндія, Норвегія, Італія та Португалія). Суперники попалися дуже серйозні. Французів називають головним фаворитом турніру. Англійці, які є чинними чемпіонами в цій віковій категорії, традиційно мають потужні склади в молодіжних командах. Та й Туреччину було важко не брати до уваги, попри відсутність гучних імен. А враховуючи, що перед  підопічними Петракова стояло завдання завоювати одну з путівок на Чемпіонат світу, саме матч із турками вважався головним поєдинком, оскільки за прогнозами, саме він був визначальним у боротьбі за третє місце в групі і шансом поборотися за п’яту путівку на Чемпіонат світу.

У підсумку матч із турками таки був визначальним, однак не в боротьбі за третє місце в групі, а за вихід у плей-оф. Але про все по порядку.

Спочатку українці зустрілися з французькими однолітками. Як показали наступні матчі, нашим хлопцям банально пощастило розпочинати турнір саме з галлами. Склалося враження, що французи записали собі в актив перемогу ще до стартового свистка, і діяли вже занадто розслаблено. Так, суперник протягом більшої частини зустрічі володів ігровою перевагою, проте великою мірою, особливих дивідендів це не приносило. Українці, особливо це стосується першого тайму, непогано адаптувалися до гри другим номером і добре використовували фланги. А коли “триколірні” помилялися на флангах, нашій команді вдавалося створювати гострий момент.

Героєм зустрічі повинен був ставати Супряга, який мав закривати питання про переможця ще до перерви, проте не реалізував два виходи віч-на-віч: в першому випадку форвард програв дуель голкіперу, у другому – начебто втратив момент для удару. Однак у підсумку українці таки скористалися розслабленістю суперника. На 13-ій хвилині, після подачі з глибини, Конопля поборовся до кінця і скинув м’яч на Цітаішвілі, який точно пробив у кут воріт. 

Гол змусив активізуватися французів, які через десять хвилин відновили рівновагу. Швидка атака суперника, провал у захисті українців, і Гітан пробиває точнісінько в “дев’ятку” з лінії штрафного майданчика.

До кінця першого тайму і на початку другої половини французи більше володіли ініціативою, поки на 64-ій хвилині не проґавили швидконогого Супрягу, якого збив Сарр. Француз отримав червону картку і тут вже українцям потрібно було йти вперед і користуватися ситуацією. 

У якийсь момент здавалося, що гра котиться до “залізної” нічиєї: нашій команді не вистачало завершального удару, і було незрозуміло, від кого його чекати. Успіх принесла контратака, яка почалася з удару Дембеле з меж нашого штрафного майданчика. Його вдалося заблокувати, а потім Булеца протягнув м’яч до чужих воріт, прибрав захисника і метрів з шістнадцяти пробив точно у ворота. Часу і сил відігратися у французів вже не було, і фінальний свисток зафіксував перемогу українців – 2:1.

У другому турі українці зустрічалися з англійцями, які в першому матчі здобули важку перемогу над Туреччиною (3:2). Олександр Петраков вирішив не змінювати переможний склад, випустивши на поле з перших хвилин тих же одинадцять гравців, які починали поєдинок проти Франції.

Якщо минулого разу нашій збірній практично відразу довелося грати другим номером, то цього разу дебют поєдинку виявився більш обережним і без явної переваги однієї зі сторін. Грати першим номером українцям важко, тож не дивно, що англійці на 8-ій хвилині вийшли вперед. Все почалося з необов’язкового кутового, при подачі Кучерук не найкращим чином зіграв на виході, м’яч відскочив до Тавернера, який низом пробив у ворота.

Тепер українцям довелося пробитися через щільну оборону з п’яти захисників і вдавалося це робити через раз. За першу чверть гри можна згадати лише удар Супряги з гострого кута, який не став проблемою для голкіпера британців Балкомба. Перевага у вигляді швидкості проти опонента, який практично не йде вперед, виявилася марною, а позиційні атаки не приносили радісних емоцій.

І все ж підопічним Петракова пощастило: Супряга зачепився за м’яч на правому куті воротарського майданчика і з розвороту пробив повз голкіпера – 1:1. Рівний рахунок став каталізатором для більшого розкриття британців, а нашій команді дозволив частіше вмикати швидкості. Почалася дуже напружена гра, ніхто не хотів втрачати позицій, ще й бажаючи примножити здобуте. У якийсь момент почалася атакуюча гра без центру поля, яку погасила пауза на водопій. Тим не менш, обидві команди не приховували своїх намірів поборотися за три очки.

Але все ж аргументи ані одних, ані інших не виявилися достатніми. Матч завершився миром, а це означало, що доля збірної України, як і прогнозувалося, вирішувалася у заключній зустрічі групи проти Туреччини, яка в другому турі була декласована розлюченими французами з рахунком 0:5.

Отже, перед вирішальним туром у квартеті склалася така ситуація: Англія і Україна мали по чотири очки, Франція – три, Туреччина – нуль. Українців у матчі проти турків влаштовувала навіть нічия, яка гарантувала друге місце в групі. У разі поразки, треба було дивитися на результат матчу Франція – Англія. Однак підопічні Олександра Петракова, не розраховуючи на подарунки долі, вирішили не зупинятися на досягнутому. В матчі проти Туреччини вже на 8-ій хвилині спрацювала „динамівська” зв’язка: Цітаішвілі віддав, а Булеца забив. І як виявилося, цей гол став єдиним у цій зустрічі, і приніс українцям путівку в півфінал і це гарантувало участь на Чемпіонаті світу (U-20). А після того, як французи розтрощили ще й англійців (5:0), стало зрозуміло, що наші хлопці сенсаційно посіли перше місце у своєму квартеті. 

Сьогодні, 26 липня, у півфіналі турніру команда Олександра Петракова зустрінеться зі збірною Португалії, яка на турнірі спершу переграла Норвегію (3:1), згодом поступилася Італії (2:3), а в третьому турі розгромила господарів турніру – збірну Фінляндії (3:0).

Після матчу з Туреччиною наставник українців Олександр Петраков, коментуючи гру своїх підопічних, зачепив і проблеми перед півфінальним двобоєм і визнав, що суперник – фаворит у матчі, однак хлопці будуть боротися до останнього: 

“Перед грою з Туреччиною ми дуже переживали. Часто буває так, що коли залишається один крок, футболісти можуть перехвилюватися. Однак хлопці знову проявили себе в усій красі, молодці. Окрім Булеци, двічі міг відзначитися Супряга. Хоча видно було, що накопичилася суттєва втома. У нас не такий великий кадровий потенціал. Багатьом хлопцям ще не вистачає досвіду матчів такого рівня. Переважно навантаження припадає на певних виконавців.

У нас є деякі проблеми кадрового характеру. Але я вірю, що все обійдеться, і гравці будуть у строю. Зараз на перше місце знову виходить відновлення футболістів до матчу проти Португалії. У зв’язку з цим хочу подякувати тренерсько-адміністративному штабу, який практично без відпочинку працює на благо збірної. А тут ще й півфінальний матч призначили на третю годину дня. У такому віці зайва доба відпочинку, причому коли потрібно грати через два дні на третій, дається взнаки. У португальців у цьому є перевага. Тим не менш, ми будемо боротися за вихід до фіналу, це я обіцяю.

Що стосується суперника, то з Португалією за вісім років роботи в юнацьких збірних я ще не зустрічався. Про силу команди свідчить хоча б той факт, що цей колектив два роки тому ставав чемпіоном Європи серед 17-річних. У португальців зіграна команда, багато індивідуально сильних футболістів. Збірна Португалії практично не має слабких місць, але ми постараємося знайти, як можна їй протистояти”, – зазначив Петраков.