В активі нашої збірної немає не те що жодної медалі, а навіть жодного потрапляння в топ-10 змагань. Таке враження, що вітчизняні спортсмени, послухавши міністра молоді та спорту Ігоря Жданова, який заявив, що Україна не зимова спортивна держава, вирішили особливо не напружуватися.

У шостий змагальний день одразу вісімнадцять спортсменів виступили під українським прапором. Четвер мав усі шанси перетворитися на “український день в Пхьончхані”. Можна не сумніватися: такого масованого представництва упродовж одного дня синьо-жовта збірна уже не матиме на цій Олімпіаді. Та, як завжди, більшість спортсменів розчарували, а потішив лише один.

За звання найбільшого розчарування змагаються санкарі та біатлоністи. Перші –  це ті, що стабільно фінішували останніми в кожній із чотирьох санних дисциплін. Останнє місце в чоловічому та жіночому одиночних розрядах, останнє місце в парі, і тепер ще й останнє місце в естафеті.

Другі – це ті, на кого покладали найбільші надії перед стартом Олімпіади, і це ті, хто так бездарно підготувався до Ігор, провалюючи гонку за гонкою. І провалюють як у спортивному, так і в іміджевому плані. То спортсмени не хочуть давати коментарі журналістам після гонки, то на гонку без адекватних пояснень не виходить найкраща біатлоністка, то виявляється, що цій біатлоністці треба було стартувати, аби потрапити в мас-старт, але ще пізніше виявляється, що вона була не готова.

Театр абсурду у виконанні біатлонної команди, які не хочуть раніше часу вбивати надію, але потім, спостерігаючи за реакцією вболівальників на слабкі результати, починають постфактум щось і якось пояснювати. Причому пояснення ці не співпадають із попередніми словами керівництва – логічний ланцюжок губиться, а імідж падає.

З якою метою Урош Велепець провів заміну Ірини Варвинець на Віту Семеренко в індивідуальній гонці? Навіть теоретично цю заміну пояснити складно, оскільки Варвинець везли на Олімпіаду з єдиною метою – дати їй пробігти індивідуальну гонку. І вона потрапляла в заявку, але через перенесення гонки тренерський штаб вирішив внести корективи – Ірину викинули за борт. Для неї єдиним стартом так і залишиться екстрений спринт, де вона в останній момент заміняла Юлію Джиму.

Чи могла ця заміна зіграти на користь Україні? У теорії (улюблена фраза, коли мова йде про виступи українських біатлоністів на Олімпіаді) могла. Віта Семеренко – найсильніша біатлоністка прямо тут і зараз, яка, за умови точної стрільби, здатна позмагатися за подіум. Але останній успіх Віти в індивідуалці датований ще чемпіонатом світу – 2013, а в єдиному старті цього сезону вона фінішувала 40-ою. Ірина Варвинець виглядала куди стабільнішою – вона була ідеальним варіантом для індивідуальної гонки. І як підсумок, Віта опинилася на 63-ій сходинці протоколу.

Ця заміна виглядає дивною ще й з іншої причини. “Віта відпочиває, бо їй ще бігти мас-старти і дві естафети, тому треба її поберегти, щоб вона змогла в головних для нас гонках добре виступити”, – так пояснював першочергове рішення залишити Семеренко поза індивідуальною гонкою Володимир Бринзак.

Пройшов день – і Віта Семеренко уже в заявці. Чудеса відновлення, не інакше. А можливо банальне намагання витягнути усе з єдиного сильного бійця? Ну, знаєте, якщо в команді є лише одна рятівна соломинка, то чому нею не користуватися завжди?

На тлі заміни Варвинець на Семеренко, відсутність Дмитра Підручного в заявці на чоловічу гонку можна дуже легко пояснити. Капітан української команди ніколи не фінішував в заліковій зоні в індивідуальних гонках, він зараз перебуває в доволі слабкій формі та й цей пропуск планувався ще перед Олімпіадою. Але на ситуацію можна подивитися з іншого боку. Після спринту та пасьюту Підручний знаходився в двох очках від потрапляння в мас-старт. Зважаючи на те, що між індивідуальною гонкою та змішаною естафетою (де Підручний точно бігтиме) п’ять днів, Дмитро встиг би відновитися навіть за умови невдалого старту. Якби ж він кваліфікувався у мас-старт, такий результат лише б додав йому сил, а на відновлення усе одно б залишалося три дні.

Натомість тренерський штаб позбавляє Підручного можливості позмагатися за місце в мас-старті та робить перерву в його виступах на вісім днів – 12 числа він біг в пасьюті і аж 20 числа бігтиме у змішаній естафеті.

Щодо інших українців, то нарешті доїхав до фінішу гірськолижник Іван Ковбаснюк, а його колега Ольга Книш нарешті вперше стартувала на Олімпіаді. Щоправда, не фінішувала – в улюбленому гігантському слаломі не змогла втрапити у ворота на старті другої спроби, через що зійшла з дистанції.

Лижниці Марина Анцибор та Тетяна Антипенко у гонці вільним стилем не показали свого максимуму, хоча й провалом їх результат теж не назвеш. Набагато краще, ніж було до того – це точно. Акробатка Ольга Полюк ризикувала заради можливості кваліфікуватися у фінал, але при виконанні другого стрибка впала при приземленні, втративши усі шанси. Полюк на третій Олімпіаді в кар’єрі “пролетіла” повз фінал.

І насамкінець хоч краплинка позитиву. Український скелетоніст-дебютант Владислав Гераскевич провів, як для себе, фантастичну Олімпіаду. Він дуже добре виступив в перших двох спробах, закріпившись на 15-ому місці, маючи хорошу перевагу над 21-им місцем. Для виходу у вирішальний заїзд Гераскевичу треба було не провалитися у третій спробі і утриматися в топ-20.

Владислав завдання виконав, хоча дуже хвилювався. Він показав 17-ий результат у третій спробі, але навіть з таким показником відіграв ще позицію і основний раунд змагань закінчив на 14-ому місці, виконавши завдання-мінімум – в топ-20 українець кваліфікувався.

Ну а далі був момент Гераскевича: коли результат не так тиснув на українця, він видав найкращий час на Олімпіаді, вперше виїхавши з 51-ої секунди. У четвертій спробі Владислав показав результат 50,84, знявши більше трьох десятих секунди з власної попередньої кращої спроби. За результатами останнього заїзду, Гераскевич показав сьоме місце, що допомогло йому піднятися ще на дві позиції вище – український скелетоніст фінішував 12-им на дебютній Олімпіаді.

Ніколи раніше у своїй кар’єрі Владислав Гераскевич не фінішував так високо. Його попереднім найкращим досягненням був фініш на 13-ому рядку на етапі Кубка світу в грудні.

Варто зазначити, що для збірної України це наразі найкращий показник в Кореї. Раніше найвищим особистим результатом було 14-те місце Віти Семеренко у спринтерській біатлонній гонці.