Сьогодні київське "Динамо" і донецький "Шахтар" зіграють перший півфінальний матч у Кубку УЄФА. Це буде один з п'яти двобоїв, що залишилося зіграти в цьому, без сумніву, цікавому турнірі. На жаль чи на щастя, з наступного року замість нього відбуватимуться інші змагання, які називатимуться Ліга Європи. І останній європейський футбольний трофей, у назві якого буде слово "кубок", залишиться лише історією. Загалом не дуже приємною для українських команд, проте у нас є чудовий шанс, аби одним роком перекреслити усі попередні невдачі.

  Історичний екскурс

Історія Кубка УЄФА тісно пов'язана з турніром, який називався Кубок ярмарків. Ідея його проведення спала на думку швейцарцеві Ернсту Троммену, який разом з італійцем Отторіно Барразі (обидва незабаром стали віце-президентами ФІФА) і англійцем сером Стенлі Роузом (майбутнім президентом ФІФА) створили турнір для команд, що представляли європейські міста, де регулярно відбувалися ярмарки. Кубок ярмарків з'явився 18 квітня 1955 року, через два тижні після створення Кубка європейських чемпіонів. У його першому розіграші взяли участь клуби з Барселони, Базеля, Бірмінгема, Копенгагена, Франкфурта, Лозанни, Лейпцига, Лондона, Мілана та Загреба. Розіграш дебютного турніру тривав три роки, оскільки матчі проводилися у дні проведення ярмарків. Команда з Барселони, у складі якої виступали професіонали з однойменного клубу, відсвяткувала перемогу, здолавши у двоматчевому фіналі лондонців із загальним рахунком 8:2.

У другому Кубку ярмарків організатори вирішили задіяти тільки професійні клуби, при цьому команди повинні були представляти міста, де проходили ярмарки. А тривав цей турнір уже два роки. У другому розіграші взяли участь 16 команд, після чого турнір проводився щороку. До 1962 року кількість учасників збільшилася до 32. Спершу в Кубку ярмарків домінували команди з півдня Європи, наприклад, "Барселона" святкувала перемогу тричі, а "Валенсія" вигравала турнір два рази. 1968 року "Лідс" став першим клубом з північної Європи, що завоював почесний трофей, після чого Кубок ярмарків протягом  чотирьох років поспіль залишався в англійських команд. Саме "Лідс" і став останнім власником Кубка ярмарків, оскільки у сезоні 1971/72 турнір був перейменований у Кубок УЄФА. Першим переможцем нового єврокубка знову стали англійці, цього разу "Тоттенгем". Саме гравці "шпор" уперше підняли над головою вже традиційний срібний кубок на мармуровій підставці, який був виготовлений у міланській майстерні Бертоні. Щодо зміни назви, то це відбулося через те, що змагання почали проводити під егі­дою УЄФА і вони більше не були пов'язані з ярмарками.

У 70-80-ті роки клуби з Німеччини, Нідерландів, Бельгії та Швеції цілком успішно змагалися з англійськими командами, а в 90-ті роки на перший план вийшли італійці. Перемога "Наполі" у 1989-му поклала початок восьми тріумфам італійських команд у Кубку УЄФА протягом 11-ти сезонів. Один "Інтер" тричі завойовував престижний трофей. У 2000 році загальну перемогу здобув "Галатасарай", який став першим турецьким клубом, що виграв турнір на європейській арені.

Що ж до формату турніру, то він протягом довгого періоду не змінювався. За винятком 1964-го і 1965 років, коли фінал Кубка УЄФА розігрувався за сумою двох матчів. І лише починаючи з 1998 року, було вирішено проводити фінал з одного двобою - у тому році "Інтер" здолав у Парижі "Лаціо" з рахунком 3:0. Чергова зміна формату відбулася у сезоні 1999/2000 рр. Від того часу в Кубку УЄФА почали брати участь переможці національних кубків, оскільки розіграш Кубка кубків скасували. Крім того, у цей турнір потрапляли команди, які зазнали невдачі в третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів, а також колективи, що посіли треті місця на груповому етапі Ліги чемпіонів. Також путівку в Кубок УЄФА отримували три переможці жеребкування за підсумками рейтингу "фейр-плей", а також переможці Кубка Інтертото (спершу три, а згодом 11) і переможці деяких національних кубків Ліги. У сезоні 2004/05 рр. у Кубку УЄФА з'явився груповий етап.

Радянська Україна
і Кубок УЄФА

Дебют українських клубів у Кубку УЄФА припав на 19 вересня 1973 року. Саме тоді київські "динамівці" в рамках 1/16 завітали в гості до норвезького "Фредрікстаду" і здобули перемогу з рахунком 1:0. Вдома кияни вже не мали проблем і здолали суперника з рахунком 4:0. Згодом здолавши данський Б-1903 з Копенгагена (1:0, 2:1), кияни у чвертьфіналі поступилися за сумою двох матчів німецькому "Штутгарту". Перемігши вдома з рахунком 2:0, столичні футболісти, здавалося, вже забезпечили собі путівку у півфінал, проте в гостях зазнали нищівної поразки - 0:3.

Через рік уперше в Європу завітав одеський "Чорноморець". У "моряків" у першому матчі Кубка УЄФА суперником був римський "Лаціо". Після домашньої звитяги 1:0 запахло сенсацією. У Римі одесити 89 хвилин тримали ну­льову нічию, але Кіналья за хвилину до кінця основного часу таки вразив ворота Дегтярьова. А в доданий час той самий Кіналья ще двічі засмутив розчарованих "моряків".

У сезоні 1976/77 рр. на євроарені дебютував і донецький "Шахтар". У Кубку УЄФА "гірники" спокійно подолали два перших раунди, проте в 1/8 фіналу поступилися туринському "Ювентусу". Як і у випадку з одеситами, долю протистояння вирішила гра в Італії, в якій "стара синьйора" розгромила українців з рахунком 3:0. Домашня перемога (1:0) була слабкою втіхою для донеччан.

Четвертою українською командою у Кубку УЄФА став дніпропетровський "Дніпро". У сезоні 1985/86 років "дніпряни" зуміли дійти до 1/8 фіналу, де поступилися тоді ще югославському "Хайдуку" зі Спліта.

Загалом за радянський період історії українського футболу стартове досягнення київських "динамівців", а саме 1/4 фіналу, так і залишилось найкращим. Зазначимо, що і в український період цей результат до останнього року був недосяжним.

Незалежна Україна
і Кубок УЄФА

Із здобуттям незалежності в України значно побільшало можливостей потрапити в Кубок УЄФА. Але загальний рівень українських клубів значно впав, тому результатами в цьому турнірі українці дуже довго не могли похвалитися. Українськими дебютантами знову стали київські "динамівці". Важка перемога над віденським "Рапідом" (1:0, 2:3) і нищівна поразка від бель­гійського "Андерлехта" (2:4, 0:3) - ось такий був здобуток киян у розіграші сезону 1991/92. Згодом столичний клуб міцно закріпив за собою путівку до Ліги чемпіонів і в другому, за значенням, турнірі з'являвся лише як невдаха кваліфікації або групового турніру ЛЧ. Щоправда, особливих дивідендів це не приносило. Якщо не брати до уваги нинішній рік, "Динамо" тричі потрапляло в Кубок УЄФА і тричі поступалося першому ж супернику ("Ксамаксу", "Бешикташу" та "Вільярреалу").

У решти українських клубів до середини 2000-х років був майже однаковий графік виступів: більш-менш вдала ква­ліфікація і невдачі в першому або в другому раунді основної сітки.

Так було з донецьким "Шахтарем" у 1994-му (тоді "гірники" взагалі не змогли подолати кваліфікаційний раунд), 1998-го, 1999-го, 2000-го - посівши третє місце в ЛЧ і поступившись в 1/16 фіналу іспанській "Сельті", у 2001-му, 2002-му, 2003 роках. Спіткали невдачі й одеський "Чорноморець" в 1995-му, 1996-му, 2006 роках; полтавську "Ворсклу" в 1997-му та 2000 році; криво­різький "Кривбас" - у 2000-му та 2001-му; запорізький "Металург" - у 2002-му та 2006 році. Не пощастило і львів­ським "Карпатам" у 1999-му, київському ЦСКА в 2001-му та харківському "Металісту" в 2007 році. Маріупольський "Іллічівець" у 2004 році взагалі не зміг подолати кваліфікаційне сито.

Окремо слід сказати про виступи ще двох вітчизняних команд, а саме про донецький "Металург" та дніпропетровський "Дніпро". "Метадон" чотири рази штурмував єврокубкову вершину і щоразу це закінчувалося невтішно. Поразки від "Вердера" (0:8) у 2002 році, "Парми" (0:3) в 2003-му та "Лаціо" (0:3, 0:3) в 2004-му викликали чимало обурення в серцях українських уболівальників.

На щастя, у той час дещо підсолоджував пілюлю невдач "Дніпро". "Дніпряни" першими зуміли в Кубку УЄФА (якщо брати до уваги період незалежності) напряму пробитися в
1/16 фіналу. Сталося це в 2004 році, а зупинив їх лише "Марсель" і єдиний гол Дрогба з пенальті. Наступного року вони спромоглися не лише пробитися у груповий етап, а й подолати його, проте знову в 1/16 поступилися "Партизану".

Естафету "Дніпра" в 2006 році підхопив "Шахтар". "Гірники" теж подолали груповий етап і також у 1/16 зазнали невдачі. 2007 року донеччани на один щабель підняли рекордну планку. Після третього місця в ЛЧ "Шахтар" в 1/16 Кубку УЄФА здолав "Нансі" і в 1/8 у "валідольному" двобої програли "Севільї" (гол голкіпера андалузців Палопа на останній хвилині основного часу, напевно,  досі сниться Ринату Ахметову). 

І ось настав 2009 рік - останній розіграш Кубка УЄФА і неймовірна кількість власних рекордів у виконанні "Динамо", "Шахтаря" та "Металіста". І хочеться вірити, що останнє ім'я команди-переможниці на трофеї буде саме українським.