Ця подія не стала сюрпризом – занадто багато мало скластися чинників, щоб головний переслідувач британця Себастьян Феттель зберіг хоч якісь шанси на продовження боротьби. Але і легким останній уїкенд для Хемілтона не став – прорив “Феррарі” у кваліфікації, зіткнення на першому колі та позаплановий піт-стоп змусили британця понервувати. Проте все для нього склалося добре і тепер Хемілтон офіційно став найтитулованішим представником британської корони у “Великих призах”.

“Кожна перемога відчувається по-новому, кожен чемпіонат відрізняється. Цей здається одним із кращих, і я думаю, це через те, що боротьба була з іншою командою – “Феррарі”, це ікона, а Себастьян – чотириразовий чемпіон світу, – розповів Хемілтон. – Якби я став чемпіоном у боротьбі з іншим суперником, відчуття були б не такими яскравими. Хочеться боротися із найбільш титулованими”.

Виграти три чемпіонські титули – вже неабияке досягнення, похвалитися яким могли всього 10 людей – трьох із них вже немає на цьому світі. Володарями чотирьох титулів тепер є п’ять гонщиків. Першим, кому це вдалося, в 1956 році став Хуан-Мануель Фанхіо – на наступний рік аргентинець завоював п’яте чемпіонство і тримав цей рекорд аж до початку 2000-х, коли на сцену вийшов “Червоний Барон”. У 2001-ому Міхаель Шумахер завоював четвертий титул, на наступний рік зрівнявся з Фанхіо, а в 2004-ому поставив новий рекорд – сім перемог. З 2010 по 2013 рік у Формулі-1 домінував “Ред Булл”, і в цей період чемпіоном ставав виключно Себастьян Феттель. І ось настав час Льюїса.

Чотири чемпіонати Хемілтон виграв за 11 років – стільки ж часу на чотири титули пішло у Міхаеля Шумахера. Льюїсу 32 роки – як і Шумі було тоді. Так що є всі шанси, що в подальшому Льюїс повторить досягнення легендарного німця. Принаймні у британця для цього є все, що потрібно, і питання лише в його власному бажанні цього досягнути.

Журналісти вже запитали Хемілтона, чи затримається він у Формулі-1 ще на кілька років. “Ви постійно запитуєте у мене про це, – відповів він, посміхнувшись. – Я насолоджуюся пілотажем більше, ніж будь-коли. І я буду ганятися у наступному році, а також, сподіваюся, трохи довше. Є довге життя і після Формули-1, і я не хотів би затримуватися тут довше, ніж слід”.

Хемілтон з’явився у “Великих призах” у 2007-ому. Британцеві, чемпіону GP2 і Формули-3, пощастило дебютувати одразу в “Макларені”, де давно слідкували і підтримували пілота, і цілеспрямовано вели у Формулу-1. Першим напарником британця став Фернандо Алонсо, дворазовий чемпіон світу. Передбачалося, що Хемілтон спочатку буде вчитися у досвідченого іспанця, але той майже відразу поїхав на одному рівні з чемпіоном. Алонсо це не сподобалося, між гонщиками почалася ворожнеча, що вилилася у справжній кошмар.

Спочатку з’ясувалося, що “Макларен” незаконно придбав креслення “Феррарі” – команда була оштрафована на 100 млн доларів і дискваліфікована в Кубку конструкторів, а у фіналі сезону Алонсо і Хемілтон упустили “Феррарі”, і чемпіонство дісталося Кімі Райкконену. При цьому, якби не помилка Хемілтона в Китаї, коли новачок вилетів при в’їзді на піт-лейн, титул був би у нього.

Але Льюїс реабілітувався у наступному році. Алонсо покинув “Макларен” після одного сезону і в боротьбі за титул не брав участі, а Хемілтон у драматичному бою на бразильській трасі “Інтерлагосе” в Сан-Паулу вирвав чемпіонство у місцевого улюбленця Феліпе Масси. Все вирішилося буквально в останньому повороті, коли Хемілтон пройшов Тімо Глока і фінішував п’ятим – однією позицією нижче і титул був би у Масси.

Той рік зробив Хемілтона чемпіоном, але він ще не став справжнім пілотом, а у 2009 році почалися важкі часи: вперед вирвалися “Браун” і “Ред Булл”, а “Макларен” опинився серед тих, що наздоганяють. Льюїс вперше опинився за кермом машини, свідомо нездатною боротися за титул. Разом із цим, відчувши себе переможцем, Льюїс почав відпускати незручні жарти на адресу суддів та придумувати незрозумілі відмовки, коли порушення (обгін під сейфті-каром у Мельбурні-2009) було очевидним.

Проте він продовжував боротися і разом із “Маклареном” повернувся на рівень найсильнішої команди чемпіонату. В кінці 2012-го MP4-27 була найшвидшою машиною в пелотоні, але все ж частіше ламалася, ніж вигравала. І в цей період Хемілтон прийняв рішення піти з команди і перейти в “Мерседес”. Багато хто тоді не розумів цього рішення: навіщо йти з топ-команди в колектив, який заледве добирається до подіуму?

Але саме в “Мерседесі” Хемілтон став тим майстром, який увійшов до числа п’яти найуспішніших гонщиків в історії спорту. Він вже попереду всіх за кількістю поул-позицій, а за кількістю виграних гонок він поступається лише Міхаелю Шумахеру – ні у кого серед діючих пілотів таких досягнень немає. Справа, втім, не тільки в результатах. Саме з “Мерседесом” Льюїс виріс, став набагато впевненішим у собі і як гонщик, і як людина.

У новій команді він знову зіткнувся з тим, що його напарник – його головний ворог. У 2014 році, коли “Срібні стріли” самі від себе не очікували такого відриву, Хемілтон впевнено переграв Росберга. Правда, у німця був ряд технічних проблем, але в 2015-ому перемога була куди більш впевненою – вже за кілька гонок до кінця сезону Ніко втратив будь-які шанси.

У 2016 році Росберг вклав у боротьбу з Хемілтоном усі свої сили – не тільки розумові, але і фізичні. Всі ці три роки регламент не змінювався, а переваг, якими володів “Мерседес”, ще не було ні у кого за всю історію “Формули”. Тото Вольф пізніше розповість, що атмосфера в команді була вкрай напруженою, і джерелом цієї напруженості був Росберг. “Я повинен був використовувати всі методи впливу, які у мене були”, – зізнався сам німець. Боротьба йшла на рівних, поки у Хемілтона в Малайзії не згорів мотор. Пізніше Льюїс програв у Японії і втратив реальні шанси на титул. Ніко став чемпіоном, а через кілька днів оголосив про відхід з “Великих призів”.

Хемілтона ця боротьба зробила іншим. Він, як і раніше, настільки ж жорстокий і непримиренний на трасі, але в той же час куди більш спокійний. Для Льюїса часів “Макларена” немислимо віддати напарнику третє місце і три очки, коли борешся за титул – як це зробив Хемілтон на “Хунгарорінге”. Тоді, до речі, британець у чемпіонаті програвав, і ніхто не кинув би в нього камінь за те, що той не став чекати Боттаса 10 секунд.

У “Мерседесі” Хемілтон отримав свободу самовираження, і саме вона підживлює впевненість гонщика. Він став ще більше часу проводити в компанії зірок і ще дивніше одягатися – і на тлі його перемог, критика світського способу життя пілота зійшла нанівець. У той же час Льюїс є чудовим послом спорту – серед його друзів Джастін Бібер і Неймар, він фотографується на подіумі з Усейном Болтом, а в клубі робить селфі з Семюелом Л. Джексоном. Як писали британські журналісти, Хемілтон, можливо, єдиний гонщик Формули-1, про якого дізнаються в Штатах.

Попереду у Льюїса переговори з “Мерседесом” про продовження терміну дії існуючого до кінця наступного сезону контракту. На тлі раннього продовження контрактів Ферстаппена і Феттеля зі своїми командами до 2020 року, бажання “Мерседеса” залишити у себе свого кращого гонщика цілком логічне, та й у Льюїса поки немає кращих варіантів.

“Не думаю, що на переговорах виникнуть труднощі, адже ми багато чого досягли разом. Я буду радий домогтися більшого для команди, для бренду, для наших спонсорів. В наступному місяці у нас буде час і можливість все обговорити. Мету на сезон виконано, пресингу більше немає – тепер ми можемо просто насолоджуватися гонками.

Чотири титули – це здорово, але тепер я хочу п’ять! Я міг би вчинити як Росберг, завершивши кар’єру, задовольняючись досягнутим, але зараз я відчуваю ще більший виклик. Попереду ще більш напружена боротьба, а я люблю складності!” – зазначив сам британець.