Футбольний клубний сезон завершився. Нині у футбольному господарстві спостерігається деяке затишшя. Одні гравці вже вирушили на відпочинок, другі намагаються влаштувати своє майбутнє, треті посилено готуються до континентальної першості, яка пройде на полях Австрії та Швейцарії. Оскільки до Євро-2008 ще далеко, а трансферні новини не дуже вражають, то нинішній час найкраще використати, аби підвести деякі підсумки в футбольному клубному сезоні.

Подвійні успіхи

Якщо загалом проаналізувати європейські цьогорічні чемпіонати, то можна побачити, що в більшості провідних континентальних першостях минулорічні чемпіони втримали свої позиції. Другий рік поспіль лаври найкращих команд своїх країн здобули анг­лійський "Манчестер Юнайтед", мадридський "Реал", міланський "Інтер", ліонський "Олім­пік" (французька команда взагалі восьмий рік не має собі рівних в рідному чемпіонаті). Якщо зазирнути і в другий європейський ешелон, то і тут спостерігається та сама картина: "Порту", ПСВ, "Селтік" та "Олімпіакос" також зуміли втримати чемпіонські традиції.  Єдиним винятком з цього списку можна назвати перемогу мюнхенської "Баварії", і тут є деякі нюанси, оскільки минулий сезон для мюнхенців був відверто провальним, а нинішній успіх цілком прогнозованим.

Головною причиною того, що немає сюрпризів у єврочемпіонатах, можна назвати слабку трансферну активність клубів в минулому міжсезонні. Ті ж переходи, які відбулися, майже не вплинули на малюнок гри того чи іншого претендента. І знову варто виокремити єдиний виняток у вигляді мюнхенської "Баварії", яка чи не єдина зробила певний висновок з невдачі в сезоні 2006/2007 рр. І була чи не найактивнішим гравцем на минулорічному трансферному ринку. І ця активність принесла свої плоди у вигляді майже беззаперечного домінування у внутрішньому чемпіонаті.

Проте розвиток подій в провідних європейських футбольних чемпіонатах був досить захопливий (якщо не брати до уваги останню частину). Тривалий час лідери, як коти з мишами, грали зі своїми конкурентами. Вони давали можливість наблизитися до себе на відстань витягнутої руки, але згодом переслідувачі самі дозволяли вкотре відірватися майбутнім чемпіонам. І цілком логічно, що за кілька турів до завершення чемпіонатів, чем­піони були фактично визначені. Не варто забувати і про те, що більшість команд, які претендували на "золото", намагалися вести боротьбу на двох, а подеколи трьох фронтах: внутрішня першість, національний Кубок і єврокубки. Але лише один європейський клуб зумів витримати цю напругу і це - "Манчестер Юнайтед".

Найкраща команда Європи

Цьогорічний успіх манкуніанців не підлягає жодному сумніву. "МЮ" насправді нині є найкращою командою Старого світу. І якщо згадати весь сезон, то з провідних команд саме "червоні дияволи" не мали жодного суттєвого спаду у власній грі. Це і дало змогу манкуніанцям здобути "золото" в найсильнішій лізі світу і перемогти у найвагомішому клубному турнірі. Англійський клуб нині виглядає командою без проблем. На кожній позиції в "МЮ" є гравці, які можуть змінити перебіг будь-якого матчу, а найголовніше - в клубі є найкращий гравець світу - португалець Кріштіану Роналду. Для півзахисника цей сезон вийшов просто фантастичним.  Він побив усілякі клубні рекорди результативності, при цьому португалець нарешті подорослішав і тепер  тримається набагато стриманіше, аніж в попередні роки. Його вартість нині оцінюють в 100-120 млн доларів США, і, як це не дивно, він насправді вартує цих грошей. Так, у фіналі Ліги чемпіонів португалець не забив одинадцятиметровий удар, але, на щастя, для його команди цей пенальті не став вирішальним. І через кілька років будуть згадувати лише фантастичні голи у виконанні Роналду.

Щодо інших клубів, то кожна з команд мала період про який їй хотілось би забути. В Англії  "Челсі" та "Ліверпуль" відверто провалили старт сезону, а "Арсенал" на початку весни виглядав жалюгідною тінню самого себе. В Іспанії усі команди в той чи інший час демонстрували гру, яку можна було назвати жалюгідною. В Італії "Інтер" лише завдяки вчасній допомозі суддів зумів перебороти кризу наприкінці зими і зберегти першу сходинку від атак столичної "Роми", самі "вовки", нав­паки, занадто багато втратили очок на початку сезону і дуже важко грали після матчів Ліги чемпіонів, подеколи не добираючи важливих пунктів. У Німеччині кризовий період теж спіткав усі команди. Навіть мюнхенський "монстр" наприкінці першого кола дивував усіх спеціалістів своєю безпомічною грою.  Те, як "Манчестер Юнайтед" відіграв усю турнірну дистанцію цьогорічного сезону може лише позитивно вплинути на вболівальників, які навіть забули про те, що ведуть "відчайдушну" боротьбу з американськими власниками команди.

Фортуна на боці Росії

Та якщо результат "МЮ" є закономірним, то успіх пітерського "Зєніту" в Кубку УЄФА є головною сенсацією євросезону. Команді Діка Адвокаата протягом усього футбольного року усміхалася удача. Спершу "Зєніту" пощастило, коли московський "Локомотів" спромігся виграти Кубок Росії, і дав путівку в Кубок УЄФА пітерському клубу. Згодом в груповому раунді другого за вагомістю європейського клубного турніру молодь англійського "Евертона" в абсолютно не важливому для себе матчі здолала в гостях голландський АЗ "Алкмаар"  і подарувала російському клубові можливість виступити в 1/16 фіналу. На перших стадіях плей-оф голи Погрєбняка та Аршавіна дали можливість пітерцям пройти "Вільярреал" та "Марсель". Отримавши настільки сильний заряд, ро­сійський клуб на одному диханні здолав німецькі "Баєр" та "Баварію", а у фіналі виявився сильнішим за ослаблений "Рейнджерс" (шотландці, на відміну від суперника, не мали двотижневої підготовки, яку чемпіону Росії надала місцева федерація). Приємно, що  до успіху російського клубу причетний українець Анатолій Тимощук. Варто згадати, з яким скептицизмом сприймалася ціна в 20 млн доларів США за перехід Тимощука з донецького "Шахтаря" в Північну Пальміру. Нині в Росії всі одноголосно стверджують, що він вартий таких грошей, і "Зєніт" за жодні кошти не хоче втрачати свого капітана.

Такі різні голландці

Ще одна цікава родзинка нинішнього євросезону полягає в діаметрально протилежних результатах, які досягли голландські спеціалісти на Заході і Сході Європи. Про удачу Діка Адвокаата було вже сказано. Ще одним улюбленцем долі став Гус Хіддінк, якій зумів вивести збірну Росії у фінальну частину Євро-2008. Хоча тут варто визнати, що це не голландець вивів росіян, а, скоріше, хорвати дали можливість триколірним випередити англійців. Окрім цих двох голландців, на Сході вдало попрацював і Лео Беєнхаккер, що зумів досягнути результату з іншим нашим сусідом -збірною Польщі. Маючи в своєму розпорядженні далеко не супергравців, спеціаліст зумів виконати поставлену перед ним мету.

Натомість інший настрій у голландців, що працювали на заході Європи. Франк Райкаард провів чи не найгірший сезон в каталонській "Барселоні" і вже покинув команду. Мартін Йол в середині сезону розпрощався з англійським "Тоттенгемом". Рональд Куман довів до цілковитої анархії іспанську "Валенсію", а Хуб Стевенс вирішив після завершення не зовсім вдалого сезону не продовжувати контракт з німецьким "Гамбургом".  Проте голландськими спеціалістами  цікавляться багато команд, і попит на них шалений, незважаючи на всі невдачі.