На диво, враховуючи рівень суперника (у випадку з луганчанами) і перебіг подій (у двобої киян), українські команди здобули перемоги. Якимось чином її величність Фортуна повернула борг за матч донецького “Шахтаря” проти “МанСіті” в якій “гірники” показали гру але не було результату. В Лізі Європи наші команди грою викликали більше нарікань, аніж задоволення, проте дали результат!

28 вересня 2017 року, увійде в історію луганської “Зорі”. В рамках другого туру групового етапу Ліги Європи луганська “Зоря” в Іспанії змогла здобути перемогу над “Атлетиком” з Більбао. Ця перемога стала не тільки першою виїзною, а й зовсім першою в рамках групового етапу Ліги Європи за всю історію луганчан. Подібного результату не очікував ніхто, та й до самого фінального свистка насилу вірилося, що український колектив все ж зможе утримати рахунок, встановлений в першій половині зустрічі. Але дива трапляються.

Обидва наставники, в порівнянні з минулими матчами, особливо й не міняли склад команд, випустивши всіх “бійців” основного складу і довіривши їм долю зустрічі. Вже з перших хвилин матчу “баски” вирішили показати, хто в домі господар, заволодівши м’ячем і почавши чинити тиск на суперника. Українці, немов злякавшись суперника, мало не пропустили в двох епізодах поспіль, що трапилися в перші п’ять хвилин поєдинку. Двічі наносив удар Муньяін: спочатку іспанець влучив у поперечину, а потім пробив вкрай неточно метрів з восьми. Ще через 10 хвилин іспанці знову пожаліли луганчан, не скориставшись помилкою Луніна, що зіграв на виході після кутового.

У таких матчах завжди є місце для фактора недооцінки. Дуже легко “баски” проходили оборону “Зорі” і створювали гострі моменти біля чужих воріт, і згодом це зіграло з ними злий жарт. Господарі дуже повірили в свої сили і розслабилися, тому дозволили підопічним Юрія Вернидуба відсунути гру від своїх воріт і збити такий швидкий темп.

Українці акуратно будували свої атаки, в основному використовуючи фланги, які, судячи з минулим матчів “Атлетика”, є серйозною проблемою для тренера, адже більшість голів у ворота “басків” прилітали після легких флангових проходів суперника. Першим спробував потривожити Ерреріна Гречишкін, завдавши удар з 35 метрів. Трохи пізніше випробовував удачу і Сілас, але удар бразильця був не настільки вдалий, однак приніс команді кутовий, який, можна сміливо сказати, став фатальним для “басків” у цій зустрічі. Саме після подачі з кутового від Сухоцького точний удар головою зміг нанести Ігор Харатін, переправивши м’яч у правий нижній воротарський кут. Подібне стало великим шоком як для публіки, так і для футболістів іспанського колективу, адже, можна сміливо сказати, гра йшла за їхнім сценарієм.

Мабуть, це десь надломило господарів, які мають вже досить тривалу безвиграшну серію. Луганчан цей гол десь “окрилив” і додав ще більшої впевненості, що стало наслідком того, що кількість атак в сторону воріт Ерреріна збільшилася. Так, і в обороні “Зоря” стала грати значно надійніше, все частіше підстраховуючи партнерів. Флангові футболісти атаки не забували повертатися, досить часто навіть опиняючись на оборонних позиціях. Саме подібна гра і не дозволила двічі успішно прорватися моторному Вільямсу, котрий пару раз технічно розправлявся з одним-двома футболістами, але підтримку від третього йому надломити жодного разу не вдавалося.

Під тиском господарів, підопічні Юрія Вернидуба довели як перший тайм, так і почали другий. Однак луганчани діяли грамотно, успішно граючи другим номером. Атаки “Атлетика” хоч і були небезпечні, але точність іспанців раз по раз підводила. Складно назвати відмінною гру Арітца Адуріса, який частенько мав шанси на взяття воріт, але програвав боротьбу голкіперу Луніну і захисникам. Не можна не відзначити впевнену гру у воротах юного гравця збірної України: голкіпер кілька разів дуже успішно виручав команду, особливо в другому таймі, справляючись з ударами іспанців і успішно діючи на виходах. В цілому можна сказати, друга половина зустрічі пройшла під повним контролем “Атлетика” – 71% проти 29% у володінні м’ячем вже говорять багато про що. Однак подібний контроль призводив до того що організовувалися провали в середній лінії у господарів, якими намагалися скористатися гості, але удари Андрієвського і Гордієнка, що вийшов замість Сіласа, летіли точно в голкіпера.

На останніх хвилинах матчу було видно, що сил у команди Вернидуба залишилося дуже мало, однак незважаючи на це, вони намагалися “чіплятися зубами” за кожен м’яч, кожен епізод. Подібне прагнення і самовіддача на полі і принесли українцям першу в історії перемогу в цій стадії, яку, думаю, надовго запам’ятають футболісти та уболівальники луганчан. У наступному турі “Зоря” буде битися з не менш грізним суперником – берлінською “Гертою”, яка також як і іспанці, будучи лідером в матчі, несподівано поступилася “Естерсунду”. Якщо луганчани зможуть зібратися силами і повірити в себе, то про луганчан будуть говорити не як про головне розчарування старту чемпіонату, а як про команду, яка демонструє хороший футбол і стабільно здобуває очки для України в загальний залік.

Столичному “Динамо” останнім часом “щастить” грати без вболівальників. Минулого тижня кияни проводили домашній матч проти “Вереса” при порожніх трибунах (вболівальники киян були покаранні за поведінку в матчі Суперкубка України). А вже через кілька днів в Белграді “Динамо” знову проводило поєдинок без глядачів на трибунах. Місцевий “Партизан” отримав бан від УЄФА.  Так само киянам “щастить” в Лізі Європи отримувати віртуальний приз “за волю до перемоги”. В першому турі підопічні Хацкевича програвали албанському “Скендербеу” з рахунком 0:1, проте святкували успіх 3:1. В матчі з “Партизаном”, рахунок вже був 0:2 не на користь українського клубу. Але, на щастя, і цього разу все завершилося перемогою. Проте, як не дивно, більшості вболівальників ця звитяга, не принесла позитивного настрою і головні акценти вони роблять на грі українців в першому таймі.

Хоча спершу все було не так вже й погано. Чверть години взаємних розвідок, без особливих загострень і з деякою територіальною перевагою господарів. Потім потихеньку почали розгойдуватися. Ось Піваріч блокує удар Евертона у ворота. Ось Циганков з-за меж штрафного перевіряє Стойковича, той на кутовий переводить. А потім Дерліс не реалізував дивовижний шанс відкрити рахунок в матчі. Циганков з флангу віддав у штрафний майданчик Кравцю, той кидає м’яч прямо на ногу Гонсалесу. Але парагваєць примудряється потрапити в лежачого голкіпера – Стойковича.

І... “Динамо” десь в цей момент “закінчилося”. “Почався” “Партизан” і “тривав” “Партизан” до самої перерви. Сума пробив крізь “стінку” поруч зі штангою. Подача, кутовий, ще подача, ще ... Оборона киян потихеньку скрипить і дограє до першого провалу. Банальне вкидання з-за бокової зліва в атаці господарів, Тавамба йде в штрафний майданчик, немов хлопчика, відкидає корпусом Виду, віддає в центр Ожеговічу, якого чомусь залишив без опіки Кадар,  і Огнен без перешкод пробиває у дальній кут – 1:0.

Де перший гол, там і другий. Сума котить на Тавамба, перед камерунцем спиною до суперника кидається Кадар, намагаючись вгадати, в яку йому сторону розгортатися-зустрічати. Не вгадує і не заважає форварду спокійно прицілитися і знову пробити Коваля – 2:0.

На цьому Кадар не заспокоюється і вирішує забити третій гол – котить Ковалю в “рамку”, і очманілий від такого “креативу” Максим в стрибку лише в останній момент встигає вигребти м’яч з лінії воріт. На цій мажорній ноті фаворити з першого кошика посіву пішли в роздягальню.

Жарти про Лужного вже набили оскому, але, якісь чарівні “подарунки” для п’ятих точок повинні в природі існувати, бо без них ці трансформації киян після перерви не пояснити ані замінами (на лавку були посаджені Циганков і Кравець, замість них в бій кинуті Бесєдін та Мораес), ані тактичними корективами (Буяльський пішов вправо, Гармаш “сів” глибше, до Сидорчука, Бесєдін та Мораес по черзі виходили на вістря атаки). Клацнули тумблером, і команда не те, що побігла, а більш-менш виразно заграла. Ну, з поправкою на загальний нинішній рівень.

Пройшло дев’ять хвилин і кияни забили. Не з гри, а з пенальті. Після удару Піваріча зі стандарту, Ожеговіч в “стінці”, вирішив чомусь пограти в волейбол. Пенальті чітко реалізував Мораес. Забивши, кияни додали й перехопили ініціативу. І почались моменти. Двічі міг забивати Віда, але після кутових з одним ударом хорвата впорався голкіпер, інший постріл пролетів повз мету. Згодом Мораес віддав чудову діагональну передачу Бесєдіну. Артем увійшов у штрафний майданчик, “похитав” опонента, і різко, в стилі Ярмоленка, пішов до лицьової лінії звідти, в стилі того ж Андрія, накинув назад під удар Буяльському,  а той, у дотик, відправив круглого у сітку – 2:2.

Бесєдін взагалі героєм стати міг, але, обікравши захисника і увірвавшись у самоті в штрафний майданчик, примудрився замість гольової передачі Мораесу відпустити м’яч від себе і подарувати його Мілетічу. Проте третій гол в ворота “Партизана” таки відбувся. На 84-й хвилині Буяльський завдав удар по воротах, але м’яч влучив у поперечину. А на добиванні першим опинився Мораес, який і переправив м’яч у сітку – 2:3.

Звичайно “Партизан” побіг рятуватися. Але на полі був вже не той суперник з першого тайму, так що моментів біля воріт Коваля більше не відбулося, і, відрахувавши 90 хвилин і чотири додані, норвезький арбітр припинив матч, зафіксувавши перемогу гостей.

Радіти їй потрібно, але чомусь важко. Здавалося, після першого тайму проти бідолашного “Скендербеу” в першому турі гірше бути вже не може. Виявилося, що може. І не покидало відчуття, що якби “Партизан” в якості бонусу отримав заповнені трибуни, гостей просто порвали б на шматки ще до перерви.

Тепер на киян очікують молоді швейцарські хлопці, які цього сезону викинули “Динамо” з Ліги чемпіонів. Країна жадає помсти, головне, щоб гравці її оформили.