Те, що український хокей перебуває в жахливому стані давно не секрет. І складається враження, що хокейні функціонери роблять все, аби остаточно знищити цей вид спорту в країні. Мало того, що хокейні клуби зникають як роса на сонці, так ще й для тих хто хоче вижити в цій ситуації робляться перепони з якими впоратися важко.

Нинішнє літо не стало виключенням. На його початку на зборах клубів Української хокейної ліги було прийнято революційне рішення, яке відкриває безліч питань стосовно майбутнього всього українського хокею. За задумами функціонерів з сезону 2017/2018 в чемпіонаті України зможуть виступати гравці не старше 1993 року народження. Причому їх кількість також буде обмежена – не більше п'яти осіб 1993-1996 років народження на команду.

Для початку варто відзначити, що це рішення не було остаточним і мало декларативний характер. Однак час йшов, і до початку нового сезону залишилося вже не так багато часу, а це рішення досі існує.

Не секрет, що з року в рік українські хокейні клуби стикаються з однією і тією ж проблемою – нестачею коштів, повідомляє sportarena.com.

Почавши багатообіцяюче, Українська хокейна ліга створена влітку 2016 року, дуже швидко перетворилася в черговий проблемний проект. Із шести клубів, що стартували в чемпіонаті, три ледь не залишили його під час сезону. “Дженералз” (Київ) практично розвалилися вже наприкінці жовтня, “Витязь” (Харків) за традицією був проблемним весь рік, а дебютант чемпіонату України “Кривбас” (Кривий Ріг) пережив два скорочення зарплатної відомості гравців. Спочатку ще до старту сезону, а потім ближче до зими.

Після закінчення сезону УХЛ спочатку оголосила про пошук клубів, попутно гарантувавши те, що в Україні гарантувати практично неможливо – контроль виплат зарплат співробітникам і хокеїстам. Потім було оголошено про рішення відмовитися від ліміту на легіонерів. Обидві заяви більше були схожі на піар. Необхідності в скасуванні ліміту не було, тому що рідкісний клуб України міг би собі дозволити навіть 10 іноземців (попереднє обмеження), нові клуби в лігу також не прагнули.

Все змінилося 25 і 26 травня. У ці дні відразу чотири клуби заявили про неможливість взяти участь у наступному сезоні 2017/2018 – “Білий Барс” (Біла Церква), “Витязь” (Харків), “Дженералз” (Київ) і “Кривбас” (Кривий Ріг).

Вичекавши невелику паузу, 7 червня Ліга і клуби зібрали спеціальну конференцію, де оголосили про вище вказані рішення. Фінансове становище клубів і прагнення омолодити український хокей – саме ці дві причини були названі офіційними в заяві Ліги. А рішення про віковий ліміт було проголошено як єдине, яке в умовах слабкого фінансування клубів може врятувати чемпіонат України з хокею.

Прагнення клубів і Федерації зрозуміле – зберегти чемпіонат за будь-яку ціну. Однак методи, які мають намір використати, досить ризиковані і при більш глибокому аналізі не зовсім логічні.

Головне і дуже просте питання: що забороняє клубам формувати молодіжні команди без всяких обмежень, офіційно закріплених у регламенті? Якщо у клубу немає можливості брати гравців у віці й за гроші – він цього не робить. Дуже хороший приклад показав “Білий Барс”, в складі якого в двох поспіль сезонах знайшлося місце всього декільком хокеїстам старше 18 років. І це ніяк не заважало команді виступати в національному чемпіонаті.

Виходить, клуби банально не довіряють один одному. Немає гарантії того, що посеред сезоном знову не почнеться гонка озброєнь між двома-трьома клубами в боротьбі за чемпіонство.

Тому учасники Ліги вирішили документально закріпити в регламенті ефективні, хоча й ризиковані обмеження можливостей команд. Адже різні варіанти зі стелею зарплат, які могли б стати альтернативою для вікового ліміту, в українських реаліях неможливі. Стелю зарплат можна легко обійти, якщо платити гравцям зарплату в конвертах (власне, зараз майже всі так і роблять) або підвищити преміальні.

Дивним виглядає і вся схема з відходом і поверненням четвірки команд з УХЛ. Спочатку “Білий Барс”, “Витязь”, “Дженералз” і “Кривбас” наче по команді протягом доби заявляють про неможливість утримувати команди УХЛ, а потім також синхронно повертаються в процес реорганізації ліги. Ну, крім “Витязя”, яких запланували замінити на “Динамо” (Харків). Однак, по суті, під новою вивіскою мала бути стара команда з тією ж особою на чолі – колишнім президентом “Витязя” Валерієм Середенком.

Найцікавіше в цій ситуації, що той же “Білий Барс” у минулих сезонах грав саме молодіжним складом. Так що бюджет “Барсів” в сезоні 2017-2018 буде не сильно відрізнятися від бюджету клубу попереднього сезону. Що змінилося за своєю суттю, що керівництво “Білого Барса” різко передумало?

У “Дженералз” і “Витязі” в минулому сезоні головним завданням було знайти гроші на оренду льоду й на те, щоб просто дістатися на виїзд. Про зарплати мова і зовсім не йшла. Але якщо у клубів і так майже не було зарплат в минулому сезоні, що зміниться в наступному? Де гарантії, що цього разу клуби не знімуться посеред сезону?

Більш-менш стабільно виглядав “Кривбас”, але клуб протягом сезону пережив два скорочення зарплат, які опустилися до рівня кількох  сотень доларів на місяць. У Кривому Розі немає випускників школи, які вже зараз дозволили б “Кривбасу” набрати гравців віком 16-18 років. А значить все одно необхідно набирати гравців з інших міст, надавати їм житло і гроші на харчування. Тобто, максимальна економія на тлі минулого сезону – до 50 тисяч доларів на зарплатній відомості. Це критична ціна участі-неучасті команди в УХЛ?

Є своя школа у “Галицьких Львів”, є гравці віком 16-17 років, і вже є проста клубна структура. Однак участь у УХЛ з восьми клубів автоматично має на увазі істотне збільшення бюджету на роз'їзди по Україні, які саме для Львова будуть найдальшими. У підсумку, клуб хоча й підписався під декларацією, але не дав 100% гарантій участі в УХЛ. Ще більш цікаво, що від Львова на зборах виступав Маркіян Лубківський, а не президент клубу Микола Романюк. Виступ Лубківського став несподіванкою навіть для самих “Левів”. Адже Лубківський не має ніякого юридичного відношення до клубу. Він не входить ні в керівництво клубу, ні в число його засновників.

Як би не було на даний момент (за місяць до старту першості), контракт з УХЛ підпісали п’ять клубів – “Білий Барс” (Біла Церква), “Галицькі Леви” (Новояворівськ), “Динамо” (Харків), “Донбас” (Донецьк), ХК “Кременчук”. Також близький до підписання контракту “Дніпро”, в якого проблеми з подачею документів. Окрім того, цього тижня було анонсовано створення ще одного клубу – “Броварські Вовки”, представники яких заявили про початок перегляду хокеїстів для команди.

Але повернемося до сумно­звісного рішення стосовно вікового цензу. Справа в тому, що УХЛ – це професійна ліга, де стосунки між клубом (роботодавцем) і хокеїстами (працівниками) регулюються трудовими договорами.

З точки зору трудового законодавства, вікова заборона УХЛ, в разі його офіційного введення, може стати порушенням міжнародної конвенції про працю і Трудового кодексу України, в одній зі статей якого є чітка згадка про заборону дискримінації за віком.

Саме цим скористалися провідні гравці країни та звернулися з відкритим листом до міністра молоді і спорту Ігоря Жданова, в якому попросили чиновника скасувати переформатування УХЛ в по суті молодіжну лігу. У результаті, практично всі хокеїсти старше 20-ти років просто залишаться без роботи. І як в такому випадку бути зі збірною країни?

У зверненні йдеться: “Ми, що нижче підписалися, звертаємо вашу увагу на рішення, яке стало відомо за результатами засідання Української хокейної ліги 7 червня 2017 року. Як було оголошено, представники клубів підписали меморандум про введення вікового цензу на участь в хокейному чемпіонаті України сезону-2017/18. Було вирішено, що в національній хокейній першості не зможуть взяти участь гравці старше 1993 року народження, і тільки 5 гравців 1993-1996 років народження зможуть представляти національні клуби. Ми просимо Міністерство вплинути на цю ситуацію, яка може зруйнувати імідж українського хокею в очах міжнародної спільноти, так як рішення УХЛ є грубим порушенням прав і свобод людини. Меморандум про введення вікового цензу явно суперечить не тільки духу спорту, змагань, а й грубо порушує права людини і законодавство України про працю.

Згідно зі статтею 24 Конституції України “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. Дуже сподіваємося, що ви не дозволите зруйнувати надбання хокейної історії України та допоможете вирішити цю проблему. Часу до початку нового сезону залишається все менше, а невизначеність і відсутність будь-якої позиції ФХУ ускладнює і виключає працевлаштування хокеїстів, оскільки клуби вже не хочуть укладати контракти з гравцями, які підпадають під віковий ценз, тим самим порушуючи законодавство України”.

Федерація хокею України, яка по суті мала відповісти на цей лист, чекала з відповіддю майже два тижні і в середу президент ФХУ Анатолій Брезвін в офіційній відповіді повідомив, що не підписуватиме регламент Ліги в тому випадку, якщо його статті будуть вводити обмеження за віком та іншими ознаками, таким, що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, якщо УХЛ все ж вирішить внести пункт про вік в офіційний регламент, Лізі не дадуть дозволу на проведення турніру під егідою ФХУ і відповідно міжнародної федерації хокею. Тобто УХЛ втратить статус чемпіонату України.

Як би не було, але існує загроза того, що Ліга не включить віковий ценз в регламент чемпіонату (який ще досі не оприлюднений), однак буде існувати джентльменська домовленість між клубами. А це може призвести до судових тяжб і остаточно знищити хокей у країні.

Адже настільки жорстке обмеження у віці може викликати питання у світової федерації хокею. Чемпіонат може бути розцінений не як професійний. Це не дозволить збірній України взяти участь у наступному чемпіонаті світу. Федерація може бути оштрафована або навіть дискваліфікована.

Наслідки для українського хокею в такому випадку будуть плачевними – збірні України можуть бути змушені почати свій шлях заново, як в 1992 році, з самих низів світового хокею – граючи з Люксембургом, Південною Африкою та іншими екзотичними хокейними карликами.

Звичайно, стверджувати що такий сценарій відбудеться неможливо. Подібні обмеження в національному чемпіонаті – прецедент світового рівня, тому наслідки передбачити складно. Свого часу, в чемпіонаті Білорусі з хокею внесли до регламенту норму, при якій кожен клуб міг заявити на сезон не більше семи осіб віком старше 28 років.

Але мова не йшла про повну заборону гравців старше будь-якого року народження. Тобто, гравців не позбавляли права на професію, а просто висували жорсткіші вимоги до кандидатів. У підсумку, вже через рік цю норму з регламенту чемпіонату Білорусі прибрали, визнавши помилковою.