Перемога та дві нічиї – результат більш ніж оптимістичний, враховуючи доволі песимістичні настрої вболівальників напередодні старту єврокубків. Шанси “Олімпіка”, “Олександрії” та й київського “Динамо” оцінювалися невисоко. Проте зараз з’явилася надія, що клубам до снаги вийти в наступне коло змагань.

Першими на футбольне поле вийшли столичні “динамівці”, які приймали швейцарський “Берн”. Напередодні гри  багато говорили про те, що суперник “Динамо” попався непростий, колючий, і киянам, які перебувають у процесі перебудови, буде дійсно складно пройти далі. Тим більше перед очима був минулорічний приклад донецького “Шахтаря”. Та й вболівальники зі стажем добре пам’ятають ляпас киянам, від іншого швейцарського клубу – “Туна”.

Але і “Янг Бойз” побоювався “біло-синіх”, і, судячи з того, який склад виставив на гру Аді Гюттер, відверто погодився на роль другого номера.

На початку сезону “Берн” вразив раціональною грою в атаці, яка була побудована навколо двох різнопланових форвардів і технічних, і швидких флангів. Однак головний тренер “Янг Бойз” вирішив перестрахуватися і виставив трьох опорних півзахисників (досвідченого Саного і двох новачків – Ебішера та Соу), пожертвувавши швидкісним форвардом Роже Ассалем. Досить дивний вибір – залишити в основі стовпа Оаро, якому протистояв такий же габаритний Хачеріді, при цьому робити ставку на контргру. Відхід від власних принципів свідчив лише про одне – швейцарці приїхали до Києва, розраховуючи, в першу чергу, не програти.

Олександр Хацкевич залишив той же склад, який здобув важливу, з точки зору психологічної впевненості, перемогу над “Шахтарем”. Коваль знову захищав ворота, лінію захисту сформували Морозюк, Хачеріді, Віда та Кадар. Шепелєв і Сидорчук працювали в центрі поля, Ярмоленко атакував праворуч, Гонсалес – з протилежного флангу. На вістрі вийшов Мбокані, тоді як Гармаш діяв трохи нижче.

Поєдинок обидві команди почали без будь-якого поспіху. Обидві команди з перших хвилин сповідували ідентичний тактичний малюнок: вони намагалися за допомогою довгої передачі закріпитися на половині поля суперника, після чого можна було підтягувати вперед великі сили. І при втраті м’яча “Динамо” і “Янг Бойз” діяли однаково: щільно пресингували, а якщо це ні до чого не приводило, то одразу слідував тактичний фол. Обережність понад усе.

Чесно кажучи, здалося, що Хацкевич побоювався стартової активності противника, причому такі думки виникли не на рівному місці, адже рік тому команда Гюттера саме в такому стилі розпочала поєдинок проти “Шахтаря” у Львові. І в дебютні 10-15 хвилин “гірникам” доводилося несолодко – банально вибивали м’яч подалі від своїх воріт. Складно говорити про плани Гюттера, але навіть якщо він збирався агресивно починати зустріч, то подібні спроби кияни припинили дуже обережною грою. Максим Коваль спочатку отримував м’яч набагато частіше, ніж, наприклад, Мбокані.

Дебютний удар по воротах завдали гості на 14-й хвилині (Секу Саного), коли злегка похвилюватися довелося нашому голкіперу, але вже через кілька миттєвостей “Олімпійський” був на ногах. До того моменту кияни осміліли, взявшись зустрічати швейцарців не в районі центрального кола, а вище, причому одна з перших спроб наступального пресингу виявилася результативною. Євген Хачеріді зіграв на випередження, Мбокані моментально кинув п’ятою м’яч на хід Гармашу, якого захисник зупинив, але безхазяйний “снаряд” підібрав Ярмоленко, і легко переграв воротаря.

“Динамівці” й без гола поступово знаходили впевненість у власних силах, остаточно переконалися в тому, що їх план на гру працює, що матч знаходиться під їх контролем, вони диктують умови на футбольному полі. Саме в такому ось спокійному стилі, знову застосовуючи пресинг вже у виконанні Володимира Шепелєва, “біло-сині” забили другий м’яч. Якщо раніше м’яч дійшов до пункту призначення за маршрутом Мбокані - Гармаш - Ярмоленко, то тепер кияни зробили рокіровку, працюючи за схемою Гармаш - Ярмоленко - Мбокані. У цій атаці хотілося б звернути увагу на те, що Андрій навмисно притримав м’яч, чекаючи не стільки активності Мбокані, скільки додаткового підключення Шепелєва, Гармаша і Гонсалеса – всі вони встигли знайти вільні зони, чекаючи передачі. Але Ярмоленко реалізував найочевидніший план, все-таки знайшовши Дьємерсі, а той п’ятою (знову) закотив м’яч у порожні ворота.

“Янг Бойз” відверто не розумів, як знаходити вільні зони на половині поля суперника, а Гійом Оаро відчув на собі всю міць щільної опіки з боку Хачеріді. Всього один раз французький нападник знайшов момент для удару, коли його чомусь опікав низенький Морозюк, але Оаро пробив неточно. До слова, в подальшому подібних помилок кияни не допускали – у другому таймі Гійом продовжував залишатися відрізаним від команди.

Друга половина зустрічі пройшла на одному диханні, провиною чому, перш за все, результат на табло, який змушував гостей діяти активніше. Вони йшли вперед, часто втрачали м’яч, а кияни регулярно знаходили можливості для контргри. До перерви “динамівці” продемонстрували приголомшливу ефективність, перетворивши два удари в отвір воріт на два голи. А після антракту ця тенденція змінилася: тепер кияни мали купу гольових нагод, але реалізація залишалася на нульовому рівні. Детально розбиратися у всіх моментах “біло-синіх” немає сенсу – скажемо лише, що при нормальній реалізації рахунок міг бути занадто непристойним, а чому не вдавалося доводити відмінні випади до логічного завершення – з цим має розібратися тренерський штаб столичного клубу.

Білоруський фахівець відчайдушно не хотів проводити заміни, боячись порушити відмінний баланс на футбольному полі, але вдатися до рокіровки довелося. Сергій Сидорчук пошкодив задню поверхню стегна – довелося випускати Микиту Корзуна, який, що трохи дивно, вкрай своєчасно ходив в атаку й навіть міг забити, але гостей виручив воротар. Вже десь з 60-ї хвилини дуже важко було Гонсалесу, але парагваєць на тлі пекельної втоми продовжував бігти вперед, не забуваючи на останніх краплях сил повертатися назад.

Гонсалес дочекався своєї заміни тільки на 80-й хвилині, коли повністю виснажився. І не дарма наставник не хотів нічого міняти, оскільки Віктор Циганков на останніх хвилинах припустився помилки: він приєднався до Кадара, який і без додаткової допомоги тримав під контролем Кевена Мбабу. Той побачив, що в спорожнілій зоні виявився Роже Ассаль, на простріл якого встиг Крістіан Фасснахт, який випередив Морозюка. В одну мить дуже комфортний рахунок 2:0 перетворився у вкрай небезпечний – 2:1. І коли вже всі змирилися з таким підсумком, своє слово сказав Гармаш. М’яч, який вибивав від своїх воріт Коваль, повинен був прилетіти до Мбокані, на якого звернули увагу всі захисники, але снаряд їх благополучно перелетів, опинившись у тій зоні, де самотній Денис легко розібрався з воротарем.

Рахунок не можна назвати по-справжньому переконливим, тому розслаблятися не можна. Тим більше що всі пам’ятають долю “Шахтаря”: донеччани роком раніше так само впевнено виграли вдома, а на виїзді капітулювали з аналогічним рахунком 0:2, програвши потім серію пенальті. У динамівському випадку 0:2 – це взагалі смертельні цифри, так що на штучному полі в Берні доведеться ще мінімум 90 хвилин провести на найвищому рівні.

А ось для “Олімпіка” і “Олександрії” матчі-відповіді стануть ще більшим випробуванням. Хоча у їхньому випадку, добре що не програли.

Для донецького клубу, матч проти грецького ПАОКа, був історичним – першим в єврокубках. Суперник для такого дебюту попався вкрай складний – грецький клуб давно знає смак європейських клубних турнірів, виступаючи там з року в рік.

Роман Санжар випустив у старті, мабуть, оптимальне поєднання гравців, за наявними документами. До того ж, в заявці виявився і Антон Поступаленко, торішній лідер “Олімпіка”, який повернувся в команду буквально перед оприлюдненням заявки на матч.

Станоєвич, в свою чергу, також випустив в основі досить міцний склад, натякаючи на претензії ПАОКа, щоб забезпечити собі вихід в наступний раунд вже за підсумками першого матчу. Відзначимо, що місце в старті знайшлося і футболістам, добре знайомим українським уболівальникам – екс-дніпрянам Лео Матосу та Євгену Шахову.

З перших хвилин матчу греки забрали м’яч під свій контроль – підопічні Санжара були змушені пресингувати суперника, але потім гравці “Олімпіка” набули впевненості в своїх силах і відсунули гру на чужу половину поля, не боячись комбінувати та пробивати по воротах з будь-яких позицій. Варто зазначити, що дебют донецького клубу в єврокубках вийшов досить непоганим, особливо, з огляду на клас гравців ПАОКа, які за своїм статусом на голову сильніші за своїх візаві. Здавалося, що “Олімпік” не вперше грає на європейському рівні.

Щоправда, підопічні Станоєвіча могли охолодити запал донеччан на 16-й хвилині, коли Креспо виявився один перед воротами Махарадзе після прострілу від Кампуша, але пробив вище поперечини, простивши українців. У першому таймі можна згадати достатню кількість ударів по воротах, але жоден з них на забитий гол не тягнув, в результаті чого колективи вирушили в роздягальні з нульовою нічиєю.

Початок другого тайму виявився просто казковим для “Олімпіка” – на 49-й хвилині Богданов подав у воротарський майданчик зі штрафного, а Біленький виграв боротьбу на другому поверсі і відправив м’яч у сітку – 1:0.

Очікувалося, що підопічні Санжара відійдуть в оборону після забитого гола, але вийшло навпаки. Протягом декількох хвилин Моха, Лук’янчук і Богданов по черзі могли подвоїти перевагу господарів, проте Рей кілька разів врятував свою команду. Здавалося, що, якщо донеччани продовжать пробивати по воротах ПАОКа, то все-таки заб’ють другий гол. Але вийшло зворотне – Педро Енріке, який щойно вийшов на заміну, отримав м’яч на правому фланзі, легко пішов від Немчанінова, увірвавшись в штрафний майданчик, потім залишив не при справах Шабанова і відправив м’яч у сітку воріт Махарадзе – 1:1.

Забитий гол додав впевненості гостям, які повністю заволоділи ігровою перевагою, але не створювали ніякої небезпеки біля чужих воріт. Ближче до кінця поєдинку “Олімпік” пішов вперед в надії вирвати перемогу в матчі, але по-справжньому потурбувати Рея більше не вдалося. Перекреслити всі сподівання на прийнятний для господарів результат міг Кравченко на 93-й хвилині – Антон пробив метрів із 35-ти по своїх (!) воротах, але, на щастя, Махарадзе врятував свою команду.

Підопічні Санжара всіх приємно здивували своєю грою проти грізного суперника. Дебют донецького клубу виявився вражаючим, і ніхто не повинен дорікати “Олімпіку” в разі його вильоту з Ліги Європи після матчу-відповіді в Греції. А в Салоніках, як відомо, завжди дуже спекотно на трибунах, так що українським футболістам доведеться протистояти не тільки гравцям ПАОКа, але і їх 12-ому гравцеві.

Зуміла вистояти нічию і “Олександрія” в матчі проти румунської “Астри”. Команда Шарана впевнено розпочала зустріч і моментів у українського клубу було більше. Але коронна проблема Шарана у всіх командах – реалізація. Нульову нічию можна назвати невдачею для українців, адже в першому таймі олександрійці кілька разів могли виходити вперед.

У другому таймі “Астра” вирівняла гру, але було помітно, що “Олександрія” продовжує контролювати поєдинок. Так було аж до 80-ї хвилини, коли з поля був вилучений Басов. На 78-й хвилині зустрічі він отримав другу жовту і залишив свою команду в меншості. Останні хвилини були дуже нервовими, але табло стадіону в Джурджу так і не змінилося, тож все вирішиться в домашній, для українського клубу, грі.