У матчі за Суперкубок країни віч-на-віч зійдуться давні та непримиренні суперники донецький “Шахтар” і київське “Динамо”. Ще до початку двобою навколо зустрічі раптово стали виникати не дуже приємні ситуації, генератором яких були футбольні чиновники.

Насамперед ФФУ раптово призначило головним суддею зустрічі Анатолія Жабченка, який є фігурантом бази “Миротворець”, яка спеціалізується на виявленні людей, що порушують закони України. Туди він потрапив у червні, за даними ресурсу, Жабченко та ще один український футбольний арбітр Юрій Вакс проживають в анексованому Криму, отримали російське громадянство і постійно незаконно перетинали кордон України через закриті пункти пропуску.

Вже відомо, що Держприкордонслужба України перевірить футбольних арбітрів Анатолія Жабченка та Юрія Вакса, які числяться в базі “Миротворця”. Про це Крим.Реалії розповів речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.

“Ми інформацію черпаємо з двох джерел – спецслужби та власних перевірок. Чи є інформація про цих двох осіб, на даний момент мені невідомо. Якщо така інформація прийде до нас через наш сервіс “стоп лист” або будь-яким іншим чином, у формі звернення громадян або по лінії правоохоронних органів, природно, ми візьмемо до уваги і будемо на неї реагувати”, – сказав Слободян.

Сам арбітр не приховує радості від призначення.

“Протистояння “Шахтаря” і “Динамо” – це великий матч, це мрія багатьох арбітрів, домогтися можливості судити поєдинок такого рівня. Я коли починав судити, мені здавалося, що відпрацювати такий топовий матч, провести його добре, а не так, щоб потім всі кісточки перемивали, це був пік для мене. Після того, як я провів ці кілька матчів, то як і раніше вважаю, що це топовий матч, але мені є куди рости. Судити матчі “Динамо” проти “Шахтаря” – це як наркотик, хочеться ще і ще”, – розповів Жабченко в інтерв’ю телеканалу Футбол 1.

Й одночасно дуже незрозуміло відповів на запитання про свою присутність у “Миротворці”: “З раннього віку я відчував, що ця країна дала мені все. Не можна просто так перекреслити 26 років життя і опинитися десь незрозуміло ким, новою людиною. Це не для мене. Я намагаюся просто йти до своєї мети і гідно представляти Україну на міжнародному рівні”, – зазначив Жабченко.

Тепер усі з нетерпінням очікують, чи вийде Жабченко на поле в Одесі, чи ФФУ доведеться шукати нового арбітра.

Не менш скандальним вийшло зізнання президента УПЛ Володимира Генінсона, який раптово вирішив, що офіційна історія українського футболу – це ніщо.

“У нас не залишилося вибору ще півтора роки тому. Як тільки ми почали переговори, ми отримали настільки відкриті обійми від мерії, що вибору не було. Для нас Одеса – перше футбольне місто України”. Все-таки перший футбол прийшов в царську Росію через Одесу від англійських моряків. Це Перлина біля моря, і ми намагаємося зробити все, щоб Суперкубок проходив тут”.

Таким чином той факт, що ФФУ визнало, що перший матч в Україні був проведений у Львові, для президента УПЛ є неважливим.

Але повернемося до суто футбольної складової Суперкубку. Газета “Спорт Експрес” спробувала оцінити шанси обох команд на перемогу.

 1. Психологічна перевага. Якщо гірники в минулому сезоні виграли всі трофеї крім Суперкубка, то кияни ювілейний для себе рік можуть вважати провальним. При цьому “динамівці”, включаючи кубковий фінал, з п’яти поєдинків поступилися в трьох при одній перемозі та нічиї. До того ж, гірникам в нинішнє міжсезоння вдалося зробити чи не головне – зберегти провідних гравців, за винятком ветерана Олександра Кучера. Лідери минулого сезону на чолі з Даріо Срною, Ярославом Ракицьким і бразильцями – на місці, а ці футболісти мають величезний досвід успішного протистояння з “Динамо”.

 2. Бразильські чарівники. Безумовно, “Шахтар” з бразильцями і без них – абсолютно різні команди. Тайсон, Марлос, Бернард і, в якійсь мірі, Дентінью здатні розігнати швидку атаку або контратаку, віддати останній пас і завдати результативний удар. Особливо виділяються на загальному тлі надхтехнічний Марлос і реактивний Тайсон, швидкісні якості якого часто зумовлюють загальний темп атак “гірників”. Тим часом, як і у більшості латиноамериканських футболістів, гра донецьких чарівників м’яча вельми залежна від їх настрою. Якщо ж все складається добре, зупинити їх видається важкою задачею.

 3. Досвід. На тлі триваючої зміни поколінь у “Динамо”, гірники зберегли склад, в якому тон задають якраз досвідчені виконавці, які пройшли серйозну школу міжнародних і єврокубкових матчів. Практично у всіх лініях донеччан є мастодонти, без яких команду Паулу Фонсеки і уявити неможливо: виняток становить хіба що позиція єдиного форварда. Навіть 21-річного універсала Вік­тора Коваленка навряд чи можна назвати недосвідченим гравцем, що вже говорити про всіх інших?!

 4. Тренер. Ще рік тому, коли Паулу Фонсека очолив донецький клуб, було зрозуміло, що основним завданням португальського фахівця буде зберегти переможні традиції Мірчі Луческу. Після вильоту від скромного швейцарського “Янг Бойз” в кваліфікації Ліги чемпіонів, Фонсека своєчасно звернув кадрові експерименти, і вже восени “Шахтар” виглядав дуже сильно та монолітно.

За рік роботи з “гірниками” португалець встиг розібратися в хитросплетіннях нашого футболу, і, що головне, в першому ж своєму сезоні завоював золотий дубль. Новий наставник “Динамо” Олександр Хацкевич, в свою чергу, чимало пограв у чемпіонаті України і навіть встиг попрацювати з молодіжним складом киян, проте поки білорус знаходиться фактично на самому початку свого клубного тренерського шляху. Принаймні, на такому рівні. Фонсека ж до “Шахтаря” встиг плідно попрацювати з “Брагою”.

 5. Стадіон. Не секрет, що ще з радянських часів одеська публіка в більшості своїй була антагоністично налаштована до найтитулованішого українського клубу. “Чорноморець” завжди давав “динамівцям” бій і нерідко відбирав найважливіші турнірні очки, а серед уболівальників з Південної Пальміри було чимало відданих шанувальників головного тодішнього опонента “динамівців” – московського “Спартака”.

Втім, зараз інші часи та інші звичаї. Однак навіть при цьому очевидно, що стадіон в Одесі буде більшою мірою підтримувати донеччан, які вже проводили тут свої домашні поєдинки в рамках чемпіонату. Та й минулорічний матч за Суперкубок наочно підтвердив симпатії місцевої публіки. Варто також згадати, що в складі “Шахтаря” має шанс дебютувати вчорашній “моряк” Давид Хочолава, що користується симпатіями у місцевої публіки.

 1. Мотивація. Після дострокового програшу чемпіонату і прикрої невдачі в фіналі Кубка кияни, як ніколи, сповнені бажанням почати новий сезон на позитивній ноті. Напевно “динамівці” постараються продемонструвати свої найкращі якості в першому матчі під керівництвом Олександра Хацкевича та відразу ж здобути для наставника перший в його кар’єрі трофей. Та й взагалі, принциповість зустрічей з головним конкурентом на внутрішній арені вже багато років зашкалює за всі мислимі й немислимі межі. Головним завданням молодої “динамівської” команди буде банально не перегоріти перед матчем.

 2. Борг перед уболівальниками. Після невдач в минулому чемпіонаті і Кубку країни єдиним трофеєм, який можуть завоювати кияни, залишається Суперкубок. Зрозуміло, починати сезон з перемог вдвічі приємніше та престижніше, до того ж вимогливі вболівальники “Динамо” чекають трофеїв вже цілий рік. Тим часом, немає сумнівів, що основні очікування і сподівання публіки пов’язані, перш за все, з поверненням до Києва чемпіонської корони і попаданням в груповий турнір Ліги чемпіонів. Однак виграш Суперкубка з моменту початку його проведення в Україні став принциповим.

 3. Нові тактичні схеми. Олександр Хацкевич в перші дні перебування на тренерському містку задекларував мету перейти на нову тактичну схему. Відмова від іспанської моделі гри, впровадженої Сергієм Ребровим і його іспанськими помічниками, сама по собі виглядає досить логічною. Тотальний контроль м’яча – це звичайно добре, але чи є в складі команди група виконавців, готових технічно впровадити його в гру?.. Козирем киян завжди були швидкі контратаки, і Хацкевич чітко розуміє, що гра другим номером – зараз для “Динамо” саме те, що потрібно . Тим більше, при наявності таких швидких гравців як Андрій Ярмоленко, Дерліс Гонсалес, Віктор Циганков та Артем Бесєдін. Не виключено, що в матчі з “Шахтарем” на полі з’явиться Дьємерсі Мбокані. Конголезець прекрасно діє в штрафному майданчику суперника, а в грі на другому поверсі й зовсім є одним з кращих в Україні.

 4. Проблеми “гірників”. У минулому сезоні оборона донеччан не раз видавала відверто провальні матчі. Ані Кучер, ані Ракицький, ані, тим більше, Іван Ордець і Сергій Кривцов не були оплотом надійності, і якби не атака “гірників” – невідомо яким був би підсумковий результат виступів команди навіть на внутрішній арені. Нерідко складалося враження, що “Шахтар” діяв відповідно до давньої приказки Пеле: “Ви заб’єте скільки зможете, а ми – скільки захочемо”.

І якщо з суперниками по чемпіонату, на увазі різниці в класі, ця негласна тактика проходила, то в плей-офф Ліги Європи з середняком іспанської першості “Сельтою” проблеми в обороні оголилися в повній мірі. Тим більше, після відходу Кучера на другу вакантну позицію в центрі оборони претендують відразу три гравці, включаючи новачка Давида Хочолаву.

 5. Молодь. У київському клубі зараз підростає ціла плеяда молодих гравців, тільки в минулому сезоні вперше пізнали смак футболу на найвищому рівні. Той же Артем Бесєдін вже навіть відзначався у воротах “Шахтаря”, та й Циганков з Шепелєвим прогресують високими темпами. Нинішнє молоде покоління по-своєму усвідомлює важливість київсько-донецького протистояння, і в плані самовіддачі вже точно підвести не повинно.

При цьому у вчорашніх дублерів не спостерігається боязкості на полі перед визнаними авторитетами: згадаймо поєдинок минулого сезону на засніженому “Олімпійському” (3:4), коли Бесєдін, який вийшов на заміну, фактично реанімував інтригу в матчі. При цьому “динамівські” молоді футболісти здатні зіграти нестандартно та поставити в глухий кут далеко не безгрішну оборону суперників – особливо при розіграшах “стандартів”.