Мета WBSS – зібрати найсильніших боксерів і з’ясувати, хто з них дійсно кращий.

Турнір був анонсований на початку весни і має доволі просту мету, адже через велику кількість організацій, які мають своїх чемпіонів (WBC, WBA, WBO і IBF), часом неможливо визначити, хто ж є найсильнішим. Бюрократія, яка пожирає і вбиває спорт, іноді робить просто неможливою організацію об’єднавчих поєдинків, але найсильніший повинен бути визначений.

Організатори турніру вирішили розібратися спочатку з важкою вагою (до 90 кг, 200 фунтів) і з другою середньою вагою (до 76 кг, 168 фунтів). По-перше, тут немає жодного боксера, який володіє декількома поясами. По-друге, це дивізіони з відносно високим відсотком нокаутів, що добре для глядачів. По-третє, тут в основному європейські боксери і немає суперзірок, які можуть відмовитися підписувати контракт на участь.

Формат проведення простий. У WBSS братимуть участь 16 боксерів (по 8 у кожній вазі). Пріоритетним завданням є зібрати по чотири чемпіони (у важкій вазі це практично вдалося) і ще чотирьох іменитих боксерів з топ-15 рейтингу будь-який зi світових організацій.

8 липня в Монако пройде жеребкування, де чемпіони дізнаються своїх суперників по чвертьфіналу. Перше коло турніру пройде у вересні-жовтні. Переможці виходять до півфіналу (січень-лютий), а далі до фіналу (травень). На кону вирішального поєдинку стоятимуть трофей Мохаммеда Алі, 10 мільйонів доларів призових, а також чемпіонські пояси. Володарі титулів автоматично виставлять їх на поєдинки, в яких беруть участь.

При цьому учасники чвертьфіналів гарантовано отримають по одному мільйону доларів, а загальний призовий фонд турніру складе 50 мільйонів доларів.

До організації турніру доклали руку відомі функціонери в світі боксу: європейський ринок візьме на себе Калле Зауерланд, у той час, як роботу за океаном буде проводити колишній генеральний директор Golden Boy Promotions Річард Шафер.

Організатори планують, що з 14 поєдинків турніру рівно половина пройде на аренах США: Нью-йоркський Madison Square Garden і Barclays Center в Лос-Анджелесі, а також на T-Mobile Arena у Лас-Вегасі. Територіального обмеження на проведення інших боїв немає, і в пріоритеті стоїть Європа, а саме Британія і Німеччина.

Цікаво, що це вже друга спроба організувати подібний турнір. У 2009-2011 рр. у другій середній вазі вже проводився турнір Super Six World Boxing Classic, в якому взяли участь чемпіони WBC і WBA.

Тоді Showtime зібрав в одній сітці шістьох найсильніших боксерів: Карла Форча, Андре Ворда, Артура Абрахама, Андре Діррелла, Міккеля Кесслера і Джермена Тейлора. Боксери повинні були провести три поєдинки на груповому етапі. За перемогу нокаутом нараховувалося 3 очки, рішенням суддів – 2 і 1 очко – за нічию. Четверо найкращих боксерів виходили в півфінал. Той, хто посів перше місце, бився з четвертим номером, а другий – з третім.

17 грудня в Атлантік-Сіті, США, в фінальному поєдинку зійшлися Карл Фроч і Андре Ворд. У результаті американець переміг Фроча одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110. Саме на цьому турнірі Фроч зазнав єдиної поразки у своїй кар’єрі, а Ворд уперше став чемпіоном світу.

У другій середній вазі напливу чемпіонів поки не помітно. В цілому, і розмов про цей дивізіон небагато. Першим контракт на участь у турнірі підписав британець Джорд Грувз (26-3, 19 КО), що володіє поясом WBA.  Наступними свою згоду дали раніше швед Ерік Скогланд (26-0, 12 КО) і британець Джеймі Кокс (22-0, 12 КО). Ці боксери мало відомі, проте організаторів привабили їхні безпрограшні серії. Ну, а останнім придбанням WBSS поки є екс-чемпіон WBA і WBO в напівважкій вазі Юрген Бремер (48-3, 35 КО), який опуститься у вазі заради участі на турнірі.

Це означає, що залишилося ще чотири місці, але навіть чуток із приводу учасників другої середньої ваги наразі немає, тому варто поглянути в рейтинги, кого б хотілося побачити.

Отже, на кілька з решти місць цілком можуть претендувати чемпіони: Джеймс Дегейл (23-1-1, 14 КО) – IBF і кривдник Макса Бурсака Гільберта Рамірес (35-0, 24 КО) – WBO.

Також публіка була б не проти побачити в справі лідера рейтингу WBO Артура Абрахама (46-5, 30 КО) і його наступного суперника, чемпіона IBO, балакучого британця Кріса Юбенк-молодшого (24-1, 19 КО), а також першого номера WBC – Каллума Сміта (22-0, 17 КО), ну і шведа Баду Джека (21-2-1, 12 КО).

Але поки активність організаторів у цій вазі явно залишає бажати кращого, втім, ще подивимося.

Інша справа крузервейт.  Першими було анонсовано участь у турнірі трьох важковаговиків: чемпіона IBF Мурата Гассієва (24-0, 17 КО), чемпіона WBC Майріс Бріедіс (22-0, 18 КО) і колишнього чемпіона IBF і WBC, а також лідера рейтингу IBF Кшиштофа Влодарчика (53-3-1, 37 КО). Наступним своє офіційне підтвердження на участь дав регулярний чемпіон WBA Юніер Дортікос (21-0, 20 КО), незадовго після нього свою згоду на участь у турнірі дав Марко Хук (40-1-4, 27 КО).

За даними інсайдера ESPN Дена Рафаеля, контракт був підписаний також із поляком Кшиштофом Гловацьким (27-1, 17 КО), однак офіційний сайт WBSS поки ще не підтвердив ці слова.

Та найцікавіше для українського вболівальника інше ім’я. Чемпіон WBO Олександр Усик (12-0, 10 КО) неодноразово заявляв, що хоче об’єднати пояси у своїй вазі і не розуміє, чому не проводяться турніри, де не визначається кращий боєць. Тому і не дивно, що він радісно підписав контракт з WBSS і, на думку свого менеджера Егіса Клімаса, є найбільш гучним ім’ям турніру. Щоправда, Усик вагався досить довго і підписав контракт лише в перші дні липня.

Також претендентами на потрапляння в турнірну сітку називаються Ілунга Макабі (20-2, 19 КО) і кри­вдника Ісмаїла Сіллаха Матеуса Мастернака (39-4, 29 КО). При цьому ні в одному з повідомлень не згадується ім’я чемпіона WBA Super росіянина Дениса Лебедєва (29-2, 22 КО), у якого запланований бій з Марком Фленаганом (22-4, 15 КО) на дев’яте липня. Сам росіянин говорить, що розмірковує над пропозицією.

Назвати боксера зі Сімферополя комунікабельною людиною – нічого не сказати. Олександр при кожному зручному випадку йде на контакт із людьми, із задоволенням спілкується з пресою, розповідаючи про свої амбітні плани.

Спочатку Усик разом зі своєю командою націлювався на рекорд Евандера Холіфілда, а після того, як став чемпіоном світу в крузервейті всього в десятому поєдинку, перенацілився і почав частіше говорити про інших чемпіонів, і про майбутній перехід у суперважку вагу. Він говорив про нові виклики, бої з найбільш гідними суперниками, а першою реакцією на оголошення WBSS стала згода в тому випадку, якщо там будуть задіяні інші чемпіони.

Оскільки пріоритетною метою Олександра, за його словами, є бажання довести, що саме він є лідером крузервейт-дивізіону, навіть поважна причина відсутності українця в списку учасників турніру, де виступають практично всі топи ваги, сприймалася б як виправдання.

Для багатьох чемпіонів спортивна складова в боксі не порожній звук і вони не збираються зупинятися на досягнутому. Замість того, щоб насолоджуватися чемпіонством, вони націлені довести свою перевагу над іншими і уніфікувати пояси. Проте, в сучасному боксі з цим дуже складно. Згадати хоча б приклад Василя Ломаченка, який зіткнувся зі суворою реальністю і був змушений відмовитися від затії об’єднати всі титули в напівлегкій вазі, вибравши більш небезпечний шлях руху вгору по категоріях.

Усик також згадував про інші титули, говорив про абсолютне чемпіонство, висловлював готовність летіти навіть у Москву, але було зрозуміло, що в поточній кон’юнктурі це малоймовірно. При таких розкладах WBSS можна вважати справжнім подарунком і, якщо все пройде без пригод, абсолютний чемпіон у важкій вазі стане реальністю.

Є й інші переваги. Оскільки місце проведення поєдинків ще обговорюється, можна спрогнозувати, що в серпні Усик може провести анонсований бій в Україні, а потім знову намагатиметься підкоряти американський ринок за допомогою каналу HBO.

Ще одна річ, про яку не варто забувати, так це можлива відсутність прогресу у розвитку у разі відмови від турніру WBSS. Адже поки топи з’ясовуватимуть стосунки, в Усика не було б можливості боксувати з ваговитими супротивниками.

Так що боляче навіть на секундочку уявити, з ким був би змушений боксувати в найближчих двох-трьох поєдинках Усик, якби вісім топів були б поза зоною доступу.

Таким чином, рішення підписатися на участь у WBSS краще, що могло статися з українцем у поточній ситуації. Поряд із можливістю перейти від слова до справи і на практиці довести свою силу. Окрім того, це шанс непогано заробити, адже планка гонорарів встановлена організаторами суперсерії значно вище того рівня, до якого звик 30-річний український лівша.

“Я завжди мріяв про те, щоб зібрати всіх чемпіонів з метою визначити, хто з них найсильніший і гідний звання абсолютного чемпіона світу.

Я з нетерпінням чекаю можливості додати ще три чемпіонські пояси в мою колекцію, а також завоювати трофей Найбільшого Мухаммеда Алі”, – прокоментував Олександр Усик підписання конт­ракту з WBSS.