Футбол, як і будь-яка гра, прогресує. Кубок Конфедерації, який цими днями наближається до завершення, відкрив для багатьох нову грань – відеоповтори. І хоча наразі цю систему лише тестують, футбольний світ уже розділився на тих, хто підтримує нововведення, і тих, хто вважає, що це може зробити гру нудною. Останні дуже часто цитують екс-керівника ФІФА Жоао Авеланжа, який, розмірковуючи про те, що чекає “гру номер один”, сказав, що чим менше змінюються правила, тим краще. “Футбол – насамперед видовище і невід’ємною частиною цього є помилки арбітрів, спірні голи, неочевидні офсайди. Це робить футбол привабливим”.

Цілком можливо, що колишній керманич футболу має рацію, однак прогрес не можна зупинити і “старовірів”, доводиться рахуватися з революційними змінами, які приходять у футбол в останні роки. І пропозиції про необхідність введення технології допомоги суддям стали всерйоз обговорюватися не так давно – починаючи з чемпіонату світу 2010 року в ПАР.

Історичним можна вважати момент, коли м’яч після удару англійця Френка Лемпарда повністю перетнув лінію воріт збірної Німеччини, але гол, який би зрівняв рахунок у матчі 1/8 фіналу, не був зафіксований. У той же день Карлос Тевес забив мексиканцям із явного положення “поза грою” перший із трьох м’ячів збірної Аргентини.

“Очевидно, що після того досвіду, який ми отримали на чемпіонаті світу в ПАР, було б нерозумно не приступити до обговорення технологій, пов’язаних із лінією воріт”, – заявив тодішній глава ФІФА Йозеф Блаттер.

Хоча при цьому швейцарець поскаржився, що йому було “дуже прикро”, коли він побачив “докази суддівських помилок” на екрані телевізора.

Після декількох років обговорень у жовтні 2015 року свою зацікавленість у використанні системи відео­повторів висловили MLS (професійна футбольна ліга, вищий дивізіон системи футбольних ліг у США і Канаді) і Бразильська конфедерація футболу.

Досвід визнали успішним, і в березні 2016 року Міжнародною радою футбольних асоціацій (IFAB), яка відповідає за правила гри, був затверджений дворічний перехідний період – систему вирішили випробувати на різних матчах, що не відносяться до великих футбольних турнірів і провідних ліг. Першим офіційним турніром, на якому повтори застосовуються, став Кубок Конфедерацій. Президент Міжнародної федерації футболу Джанні Інфантіно впевнений, що вже через рік на ЧС-2018 на систему ніхто не звертатиме уваги:

“Ми живемо в той час, коли різні технології, що здавалися раніше чимось фантастичним, приходять у наше життя і залишаються з нами. Для того, щоб уникнути скандалів, потрібна всього лише пара секунд. Це йде футболу тільки на користь. Ми стаємо свідками історії”.

І як показали події на КК-2017, логіка в словах нинішнього керманича світового футболу є, оскільки відразу шість разів були використані відеоповтори. І це довело, що ця технологія може зробити футбол не тільки драматичнішим, а й чистішим.

Тому саме час розібратися, як взагалі працює ця система.

Ніхто не збирається перевіряти кожне рішення, інакше гри триватимуть по три години. Це виключно підстраховка для арбітрів у найважливіших моментах – при голах (офсайд, гра рукою і інші фоли в атаці), призначення пенальті (симуляція або порушення), вилученнях (чи фол претендує на пряму “червону” або краще дати “жовту”) і неправильному визначенні порушника (наприклад, “жовта” картка не тому гравцеві).

За словами одного з кураторів програми відеоповторів Девіда Еллерея, головне завдання – зробити так, щоб у футболі більше не траплялися “голи Анрі рукою і руки бога”.

Використовувати повтор чи ні – вирішує тільки головний суддя, жодна команда не може вимагати перегляд, як в тенісі або хокеї.

Тут можливі тільки два варіанти: або суддя сам відчує, що момент спірний, і попросить відеоасистента подивитися запис, або відео­асистент порекомендує зупинити гру, тому що помітить помилку або пропущений епізод, який може вплинути на долю матчу (гол/пенальті/вилучення/переплутав гравця).

Але рішення – тільки за головним суддею. Якщо він вірить своїм очам і помічникам – система не запуститься.

Якщо гра триває, а суддя вирішив використовувати повтор, то він повинен дочекатися, коли м’яч опиниться в нейтральній зоні, тобто у жодної команди не буде можливості для атаки. Відразу після свистка необхідно жестами намалювати квадрат, що позначає телевізор – щоб усі гравці і глядачі зрозуміли, з чим пов’язана пауза.

У більшості випадків рішення приймають саме відео­асистенти, які сидять перед екранами в окремій кімнаті. Це стосується фактичних рішень: був офсайд чи ні, потрапив м’яч у руку чи ні, був фол чи ні.

Однак головний арбітр може запросити особистий перегляд біля краю поля, коли для вирішення важлива ще й суб’єктивна оцінка: умисний рух рукою чи ні, навмисне порушення чи ні – це часто важливо для “червоної” картки. Тоді судді включають запис епізоду на екрані, розташованому за боковою або лицьовою лініями.

Суддям заборонено довго відмотувати повтори назад – можна подивитися тільки останню атаку. Що це означає? Якщо перед гольовою атакою команда забрала м’яч із грубим порушенням правил, гол можна скасувати і призначити штрафний. А ось якщо гол забитий після помилково призначеного ауту або кутового, рішення вже змінити не можна.

При цьому аналіз відеоповторів ніяк не обмежений за часом. У першу чергу важлива якість, а не швидкість.

Під час тестування, яке триває з минулого року по 2018-ий, відеоасистентами можуть працювати тільки діючі або колишні арбітри. Всі вони проходять додаткове навчання, тому що окремих фахівців із відеоповторів ще не існує.

На гучних матчах Кубку Конфедерацій працювали дійсно серйозні судді. Мексику і Португалію перед екранами дивилися Джейрах Марруфо (США, працює в МЛС), сербський лінійний арбітр Далібор Джурджевіч (працював у ЛЧ на грі “Баварія” – “Арсенал” і в плей-оф Ліги Європи), а також головний суддя двох матчів Євро -2016 і півфіналу ЛЄ “Манчестер Юнайтед” – “Сельта” Овідіу Хацеган.

На матчі Чилі – Камерун були Клеман Тюрпен (працював на 1/4 фіналу ЛЧ “Севілья” – “Лестер”), сербський лінійний Мілован Рістіч і арбітр півфіналу Кубку Африки Маланг Дьєду.

Відеосудді отримують сигнал одночасно з усіх камер, які доступні режисерові телевізійної трансляції. Це забезпечує різноманітність ракурсів.

Як тільки виникає складний момент, відеоасистенти можуть моментально подивитися повтор і просигналізувати головному, що варто зупинити матч.

Зараз триває тестування – в Австралії, Бразилії, МЛС, скоро стартує в Німеччині, Португалії та Голландії. Серія А недавно оголосила, що оперативно встановить усе обладнання і теж запустить відеоповтори зі старту сезону-2017/18.

В іспанській і англійській першостях відеоповтори можуть з’явитися з літа 2018 року. Будуть повтори і на ЧС-2018.

У Бундеслізі вже опублікували цікаву статистику. У першій половині минулого сезону арбітри допустили 59 серйозних помилок, за допомогою відеоповторів можна було б уникнути 45 з них.

На КК-2017 у перших турах, за словами голови суддівського департаменту ФІФА Массімо Бузакки, було прийнято 29 правильних рішень, підтверджених відеоповторами. Шість рішень були скориговані завдяки їм.

Результати тестування повинні проаналізувати в наступному році. Остаточне рішення приймуть не пізніше 2019 го року.

---

Відеоповтори в інших видах спорту