Збірна України з боксу посіла перше місце в медальному заліку чемпіонату Європи, який проходив минулого тижня в Харкові. На рахунку нашої команди шість медалей: три золоті, одна срібна та дві бронзові.

Зокрема, “золото” завоювали Юрій Шестак (до 60 кг), Олександр Хижняк (до 75 кг), Віктор Вихрист (понад 91 кг). “Срібло” у Миколи Буценка (до 56 кг), “бронза” – у Дмитра Замотаєва (до 52 кг) і Євгена Барабанова (до 69 кг). Крім цього, Олександр Хижняк отримав звання кращого боксера європейської першості. А вісім з десяти наших спортсменів отримали ліцензії на чемпіонат світу-2017, який відбудеться 25 серпня – 3 вересня в німецькому Гамбурзі.

Континентальна першість у Харкові стартувала зі скандалу й завершилася теж маленьким скандалом за участі росіян. Спершу російському боксеру Георгію Кушиташвілі, двом журналістам пропагандистського каналу “Лайф Ньюс” і декільком російським уболівальникам у складі делегації було відмовлено у в’їзді на територію України. З цього приводу росіяни підняли галас у пресі, однак хвилю обурення ніхто не підтримав, і вона якось сама по собі розчинилася в інших новинах.

Щодо самої першості, то для українців головним завданням було пробитися в 1/4 фіналу, яке давало право отримати путівку на чемпіонат світу. З цим завданням впоралися вісім з десяти боксерів нашої збірної. На жаль, Мгер Оганісян (до 64 кг) програв у 1/16 фіналу англійцю Люку МакКормаку з рахунком 2:3, а в 1/8 фіналу Володимир Скрипка (до 81 кг) був нокаутований у другому раунді грузином Лаго Кізірія.

А ось сито чвертьфіналу не змогли подолати львів’янин Назар Куротчин (до 49 кг) і Рамазан Муслимов із Харкова (до 91 кг). Перший поступився росіянину Василію Єгорову. Вдалий початок Куротчина в першому раунді не знайшов свого підтвердження в подальшому. Українець встиг побувати в нокдауні та програв бій одноголосним рішенням суддів. А Муслимов поступився Паулю Біонголо з Франції. Бій проходив без явної переваги одного з боксерів, проте з мінімальною перевагою (3:2) судді все ж віддали перемогу французові. Тож після 1/4 фіналу Україна гарантувала собі шість нагород і за кількістю медалей наша збірна посіла друге місце. Лише англійці претендували на більшу кількість медалей. Відразу вісім боксерів з Англії пробилися в півфінал.

Денна сесія півфінальної стадії турніру була для нашої збірної дуже успішною. Переможний почин зробив капітан команди Микола Буценко, який одноголосним рішенням суддів впевнено переміг чемпіона Ірландії Джеймса Вокера, повідомляє sport-express.ua. Ірландець, маючи перевагу в зрості та довжині рук, намагався тримати українця на дальній дистанції і часом на відходах лівим джебом “чіпляв” нашого боксера. Але таке, траплялося значно рідше, ніж те, що робив із суперником одесит. Буценко, добре використовуючи швидкість пересування по рингу і швидкість у викиданні рук, постійно йшов на зближення, а коли запускав у хід свою ударну ліву, то Вокеру доводилося важко. У другому раунді Миколі вдалося-таки “перекинути” Джеймса на канвас рингу, але рефері чомусь не зафіксував нокдаун, вирішивши, що ірландець послизнувся.

Переможну естафету в Буценка прийняв Олександр Хижняк, чиїм опонентом був бронзовий призер попереднього чемпіонату Європи італієць Сальваторе Кавальяро. Наш боксер, зарекомендував себе бійцем ще на юнацькому терені, коли ставав чемпіоном світу, а потім у складі “Українських Отаманів”. Олександр в притаманному йому агресивному стилі безперервно атакував. Причому – не просто одиночними важкими ударами, а потужними серіям. У підсумку полтавчанин не дав жодному з суддів засумніватися в своїй перемозі, ставши ще одним фіналістом.

А ось початок вечірньої сесії не був настільки вдалим. Наші тренери збірної, безумовно, дуже сподівалися на те, що Дмитро Замотаєв перевершить у майстерності чинного чемпіона континенту – болгарина Даніеля Асенова. Однак в їх дуже видовищному і жорсткому бою, представник Болгарії, на думку арбітрів, виглядав трохи краще, змусивши Замотаєва задовольнитися бронзою.

Після цієї першої нашої півфінальній осічки черговий сюрприз підніс Юрій Шестак, в дуже конкурентному бою, за рішенням суддів, переміг англійця Калума Френча. Що цікаво, взимку на супертурнірі “Странджа” в Софії жереб вже зводив їх разом, теж у 1/2 фіналу, і тоді арбітри з рахунком 4:1 віддали перевагу британцеві. Так що реванш таки відбувся.

Але господареві рингу, харків’янину, в цьому жорсткому і щільному бою він дався важко. У другому раунді в Шестака сталося розсічення лоба, щоб зупинити кров рефері потім не раз переривав поєдинок, відправляючи Юрія до лікаря. Та й взагалі удари сипалися практично безупинно з обох сторін. І, безумовно, суддям довелося проявити свої, як професійні, так і математичні здібності. А їх вердикт виявився таким: кубинець, марокканець і литовець визначили кращим Шестака, а німець і турок – Френча.

До речі, для британців це була єдина півфінальна втрата, інші семеро представників Туманного Альбіону вийшли у фінал. А один з них став на шляху українця Євгена Барабанова, який за вердиктом всієї суддівської п’ятірки поступився одному з братів-близнюків Пету Маккормеку – чемпіону світу серед юніорів, срібному призеру попереднього Євро-2015 року, учаснику Олімпіади-2016.

Підопічному київських тренерів Юрія Ткаченко і Кирила Шевченка, дебютанту турнірів такого рангу, природно, дуже важко було протистояти куди більш досвідченому, вищому за нього майже на голову та довгорукому опонентові. Це і стало головним аргументом на користь британця.

Гірку пілюлю поразки Барабанова підсолодив наш супертяж Віктор Вихрист. У бою проти чемпіона Росії Максима Бабаніна, більшість віддавали перевагу в своїх прогнозах супернику нашого боксера. Однак проти досвідченого опонента Віктор побудував свої дії саме так, як необхідно було в цьому поєдинку для перемоги. Бабанін постійно ліз напролом, намагаючись скоротити дистанцію і тим самим досягти вигідного для нього розміну ударами в ближньому бою. Вихрист ж, тримаючи його на джебі, далекобійними “пострілами” набирав очки. Бабаніну лише зрідка вдавалося розривати дистанцію, але чогось особливого він у цьому не досяг. Хіба що – розсік Віктору перенісся. Загалом, тільки суддя з Німеччини віддав пріоритет росіянину, а четверо його колег віддали перевагу Вихристу.

Таким чином у фінал вийшло четверо українців, стільки ж представників було у росіян, відразу семеро британців і по одному представнику Ірландії, Вірменії, Німеччини, Болгарії та Азербайджану. І уся ця багатонаціональна команда почала знущатися над родоначальниками боксу.

В категорії до 49 кг кривдник нашого Куротчина росіянин Єгоров у важкому бою таки зломив опір англійця Галала Яфая. В категорії до 52 кг болгарин Асенов дотиснув британця Ніалла Дейла Фаррелла. В категорії до 64 кг вірменин Оганес Бачков декласував одного з братів-близнюків Люка Маккормека. Його брат в категорії до 69 кг Пет Маккормек, також без варіантів, поступився німцю Абасу Барау. В категорії до 81 кг у фіналі не було англійців, але був ірландець Джозеф Ворд, який не залишив шансів росіянину Мусліму Гаджімагомедову. Інший росіянин Євген Тищенко в категорії до 91 кг, переміг англійця Шевана Кларка.

А ще в чотирьох фіналах виступали українці, і тут варто зупинитися на двобоях більш детально. Головна надія українців була на срібного медаліста Європи та бронзового медаліста світу 2013 року, найдосвідченішого в нашій команді, її лідера і капітана Миколи Буценка. Він першим з квартету наших фіналістів вийшов на ринг, де на нього чекав поєдинок із чемпіоном Англії і срібним призером недавньої молодіжної першості Європи Пітером Макгрейлом.

Цей бій звівся до дуже жорсткої боротьби за територіальну перевагу. Обидва суперники намагалися діяти різноманітно, вважаючи за краще працювати серійно. У цієї безперервної перепалки, в першому-другому раундах по точності нанесення ударів перевага українця була досить вагомою. Розуміючи, очевидно, що він програє, Макгрейл в заключній трихвилинці пішов ва-банк. Втім, і Буценко не залишився в боргу. Не зрозуміло було тільки те, чому кінцівку Микола проводив з опущеними руками. Кубинець і кореєць віддали перевагу в два бали українському боксеру. Їх же колеги з Італії, Туреччини і Болгарії, як це не дивно, виставили нічийні оцінки та, трохи згодом, немов змовившись, порахували кращим... англійця.

Потім на ринг вийшов наш головний спеціаліст з харківських сюрпризів – Юрій Шестак, щоб в бою з чемпіоном Росії і срібним призером Табілем Мамедовим не тільки довести всім, що його попередні успіхи на домашньому ринзі аж ніяк не якась там випадковість.

У цьому поєдинку, який розпочався без розвідки, опоненти відразу ж приступили до жорсткої і в’язкої перепалки ударами. Обміни йшли безперервно, один за одним. Тягучому і грузлому Мамедову в другому раунді навіть вдалося прямим правою змусити рефері відкрити рахунок. Але це ще нічого не означало, оскільки українець весь час атакував. У підсумку після суддівського підрахунку ударів тільки ірландець назвав найкращим Мамедова, а четверо інших арбітрів – Шестака.

Саме цей результат і сколихнув чергову хвилю скандалу. Росіяни дуже обурилися поразкою свого боксера і федерація боксу Росії підніме питання суддівства на чемпіонаті Європи на виконкомі Міжнародної асоціації боксу (АІБА). Про це заявив генеральний секретар організації Умар Кремлев.

“У нас могло бути три “золота”, але в фіналі вагової категорії до 60 кг нас засудили. Ми будемо розбиратися по суддівству, на виконкомі АІБА я підніму це питання. Нам потрібно висловлювати свою позицію на міжнародному рівні”, – сказав Кремлев.

Але це все ще буде попереду. А в Харкові на вищий щабель континентального п’єдесталу зійшов Олександр Хижняк, який переміг бронзового медаліста Олімпіади-2016 азербайджанця Камрана Шахсуварли.

22-річний полтавчанин з перших секунд поєдинку звалив на суперника такий шалений шквал ударів, що той в основному тільки й думав про те, як би просто вистояти до кінця бою. Причому українець весь час притискав опонента до канатів і атакував безупинно, використовуючи тільки цілі серії ударів. Вони складалися з трьох-шести “пострілів”. Не всі вони, природно, припадали в ціль, оскільки суперник не бажав бути суцільною живою мішенню, іноді навіть огризався. Назвати переможця в цьому бою суддям не було складно: всі вони одноголосно віддали перемогу Хижняку.

Після цього, наш другий за рахунком чемпіон зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу, а незабаром йому довелося повторити цю приємну процедуру, коли йому вручили почесний приз кращого боксера турніру. Слід зазначити і те, що Олександр у цьому році встановив своєрідний рекорд: два місяці тому він став чемпіоном молодіжної Європи, а ось тепер – серед дорослих.

Нарешті, третє “золото” в скарбничку збірної України в Харкові поклав супертяж Віктор Вихрист. Те, що учень тренера Олександра Ляхова з Кременчука взагалі виявився серед медалістів, вже багатьма фахівцями розглядалося, як великий сюрприз. Він же не тільки по дорозі до фіналу розправився з усіма більш досвідченими суперниками, а й наостанок взяв верх над англійцем Фрейзером Кларком, якого всі пророкували в чемпіони.