Конфедерація у Федерації
Сьогодні, 17 червня стартує черговий розіграш Кубку Конфедерацій
Турнір пройде в Росії, яка отримала право на його проведення і, відповідно, на участь у ньому як країна-господар майбутнього чемпіонату світу. Всього в Кубку беруть участь 8 команд: Росія, Німеччина, Португалія, Чилі, Мексика, Камерун, Австралія, Нова Зеландія.
Успадкувавши досвід Міжконтинентального Кубку Націй (1985-1993), Кубок Конфедерацій “з’явився на світло” в 1992 році. Назва була іншою, але головний принцип відбору вже був сформульований: в доповненні до національної збірної країни-господарі і чемпіона світу, право зіграти отримували континентальні чемпіони шести футбольних конфедерацій (переможці Кубку африканських націй, Кубку націй Азії, чемпіонату Європи, Кубку Океанії, а також Копа Америка і Золотого Кубку).
Сам Кубок Конфедерацій розпочався з саудівських доларів. На потіху місцевому бомонду був організований турнір під назвою Кубок Короля Фахда. Король Фахд ібн Абдул-Азіз, “Хранитель двох святинь”, був п’ятим за рахунком монархом Саудівської Аравії і правив країною більше двадцяти років. Молодий турнір отримав його ім’я і заступництво, передбачалося, що братимуть участь у змаганні найсильніші збірні своїх континентів і Саудівська Аравія на правах господаря турніру. Саме в Саудівській Аравії і пройшли два перших турніри (1992 і 1995), а в 1997 році змагання підім’яла під себе ФІФА, наділивши їх сучасним ім’ям, надавши статус, вписавши в календарі і, звичайно, виконавши благу місію: тепер відчути себе світовою елітою зможуть навіть команди з Океанії, які на чемпіонат світу фактично не потрапляли. Спочатку захід проходив кожні два роки, а з 2005 року – кожні чотири роки, за рік до проведення чемпіонату світу на території країни-господаря Мундіалю. Рекордсменом турніру є збірна Бразилії, яка виграла 4 трофеї (1997, 2005, 2009 і 2013) і не пропустила до цього жодного розіграшу. Але цього року чарівники м’яча вперше пролетіли повз форум, так що після трьох вікторій поспіль корона вже піде в інші руки.
Проведення Кубку в країні, яка через рік буде приймати у себе чемпіонат світу – це своєрідний тест на готовність як для самої країни-господині, так і для ФІФА. Росія в останні роки провела кілька великих форумів, щоразу намагаючись вразити глядачів і учасників масштабністю і пафосом. Той галас, який відбувається навколо Кубку Конфедерацій, вже ні з чим не зрівняється. Натомість в інших країнах-організаторах великого ажіотажу турнір не викликав. Проте нинішній Кубок Конфедерації може стати історичним і саме тому на нього варто звернути увагу. В 2018 році відбудеться другий раунд переговорів про переформатування клубного чемпіонату світу в плані його розширення. Якщо сторонам (УЄФА і ФІФА) вдасться домовитися, Кубок Конфедерацій буде скасований, а це значить, що в Росії може визначитися останній чемпіон усіх континентів. Таким чином, на тлі відпускного настрою є зачіпка, що “генеральна репетиція” чемпіонату світу порадує, по хоча б хорошим фіналом. А ми своєю чергою нагадаємо про попередні турніри.
1992
Склад учасників: Аргентина, США, Кот-д’Івуар, Саудівська Аравія.
Місце проведення: Саудівська Аравія. Переможець: Аргентина.
Бомбардири: Габріель Батістута (Аргентина) і Брюс Мюррей (США) – по 2 голи.
У першому розіграші турніру, який пізніше дасть життя Кубку Конфедерацій, не було групового етапу, а участь у ньому брали лише чотири команди, серед яких не було жодного європейського представника, що було логічним, оскільки паралельно відбувався Євро-1992. Збірна Аргентини підтвердила свій статус, спочатку розгромивши Кот-д’Івуар з рахунком 4:0, а потім упевнено обігравши Саудівську Аравію з рахунком 3:1.
1995
Склад учасників: Саудівська Аравія, Аргентина, Нігерія, Данія, Мексика, Японія.
Місце проведення: Саудівська Аравія. Переможець: Данія.
Кращий бомбардир: Луїс Гарсія (Мексика) – 3 голи.
Три роки по тому Саудівська Аравія знову прийняла учасників Кубку Короля Фахда, яких стало більше, а саме шість. Команди були розбиті на дві групи, переможці яких зійшлися в сутичці за трофей, а ті, що посіли другі місця, сперечалися за третє місце. Данці і тут примудрилися створити сенсацію, перегравши у фіналі аргентинців із рахунком 2:0. Один із голів забив зоряний Мікаель Лаудруп, який не ставав переможцем Євро-1992: пропустив турнір через конфлікт із головним тренером.
У матчі за третє місце Мексика в серії пенальті перемогла Нігерію – 1:1 (по пен. 5:4).
1997
Склад учасників: Саудівська Аравія, Бразилія, Уругвай, ПАР, Австралія, Чехія, Мексика, ОАЕ.
Місце проведення: Саудівська Аравія. Переможець: Бразилія.
Кращий бомбардир: Ромаріо (Бразилія) – 7 голів.
Перший Кубок Конфедерацій відбувся знову в Саудівській Аравії. Число учасників зросло до нинішніх восьми команд. Натомість переможець Євро-1996 збірна Німеччини відмовилася від участі в турнірі. Її місце зайняли чехи, які виграли бронзові медалі завдяки перемозі над Уругваєм у матчі за третє місце (1:0).
Бразильці потрапили на Кубок Конфедерацій на правах переможців ЧС-1994. На груповому етапі вони втратили очки в матчі з Австралією (0:0), але в плей-оф забили вісім м’ячів. У півфіналі з Чехією (2:0) по голу забили Роналдо і Ромаріо – у фіналі з Австралією (6:0) ці гравці оформили по хет-трику. Вперше в фіналі змагань, що проводяться під егідою ФІФА, було зафіксовано два хет-трики. До цього єдиний хет-трик був зафіксований в фіналі ЧС-1966. Його автором став англієць Джеффрі Херст.
1999
Склад учасників: Мексика, Бразилія, Німеччина, Саудівська Аравія, Єгипет, Нова Зеландія, Болівія, США.
Місце проведення: Мексика. Переможець: Мексика.
Кращий гравець: Роналдіньо (Бразилія).
Бомбардири: Роналдіньо (Бразилія), Каутемок Бланко (Мексика), Марзук аль-Отаібі (Саудівська Аравія) – по 6 голів.
Вперше турнір змінив прописку: Мексика прийняла у себе Кубок Конфедерацій. Знову не обійшлося без “відмовників”. Найсильніша на той момент команда планети, Франція із Зінедіном Зіданом і іншими зірками, яка виграла ЧС-1998, не вважала участь у Кубку Конфедерацій цікавою. Натомість оговталися німці, втім, вони навіть з групи не вийшли.
Фінальний матч відбувся на стадіоні “Ацтека” в Мехіко в присутності 110 тис. глядачів. Господарі поля відкрили рахунок вже на 13-ій хвилині після удару Мігеля Сепеда і зберегли перевагу до фінального свистка, незважаючи на три пропущені голи (4:3). Кращим гравцем фіналу був визнаний Сепеда, який оформив дубль.
У матчі за третє місце збірна США перемогла Саудівську Аравію (2:0).
2001
Склад учасників: Південна Корея, Японія, Франція, Мексика, Канада, Бразилія, Австралія, Камерун.
Місце проведення: Японія і Південна Корея. Переможець: Франція.
Кращий гравець: Робер Пірес (Франція).
Бомбардири: сім гравців забили по 2 голи.
Вперше турнір пройшов у країні-господині чемпіонату світу за рік до його початку. Точніше, навіть у двох країнах – Південній Кореї і Японії. Корейці на чолі з голландцем Гусом Хіддінком не змогли вийти з групи. Японці, яких очолював француз Філіп Труссьє, несподівано для уболівальників і фахівців дійшли до фіналу. У вирішальному матчі на стадіоні в Йокогамі вони з рахунком 0:1 поступилися Франції. Єдиний гол на 30-ій хвилині забив півзахисник лондонського “Арсеналу” Патрік Вієйра. Кращим гравцем турніру був визнаний його партнер по англійському клубу Робер Пірес, який також отримав приз найкращому бомбардирові (два голи).
При цьому французи, які приїхали на Кубок Конфедерацій у ранзі переможців ЧС-1998 і Євро-2000, вийшли з групи лише завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів. Гали набрали в трьох матчах шість очок, розгромивши Південну Корею (5:0) і Мексику (4:0), але поступившись Австралії (0:1). Австралія та Південна Корея також набрали по шість очок. Представники Зеленого континенту за додатковими показниками вийшли в півфінал з другого місця, поступилися Японії (0:1), а в матчі за “бронзу” перемогли Бразилію (1:0).
2003
Склад учасників: Франція, Бразилія, Колумбія, США, Камерун, Японія, Нова Зеландія, Туреччина.
Місце проведення: Франція. Переможець: Франція.
Кращий гравець: Тьєррі Анрі (Франція).
Кращий бомбардир: Тьєррі Анрі (Франція) – 4 голи.
Збірна Німеччини, яка пробилася на Кубок Конфедерацій на правах фіналіста ЧС-2002, знову відмовилася від участі в турнірі. Її місце зайняла команда Туреччини, яка виграла на мундіалі “бронзу”.
А збірна Франції стала першою командою, якій вдалося двічі виграти Кубок Конфедерацій. У фіналі на “Стад де Франс” господарі поля з рахунком 1:0 переграли Камерун. На другому турнірі поспіль приз кращому гравцеві і найкращому бомбардиру отримав футболіст “Арсеналу” – на цей раз Тьєррі Анрі. У фіналі нападник забив „золотий” гол на 97-ій хвилині, після якого зустріч була завершена.
Турнір був затьмарений трагедією, що сталася під час півфінального матчу між збірними Камеруну і Колумбії (1:0). Від серцевого нападу загинув камерунський півзахисник Марк-Вів’єн Фое. На 71-ій хвилині зустрічі він впав на газон. Лікарі намагалися запустити його серце, робили штучне дихання, але вже через 45 хвилин футболіст помер через гіпертрофічну кардіоміопатію.
2005
Склад учасників: Німеччина, Бразилія, Аргентина, Греція, Мексика, Туніс, Японія, Австралія.
Місце проведення: Німеччина. Переможець: Бразилія.
Кращий гравець: Адріано (Бразилія).
Кращий бомбардир: Адріано (Бразилія) – 5 голів.
У 2005-ому році Кубок Конфедерацій перейшов на графік “раз у чотири роки”, і виграла цей трофей з того часу тільки збірна Бразилії – найтитулованіша збірна змагання.
Взагалі саме цей турнір можна було вважати найяскравішим. Бразильці вийшли в плей-оф лише за додатковими показниками. Після перемоги над Грецією (3:0) команда Карлоса Альберто Паррейри поступилася Мексиці (0:1) і зіграла внічию з Японією (2:2). Випередити Японію, яка також набрала чотири очки, бразильці змогли за рахунок кращої різниці забитих і пропущених м’ячів.
У півфіналі Бразилія на стадіоні в Нюрнберзі здолала господарів поля з рахунком 3:2. Перший тайм завершився внічию (2:2). На 21-ій хвилині Адріано вивів гостей уперед, але Лукас Подольські відразу ж відновив рівновагу. Перед перервою команди ще раз обмінялися забитими м’ячами. Пенальті реалізували Роналдіньо і Міхаель Баллак. Переможний гол на 76-ій хвилині забив Адріано.
У фіналі Бразилія розгромила Аргентину – 4:1. Адріано оформив другий дубль поспіль. По голу забили його партнери по збірній Кака і Роналдіньо. Адріано отримав приз кращому гравцеві Кубку Конфедерацій і з п’ятьма голами став найкращим бомбардиром турніру. У матчі за третє місце Німеччина в додатковий час завдяки голу Баллака на 97-ій хвилині вирвала перемогу у Мексики (4:3).
2009
Склад учасників: ПАР, Італія, США, Бразилія, Ірак, Єгипет, Іспанія, Нова Зеландія.
Місце проведення: ПАР. Переможець: Бразилія.
Кращий гравець: Кака (Бразилія).
Кращий бомбардир: Луїс Фабіано (Бразилія) – 5 голів.
В Африці бразильці куражилися і грали за своїм старим принципом: “Ви нам заб’єте, скільки зможете, а ми вам – скільки захочемо”. У стартовому матчі проти Єгипту (4:3) команда Дунги заробила три очки на останніх хвилинах завдяки пенальті, реалізованому Кака. У двох інших зустрічах на груповій стадії бразильці з однаковим рахунком 3:0 розгромили США та Італію.
У півфіналі Бразилія з мінімальним рахунком 1:0 здолала господарів турніру. Єдиний гол у ворота збірної ПАР на 88-ій хвилині забив Дані Алвес. А у фіналі з американцями до середини першого тайму збірна США вела 2:0, проте підопічні Дунги зібралися і здобули вольову перемогу – 3:2, причому переможний м’яч Лусіо забив на 85-ій хвилині.
У матчі за третє місце збірна Іспанії в додатковий час здолала ПАР (3:2).
2013
Склад учасників: Бразилія, Іспанія, Японія, Мексика, Уругвай, Таїті, Італія, Нігерія.
Місце проведення: Бразилія. Переможець: Бразилія.
Кращий гравець: Неймар (Бразилія).
Бомбардири: Фернандо Торрес (Іспанія) і Фред (Бразилія) – по 5 голів.
За рік до домашнього чемпіонату світу збірна Бразилії потішила рідну публіку, здобувши п’ять перемог у п’яти матчах Кубку Конфедерацій. На груповій стадії бразильці переграли збірні Японії (3:0), Мексики (2:0) і Італії (4:2).
У півфіналі команда Луїса Феліпе Сколарі здолала Уругвай (2:1). Переможний гол на 86-ій хвилині забив Пауліньо. У вирішальному матчі Бразилія розгромила діючих на той момент чемпіонів світу іспанців (3:0). Дубль оформив нападник “Флеміненсе” Фред. Ще один м’яч забив Неймар, який перед початком турніру перейшов із “Сантоса” в “Барселону”. У матчі за третє місце збірна Італії в серії пенальті здолала Уругвай – 2:2 (по пен. 3:2).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
